Рішення

від 30.11.2022 по справі 554/6392/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 30.11.2022Справа № 554/6392/22 Провадження № 2/554/3279/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року Октябрський районний суд м.Полтави

в складі головуючого судді Шевська О.І.

за участю секретаря Шевченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промінь» , третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у липні 2022 року звернулася до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в якому, просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промінь» на її користь у відшкодування моральної шкоди 347862 грн. Та витрати на професійно правничу допомогу в сумі 10000 грн.

В обґрунтування вимог позивач вказала, що в 02.06.2019 року о 14 год. 23 хв. на автодорозі Київ-Харків Довжанський поблизу с.Ясеневе Валківського району Харківської області відбулася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем Рено-Састер, за кермом якого знаходився ОСОБА_2 та автомобілем Фольксваген Поло під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок якої пасажиру автомобіля, тобто їй, заподіяні тілесні ушкодження, на даний час у зв`язку з отриманою травмою є інвалідом 3 групи. Крім того автомобіль Фольксваген Поло, внаслідок яких не підлягає відшкодуванню.

Ухвалою Коломацького районного суду Харківської області від 09.06.2022 року ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно нього закрите. Вказала, що нею було заявлено цивільний позов, який у зв`язку із закриття кримінального провадження залишений без розгляду. Вказала, що діями ОСОБА_2 їй спричинена матеріальна та моральна шкода.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала компресійно-скалковий перелом тіла хребця, стеноз хребцевого каналу, в зв`язку з чим була зроблена операція по стабілізації хребців, усунення стенозу спинномозкового каналу/, проводилася консервативна терапія. Після виписки продовжувала амбулаторне лікування у поліклінічному відділенні Чертвертої міської лікарні м.Полтави.

Позивачем зазначено, що дана ситуація, спричинила їй сильний фізичний біль, значні та тривалі душевні страждання і призвела до вимушених негативних змін у її житті, пов`язаних з тривалим та вартісним лікуванням, неможливістю займатися звичними справами, роботою. Зазначила, що подія ДТП та її наслідки викликають у неї до теперішнього часу негативні емоції, переживання, вона порушила її подальші життєві плани та преспективи, вплинула на відчуття душевного та соціального достатку. Вже більше ніж три роки відчуває біль, обмеження в рухах, заново довелося вчитися стояти, ходити, сидіти, до цього часу не може вільно пересуватися, частково потребує сторонньої допомоги, вимушена нести додаткові витрати на поїздки до лікувальних закладів та реабілітаційного центру, які не має змоги довести документально.

Ухвалою суду від 19.07.2022 року було відкрито провадження по вказаній справі та призначено справу до судового розгляду.

18.10.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від директора ТОВ «Торговий дім «Промінь» М.Г.Михайличенко, в якому вказав, що з доводами та твердженнями позивача не погоджуються, вважають їх безпідставними та не обґрунтованими та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи. З наданих позивачем доказів вбачається лише протиправність діянь ОСОБА_2 та причинно наслідковий зв`язок між матеріальною шкодою, що була заподіяна позивачу і протиправними діями ОСОБА_2 і його вини в її заподіянні. Надані позивачем докази не є достатніми та належними для обґрунтування протиправного діяння ОСОБА_2 та відповідно співрозмірного розміру моральної шкоди. Зазначений опис позивачем його моральних страждань є доволі абстрактним і загальним та не розкриває суті, обсягу та в чому саме виражена моральна шкода. На підставі наданих доказів неможливо встановити характер немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення, стан здоров`я позивача та глибину його душевних страждань. Прохав у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивачем ОСОБА_1 на адресу суду подано заяву про розгляд справи за її відсутності, вказала, що позов підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача директор ТОВ «ТД «ПРОМІНЬ» М.Г.Михайличенко подав на адресу суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, прохав відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача, представників відповідачів, на підставі наявних у справі даних і доказів.

Суд, дослідивши матеріали даної справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

02.06.2019 року о 14 год. 23 хв. на автодорозі Київ-Харків Довжанський поблизу с.Ясеневе Валківського району Харківської області відбулася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем Рено-Састер, за кермом якого знаходився ОСОБА_2 та автомобілем Фольксваген Поло під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок якої пасажиру автомобіля, тобто їй, заподіяні тілесні ушкодження, на даний час у зв`язку з отриманою травмою є інвалідом 3 групи. Крім того автомобіль Фольксваген Поло, внаслідок яких не підлягає відшкодуванню.

Ухвалою Коломацького районного суду Харківської області від 09.06.2022 року ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно нього закрите.

Позивачем було заявлено цивільний позов, який у зв`язку із закриття кримінального провадження залишений без розгляду.

Як встановлено, обвинувачений ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Торговий дім «Промінь», тому належним відповідачем по справі буде саме власник транспортного засобу як джерела підвищеної небезпеки у відповідності до ч.2 ст.1187 ЦК України, п.6 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

Між ТОВ «Торговий дім «Промінь» та ПАТ «АСК «Інго Україна» 02.02.2018 року укладено договір - поліс №АМ/8841853 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів автомобіля Рено Мастер д.н.з. НОМЕР_1 .

Страховою компанією відшкодована позивачу матеріальна шкода частково у розмірі 5% страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю та моральна шкода загалом в розмірі 44885 грн., з яких 2138 грн. виплачена за заподіяну моральну шкоду.

Позивач визначила розмір заподіяної їй шкоди в розмірі 350000 грн., оскільки частково отримала відшкодування від страхової компанії, то 347862 грн. прохала стягнути з ТОВ «Торговий дім «Промінь».

Після отриманих травм була доставлена до Валківської ЦРЛ, в подальшому проходила курс лікування у нейрохірургічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім.Скліфасовського в період з 24.06. по 12.07.2019 року.

Вказала, що моральна шкода для неї полягає у душевних стражданнях, які зазнала не лише вона, а і члени її сім`ї в зв`язку з протиправною поведінкою ОСОБА_2 . Всі фактори були для неї травмуючими в психологічному плані, потребували значних зусиль для нормалізації життя.

На підтвердження наявності підстав та розміру відшкодування відповідачем позивачу моральної шкоди, останньою надано до суду в якості доказів: копію ухвали Коломацького районного суду Харківської області від 09.06.2022 року у справі №615/184/21, що набрала законної сили, копія пенсійного посвідчення ОСОБА_1 № НОМЕР_2 від 09.01.2020 р., копія Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 №0077969 від 23.12.2019 р.

Пенсійне посвідчення є документом, що підтверджує призначення пенсії і засвідчує особу його власника при одержанні належних до виплати пенсійних коштів, зверненні до органів Пенсійного фонду України та інших державних органів з питань пенсійного забезпечення. На момент виникнення ДТП за участю ОСОБА_2 , де ОСОБА_1 була потерпілою особою, ОСОБА_1 вже була пенсіонером за віком та здійснила заміну посвідчення, копія якого долучена позивачем до позовної заяви, після отримання нею 3 групи інвалідності. Сам документ не підтверджує факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру внаслідок дій ОСОБА_2 та не дозволяє оцінити розмір фізичних, моральних, душевних та іншого роду страждань, що виникли у позивача внаслідок ДТП.

Довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 № 0077969 від 23.12.2019 р. містить інформацію щодо огляду, групи, причини та строку інвалідності.

В даній довідці, виданій ОСОБА_1 , зазначено: огляд -первинний, група інвалідності - 3, причина інвалідності - загальне захворювання з ураженням ОТА, строк інвалідності - безтерміновий.

Відповідно до Постанови КМУ від 3 грудня 2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», особам, що звертаються для встановлення інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у разі, якщо строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, що мало місце у випадку встановлення інвалідності ОСОБА_1 , як пенсіонеру за віком.

Також, причиною інвалідності вказано загальне захворювання, яке позивач набула протягом свого життя і яке їй вже, до моменту ДТП давало право на отримання інвалідності, та яке не могло бути результатом, наслідком травми, отриманої ОСОБА_1 внаслідок ДТП за участю ОСОБА_2 .

Також, цією ж Постановою визначено критерії для встановлення III групи інвалідності, якими є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому І ступені:

-обмеження самообслуговування І ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;

- обмеження здатності самостійно пересуватися 1 ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані.

Постановою КМУвід 3грудня 2009р.N°1317«Питання медико-соціальноїекспертизи» зазначено,що особиз інвалідністюIIIгрупи зпомірним обмеженнямжиттєдіяльності можутьнавчатися тапровадити різнівиди трудовоїдіяльності заумови забезпеченняу разіпотреби засобамикомпенсації фізичнихдефектів чипорушених функційорганізму,здійснення реабілітаційнихзаходів.Тому,посилання ОСОБА_1 на неможливість вільно пересуватися як на вулиці, так і в квартирі, неможливість займатися звичними справами і роботою є перебільшеними, нічим не підтверджуються та не відповідають критеріям встановленої позивачу 3 групи інвалідності.

Посилання ОСОБА_1 на встановлення ій інвалідності безстроково, як негативного наслідку протиправних діянь ОСОБА_4 підлягає сумніву та не є достовірним з огляду на те, що така безстроковість встановлення інвалідності, відповідно до Постанови КМУ від 3 грудня 2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», встановлюється всім особам, що на момент звернення для встановлення інвалідності були пенсіонерами за віком, чи строк переогляду інвалідності настає після досягнення пенсійного віку, що мало місце у встановленні інвалідності

Також, посилання позивача на неможливість надання доказів щодо додаткових витрат на таксі не відповідають дійсності, так як суб`єкти господарювання, що надають послуги таксі, надають розрахункові документи отримувачу послуги.

Як стверджує позивач у своїй позовній заяві, що травмуючим в психологічному плані для неї було те, що ні ОСОБА_2 , ні представники ТОВ «ТД «Промінь» не вжили абсолютно ніяких заходів по відшкодуванню заподіяної їй шкоди з самого моменту вчинення ДТП та змусили її звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Такі твердження позивача не відповідають дійсності з огляду на те, що ще до закінчення провадження по кримінальній справі № 615/184/21 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 ККУ, ОСОБА_2 надав посильну фінансову допомогу на користь ОСОБА_1 у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн., що підтверджується квитанцією №P24AP24A1849235777C6489 від 27.12.2021 р., та разом з представниками ТОВ «ТД «Промінь» намагався відшкодувати завдану шкоду у поза судовому порядку.

Крім доказів встановлення потерпілому групи інвалідності з причин наявності загального захворювання, набутого нею до виникнення дорожньо-транспортної пригоди, позивачем не надано жодного доказу

B підтвердження позовних вимог морального характеру, зокрема, але не виключно: документи щодо перебування на лікуванні, висновок судово-медичної експертизи, психіатричної експертизи, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, які б визначали характер ушкодження здоров`я позивача, що підтверджували фізичний біль та страждання, яких зазнав позивач у зв`язку з травмою, та які могли б дати змогу визначити стан здоров`я позивача до та після ДТП за участі ОСОБА_4 .

Зазначений опис позивачем його моральних страждань є доволі абстрактним і загальним та не розкриває суті, обсягу та в чому саме виражена моральна шкода. На підставі наданих доказів неможливо встановити.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 752/17832/14-ц, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Розмір моральної шкоди належить до предмета доказування позивача.

Враховуючи вище зазначене, надані позивачем докази, спираючись на зміст позовної заяви, заявлена позивачем сума компенсації моральної шкоди не відповідають ступеню завданого позивачу фізичного болю та тривалості переживань. В обґрунтування наявності моральної шкоди та розміру відшкодування моральної шкоди позивачем не надано жодного належного та достатнього доказу. Розмір відшкодування моральної шкоди позивачем не обґрунтовано та не доведено.

Відповідно до частини 1 статті 4ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.3ст.12 ЦПК Україникожна сторона повиннадовестиобставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України впостанові № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"під моральною шкодою слід розуміти втрати не майнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, завданих фізичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб, врахуванню підлягає тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, характер та обсяг душевних страждань, характер немайнових втрат.

Пунктом 9Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 рокувизначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до положеньст. 23 ЦК, особа має право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в т.ч. у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позивач ОСОБА_1 в обґрунтування своїх вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 347 862 гривень посилається на душевні страждання, які зазнала не лише вона, а і члени її сім`ї в зв`язку з протиправною поведінкою ОСОБА_4 . Всі фактори були для неї травмуючими в психологічному плані, потребували значних зусиль для нормалізації життя. Проте, суд вважає розмір шкоди, вказаний позивачем, завищеним, та зазначає, що право на відшкодування шкоди за нормами чинного законодавства не є матеріальною гарантією, оскільки жоден закон не встановлює імперативний обов`язок компенсації. Зазначене право на відшкодування - це процесуальна вимога надати можливість довести наявність шкоди, визначити її розмір та отримати через судовий розгляд цього питання відповідну компенсацію.

Зважаючи на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, рекомендаційний характер висновків соціально-психологічних досліджень та судову практику, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, частково знайшли своє підтвердження, суд оцінює моральну шкоду, завдану позивачу у розмірі 10000 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача.

Суд, вважає, за необхідне звернути увагу, що закриття кримінального провадження у звязку із закінченням строків давності відносно ОСОБА_4 , яким спричинено шкоду ОСОБА_1 транспортним засобом - джеролом підвищеної небезпеки, влаником якого є ТОВ "Торговий дім "Промінь" не спростовує його вину.

При цьому, суд приймає до уваги, що спричинені збитки здоров`ю позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди призвели до погіршення стану здоров`я, значних витрат на її відновлення, порушення звичного способу життя, здійснення беззаперечно непередбачуваних витрат, пов`язаних із вказаними витратами, порушенням нормальних життєвих зв`язків.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та відмову їй у стягненні моральної шкоди в розмірі 337 862 гривень.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні та оцінені на предмет їх належності, допустимості та достовірності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та їх часткове задоволення.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

Згідно зіст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з виконанням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Щодо вимог позивачів про стягнення витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.

З аналізу п.1 ч.2ст.137 ЦПК Українислідує, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Суду надані відповідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, тому, суд вважає стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 гривень з огляду на часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.1166,1167,1192 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промінь» , третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промінь» на користь ОСОБА_1 завдану їй майнову шкоду в сумі 10000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промінь» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 1000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1ст. 354 ЦПК Українипротягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1ст. 355 ЦПК Україниподається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промінь», місцезнаходження: вул.Воровського, 33б, м.Київ, код. ЄДРПОУ 38123183,

третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

.

Суддя: О.І.Шевська