Постанова

від 15.11.2022 по справі 911/634/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2022 р. Справа№ 911/634/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Луцюк А.В.

За участю представників учасників процесу:

від позивача: адвокат Поліщук В.А.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи -1 : адвокат Мохонько К.М.;

від третьої особи -2 : адвокат Мохонько К.М.;

від третьої особи -3 : адвокат Мохонько К.М.;

від третьої особи -4 : адвокат Мохонько К.М.;

від третьої особи -5 : адвокат Мохонько К.М.;

від третьої особи -6 : адвокат Мохонько К.М.;

від третьої особи -7 : адвокат Мохонько К.М.;

від третьої особи -8 : адвокат Мохонько К.М.;

від третьої особи -9 : адвокат Мохонько К.М.

Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2020 у справі №911/634/20 (суддя Конюх О.В., м. Київ, повний текст додаткового рішення складено 19.11.2020)

за позовом Фермерського господарства Селянського (фермерського) господарства "Колос"

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) ОСОБА_1 ,

2) ОСОБА_2 ,

3) ОСОБА_3 ,

4) ОСОБА_4 ,

5) ОСОБА_5 ,

6) ОСОБА_6 ,

7) ОСОБА_7 ,

8) ОСОБА_8 ,

9) ОСОБА_9 ,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору оренди поновленим та додаткової угоди укладеною

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи

Фермерського господарства Селянського (фермерського) господарства "Колос" (далі - позивач/ФГ (СФГ) «Колос») звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ (далі - відповідач /ГУ Держгеокадастру у Київській області) за участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача громадян ОСОБА_1 (далі - третя особа-1/ ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - третя особа -2/ ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - третя особа-3/ ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі - третя особа -4/ ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 (далі - третя особа-5/ ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 (далі - третя особа -3/ ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 (далі - третя особа-7/ ОСОБА_7 ), ОСОБА_8 (далі - третя особа-8/ ОСОБА_8 ) та ОСОБА_9 (далі - третя особа-9/ ОСОБА_9 ), в якому просить суд:

- визнати незаконною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Київській області на поновлення договору оренди землі від 05.03.2019 року, який зареєстрований 18 грудня 2019 року за №040995400891 (кадастровий номер земельної ділянки 3224080300:03:004:0001), яка оформлена у вигляді листа від 16.12.2019 року №17994/0-9988/0/17-19;

- визнати поновленим договір оренди землі від 05.03.2009 року, укладений між Сквирською районною державною адміністрацією та СФГ "Колос", що зареєстрований Сквирським районним відділом "Київського обласного реєстраційного центру "Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 18 грудня 2009 року за №040995400891;

- визнати укладеною додаткову угоду №1 від 15.01.2020 року про поновлення договору оренди землі від 05 березня 2019 р., що зареєстрований від 18 грудня 2009 р., за №040995400891 між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та Фермерським господарством Селянське (фермерське) господарство "Колос", у редакції запропонованій позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ФГСФГ "Колос" є орендарем спірної земельної ділянки кадастровий номер 3224080300:03:004:0001 за договором від 05.03.2009, укладений із Сквирською РДА, який зареєстрований Сквирським районним відділом "Київського обласного реєстраційного центру ДП "Центр державного земельного кадастру" 18.12.2009 за №040995400891, укладеного на 10 років, отже строк договору було встановлено до 18.12.2019.

Як вказує позивач, з 01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», відповідно до якого розпорядником орендованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності став відповідач - ГУ Держгеокадастру у Київській області.

Позивач належним чином добросовісно виконував обов`язки орендаря та відповідно до свого переважного права звернувся до відповідача ГУ Держгеокадастру у Київській області із листом від 14.11.2019 №03 щодо поновлення договору на новий строк та із додаванням проекту відповідної додаткової угоди із строком оренди на 7 років та річною орендною платою в сумі 12% від нормативної грошової оцінки. Відповідач у відповідь, не відмовляючи у поновленні договору, листом від 16.12.2019 №17994/0-9988/0/17-19, який був направлений позивачу поштою 24.12.2020, запропонував включити у додаткову угоду додаткові умови.

Позивач зазначає, що погодився на всі пропозиції відповідача та виконав всі його вимоги, направивши до відповідача із листом від 15.01.2020 №01/2020 виправлений проект додаткової угоди, однак, відповідач листом від 13.02.2020 надав відмову у поновленні договору на новий строк та в укладенні додаткової угоди незаконно та із порушенням встановленого законом місячного строку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2020 у справі №911/634/20 позов Фермерського господарства Селянського (фермерського) господарства "Колос" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області у справі №911/634/20 задоволено частково; визнано укладеною Додаткову угоду № 1 від 15.01.2020 про поновлення Договору оренди землі від 05 березня 2009 року, що зареєстрований 18 грудня 2009 року за № 040995400891 між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та Фермерським господарством Селянським (фермерським) господарством "Колос" (у редакції викладеній в оскаржуваному рішенні); у задоволенні решти вимог відмовлено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 2102,00 грн судового збору.

Короткий зміст заяви ФГ (СФГ) «Колос» про ухвалення додаткового рішення

22.09.2020 представником позивача - фермерського господарства селянського (фермерського) господарства «Колос» подано до Господарського суду Київської області клопотання від 21.09.2020 про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 911/634/20 щодо покладення судових витрат на відповідача та стягнення з Головного управління Держгеокоадастру у Київській області 77 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 09.11.2020 у справі №911/634/20 заяву представника позивача - Селянського фермерського господарства селянського (фермерського) господарства "Колос" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь Фермерського господарства селянського (фермерського) господарства "Колос" 25 666,67 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог відмовлено.

При прийняті додаткового рішення, місцевий господарський суд, з огляду на часткове задоволення позову, керуючись положеннями п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України прийшов до висновку про розподіл витрати на правову допомогу у відсотковому співвідношені до задоволених позовних вимог, а саме на суму 25 666,67 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним додатковим рішенням Головне управління Держгеокадастру у Київській області (далі - скаржник), звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване додаткове рішення.

Апеляційна скарга Головне управління Держгеокадастру у Київській області обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме - ст.ст. 80, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, скаржник у прохальній частині апеляційної скарги просив поновити строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2020 у справі №911/634/20.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу , у якому останній просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2020 у справі №911/634/20- без змін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача вказував на те, що додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування - відсутні.

Відзиви на апеляційну скаргу від третіх осіб 1-9 до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходив.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що третя особа 1-9 не була обмежена у своїх процесуальних правах надати відзиви на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, треті особи 1-9 у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подали відзивів на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання останніми відзивів не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/634/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова А.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2020 у справі № 911/634/20 залишено без розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 задоволено клопотання Головного управління Держгеокадастру у Київській області та поновлено строк на апеляційне оскарження на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2020 у справі № 911/634/20. Відкрито апеляційне провадження у справі № 911/634/20, розгляд апеляційної скарги призначено до розгляду на 23.02.2021.

23.02.2021 судом було оголошено перерву у судовому до 16.03.2021.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 прийнято до розгляду справу №903/1030/19 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Лешика Ігоря Івановича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 та рішення Господарського суду Волинської області від 11.02.2020.

Враховуючи зазначене, судом апеляційної інстанції за власною ініціативою вирішено зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2020 у справі № 911/634/20 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 903/1030/19 (ухвала Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у справі №911/634/20).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у справі №911/634/20 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Київській області на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2020 у справі № 911/634/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2022 поновлено провадження у справі №911/634/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 09.08.2022.

Проте у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В., яка входить до складу суду у відпустці, судове засідання, призначене на 09.08.2022, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2022 (з урахуванням ухвали суду від 21.09.2022 про виправлення описки у даті судового засідання) розгляд апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Київській області на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2020 у справі №911/634/20 призначено на 18.10.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 розгляд справи №911/634/20 відкладено на 15.11.2022.

Явка представників сторін

У судове засідання 15.11.2022 з`явився представник позивача та представник скаржників.

Відповідач своїх представників у судове засідання не направив, про те 24.10.2022 подав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. Вказане клопотання судом задоволено.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на подане ГУ Держгеокадастру у Київській області про розгляд справи без участі представника відповідача, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Позиція представників сторін у справі

У судовому засіданні 15.11.2022 представник третіх осіб 1-9 просив апеляційну скаргу відповідача задовольнити. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2022 скасувати та прийняти нове, яким відмовити ФГ Селянського (фермерського) господарства "Колос" у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

У судовому засіданні 15.11.2022 представник позивача просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Фактичні обставини справи встановлені судом апеляційної інстанції

12.08.2020 позивачем до Господарського суду Київської області було подано заяву про подання доказів понесених судових витрат на професійну правову допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої представник позивача заявив про те, що позивачем було здійснено витрати на сплату судового збору в сумі 6 306,00 грн, а також будуть понесені витрати на професійну правову допомогу в сумі 77 000,00 грн, докази чого позивач має намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

22.09.2020 представником позивача - фермерського господарства селянського (фермерського) господарства «Колос» подано до Господарського суду Київської області клопотання від 21.09.2020 про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №911/634/20 щодо покладення судових витрат на відповідача та стягнення з Головного управління Держгеокоадастру у Київській області 77 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. До клопотання також додано копію договору про надання правничої допомоги від 27.02.2020 разом з додатком від 04.03.2020 №1 до нього, рахунки на оплату від 27.02.2020 та від 04.03.2020, Акти наданих послуг від 03.03.2020 та від 21.09.2020, детальний опис робіт та платіжні документи від 28.02.2020 на суму 12 000,00 грн. та від 06.03.2020 на суму 65 000,00 грн.

Як убачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача здійснювалося адвокатським бюро «Поліщук і партнери» на підставі укладеного 27.02.2020 позивачем та адвокатським бюро «Поліщук і партнери» договір про надання правничої допомоги ( далі - Договір), за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу, а саме: консультувати, надавати правові висновки, готувати процесуальні документи, представляти інтереси в судах, а також надавати інші правничі послуги з питання: поновлення права оренди земельної ділянки 3224080300:03:004:0001, договір оренди землі від 05.03.2009, що зареєстрований від 18.12.2009 за № 040995400891.

Сторонами договору узгоджено, що вартість підготовки правового висновку щодо можливості збереження права оренди земельної ділянки та поновлення договору оренди землі від 05.03.2009, зареєстрованого 18.12.2209 за № 040995400891, становить 12 000,00 грн. без ПДВ, які клієнт зобов`язується оплатити протягом одного дня з моменту підписання даного договору. Вартість інших послуг, їх найменування та порядок сплати визначається між сторонами у вигляді додатку до Договору (п. п. 3.1.1., 3.1.2. Договору).

Адвокатським об`єднанням на підставі Договору було сформовано рахунок від 27.02.2020 на суму 12 000,00 грн.

Сторонами договору про надання правової допомоги складено та підписано акт від 03.03.2020 наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги від 27.02.2020, в якому викладено обсяг наданих адвокатським об`єднанням правничих послуг вартістю 12 000,00 грн, а саме підготовлено правовий висновок щодо можливості збереження права оренди земельної ділянки 3224080300:03:004:0001 та поновлення договору оренди землі від 05.03.2009, що зареєстрований від 18.12.2009 за № 040995400891, які сплачені клієнтом за квитанцією від 28.02.2020 № 0.0.1633888968, що підтверджується також випискою від 02.03.2020 по особовому рахунку адвокатського об`єднання.

У подальшому, Додатком від 04.03.2020 № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 27.02.2020 сторони погодили, що вартість підготовки позовної заяви разом з додатками, відправлення її примірника іншим сторонам, подання позову до суду, підготовка всіх процесуальних документів до суду першої інстанції, представлення інтересів клієнта у суді першої інстанції (участь у судових засіданнях суду першої інстанції), отримання рішення суду - становить 65 000,00 грн (п. 1.1. Додатку від 04.03.2020 № 1 до Договору).

Згідно з пунктом 1.2. Додатку від 04.03.2020 № 1 до Договору клієнт зобов`язується попередньо оплатити протягом трьох днів з моменту підписання цього Додатку до Договору.

Адвокатським об`єднанням на підставі Договору було сформовано рахунок від 04.03.2020 на суму 65 000,00 грн, який на виконання договірних зобов`язань клієнт оплатив, що підтверджується платіжним дорученням від 06.03.2020 № 1 та випискою від 06.03.2020 по особовому рахунку адвокатського об`єднання на відповідну суму.

Сторонами договору про надання правової допомоги також було складено та підписано акт від 21.09.2020 наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги від 27.02.2020 та Додатку від 04.03.2020 № 1 до нього, в якому викладено обсяг наданих адвокатським об`єднанням правничих послуг вартістю 65 000,00 грн., а саме:

- підготовлено позовну заяву разом із додатками, відправлено її примірник іншій стороні, підготовлено заяву про забезпечення позову, представлено інтереси клієнта в судових засіданнях (підготовчих та під час розгляду справи по суті) господарського суду Київської області 04.05.2020, 25.05.2020, 09.06.2020, 18.06.2020, 06.07.2020, 03.08.2020, 08.09.2020, 21.09.2020;

- підготовлено заяву про забезпечення позову від 18.06.2020; підготовлено заяву від 22.06.2020 про відкриття виконавчого провадження; підготовлено письмові пояснення від 01.06.2020 по справі; підготовлено заяву та клопотання по судових витратах.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представника позивача та предствника скаржника, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як вже зазначалось вище, 21.09.2020 рішення Господарського суду Київської області позов задоволено частково.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно із ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України ).

Згідно із ст. 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідачів, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зазначена позиція суду щодо застосування статті 129 Господарського процесуального кодексу України узгоджується із позицією Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Даний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі №910/8682/18 від 14.11.2018 від якого об`єднана палата у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 не відступила через відмінність у нормативно-правовому регулюванні.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При цьому, місцевий господарський суд встановив, що детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснення ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги, включає в себе:

підготовлення правового висновку щодо можливості збереження права оренди земельної ділянки 3224080300:03:004:0001 та поновлення договору оренди землі від 05.03.2009, що зареєстрований від 18.12.2009 за № 040995400891 - 12 год.,

підготовлення позовної заяви разом із додатками - 16 год.;

підготовлення заяви про забезпечення позову - 3 год.;

представлення інтересів клієнта у судових засіданнях господарського суду Київської області 04.05.2020 - 4 год., 25.05.2020 - 4 год.;

підготовлення письмових пояснень від 01.06.2020 по справі - 2 год.;

представлення інтересів клієнта у судових засіданнях 09.06.2020 - 4 год., 18.06.2020 - 4 год.;

підготовлення заяви від 18.06.2020 про забезпечення позову - 3 год.;

підготовлення заяви від 22.06.2020 про відкриття виконавчого провадження;

представлення інтересів клієнта у судовому засіданні 06.07.2020 - 4 год.;

підготовлення 9 примірників позовної заяви разом із додатками та направлення третім особам;

представлення інтересів клієнта у судовому засіданні 03.08.2020 - 4 год.;

підготовлення клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів понесених судових витрат разом з додатками в 11 примірника - 3 год.;

представлення інтересів клієнта у судових засіданнях 08.09.2020 - 4 год., 21.09.2020 - 4 год.

З огляду на складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг у суді першої інстанції, затрачений ним час на надання таких послуг, на думку суду у даному випадку понесені фермерським господарством селянським (фермерським) господарством «Колос» витрати на професійну правничу допомогу у заявленій сумі 77 000,00 грн є обґрунтованими, співмірними та підтвердженими доказами.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відсутність заперечень відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, а тому з урахуванням ч. 4 ст. 129 ГПК України, витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню позивачу позовом пропорційно розміру задоволених зустрічних позовних вимог, а саме 25 666,67 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи скаржника зводяться до незгоди із заявленим позивачем розміром витрат на правову допомогу, що по своїй суті є заявою про зменшення таких витрат. Однак, оскільки відповідної заяви Головного управління Держгеокадастру у Київській області не подало до суду першої інстанції, викладені в апеляційній скарзі доводи не можуть братись до уваги.

У свою чергу, посилання заявника апеляційної скарги про те, що останньому не було направлено позивачем документи у підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим, відповідач був позбавлений можливості подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами судом апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на наступне.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем було направлено на адресу відповідача (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд 3/140 примірник заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками до неї, про що свідчить фіскальний чек Укрпошти №215600426655 та опис вкладення ( т.2, а.с.136-138). Така ж адреса вказувалась самим відповідачем у поданій до суду апеляційній скарзі.

Статтею 12 ГПК України визначені права та обов`язки учасників справи, зокрема: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Враховуючи зазначене, відхиляються посилання заявника апеляційної скарги про наявність підстав для залишення без розгляду заяви позивача на підставі ч. 9 ст. 80 ГПК України.

Твердження Головного управління Держгеокадастру у Київській області про те, з огляду на положення ст.ст. 123, 126 ГПК України законодавцем не розмежовано процедуру стягнення кожного виду судових витрат (судового збору та всіх видів витрат, пов`язаних з розглядом справи), натомість зобов`язує суд здійснювати розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката разом з іншими судовими витратами у рішенні суд, а відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, водночас місцевим господарським судом у рішенні від 21.09.2020 було здійснено розподіл судових витрат (стягнуто з відповідача судовий збір за подання позовної заяви), тому відсутні були підстави для ухвалення додаткового рішення є власним трактуванням відповідачем норм ГПК України.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують викладеного та встановленого судом першої інстанції, а відтак колегією суддів не приймаються до уваги.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що додаткове рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2020 у справі №911/63420, та, відповідно, апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Київській області є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Також, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 дія оскаржуваного рішення була зупинена в силу приписів ч. 5 ст. 262 ГПК України, і за наслідками апеляційного розгляду рішення залишено без змін, а тому дія додаткового рішення Господарського Київської області від 09.11.2020 справі №911/634/20 підлягає поновленню.

Так, судді Іоннікова І.А. та Тарасенко К.В. з 17.11.2022 по 01.12.2022 перебували у відпустці; головуючий суддя - Разіна Т.І. з 21.11.2022 по 01.12.2022 - перебувала у відпустці, суддя Іоннікова І.А. з 06.12.2022 по 10.12.2022 перебувала на лікарняному.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2020 у справі №911/634/20 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2020 у справі №911/634/20 залишити без змін.

3. Поновити дію додаткового рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2020 у справі №911/634/20.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Справу №911/634/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддями - 12.12.2022.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова