Рішення

від 12.12.2022 по справі 369/3722/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/3722/22

Провадження № 2/369/3997/22

РІШЕННЯ

Іменем України

12.12.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Пінкевич Н.С.

секретаря Смушко К.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Бучанської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство «Київське лісове господарство» про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

У квітні 2022 року заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області в інтересах держави в особі Бучанської районної державної адміністрації Київської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовував тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.03.2009 року у справі №2-4348/2008 задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інших до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації та ТОВ «Екер» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Вищевказаними рішеннями зобов`язано Київську обласну державну адміністрацію вчинити дії щодо:затвердження проектів землеустрою про припинення права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення та відведення земельних ділянок, розташованих на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за межами населеного пункту у власність громадян: ОСОБА_5 (земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,99 га), ОСОБА_6 (земельна ділянка № НОМЕР_2 , площею 0,99 га), ОСОБА_7 (земельна ділянка № НОМЕР_3 , площею 0,99 га), ОСОБА_8 (земельна ділянка № НОМЕР_4 , площею 0,99 га) ОСОБА_9 (земельна ділянка № НОМЕР_5 , площею 0,99 га), ОСОБА_10 (земельна ділянка № НОМЕР_6 , площею 0,99 га), ОСОБА_11 (земельна ділянка № НОМЕР_7 , площею 0,99 га), ОСОБА_12 (земельна ділянка № НОМЕР_8 , площею 0,99 га), ОСОБА_13 (земельна ділянка № НОМЕР_9 , площею 0,99 га), ОСОБА_14 (земельна ділянка № НОМЕР_10 , площею 0,99 га) та іншим;вилучення з постійного користування державного підприємства «Київське лісове господарство» (Ірпінське лісництво, квартали 72, 73) вищезазначених земельних ділянок;зміни цільового призначення вищевказаних земельних ділянок із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення;передачі у власність позивачів вказаних земельних ділянок;видачі на ім`я позивачів державних актів на право власності на вказані земельні ділянки.

В подальшому ухвалою апеляційного суду Київської області від 27.07.2011 року по справі №22Ц-4306/2011 задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Києво-Святошинського району в інтересах держави в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації та скасовано рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.03.2009 року у справі №2-4348/2008 і закрито провадження у справі.

Однак, встановлено, що Києво-Святошинською районною адміністрацією на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.03.2009 року у справі №2-4348/2008 були винесені розпорядження про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради:№105 від 17.02.2009 року, №110 від 17.02.2009 року, 113 від 17.02.2009 року, №104 від 17.02.2009 року, №98 від 17.02.2009 року, №96 від 17.02.2009 року, №101 від 17.02.2009 року, №103 від 17.02.2009 року, 112 від 17.02.2009 року, №111 від 17.02.2009 року.

В свою чергу, Київською обласною державною адміністрацією впродовж березня-травня 2009 року були прийняті розпорядження про затвердження проектів землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, приведення їх до категорій сільськогосподарського призначення та відведення ділянок у власність, на підставі яких були видані наступні державні акти на право власності на земельні ділянки:серії ЯЛ № 772030 на земельну ділянку площею 0,9900 га з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0058, на ім`я ОСОБА_5 ; серії ЯЛ № 772029 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0054, на ім`я ОСОБА_6 ; серії ЯЛ № 772027 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0057, на ім`я ОСОБА_7 ; серії ЯЛ № 772045 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0056, на ім`я ОСОБА_8 ;серії ЯЛ № 772028 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0096, на ім`я ОСОБА_9 ;серії ЯЛ № 772034 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0038, на ОСОБА_15 ;серії ЯЛ № 772047 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0047, н ім`я ОСОБА_11 ; серії ЯЛ № 772036 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0097, на ОСОБА_16 ;серії ЯЛ № 772031 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0067, виданий ОСОБА_13 ;серії ЯЛ № 772032 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0068, на ОСОБА_17 .

