Постанова

від 13.12.2022 по справі 920/466/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2022 р. Справа №920/466/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Гаврилюка О.М.

Алданової С.О.

секретар судового засідання: Гибало В.О.

учасники судового процесу:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біотестлаб"

на ухвалу Господарського суду Сумської області

від 20.07.2022

про повернення позовної заяви

у справі №920/466/22 (суддя - Яковенко В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім

Біотестлаб"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родючість плюс"

про стягнення 62 562,40грн.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біотестлаб" (далі - ТОВ "ТД Біотестлаб") звернулося Господарського суду Сумської області позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родючість плюс" (далі - ТОВ "Родючість плюс") заборгованості у розмірі 62 562,40 грн., з яких: 47 186,02 грн. - основний борг, 7 718,77 грн. - пеня, 7 657,61 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.07.2022 у справі №920/466/22 позовну заяву ТОВ "ТД Біотестлаб" залишено без руху.

19.07.2022 представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків, а саме: надав меморіальний ордер від 13.07.2022 №1057, отриманий від сервісу "Govpay24", на якому здійснювалася оплата судового збору згідно доданої до позову квитанції від 13.07.2022 №2892-2657-4978-7600.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.07.2022 у справі №920/466/22 позовну заяву ТОВ "ТД Біотестлаб" повернуто заявнику без розгляду.

Зокрема, ухвала Господарського суду Сумської області від 20.07.2022 у справі №920/466/22 мотивована тим, що позивачем не усунено недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі суду від 18.07.2022, а саме не надано суду доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Крім того, оскільки у квитанції від 13.07.2022 №2892-2657-4978-7600 про сплату судового збору невірно зазначено код платника, у суду відсутня можливість перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, ТОВ "ТД Біотестлаб" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій останнє просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.07.2022 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню.

Апелянт, зокрема, зазначає що суд першої інстанції перед відкриттям провадження у справі не вжив належних заходів щодо перевірки зарахування судового збору до Державного бюджету України.

Також в апеляційній скарзі ставиться питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2022 апеляційну скаргу ТОВ "ТД Біотестлаб" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Ткаченка Б.О., Алданової С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ТОВ "ТД Біотестлаб" на рішення Господарського суду Сумської області від 20.07.2022 у справі №920/466/22 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/466/22.

26.08.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №920/466/22 з Господарського суду Сумської області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 поновлено ТОВ "Торговий дім Біотестлаб" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 20.07.2022 у справі №920/466/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ТД Біотестлаб" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.07.2022 та призначено до розгляду на 27.09.2022.

Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2022 заяву представника ТОВ "ТД Біотестлаб", адвоката Гуль Вікторії Ігорівни про участь у судовому засіданні 27.09.2022 у справі №920/466/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. на лікарняному з 27.09.2022 по 30.09.2022, судове засідання, призначене на 27.09.2022, не відбулося.

У зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Алданова С.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "ТД Біотестлаб" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.07.2022, розгляд апеляційної скарги призначено на 01.11.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Суліма В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Алданова С.О., Гаврилюк О.М.

У зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду, судове засідання, призначене на 14:20 годину 01.11.2022 не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "ТД Біотестлаб" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.07.2022, розгляд апеляційної скарги призначено на 22.11.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 розгляд справи №920/466/22 за апеляційною скаргою ТОВ "ТД Біотестлаб" відкладено на 13.12.2022.

Відповідач, у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) своїм правом не скористався, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У судове засідання 13.12.2022 представники сторін не з`явилися, проте в матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи без його участі.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази повідомлення всіх учасників справи про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а також заява представника позивача про розгляд справи без його участі, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

При цьому, частиною 1 статті 8 названого Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ТД Біотестлаб" звернулося Господарського суду Сумської області позовом про стягнення з ТОВ "Родючість плюс" заборгованості у розмірі 62 562,40 грн., з яких: 47 186,02 грн. - основний борг, 7 718,77 грн. - пеня, 7 657,61 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №920/466/22 позовну заяву ТОВ "ТД Біотестлаб" залишено без руху, встановлено десятиденний строк з дня одержання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції звернув увагу позивача, що станом на 18.07.2022 відсутнє підтвердження зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, за подану позовну заяву.

19.07.2022 представником заявника сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви, яка 19.07.2022 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" за №36.

