Ухвала

від 26.10.2022 по справі 569/15526/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/15526/22

1-кс/569/5068/22

УХВАЛА

про арешт майна

26 жовтня 2022 року м. Рівне

Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №42022191490000057 від 01.09.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.409 КК України(далі-це жкримінальне провадження) про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор, у рамках кримінального провадження №42022191490000057 від 01.09.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.409 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням у якому просить суд накласти арешт на предмети, речі та документи вилучені 24 жовтня 2022 року протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Своє клопотання обґрунтовує тим, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 упродовж березня серпня 2022 року вчиняла ухилення від військової служби шляхом підроблення документів.

Зокрема, старший солдат ОСОБА_4 систематично здійснювала виїзди з України до Республіки Польща, зокрема, з 11.03.2022 по 12.03.2022, з 18.03.2022 по 27.03.2022, з 10.04.2022 по 12.04.2022, з 30.04.2022 по 01.05.2022, з 26.05.2022 по 01.06.2022, з 05.07.2022 по 07.07.2022 та з 24.08.2022 по 31.08.2022.

В той же час, ОСОБА_4 офіційно перебувала на стаціонарному лікуванні у Рівненському військовому госпіталі у період з 24.08.2022 по 31.08.2022.

24 жовтня 2022 року за місцем фактичного місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 20 жовтня 2022 року проведено обшук, в ході якого вилучено довідку №811 від 24.08.2022 видану військовою частиною НОМЕР_2 на 1 арк.; оригінал рапорту на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 на 1 арк; довідка №82 від 31.08.2022 видана на імя ОСОБА_5 на 1 арк.; паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 від 09.12.2013 року; паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_4 від 19.04.2022 року виданий на ім`я громадянки України ОСОБА_6 ; мобільний телефон марки «Iphone» imei НОМЕР_5 ; imei2 НОМЕР_6 із сім картою з абонентським номером НОМЕР_7 .

З урахуванням заяви слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Згідно ч. 2ст. 172 КПК Україниз метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.

Судом встановлено, що Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022191490000057 від 01.09.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.409 КК України.

24жовтня 2022року вході проведенняобшуку за місцем фактичного місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено вищевказане майно.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Згідно вимог ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому тільки у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, положення ч. 2ст. 173 КПК України є необхідним накласти арешт на майно, про яке йдеться у клопотанні, яке було вилучено за вищевказаних обставин, як таке, що відповідає критеріямст.98 КПК України, зметою збереженнямайна,як речовогодоказу,яким майновизнано укримінальному провадженні,оскільки незастосуванняарешту можепризвести дозникнення,втрати вказаногомайна,у зв`язкуз чимможуть настатинаслідки,які можутьперешкодити кримінальномупровадженню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173,395 КПК України, слідча суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на предмети, речі та документи вилучені 24 жовтня 2022 року протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме довідку №811 від 24.08.2022 видану військовою частиною НОМЕР_2 на 1 аркуші; оригінал рапорту на ім`я командира військової частини на 1 арк; довідка №82 від 31.08.2022 видана на ім`я ОСОБА_5 на 1 арк; паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 від 09.12.2013; паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_4 від 19.04.2022 року виданий на ім`я громадянки України ОСОБА_6 ; мобільний телефон марки IPHONE imei НОМЕР_5 ; imei 2 НОМЕР_6 із сім картою з абонентським номером НОМЕР_7 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя Рівненського міського суду Оксана КРИЖОВА