Позивач зазначає, що вищевказані розпорядження прийняті та державні акти видані виключно на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додаткового рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.03.2009 року у справі №2-4348/08, які були скасовані ухвалою апеляційного суду Київської області від 27.07.2011 року. Тобто, як наслідок правові підстави для виникнення права власності на вищевказані спірні земельні ділянки були скасовані. Таким чином, ухвалою апеляційного суду Київської області від 27.07.2011 року фактично було поновлено правовий статус спірних земельних ділянок державної власності лісогосподарського призначення.

Проте, позивачем було встановлено, що вищезазначені спірні земельні ділянки і на даний час продовжують перебувати у приватній власності фізичних осіб, у зв`язку з чим інтереси держави у спірних правовідносинах залишаються порушеними та незахищеними.

Зокрема, внаслідок моніторингу Публічної кадастрової карти України, вивчення даних НКС «ДЗК» та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відчужили земельні ділянки 3222484400:09:0002:0058, 3222484400:09:0002:0054, 3222484400:09:0002:0057, 3222484400:09:0002:0056, 3222484400:09:0002:0096 по 0,99 га та за результатами їх подальшого об`єднання утворилась земельна ділянка площею 4,95 га з кадастровим номером 3222484400:09:0002:0149, яка згідно даних НКС «ДЗК» перебуває у приватній власності ОСОБА_4 .

Також, на підставі цивільно-правових угод від 20.11.2009 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відчужили земельні ділянки 3222484400:09:0002:0047 та 3222484400:09:0002:0138 по 0,99 га на користь ОСОБА_18 , яка внаслідок їх об`єднання отримала державний акт серії ЯК №781261 на земельну ділянку 3222484400:09:0002:0147, площею 1,98 га. А згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на даний час, власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_2 .

Крім цього, на підставі цивільно-правових договорів від 26.11.2009 року ОСОБА_12 ОСОБА_13 та ОСОБА_14 відчужили земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484400:09:0002:0097, 3222484400:09:0002:0067, 3222484400:09:0002:0068 по 0,99 га кожна та користь ОСОБА_18 . В результаті подальшого об`єднання земельних ділянок 20.05.2010 року останньою було отримано державний акт серії ЯК №701262 на земельну ділянку площею 2,9699 га. Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на підставі заяви від 26.02.2021 року здійснено поділ вказаної вище земельної ділянки на дві окремі: площею 1,9699 га з кадастровим номером 3222484400:09:0002:5440 та площею 1 га з кадастровим номером 3222484400:09:0002:5441, які на даний час перебувають у власності ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 07.06.2021 року з долученими картографічними матеріалами, ділянки з кадастровими номерами 3222484400:09:0002:0149, 3222484400:09:0002:0147, 3222484400:09:0002:5440 та 3222484400:09:0002:5441 за матеріалами базового лісовпорядкування 2003 року розташовані в кварталі 73 Ірпінського лісництва ДП «Київське лісове господарство».

Згідно інформації ДП «Київське лісове господарство» від 31.01.2022 року земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484400:09:0002:0149, 3222484400:09:0002:0147, 3222484400:09:0002:5440 та 3222484400:09:0002:5441 сформовані за рахунок первинних земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 3222484400:09:0002:0058, 3222484400:09:0002:0054, 3222484400:09:0002:0057, 3222484400:09:0002:0056, 3222484400:09:0002:0096, 3222484400:09:0002:0138, 3222484400:09:0002:0047, 3222484400:09:0002:0097, 3222484400:09:0002:0067, 3222484400:09:0002:0068, які вилучені зі складу земель лісового фонду 73 кварталу Ірпінського лісництва на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додаткового рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.03.2009 року по справі №2-4348/08.

Враховую викладене, позивач просив суд витребувати на користь держави в особі Бучанської районної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку площею 4,95 га з кадастровим номером 3222484400:09:002:0149 та з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,98 га з кадастровим номером 3222484400:09:002:0147, земельну ділянку площею 1,9699 га з кадастровим номером 3222484400:09:002:5440 та земельну ділянку площею 1,00 га з кадастровим номером 3222484400:09:002:5441, які розташовані на території Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області.

ОСОБА_2 при розгляді справи подані заперечення та заява про застосування строків позовної давності. Вказала, що при розгляді первісної справи ще в 2011 році власники спірних земельних ділянок були змінені та їх не було залучено до розгляду справи, що є грубим порушенням їх права на захист та не можна застосовувати висновки, яких дійшов суд при ухваленні первинних рішень. А при розгляді даної справи, жодних доказів на підтвердження своїх доводів не долучили. Щодо строків зазначила, що про оскаржувані розпорядження прийняті в 2009 року, тому адміністрація могла про них довідатись ще на час їх прийняття та однозначно довідалась при розгляді первинної справи в 2011 році. Тому позивач пропустив строки звернення до суду. Просила відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_4 подав заяву про застосування строків позовної давності. Вказав, що він отримав державний акт на право власності на спірну земельну ділянку 14 травня 2010 року. Тобто ще на час розгляду первинної справи він відкрито та добросовісно володів земельною ділянкою. Позивач міг дізнатись про нових власників, але не зробив цього, оскарживши рішення через два роки після його ухвалення. Вважає, що прокуратура з 2011 року, як єдина централізована система контролю, могла і шляхом здійснення нагляду та перевірок отримати інформацію щодо вибуття спірних ділянок. Однак аж до травня 2022 року не вчиняв позивач жодних дій, спрямованих на повернення земель. Жодних поважних причин пропуску такого строку не навели. Просили відмовити у задоволенні позову.

Прокурором подані заперечення на заяву ОСОБА_4 про застосування строків позовної давності. Зазначили, що строк позовної давності розпочинається з того часу, коли сторона могла об`єктивно довідатись про порушення свого права. При розгляді справи ще в 2011 році інтереси держави були захищені, але виконання рішення суду покладається не на органи прокуратури, а на органи Державного земельного кадастру. Про зміну власників прокуратури не було взагалі відомо, оскільки земельні ділянки були об`єднані в одну з присвоєнням нового кадастрового номеру без зазначення відповідних відомостей у реєстрі, що унеможливило встановити своєчасно інформацію. І лише з вересня 2019 року така інформація була оприлюднена та опрацьована, зроблені відповідні запити. У своїй заяві відповідач не вказав та не додав доказів, які б свідчили про обізнаність позивача. Просили у задоволенні заяви відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила застосувати строки позовної давності.

У судове засіданні представник Бучанської районної державної адміністрації Київської області та представник третьої особи ДП «Київське лісове господарство» не з`явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотання про відкладення не направляли.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При розгляді справи судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 грудня 2008 року та додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 березня 2009 року у справі №2-4348/2008 задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інших до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації та ТОВ «Екер» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, якими було зобов`язано Київську обласну державну адміністрацію вчинити дії щодо:

- затвердження проектів землеустрою про припинення права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення та відведення земельних ділянок, розташованих на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за межами населеного пункту у власність громадян: ОСОБА_5 (земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,99 га), ОСОБА_6 (земельна ділянка № НОМЕР_2 , площею 0,99 га), ОСОБА_7 (земельна ділянка № НОМЕР_3 , площею 0,99 га), ОСОБА_8 (земельна ділянка № НОМЕР_4 , площею 0,99 га) ОСОБА_9 (земельна ділянка № НОМЕР_5 , площею 0,99 га), ОСОБА_10 (земельна ділянка № НОМЕР_6 , площею 0,99 га), ОСОБА_11 (земельна ділянка № НОМЕР_7 , площею 0,99 га), ОСОБА_12 (земельна ділянка № НОМЕР_8 , площею 0,99 га), ОСОБА_13 (земельна ділянка № НОМЕР_9 , площею 0,99 га), ОСОБА_14 (земельна ділянка № НОМЕР_10 , площею 0,99 га) та іншим;

- вилучення з постійного користування державного підприємства «Київське лісове господарство» (Ірпінське лісництво, квартали 72, 73) вищезазначених земельних ділянок;

- зміни цільового призначення вищевказаних земельних ділянок із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення; передачі у власність позивачів вказаних земельних ділянок;

- видачі на ім`я позивачів державних актів на право власності на вказані земельні ділянки.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27.07.2011 року по справі №22Ц-4306/2011 задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Києво-Святошинського району в інтересах держави в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації та скасовано рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.03.2009 року у справі №2-4348/2008 і закрито провадження у справі.

На виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.03.2009 року у справі №2-4348/2008 Києво-Святошинською районною адміністрацією вже (тобто до скасування вказаних рішень суду) були винесені наступні розпорядження:

- від 17.02.2009 року №105 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради»;

- від 17.02.2009 року №110 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради»;

- від 17.02.2009 року №113 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради»;

- від 17.02.2009 року №104 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради»;

- від 17.02.2009 року №98 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_9 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради»;

- від 17.02.2009 року №96 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_10 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради»;

- від 17.02.2009 року №101 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_11 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради»;

- від 17.02.2009 року №103 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради»;

- від 17.02.2009 року №112 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_13 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради»;

- від 17.02.2009 року №111 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_14 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради».

Київською обласною державною адміністрацією були прийняті розпорядження про затвердження проектів землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, приведення їх до категорій сільськогосподарського призначення та відведення ділянок у власність, на підставі яких були видані наступні державні акти на право власності на земельні ділянки:

- серії ЯЛ №772030 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0058, виданий ОСОБА_5 ;

- серії ЯЛ № 772029 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0054, виданий ОСОБА_6 ;

- серії ЯЛ № 772027 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0057, виданий ОСОБА_7 ;

- серії ЯЛ № 772045 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0056, виданий ОСОБА_8 ;

- серії ЯЛ № 772028 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0096, виданий ОСОБА_9 ;

- серії ЯЛ № 772034 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0038, виданий ОСОБА_10 ;

- серії ЯЛ № 772047 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0047, виданий ОСОБА_11 ;

- серії ЯЛ № 772036 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0097, виданий ОСОБА_12 ;

- серії ЯЛ № 772031 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0067, виданий ОСОБА_13 ;

- серії ЯЛ № 772032 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0068, виданий ОСОБА_14 .

Посилання відповідачів щодо правомірності вчинення ними всіх дій суд оцінює критично, оскільки в судовому порядку було скасоване судове рішення про зобов`язання вчинити дії. Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, доводи прокурора є обґрунтованими в частині неправомірності набуття права власності.

Також судом встановлено та убачається з матеріалів справи, пояснень представника відповідача 20.11.2009 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9900 га, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0057,посвідчений приватним нотаріусом В.В.Нікітенко, реєстровий номер 22; 20.11.2009 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянкиземельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0054, посвідчений приватним нотаріусом В.В.Нікітенко, реєстровий номер 19; 20.11.2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянкиплощею 0,9900 га, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0058, посвідчений приватним нотаріусом В.В.Нікітенко, реєстровий номер 24; 20.11.2009 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянкиплощею 0,9900 га, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0056, посвідчений приватним нотаріусом В.В.Нікітенко, реєстровий номер 23; 20.11.2009 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянкиплощею 0,9900 га, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0096, посвідчений приватним нотаріусом В.В. Нікітенко, реєстровий номер 57.

В подальшому, на підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу земельні ділянки відповідачем було об`єднано в одну земельну ділянку площею 4,9500 га з кадастровим номером 3222484400:09:002:0149 та 14.05.2010 року видано ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 701975. ОСОБА_4 і на даний час є власником вищевказаної земельної ділянки.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що на підставі договорів купівлі-продажу від 20.11.2009 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відчужили земельні ділянки 3222484400:09:0002:0047 та 3222484400:09:0002:0138 по 0,99 га на користь ОСОБА_18 (після зміни прізвище - ОСОБА_2 ), яка внаслідок їх об`єднання отримала державний акт серії ЯК №781261 на земельну ділянку 3222484400:09:0002:0147, площею 1,98 га.

26.11.2009 року ОСОБА_12 ОСОБА_13 та ОСОБА_14 відчужили земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484400:09:0002:0097, 3222484400:09:0002:0067, 3222484400:09:0002:0068 по 0,99 га кожна та користь ОСОБА_18 (після зміни прізвища ОСОБА_2 ), яка внаслідок їх об`єднання 20.05.2010 року отримала державний акт серії ЯК №701262 на земельну ділянку площею 2,9699 га.

