Постанова

від 08.12.2022 по справі 753/4241/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2022 року м. Київ

Унікальний номер справи № 753/4241/22

Апеляційне провадження № 22-ц/824/11978/2022

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року, постановлену під головуванням судді Гусак О.С., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст-Фінанс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження, -

в с т а н о в и в :

У травні 2022 року ТОВ «ФК «Траст-Фінанс» звернулося до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просило замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-599/11, виданого 30 серпня 2012 року Дарницьким районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 2 894 690,27 грн., з АТ «Універсал Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Траст-Фінанс» (т. 2 а.с. 44-47).

Заява обґрунтована тим, що у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 44559478 з примусового виконання виконавчого листа № 2-599/11, виданого 30 серпня 2012 року Дарницьким районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 2 894 690,27 грн.

30 квітня 2021 року між АТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Траст-Фінанс» укладено договір факторингу № 04/21/2-ФК, згідно з яким відбулося відступлення прав вимог за рядом кредитних договорів. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «ФК «Транс-Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги стосовно осіб, які є боржниками АТ «Універсал Банк», у тому числі і до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . На підставі відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора поза межами виконавчого провадження та не залежить від відкритого виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу (т. 2 а.с. 44-47).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року заяву ТОВ «ФК «Траст-Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено частково. Замінено стягувача у виконавчому листі № 2-599/11, виданому 30 серпня 2012 року з примусового виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 травня 2011 року, у справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в частині вимог до ОСОБА_2 , з АТ «Універсал Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Траст-Фінанс». В іншій частині вимог відмовлено (т. 2 а.с. 96-98).

Не погодившись з ухвалою районного суду, 18 жовтня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Нетребенко О.С. звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати оскаржувану ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 2 а.с. 104-107).

В апеляційній скарзі посилався на те, що ухвала суду є незаконною, постановлена з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням судом обставин справи. Вказував, що суд першої інстанції після отримання інформації від ОСОБА_1 про те, що вона не отримала копії заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні та доданих до неї документів від заявника, щоб надати свої заперечення, не вчинив жодних дій, що позбавило останню можливості права подати свої заперечення, клопотання, докази, тощо. Зазначив, що суд, отримавши клопотання про надання для ознайомлення заяви та доданих до неї додатків, не вчинив дій щодо розгляду вказаного клопотання, що підтверджується відсутністю рішення про його розгляд, що, в свою чергу, не відображено в жодному процесуальному документі, постановленому судом.

Звертав увагу, що судом у порушення вимог ч. 3 ст. 43, ч. 2 ст. 258 ЦПК України, не було перевірено дотримання учасником справи вимог ст. 183 ЦПК України щодо направлення сторонам копії заяви та доданих документів іншим учасникам справи та не зобов`язав заявника направити апелянту на електронну адресу запрошувані документи, вказані у клопотанні. Таким чином, не постановлення ухвали після отримання клопотання представника апелянта з процесуальних питань суддя не вирішив процедурне питання, яке в подальшому позбавило сторону на свій захист. З наведених підстав судді першої інстанції було заявлено відвід, у задоволенні якого було відмовлено. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена незаконним складом суду.

Крім того, зазначив, що відповідно до Автоматизованої системи виконавчого провадження ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні № 50874606, стягувачем за яким є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», проте, інших відкритих виконавчих проваджень автоматизована система не містить. Таким чином, судом не було з`ясовано чи відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-599/11, що видавався 30 серпня 2012 року Дарницьким районним судом м. Києва, у якому є стягувачем АТ «Універсал Банк», та чи дійсно стягувачем є АТ «Універсал Банк» у відкритому виконавчому провадженні, та яким державним органом здійснюється виконання виконавчого листа. У мотивувальній частині оскаржуваної ухвали також відсутнє посилання суду на докази та номер відкритого виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-599/11.

Вважає, що апелянт був позбавлений можливості реалізувати свої права та заявити клопотання про витребування доказів, оскільки така інформація має суттєве значення для правильного вирішення справи (т. 2 а.с. 104-107).

З огляду на положення ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. АТ «Універсал Банк» був сповіщений врученням повідомлення уповноваженій особі. Повідомлення представника апелянта ОСОБА_1 - адвоката Нетребенко О.С. і ТОВ «ФК «Транс-Фінанс» повернулось із відміткою працівників пошти про відсутність адресатів за зазначеними ними адресами, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаних осіб до суду не надходили. Поряд з цим, апелянт ОСОБА_1 була сповіщена повідомленням її представника - адвоката Нетребенко О.С. на зазначену ним адресу електронної пошти із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення про що у справі є докази. Факт належного сповіщення апелянта підтверджується письмовою заявою адвоката Нетребенко О.С. від 29 листопада 2022 року в якій він просив розгляд справи провести в режимі відео конференції. Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції у зв`язку з технічною неможливістю проведення відео конференції у призначений час про що представника апелянта - адвоката Нетребенко О.С. завчасно було сповіщено повідомленням на зазначену ним адресу електронної пошти із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення. При цьому, у поданій 29 листопада 2022 року заяві представник апелянта зазначав місцем свого проживання (перебування) адресу в місті Києві, а до суду апеляційної інстанції не надійшло заяв (клопотань) із посиланням на наявність поважних причин неможливості явки до апеляційного суду та (або) про відкладення розгляду справи, призначеної на 08 грудня 2022 року. (т. 2. а.с. 138-152).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).

Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26 травня 2011 року позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 363 325,92 доларів США, що по курсу НБУ станом на 18 квітня 2011 року складає 2 894 690,27 грн., а також стягнуто державне мито у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 30,00 грн. (т. 1 а.с. 163-166).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 травня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 травня 2011 року залишено без змін (т. 1 а.с. 227-228).

30 квітня 2021 року між АТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Траст-Фінанс» укладено договір факторингу № 04/21/2-ФК, згідно з яким відбулося відступлення прав вимог за рядом договорів (т. 2 а.с. 52-59).

У матеріалах справи міститься витяг з реєстру прав вимоги згідно додатку № 1 до договору факторингу № 04/21/2-ФК від 30 квітня 2021 року, з якого вбачається, що до нового кредитора ТОВ «ФК «Траст-Фінанс» перейшло право вимоги до позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором № 06/211К-07 від 12 квітня 2007 року та поручителя ОСОБА_1 за договором поруки № 06/2111/дп-07 від 12 квітня 2007 року (т. 2 а.с. 58).

Згідно з інформаційною довідкою про виконавче провадження у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 44559478 з примусового виконання виконавчого листа від 30 серпня 2012 року № 2-599/11, виданого Дарницьким районним судом міста Києва, про стягнення боргу в розмірі 2 894 690,27 грн., боржник ОСОБА_2 , стягувач ПАТ «Універсал Банк» (т. 2 а.с. 48-51).

З матеріалів справи вбачається, що 30 серпня 2021 року ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. задоволено заяву ТОВ «ФК «Траст-Фінанс», замінено сторону у виконавчому листі виконавчого провадження (стягувача) по виконанню рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 травня 2011 року по справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в частині вимог до ОСОБА_1 , з ПАТ «Універсал Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Траст-Фінанс» (т. 2 а.с. 32-35).

У справі відсутні докази оскарження ОСОБА_1 ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення ст. 442 ЦПК України також застосовуються у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з п. 13 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Слід зазначити, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Отже, звернення правонаступника первісного кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 5 ст. 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Колегія суддів визнала неспроможними доводи апелянта щодо неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, оскільки оскаржуваною ухвалою було замінено стягувача з АТ «Універсал Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Траст-Фінанс» у виконавчому листі № 2-599/11, виданому 30 серпня 2012 року з примусового виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 травня 2011 року, лише в частині вимог до ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 96-98).

В частині вимог до ОСОБА_1 судом першої інстанції було відмовлено у заміні стягувача, оскільки вказане питання вже було вирішено ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. від 30 серпня 2021 року та замінено сторону у виконавчому листі виконавчого провадження (стягувача) по виконанню рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 травня 2011 року по справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в частині вимог до ОСОБА_1 , з ПАТ «Універсал Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Траст-Фінанс» (т. 2 а.с. 32-35).

Тобто в оскаржуваній ухвалі суд не вирішував питання про заміну стягувача в частині вимог до ОСОБА_1 .

Натомість, скориставшись своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційну скаргу подав представник ОСОБА_1 - адвокат Нетребенко О.С., в якій просив скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, тобто в повному обсязі.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів щодо надання ОСОБА_2 повноважень ОСОБА_1 та представнику - адвокату Нетребенко О.С на оскарження ухвали суду першої інстанції в частині його особистих прав та обов`язків, які були вирішені судом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Право особи на оскарження судового рішення є однією із складових права на справедливий суд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) та Конституцією України.

На важливості гарантування особі права на оскарження судового рішення неодноразово наголошував і Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).

Як зазначено у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції», стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів якого є доступ до суду… Щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Відповідно до положень ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду. Такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).

Сам ОСОБА_2 не звертався до суду з апеляційною скаргою на оскаржувану ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду в частині задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження в частині вимог до боржника ОСОБА_2 за апеляційними вимогами іншого боржника ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Нетребенко О.С. посилався на те, що оскаржувана ухвала постановлена незаконним складом суду, оскільки судом першої інстанції не було задоволено відвід, заявлений з тих підстав, що суд проігнорував вимоги процесуального законодавства щодо прийняття заяви до свого провадження без отримання доказів надсилання копії заяви та доданих додатків сторонам у справі, судом не було направлено на адресу боржника вказаної заяви на його вимогу та ухвали про відкриття провадження, у зв`язку з чим боржник ОСОБА_1 не могла реалізувати своє право на подання заперечень на заяву.

Апеляційний суд визнав неспроможними такі доводи апелянта, оскільки в матеріалах справи містяться докази направлення ТОВ «ФК «Траст-Фінанс» заяви про заміну сторони виконавчого провадження разом з доданими матеріалами всім учасникам справи, а про призначення розгляду справи суд першої інстанції двічі повідомляв ОСОБА_1 шляхом направлення судових повісток на її поштову адресу (т. 2 а.с. 64-67).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 поштове відправлення із судовою повісткою отримано адресатом, що свідчить про її належне повідомлення про розгляд справи (т. 2 а.с. 82).

Згідно з ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Колегія суддів не погодилась із доводами апелянта про наявність підстав для відводу судді першої інстанції, оскільки заяву про заміну сторони виконавчого провадження було направлено заявником усім учасникам справи, районним судом вжито заходів щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд вказаної заяви. Обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді справи не встановлено, а тому відмова суду першої інстанції у задоволенні відводу є обґрунтованою, справу розглянуто повноважним складом суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала районного суду не підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 09 грудня 2022 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова