П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/13224/22Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Турецької І.О.,
суддів Стас Л. В., Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кочурова Андрія Олександровича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог.
21 вересня 2022 року представник ОСОБА_1 адвокат Кочуров А. О., через систему «Електронний суд», звернувся до суду першої інстанції з позовом до Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі Саратський відділ ДВС), в якому просив:
-визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №69430592 від 04.08.2022, винесену старшим державним виконавцем Саратського відділу ДВС Тарасюк О.П. при примусовому виконанні виконавчого листа №420/20553/21, виданого 24.05.2022 Одеським окружним адміністративний судом;
-стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 992,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги представник позивача указував на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження, прийнята в порушення вимог пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
На його думку, боржник, в особі Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, на підтвердження виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 (справа №420/20553/21) про зобов`язання розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, надав виконавчій службі прийняте ним рішення від 29.06.2022 №1691 про призупинення розгляду наведеного клопотання, у зв`язку із законодавчою забороною на період воєнного стану приймати рішення про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою у межах норм безоплатної приватизації.
За таких підстав, як стверджує представник позивача, існує факт невиконання судового рішення, а тому прийняття спірної постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, є протиправним.
Також, на виконання вимог ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року, адвокат Кочуров А. О. подав заяву про поновлення десятиденного строку звернення до суду, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України.
В обґрунтування даної заяви адвокат послався на те, що про прийняття спірної постанови ОСОБА_1 дізнався 01.09.2022 з автоматизованої системи виконавчого провадження, доступ до якої отримав, завдяки постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2022.
Однак, за ствердженням адвоката, зі спірної постанови ОСОБА_1 не було зрозуміло, яким чином рішення Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 29.06.2022 №1691 може бути підставою для закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду.
Далі, адвокат пояснює, що саме 12.09.2022 отримав від державного виконавця рішення Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та з його тексту йому стало зрозуміло, що рішення суду не виконано.
Отож, на його думку, відраховувати десятиденний строк звернення до суду слід з цієї події, а саме: з 12.09.2022.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року поновлено позивачу десятиденний строк звернення до суду.
Суд, погодившись з доводами адвоката Кочурова А. О., визнав причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновив відповідний строк.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції указав, що з 24.02.2022 в Україні діє воєнний стан. До припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність.
Тому, як зазначив суд першої інстанції, така умова виключатиме позитивне вирішення клопотання позивача під час дії воєнного стану.
У зв`язку з цим, суд першої інстанції вважав, що державний виконавець Саратського відділу ДВС, на підставі рішення Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 29.06.2022 №1691 про призупинення розгляду заяви позивача про надання відповідного дозволу, правомірно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №69430592 від 04.08.2022.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, представник ОСОБА_1 адвокат Кочуров А. О. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Також скаржник просить стягнути з Саратського відділу ДВС на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплати судового збору на загальну суму 2481 та витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 5500 грн.
Скаржник продовжує наполягати на тому, що спірна постанова про закінчення виконавчого провадження є протиправною, оскільки рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 (справа №420/20553/21), орган місцевого самоврядування не виконав, оскільки клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення не розглянуто.
Саратський відділ ДВС, скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №69430592 від 04.08.2022 прийнята у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Також відповідач вважає, що ОСОБА_1 пропустив строк оскарження спірної постанови, оскільки така отримана ним була 09.08.2022, що підтверджується квитанцією з ПАТ «УКРПОШТА» за поштовим ідентифікатором №6820002376279.
Розгляд даної справи в суді апеляційної інстанції був призначений у відкритому судовому засіданні на 08.12.2022. Проте, у зв`язку з перебуванням судді члена колегії у відпустці, на підставі поданих клопотань від сторін, вирішено розглянути справу в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 (справа №420/20553/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №1019 від 17.09.2021 «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» та зобов`язав даний орган місцевого самоврядування з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22.07.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,9616 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населених пунктів), поблизу земельної ділянки кадастровий номер 5124582300:01:001:0560.
Рішення суду набрало законної сили 09.02.2022.
24.05.2022 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по цій справі №420/20553/21.
29.06.2022, на виконання даного рішення суду Петропавлівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області прийнято рішення №1691 такого змісту.
«З метою уникнення неправомірної відмови, призупинити розгляд заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,9616 га на території Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, у зв`язку з забороною прийняття рішень у межах норм безоплатної приватизації, на період воєнного стану, що передбачає заборону надання дозволів на розроблення проектів землеустрою.
2. Петропавлівській сільській раді розглянути відповідну заяву, згідно норм чинного законодавства України, після закінчення воєнного стану».
15.07.2022 за вхід. №725/5 до Саратського відділу ДВС надійшла заява представника стягувача про примусове виконання рішення у справі №420/20553/21.
15.07.2022 Саратським відділом ДВС відкрито виконавче провадження №69430592 про зобов`язання Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, з урахуванням правої оцінки, наданої судом у рішенні, повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22.07.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,9616 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межі населених пунктів), поблизу земельної ділянки кадастровий номер 5124582300:01:001:0560.
26.07.2022 за вхід. №734/21.4/5 до виконавчої служби надійшло рішення Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 29.06.2022 №1691.
04.08.2022 старшим державним виконавцем Саратського відділу ДВС прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження №69430592 на підставі вимог пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
У цій постанові державний виконавець процитував рішення Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 29.06.2022 №1691 на підставі якого виконавче провадження було закінчене.
Згідно супровідного листа та квитанції з ПАТ «УКРПОШТА» за поштовим ідентифікатором №6820002376279 дана постанова про закінчення виконавчого провадження була надіслана на адресу ОСОБА_1 та отримана ним 09.08.2022, що підтверджується відстеженням з офіційного сайту «УКРПОШТА» (а.с.71, 84).
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляції, з огляду на таке.
Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію про обов`язок судів попередніх інстанцій дотримуватися принципу офіційного з`ясування обставин справи та з`ясовувати питання дотримання позивачем строків звернення до суду (зокрема, справа №743/1264/18). Так, на думку суду касаційної інстанції, питання дотримання позивачем строку звернення до суду може бути досліджено на будь-якій стадії судового розгляду.
За таких підстав, суд апеляційної інстанції повинен дослідити обставини поважності причин порушення позивачем строків звернення до суду.
Як свідчать обставини справи, спірна постанова була прийнята 04.08.2022, одразу була направлена на адресу ОСОБА_1 та отримана ним 09.08.2022.
Утім, позивач стверджує про те, що про спірну постанову дізнався 01.09.2022 з автоматизованої системи виконавчого провадження, доступ до якої отримав у зв`язку з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2022.
Колегія суддів нагадує, що звернення до суду з даним позовом відбулось через представника ОСОБА_1 , за допомогою системи «Електронний суд», 21 вересня 2022 року.
Проаналізувавши мотиви суду першої інстанції про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом своїх прав, колегія суддів їх не поділяє, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Враховуючи, що в межах даної справи оскаржується рішення органу державної виконавчої служби слід звернутися до вимог статті 287 КАС України, яка регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.
Відповідно до частини 1, а також пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19) навів тлумачення поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Так, суд найвищої інстанції зазначив, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
У цій справі Верховний Суд також відзначив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
На думку суду апеляційної інстанції, є доказаним факт, що спірну постанову державного виконавця позивач отримав 09.08.2022 і саме з цієї дати почався відлік строку звернення до суду.
Проте, навіть якщо прийняти позицію позивача про те, що про порушення своїх прав він дізнався 01 вересня 2022 року, коли отримав спірну постанову в автоматизованій системі виконавчого провадження, слід констатувати про його триваючу пасивну поведінку та відсутність активних дій для звернення до суду.
Колегія суддів не приймає посилання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався після отримання рішення Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 29.06.2022 №1691.
По-перше, спірна постанова про закінчення виконавчого провадження містила зміст вказаного рішення в повному обсязі.
До того ж, якщо позивач вважав, що для оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження йому необхідно отримати рішення Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 29.06.2022 №1691, то він мав це зробити в межах десятиденного строку на оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України.
Отже, позивачем не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від його волі, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
Також, слід звернутися до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), де також надається правова оцінка таким обставинам як пропуск строку звернення до суду.
Так, у справі «Стаббігс та інші проти Великобританії» ЄСПЛ наголосив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25 січня 2000 року ЄСПЛ зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Отже, зважаючи на обставини цієї справи у співвідношенні з правовим регулюванням спірних відносин, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №69430592 від 04.08.2022.
Відповідно до вимог, закріплених у статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частина 1 статті 319 КАС України унормовує, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Щодо стягнення з Саратського відділу ДВС на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 5500 грн., суд апеляційної інстанції зазначає, що частина 1 статті 139 КАС України передбачає таку можливість лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень. Однак, у зв`язку з залишенням позову ОСОБА_1 без розгляду, відсутні правові підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Що стосується сплаченого позивачем судового збору за подання позову та апеляційної скарги, колегія суддів керується таким.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 за подання позову та апеляційної скарги сплачено судовий збір на загальну суму 2481 грн. (992,40 грн. + 1488,60 грн.).
Частиною 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції, залишаючи позов без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, вважає можливим повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір у загальній сумі 2481 грн.
Керуючись статтями 123, 240, 287, 308, 311, 319, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кочурова Андрія Олександровича задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови залишити без розгляду.
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. сплаченого судового збору згідно квитанцій № 0.0.2682668468.1 від 21.09.2022 та № 0.0.2721636012.1 від 26.10.2022.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Л. В. Стас
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 09.12.2022.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2022 |
Оприлюднено | 15.12.2022 |
Номер документу | 107846831 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Турецька І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні