Постанова

від 16.03.2023 по справі 369/3722/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції: Пінкевич Н.С.

Єдиний унікальний номер справи № 369/3722/22

Апеляційне провадження № 22-ц/824/3129/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Ігнатченко Н.В., Савченка С.І.,

секретар - Олешко Л.Ю.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 грудня 2022 року у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Бучанської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство «Київське лісове господарство» про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

В с т а н о в и в :

У квітні 2022 року заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області в інтересах держави в особі Бучанської районної державної адміністрації Київської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.03.2009 року у справі №2-4348/2008 задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації та ТОВ «Екер» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Вказаними рішеннями зобов`язано Київську обласну державну адміністрацію вчинити дії щодо:затвердження проектів землеустрою про припинення права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення та відведення земельних ділянок, розташованих на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за межами населеного пункту у власність громадян: ОСОБА_3 (земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,99 га), ОСОБА_4 (земельна ділянка № НОМЕР_2 , площею 0,99 га), ОСОБА_5 (земельна ділянка № НОМЕР_3 , площею 0,99 га), ОСОБА_6 (земельна ділянка № НОМЕР_4 , площею 0,99 га) ОСОБА_7 (земельна ділянка № НОМЕР_5 , площею 0,99 га), ОСОБА_8 (земельна ділянка № НОМЕР_6 , площею 0,99 га), ОСОБА_9 (земельна ділянка № НОМЕР_7 , площею 0,99 га), ОСОБА_10 (земельна ділянка № НОМЕР_8 , площею 0,99 га), ОСОБА_11 (земельна ділянка № НОМЕР_9 , площею 0,99 га), ОСОБА_12 (земельна ділянка № НОМЕР_10 , площею 0,99 га) та іншим;вилучення з постійного користування державного підприємства «Київське лісове господарство» (Ірпінське лісництво, квартали 72, 73) вищезазначених земельних ділянок;зміни цільового призначення вищевказаних земельних ділянок із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення;передачі у власність позивачів вказаних земельних ділянок;видачі на ім`я позивачів державних актів на право власності на вказані земельні ділянки.

В подальшому ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27.07.2011 року по справі №22Ц-4306/2011 задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Києво-Святошинського району в інтересах держави в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації та скасовано рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.03.2009 року у справі №2-4348/2008 і закрито провадження у справі.

Однак, встановлено, що Києво-Святошинською районною адміністрацією на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.03.2009 року у справі №2-4348/2008 були винесені розпорядження про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради:№105 від 17.02.2009 року, №110 від 17.02.2009 року, 113 від 17.02.2009 року, №104 від 17.02.2009 року, №98 від 17.02.2009 року, №96 від 17.02.2009 року, №101 від 17.02.2009 року, №103 від 17.02.2009 року, 112 від 17.02.2009 року, №111 від 17.02.2009 року.

В свою чергу, Київською обласною державною адміністрацією впродовж березня-травня 2009 року були прийняті розпорядження про затвердження проектів землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, приведення їх до категорій сільськогосподарського призначення та відведення ділянок у власність, на підставі яких були видані наступні державні акти на право власності на земельні ділянки:серії ЯЛ № 772030 на земельну ділянку площею 0,9900 га з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0058, на ім`я ОСОБА_3 ; серії ЯЛ № 772029 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0054, на ім`я ОСОБА_4 ; серії ЯЛ № 772027 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0057, на ім`я ОСОБА_5 ; серії ЯЛ № 772045 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0056, на ім`я ОСОБА_6 ;серії ЯЛ № 772028 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0096, на ім`я ОСОБА_7 ;серії ЯЛ № 772034 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0038, на ім`яОСОБА_8 ;серії ЯЛ № 772047 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0047, н ім`я ОСОБА_9 ; серії ЯЛ № 772036 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0097, на ім`яОСОБА_10 ;серії ЯЛ № 772031 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0067, виданий ОСОБА_11 ;серії ЯЛ № 772032 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0068, на ім`яОСОБА_12 .

Позивач зазначав, що вищевказані розпорядження прийняті та державні акти видані виключно на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додаткового рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.03.2009 року у справі №2-4348/08, які були скасовані ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27.07.2011 року. Тобто, як наслідок правові підстави для виникнення права власності на вищевказані спірні земельні ділянки були скасовані. Таким чином, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27.07.2011 року фактично було поновлено правовий статус спірних земельних ділянок державної власності лісогосподарського призначення.

Проте, позивач встановив, що зазначені спірні земельні ділянки і на даний час продовжують перебувати у приватній власності фізичних осіб, у зв`язку з чим інтереси держави у спірних правовідносинах залишаються порушеними та незахищеними.

Зокрема, внаслідок моніторингу Публічної кадастрової карти України, вивчення даних НКС «ДЗК» та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відчужили земельні ділянки 3222484400:09:0002:0058, 3222484400:09:0002:0054, 3222484400:09:0002:0057, 3222484400:09:0002:0056, 3222484400:09:0002:0096 по 0,99 га та за результатами їх подальшого об`єднання утворилась земельна ділянка площею 4,95 га з кадастровим номером 3222484400:09:0002:0149, яка згідно даних НКС «ДЗК» перебуває у приватній власності ОСОБА_2 .

Також, на підставі цивільно-правових угод від 20.11.2009 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відчужили земельні ділянки 3222484400:09:0002:0047 та 3222484400:09:0002:0138 по 0,99 га на користь ОСОБА_1 , яка внаслідок їх об`єднання отримала державний акт серії ЯК №781261 на земельну ділянку 3222484400:09:0002:0147, площею 1,98 га. А згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на даний час, власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_1 .

Крім цього, на підставі цивільно-правових договорів від 26.11.2009 року ОСОБА_10 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відчужили земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484400:09:0002:0097, 3222484400:09:0002:0067, 3222484400:09:0002:0068 по 0,99 га кожна та користь ОСОБА_1 . В результаті подальшого об`єднання земельних ділянок 20.05.2010 року останньою було отримано державний акт серії ЯК №701262 на земельну ділянку площею 2,9699 га. Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на підставі заяви від 26.02.2021 року здійснено поділ вказаної вище земельної ділянки на дві окремі: площею 1,9699 га з кадастровим номером 3222484400:09:0002:5440 та площею 1 га з кадастровим номером 3222484400:09:0002:5441, які на даний час перебувають у власності ОСОБА_1 .

Позивач зазначав, що відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 07.06.2021 року з долученими картографічними матеріалами, ділянки з кадастровими номерами 3222484400:09:0002:0149, 3222484400:09:0002:0147, 3222484400:09:0002:5440 та 3222484400:09:0002:5441 за матеріалами базового лісовпорядкування 2003 року розташовані в кварталі 73 Ірпінського лісництва ДП «Київське лісове господарство».

Згідно з інформацією ДП «Київське лісове господарство» від 31.01.2022 року земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484400:09:0002:0149, 3222484400:09:0002:0147, 3222484400:09:0002:5440 та 3222484400:09:0002:5441 сформовані за рахунок первинних земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 3222484400:09:0002:0058, 3222484400:09:0002:0054, 3222484400:09:0002:0057, 3222484400:09:0002:0056, 3222484400:09:0002:0096, 3222484400:09:0002:0138, 3222484400:09:0002:0047, 3222484400:09:0002:0097, 3222484400:09:0002:0067, 3222484400:09:0002:0068, які вилучені зі складу земель лісового фонду 73 кварталу Ірпінського лісництва на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додаткового рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.03.2009 року по справі №2-4348/08.

Враховуючи викладене, позивач просив суд витребувати на користь держави в особі Бучанської районної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,95 га з кадастровим номером 3222484400:09:002:0149 та з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,98 га з кадастровим номером 3222484400:09:002:0147, земельну ділянку площею 1,9699 га з кадастровим номером 3222484400:09:002:5440 та земельну ділянку площею 1,00 га з кадастровим номером 3222484400:09:002:5441, які розташовані на території Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інтонації мотивоване тим, що позов прокурора не підлягає задоволенню у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, заступник керівника Київської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норма матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 грудня 2022 року та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних відносин наслідки спливу строку позовної давності, оскільки про обставини приналежності спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484400:09:002:0149, 3222484400:09:002:0147, 3222484400:09:002:5440 та 3222484400:09:002:5441 до земель лісового фонду та формування їх за рахунок ділянок, які були предметом спору у справі №2-4349/08, стало відомо виключно за результатами опрацювання інформації ВО «Укрдержліспроект» від 07.06.2021 №290 з картографічними матеріалами та ДП Київське лісове господарство» від 31.01.2022 №02-85.

Своїм правом на подачу відзиву інші учасники справи у встановлений строк не скористались.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи за адресами, які були зазначені в матеріалах справи, Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило. Прокурор Стовбчатий А.Ю. та представниця відповідача ОСОБА_2 - адвокат Скляренко О.П. брали участь у судовому засіданні в апеляційному суді. Інші учасники справи про причини неявки суду не повідомили, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 грудня 2008 року та додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 березня 2009 року у справі №2-4348/2008 задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації та ТОВ «Екер» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, якими було зобов`язано Київську обласну державну адміністрацію вчинити дії щодо:

- затвердження проектів землеустрою про припинення права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення та відведення земельних ділянок, розташованих на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за межами населеного пункту у власність громадян: ОСОБА_3 (земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,99 га), ОСОБА_4 (земельна ділянка № НОМЕР_2 , площею 0,99 га), ОСОБА_5 (земельна ділянка № НОМЕР_3 , площею 0,99 га), ОСОБА_6 (земельна ділянка № НОМЕР_4 , площею 0,99 га) ОСОБА_7 (земельна ділянка № НОМЕР_5 , площею 0,99 га), ОСОБА_8 (земельна ділянка № НОМЕР_6 , площею 0,99 га), ОСОБА_9 (земельна ділянка № НОМЕР_7 , площею 0,99 га), ОСОБА_10 (земельна ділянка № НОМЕР_8 , площею 0,99 га), ОСОБА_11 (земельна ділянка № НОМЕР_9 , площею 0,99 га), ОСОБА_12 (земельна ділянка № НОМЕР_10 , площею 0,99 га) та іншим;

- вилучення з постійного користування державного підприємства «Київське лісове господарство» (Ірпінське лісництво, квартали 72, 73) вищезазначених земельних ділянок;

- зміни цільового призначення вищевказаних земельних ділянок із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення; передачі у власність позивачів вказаних земельних ділянок;

- видачі на ім`я позивачів державних актів на право власності на вказані земельні ділянки.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27.07.2011 року по справі №22Ц-4306/2011 задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Києво-Святошинського району в інтересах держави в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації та скасовано рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.03.2009 року у справі №2-4348/2008 і закрито провадження у справі.

На виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.03.2009 року у справі №2-4348/2008 Києво-Святошинською районною адміністрацією вже (тобто до скасування вказаних рішень суду) були винесені розпорядження:

- від 17.02.2009 року №105 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради»;

- від 17.02.2009 року №110 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради»;

- від 17.02.2009 року №113 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради»;

- від 17.02.2009 року №104 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради»;

- від 17.02.2009 року №98 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради»;

- від 17.02.2009 року №96 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради»;

- від 17.02.2009 року №101 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_9 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради»;

- від 17.02.2009 року №103 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_10 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради»;

- від 17.02.2009 року №112 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_11 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради»;

- від 17.02.2009 року №111 «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради».

Київською обласною державною адміністрацією були прийняті розпорядження про затвердження проектів землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, приведення їх до категорій сільськогосподарського призначення та відведення ділянок у власність, на підставі яких були видані наступні державні акти на право власності на земельні ділянки:

- серії ЯЛ №772030 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0058, виданий ОСОБА_3 ;

- серії ЯЛ № 772029 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0054, виданий ОСОБА_4 ;

- серії ЯЛ № 772027 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0057, виданий ОСОБА_5 ;

- серії ЯЛ № 772045 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0056, виданий ОСОБА_6 ;

- серії ЯЛ № 772028 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0096, виданий ОСОБА_7 ;

- серії ЯЛ № 772034 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0038, виданий ОСОБА_8 ;

- серії ЯЛ № 772047 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0047, виданий ОСОБА_9 ;

- серії ЯЛ № 772036 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0097, виданий ОСОБА_10 ;

- серії ЯЛ № 772031 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0067, виданий ОСОБА_11 ;

- серії ЯЛ № 772032 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0068, виданий ОСОБА_12 .

Суд першої інстанції правильно відхилив посилання відповідачів на правомірність вчинення ними всіх дій, оскільки в судовому порядку було скасоване судове рішення про зобов`язання вчинити дії. На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що доводи прокурора є обґрунтованими в частині неправомірності набуття права власності.

Разом з цим, судом першої інстанції встановлено, що 20.11.2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9900 га, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0057,посвідчений приватним нотаріусом В.В.Нікітенко, реєстровий номер 22; 20.11.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянкиземельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0054, посвідчений приватним нотаріусом В.В.Нікітенко, реєстровий номер 19; 20.11.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянкиплощею 0,9900 га, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0058, посвідчений приватним нотаріусом В.В.Нікітенко, реєстровий номер 24; 20.11.2009 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянкиплощею 0,9900 га, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0056, посвідчений приватним нотаріусом В.В.Нікітенко, реєстровий номер 23; 20.11.2009 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянкиплощею 0,9900 га, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0096, посвідчений приватним нотаріусом В.В. Нікітенко, реєстровий номер 57.

В подальшому, на підставі вказаних договорів купівлі-продажу земельні ділянки відповідачем було об`єднано в одну земельну ділянку площею 4,9500 га з кадастровим номером 3222484400:09:002:0149 та 14.05.2010 року видано ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 701975. ОСОБА_2 і на даний час є власником вищевказаної земельної ділянки.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що на підставі договорів купівлі-продажу від 20.11.2009 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відчужили земельні ділянки 3222484400:09:0002:0047 та 3222484400:09:0002:0138 по 0,99 га на користь ОСОБА_1 (після зміни прізвище - ОСОБА_1 ), яка внаслідок їх об`єднання отримала державний акт серії ЯК №781261 на земельну ділянку 3222484400:09:0002:0147, площею 1,98 га.

ОСОБА_10 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 26.11.2009 року відчужили земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484400:09:0002:0097, 3222484400:09:0002:0067, 3222484400:09:0002:0068 по 0,99 га кожна та користь ОСОБА_1 (після зміни прізвища ОСОБА_1 ), яка внаслідок їх об`єднання 20.05.2010 року отримала державний акт серії ЯК №701262 на земельну ділянку площею 2,9699 га.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 на підставі заяви від 26.02.2021 року здійснено поділ вказаної вище земельної ділянки на дві окремі: площею 1,9699 га з кадастровим номером 3222484400:09:0002:5440 та площею 1 га з кадастровим номером 3222484400:09:0002:5441, які на час розгляду справи перебувають у її власності.

У разі коли публічний власник втратив як фізичне, так і «юридичне» (інша особа зареєструвала на своє ім`я право власності в державному реєстрі прав на нерухомість) володіння, для захисту права власності має застосовуватися віндикаційний позов, на який поширюється позовна давність.

Предметом даного позову є вимога про витребування на користь держави в особі Бучанської районної державної адміністрації земельних ділянок з незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Тобто, в даному випадку на позовні вимоги поширюються правила розгляду віндикаційних позовів та застосування наслідків пропуску строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої та п`ятої ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для правильного застосування частини 1 статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права.

Така позиція узгоджується з висновками, висловленими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №914/3224/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №362/44/17.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача.

Як видно з матеріалів справи, на момент скасування рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додаткового рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.03.2009 року у справі №2-4348/2008, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27.07.2011 року по справі №22Ц-4306/2011 ОСОБА_2 відкрито володів земельною ділянкою площею 4,9500 га з кадастровим номером 3222484400:09:002:0149 (державний акт серії ЯК№701975 від 14.05.2010 року), а ОСОБА_1 відкрито володіла земельними ділянками площею 1,98 га з кадастровим номером 3222484400:09:0002:0147 (державний акт від 20.05.2010 року) та площею 2,9699 га з кадастровим номером 3222484400:09:0002:0148 (державний акт від 20.05.2010 року).

Вказані рішення були скасовані за апеляційною скаргою прокуратури, яка мала можливість отримати інформацію про власників спірних земельних ділянок та залучити нових власників до справи.

Під час розгляду справи, судом першої інстанції також було з`ясовано, що за позовом заступника прокурора 26.12.2011 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №2-607/12 (провадження №2/1015/7612/11)було скасовано державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЛ № 772030 на земельну ділянку площею 0,9900 га з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0058, на ім`я ОСОБА_3 ; серії ЯЛ № 772029 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0054, на ім`я ОСОБА_4 ; серії ЯЛ № 772027 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0057, на ім`я ОСОБА_5 ; серії ЯЛ № 772045 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0056, на ім`я ОСОБА_6 ; серії ЯЛ № 772028 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0096, на ім`я ОСОБА_7 ; серії ЯЛ № 772034 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0038, на ім`я ОСОБА_8 ; серії ЯЛ № 772047 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0047, н ім`я ОСОБА_9 ; серії ЯЛ № 772036 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0097, на ім`я ОСОБА_10 ; серії ЯЛ № 772031 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0067, виданий ОСОБА_11 ; серії ЯЛ № 772032 на земельну ділянку площею 0,9900 га, з кадастровим номером № 3222484400:09:002:0068, на ім`я ОСОБА_12 .

Однак, прокуратурою не було вжито заходів для визначення власників земельних ділянок на момент звернення до суду із даним позовом та з метою залучення до участі у справі нових власників.

При цьому, позивачем не наведено жодної поважної причини, яка б перешкоджала або унеможливлювала здійснення перевірки власників земельних ділянок та перевірки факту існування самих державних актів про скасування яких звертались до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 2011 року прокуратура, як єдина централізована система контролю, не просто могла шляхом здійснення нагляду та перевірок отримати інформацію про вилучення земель з державної власності, але була обізнана з тим, що спірні земельні ділянки вибули із державної власності, у зв`язку з чим - пропустила строк на звернення до суду із віндикаційним позовом.

Разом з тим, згідно із частинами третьою, четвертою ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції заявили про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд взяв до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За таких обставин, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що на момент звернення позивача до суду (10 травня 2022 року) з позовом про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, сплив строк позовної давності, в межах якого позивач може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а саме - три роки з моменту коли позивач дізнався (або міг дізнатися) про свої порушені права, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Така позиція суду ґрунтується також на висновках ЄСПЛ, зроблених за результатами розгляду скарг, а саме, в своїх рішеннях ЄСРЛ вказує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Строк позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць конвенції, виконує кілька завдань, зокрема, забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть виникнути в разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п.570 рішення від 20.09.2011, прийнятого за заявою №14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п.51 рішення від 22.10.96, прийнятого за заявами№22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність відмови у заявлених позовних вимогах з підстав спливу трирічного строку позовної давності.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди позивача із застосуванням наслідків строку позовної давності, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку ,що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасуванні відсутні.

Керуючись ст.ст. 141, 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, суд,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 березня 2023 року.

Головуючий

Судді