З матеріалів справи, також, вбачається, що ОСОБА_2 на підставі заяви від 26.02.2021 року здійснено поділ вказаної вище земельної ділянки на дві окремі: площею 1,9699 га з кадастровим номером 3222484400:09:0002:5440 та площею 1 га з кадастровим номером 3222484400:09:0002:5441, які на даний час перебувають у її власності.

У разі коли публічний власник втратив як фізичне, так і «юридичне» (інша особа зареєструвала на своє ім`я право власності в державному реєстрі прав на нерухомість) володіння, для захисту права власності має застосовуватися віндикаційний позов, на який поширюється позовна давність.

Предметом даного позову є вимога про витребування на користь держави в особі Бучанської районної державної адміністрації земельних ділянок з незаконного володіння ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Тобто, в даному випадку на позовні вимоги поширюються правила розгляду віндикаційних позовів та застосування наслідків пропуску строків позовної давності.

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої та п`ятої ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для правильного застосування частини 1 статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент скасування рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додаткового рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.03.2009 року у справі №2-4348/2008, ухвалою апеляційного суду Київської області від 27.07.2011 року по справі №22Ц-4306/2011 ОСОБА_4 відкрито володів земельною ділянкою площею 4,9500 га з кадастровим номером 3222484400:09:002:0149 (державний акт серії ЯК№701975 від 14.05.2010 року), а ОСОБА_2 відкрито володіла земельними ділянками площею 1,98 га з кадастровим номером 3222484400:09:0002:0147 (державний акт від 20.05.2010 року) та площею 2,9699 га з кадастровим номером 3222484400:09:0002:0148 (державний акт від 20.05.2010 року).

Вказані рішення були скасовані за апеляційною скаргою прокуратури, яка мала можливість отримати інформацію про власників спірних земельних ділянок та залучити нових власників до справи.

Під час розгляду справи, також, було з`ясовано, що за позовом заступника прокурора 26.12.2011 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №2-607/12 (провадження №2/1015/7612/11)було скасованодержавні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЛ № 772030 на земельну ділянку площею 0,9900 га з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0058, на ім`я ОСОБА_5 ; серії ЯЛ № 772029 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0054, на ім`я ОСОБА_6 ; серії ЯЛ № 772027 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0057, на ім`я ОСОБА_7 ; серії ЯЛ № 772045 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0056, на ім`я ОСОБА_8 ; серії ЯЛ № 772028 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0096, на ім`я ОСОБА_9 ; серії ЯЛ № 772034 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0038, на ім`я ОСОБА_10 ; серії ЯЛ № 772047 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0047, н ім`я ОСОБА_11 ; серії ЯЛ № 772036 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0097, на ім`я ОСОБА_12 ; серії ЯЛ № 772031 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0067, виданий ОСОБА_13 ; серії ЯЛ № 772032 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0068, на ім`я ОСОБА_14 .

Однак, прокуратурою не було вжито заходів для визначення власників земельних ділянок на момент звернення до суду із даним позовом та з метою залучення до участі у справі нових власників.

При цьому, позивачем не наведено жодної поважної причини, яка б перешкоджала або унеможливлювала здійснення перевірки власників земельних ділянок та перевірки факту існування самих державних актів про скасування яких звертались до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 2011 року прокуратура, як єдина централізована система контролю, не просто могла шляхом здійснення нагляду та перевірок отримати інформацію про вилучення земель з державної власності, але була обізнана з тим, що спірні земельні ділянки вибули із державної власності, у зв`язку з чим - пропустила строк на звернення до суду із віндикаційним позовом.

Разом з тим, згідно із частинами третьою, четвертою ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зазначалось про застосування наслідків спливу строку позовної давності, зокрема шляхом подання окремої заяви, так і вказівкою на дану обставину під час судового розгляду справи.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови у заявлених позовних вимогах з підстав спливу трирічного строку позовної давності.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст.ст. 140, 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 16, 256, 261, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в

У задоволенні позову заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Бучанської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство «Київське лісове господарство» про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлений 12 грудня 2022 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