Ухвала

від 01.03.2023 по справі 911/634/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/634/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Багай Н.О., Рогач Л.І.,

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 (колегія суддів: Разіна Т.І. - головуючий, Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.) та рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2020 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Фермерського господарства Селянського (фермерського) господарства «Колос»

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_6 ;

2) ОСОБА_4 ;

3) ОСОБА_5 ;

4) ОСОБА_3 ;

5) ОСОБА_7 ;

6) ОСОБА_2 ;

7) ОСОБА_8 ;

8) ОСОБА_9 ;

9) ОСОБА_1 ,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору оренди поновленим та додаткової угоди укладеною,

за участю: позивача Поліщук В.А. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Фермерське господарство Селянське (фермерське) господарство «Колос» (далі - ФГ «Колос»), звернувшись з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру), просило: визнати незаконною та скасувати відмову ГУ Держгеокадастру на поновлення договору оренди землі від 05.03.2019, який зареєстрований 18.12.2019 за № 040995400891 (кадастровий номер земельної ділянки 3224080300:03:004:0001), яка оформлена у вигляді листа від 16.12.2019 № 17994/0-9988/0/17-19; визнати поновленим договір оренди землі від 05.03.2009, укладений між Сквирською районною державною адміністрацією та ФГ «Колос», що зареєстрований Сквирським районним відділом Київського обласного реєстраційного центру Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 18.12.2009 за № 040995400891 (далі - Договір оренди); визнати укладеною додаткову угоду від 15.01.2020 № 1 про поновлення Договору оренди між ГУ Держгеокадастру та ФГ «Колос» у редакції, запропонованій позивачем.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач належним чином виконує покладені на нього обов`язки за Договором оренди, у строк, визначений статтею 33 Закону України «Про оренду землі», звернувся до відповідача з відповідною заявою, проєктом додаткової угоди та документами, необхідними для укладення додаткової угоди, тоді як відповідач не дотримався приписів вказаної норми щодо порядку узгодження істотних умов договору. З урахуванням викладеного ФГ «Колос» вважає, що має право на поновлення Договору оренди.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022, позов задоволено частково; визнано укладеною додаткову угоду від 15.01.2020 № 1 про поновлення Договору оренди у редакції, текст якої викладено в резолютивній частині рішення; у задоволенні решти вимог відмовлено.

2.2 Судові рішення в частині вирішення вимоги про визнання укладеною додаткової угоди мотивовані тим, що позивач, який як добросовісний орендар належно виконував умови Договору оренди, у визначених законом та договором порядку та строк звернувся до належного орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору оренди, однак ГУ Держгеокадастру, спочатку не заперечуючи проти укладення додаткової угоди на змінених умовах та пропонуючи включити до неї додаткові умови, у подальшому безпідставно ухилився від укладення додаткової угоди відповідно до нових погоджених умов. Щодо решти позовних вимог суди виходили з того, що позивач неправильно обрав спосіб захисту права.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (далі - скаржники) просять скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржники посилаються на те, що суд апеляційної інстанції застосував положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 143/591/20.

4. Мотивувальна частина

4.1. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.2. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.3. У даній справі, судові рішення у якій переглядаються у касаційному порядку, суди розглянувши спір про визнання укладеною додаткової угоди від 15.01.2020 № 1 про поновлення Договору оренди у редакції, запропонованій позивачем, виходили із того, що позивач, який як добросовісний орендар належно виконував умови Договору оренди, у визначених законом та договором порядку та строк звернувся до належного орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору оренди, однак ГУ Держгеокадастру, спочатку не заперечуючи проти укладення додаткової угоди на змінених умовах та пропонуючи включити до неї додаткові умови, у подальшому безпідставно ухилилося від укладення додаткової угоди відповідно до нових погоджених умов. При цьому орендодавець спершу звертав увагу орендаря на те, що визначено типовий договір оренди, істотними умовами якого згідно зі статтею 15 Закону України «Про оренду землі» є, зокрема, строк дії договору оренди.

4.4. Проаналізувавши правовідносини у справі, що розглядається, та у справі, на неврахування правових висновків в якій посилаються скаржники у касаційній скарзі, шляхом співставлення їх суб`єктів, об`єктів та юридичного змісту, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що правовідносини у справах не є подібними.

4.5. Так, у справі № 143/591/20, на яку посилаються скаржники, було розглянуто позов про переведення прав і обов`язків орендаря за договором оренди земельної ділянки. За обставинами цієї справи, на момент укладення та державної реєстрації права оренди, а саме договору оренди від 20.01.2020 з новим орендодавцем, був чинним договір, укладений позивачем та орендодавцем у 2009 році щодо тієї самої земельної ділянки, строк дії якого не закінчився, і той факт, що цей договір в установленому договором чи законом порядку розірваний, є неукладеним, нікчемним або визнаний недійсним судом, не підтверджено. Звертаючись із цим позовом про переведення на нього прав і обов`язків орендаря за новим договором (укладеним з новим орендарем), позивач зазначив про порушення його переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Верховний Суд, дійшовши висновку про те, що стаття 33 Закону України «Про оренду землі» не передбачає застосування такого спеціального способу його захисту, як переведення на позивача прав орендаря, погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відмову в позові.

4.6. Вказане свідчить про те, що правовідносини у справі № 143/591/20 та у справі, що розглядається не є подібними, позаяк існує ряд істотних відмінностей саме у фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних з правами й обов`язками їх сторін, що в свою чергу зумовлює і різний зміст спірних правовідносин.

4.7. Отже, після відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у наведеній постанові Верховного Суду, та на який посилаються скаржники у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.8. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.9. За вказаних обставин касаційне провадження за касаційною скаргою скаржників підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 у справі № 911/634/20 закрити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Н.О. Багай

Л.І. Рогач