В заяві про усунення недоліків представник позивача надав меморіальний ордер від 13.07.2022 №1057, отриманий від сервісу "GOVPAY24", на якому здійснювалася оплата судового збору згідно доданої до позову квитанції від 13.07.2022 №2892-2657-4978-7600.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.07.2022 позовну заяву ТОВ "ТД Біотестлаб" повернуто заявнику без розгляду на підставі частини 4 статті 174 ГПК України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не усунено недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі суду від 18.07.2022, а саме не надано суду доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Крім того, оскільки у квитанції від 13.07.2022 №2892-2657-4978-7600 про сплату судового збору невірно зазначено код платника, у суду відсутня можливість перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає передчасним висновок суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви у цій справі, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з частинами 5, 6 статті 42 ГПК України Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) розроблено відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу України з процедур банкрутства, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та інших нормативно-правових актів.

Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів) (пункт 2 Положення).

Згідно з пунктом 24 Положення, підсистема "Електронний суд" - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення).

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через особистий кабінет Електронного суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 13.07.2022 представником позивача через особистий кабінет, зареєстрований в системі Електронний суд, було подано позовну заяву про стягнення заборгованості з відповідача.

Як зазначає представник позивача, ним сплачено судовий збір в особистому кабінеті Електронного суду, через вбудовану у ньому автоматизовану інформаційно-сервісну систему "GOVPAY24", у якій автоматично формується доручення на оплату та списання коштів з електронних платіжних засобів платника.

В результаті оплати сервісом було сформовано квитанцію про оплату від 13.07.2022 №2892-2657-4978-7600, яку представником позивача було завантажено та додано до позовної заяви.

Платником за даною квитанцією є представник позивача - Гуль Вікторія Ігорівна, так як оплата здійснювалася з особистого кабінету Електронного суду представника, призначення платежу "*;101;43829457;Судовий збір, за позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ БІОТЕСТЛАБ", Господарський суд Сумської області".

Оплата була здійснена на наступні платіжні реквізити:

Одержувач платежу ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

Банк одержувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок IBAN UA868999980313181206083018540

ЄДРПОУ 37970404

Згідно інформації щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до господарського суду Сумської області, що є загальнодоступною та оприлюдненою на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/gromadyanam/sz/, оплату судового збору потрібно здійснювати на платіжні реквізити:

Отримувач коштів ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970404

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA868999980313181206083018540

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Сумської області (назва суду, де розглядається справа).

З наведеного слідує, що оплата була здійснена на рахунки відкриті Господарському суду Сумської області, та призначення платежу містить усі відомості про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір.

Як зазначалось вище, 18.07.2022 судом першої інстанції було постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з відсутністю зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та зобов`язано позивача надати докази зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

На усунення недоліків позовної заяви представником позивача було надано меморіальний ордер від 13.07.2022 №1057, отриманий від сервісу "GOVPAY24", про списання коштів з рахунку АТ "БАНК ТРАСТ-КАПІТАЛ" на користь отримувача ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101 з призначенням платежу призначення платежу "*;101;43829457;Судовий збір, за позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ БІОТЕСТЛАБ", Господарський суд Сумської області".

Також, представник позивача зазначає, що сервіс "GOVPAY24" є автоматизованою інформаційно-сервісною системою АТ "БАНК ТРАСТ-КАПІТАЛ", про що зазначено у договорі публічної оферти розміщеному на вебсайті: www.govpay24.com.

Водночас, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не усунено недоліки встановлені в ухвалі Господарського суду Сумської області від 18.07.2022, а саме: не надано суду доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, у зв`язку з чим позовна заява була повернута без розгляду.

Проте, оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України чи окремого документу, що підтверджує таке зарахування, суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху повинен був зазначити який саме документ буде вважатися належним доказом зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Тобто фактично судом в порушення частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України не було визначено способу усунення недоліків позовної заяви.

У даній справі до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у необхідному розмірі, та на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем надано меморіальний ордер, як доказ списання коштів з рахунку банку платіжного сервісу "GOVPAY24" на користь отримувача.

Відповідно до постанови Національного Банку України "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", меморіальний ордер - це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та нормативно-правових актів Національного банку.

Крім того, у назві реквізиту "Призначення платежу" як долученої квитанції, так і меморіального ордеру, зазначено, зокрема, Код ЄДРПОУ та назву юридичної особи, в інтересах якої подано позовну заяву, а саме «*;101;43829457;Судовий збір, за позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ БІОТЕСТЛАБ", Господарський суд Сумської області».

Таким чином і квитанція про оплату від 13.07.2022 №2892-2657-4978-7600 і меморіальний ордер від 13.07.2022 №1057 містять відомості, які дають змогу отримувачу платежу ідентифікувати виконану платіжну операцію, інформацію про платника та інші відомості, що супроводжують платіжну інструкцію, в тому числі за розгляд якої справи сплачується судовий збір.

Виходячи з вищевикладеного надані представником позивача квитанція про оплату від 13.07.2022 №2892-2657-4978-7600 та меморіальний ордер від 13.07.2022 №1057 є підтвердженням оплати судового збору за подану позовну заяву від 13.07.2022.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд зазначає, що у квитанції від 13.07.2022 №2892-2657-4978-7600 про сплату судового збору невірно зазначено код платника, а тому у суду відсутня можливість перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Колегією суддів встановлено, що у доданій квитанції взагалі відсутній код платника, а вказане лише прізвище, ім`я та по-батькові платника, яким є уповноважений представник позивача.

Проте з реквізитів наданої квитанції і меморіального ордеру можна чітко ідентифікувати, що сплачений через кабінет Електронного суду судовий збір стосується саме того позову, до якого він доданий.

Слід також зазначити, що відповідно до Методичних рекомендацій підтвердження оплати (повернення) судового збору з Казначейства у КП "ДСС", затверджених наказом Державного підприємства Інформаційні судові системи від 17.11.2021 №250-ОД, існує два режими поєднання записів: автоматичний та ручний.

Під час надходження з Казначейства підтверджень оплати судового збору КП "ДСС" виконує в автоматичному режимі поєднання записів карток судового збору з відповідними записами підтверджень про їх оплату.

Автоматично виконується перевірка повного збігу таких параметрів:

- сума сплаченого судового збору, грн.;

- дата документа /Дата отримання документа Банком розпорядника;

- РНОКПП (ЄДРПОУ) платника.

У разі, якщо збігаються всі 3 параметри та цим параметрам відповідає тільки один запис судового збору, то виконується автоматичне поєднання записів Казначейства з записом судового збору КП "ДCC".

Якщо таких карток судового збору за випискою знайдено декілька, і платником є юридична особа - відбувається звірка за номером платіжного документа. У разі збігу номера виписка зв`язується з карткою судового збору, а якщо такого номера не знайдено, то виписка залишається не зв`язаною. Якщо по такому номеру виявлено декілька карток судового збору, то відбувається прив`язка до тієї картки судового збору, чия дата платіжного документа найменша.

Якщо не збігається хоча б один із вказаних параметрів, то поєднання не відбудеться і його необхідно виконати у ручному режимі в картці справи.

У разі відсутності в учасника процесу РНОКПП (ЄДРПОУ), пошук підтверджень виконується у випадку збігу таких параметрів:

- сума сплаченого судового збору;

- дата документа (дата отримання документа Банком розпорядника).

Як слідує з методичних рекомендацій, якщо не збігається хоча б один із вказаних параметрів, то поєднання необхідно виконати в ручному режимі, а у разі відсутності параметру РНОКПП (ЄДРПОУ) платника, пошук підтверджень здійснюється за збігом параметрів суми сплаченого судового збору та дати документа (дата отримання документа Банком розпорядника).

З чого можна зробити висновок, що наявність ідентифікаційного коду не впливає на факт зарахування коштів, а лише на процес поєднання оплат із картками справ.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

З наведеного слідує, що суд не вжив належних заходів щодо перевірки зарахування судового збору.

Таким чином, виходячи із наведених правових норм, оцінивши додані позивачем докази на підтвердження сплати судового збору, Господарський суд Сумської області встановивши, що до суду не надано доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 №9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11 - рп/2012).

Крім того, згідно з частиною 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина 1 статті 11 ГПК України).

Окремо суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Це означає, що суд не повинен підходити занадто формально до процесу та при першій ліпшій нагоді відмовлятися від розгляду спору, та таким чином фактично обмежувати право позивача на доступ до суду та розгляд його справи.

Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію статті 25 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання компетенції Європейської комісії з прав людини приймати від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб заяви на ім`я Генерального Секретаря Ради Європи про порушення Україною прав, викладених у Конвенції, та статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, у зв`язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд Сумської області дійшов передчасного висновку щодо наявності передбачених частиною 4 статті 174 ГПК України підстав для повернення позову.

Приписами статті 275 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ТОВ "ТД Біотестлаб" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.07.2022 у справі №920/466/22 підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд Господарському суду Сумської області.

Керуючись статтями 269, 271, 275, 277, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біотестлаб" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.07.2022 у справі №920/466/22 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.07.2022 у справі №920/466/22 скасувати.

3. Справу №920/466/22 передати на розгляд до Господарського суду Сумської області.

4. Матеріали справи №920/466/22 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 13.12.2022.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді О.М. Гаврилюк

С.О. Алданова