Постанова

від 07.12.2022 по справі 917/1214/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року м. Харків Справа № 917/1214/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.;

за участі секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EasyCon" апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" (вх.№393П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 18.01.2022 у справі №917/1214/21 (повний текст рішення складено 20.01.2022 суддею Білоусовим С.М. у приміщенні господарського суду Полтавської області)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс", м.Харків,

до 1. Державного підприємства "Сетам", м. Київ,

2. Приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича, м.Кременчук,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Добротрав", м.Київ,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерного товариства "Сбербанк", м. Київ,

про поновлення строку на оскарження результатів торгів, визнання недійсними результату торгів, акту та свідоцтва,-

ВСТАНОВИВ:

28.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Антекс" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх.№1338/21 від 27.07.2021) з вимогами:

- поновити ТОВ "Антекс" строк на оскарження результатів електронних торгів (реєстраційний номер лота 446049), що оформлені 30.10.2020 з продажу: нежитлового приміщення (будівля заводоуправління, літ."А-2", площею 1385,8 кв.м, у тому числі складові частини: прибудова "а", прибудова "1,а", прибудова "3,а", крильце "3,а", крильце "4,а", підвал, площею 62,6 кв.м, що розташоване за адресою: м.Лубни, вул.Комунарівська, 13/27; земельної ділянки (кадастровий номер 5310700000:02:057:0008), площею 0,1653 га, що розташована за адресою: м.Лубни, вул.Комунарівська, 13/27;

- визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації: нежитлового приміщення (будівля заводоуправління літ. "А-2" площею 1385,8 кв.м, у тому числі складові частини: прибудова "а", прибудова "1,а", прибудова "3,а", крильце "3,а", крильце "4,а", підвал, площею 62,6 кв.м, що розташоване за адресою: м.Лубни, вул.Комунарівська,13/27, та земельної ділянки (кадастровий номер 5310700000:02:057:0008), площею 0,1653 га, що розташована за адресою: м.Лубни, вул.Комунарівська,13/27, що оформлені протоколом проведення електронних торгів №509095 від 30.10.2020;

- визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки від 09.11.2020 у ВП №62211466, що складений та затверджений приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником Володимиром Леонідовичем на підставі протоколу проведених електронних торгів від 30.10.2020;

- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №2403, видане ТОВ "Добротрав" (ЄДРПОУ42924842) Другою лубенською держаною нотаріальною конторою 14.12.2020.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що торги з реалізації належного йому на праві власності нерухомого майна: нежитлового приміщення та земельної ділянки за адресою: м.Лубни, вул.Комунарівська, 13/27, відбулися з численними порушеннями вимог законодавства України, що й призвело до пропуску ним строку на оскарження результатів електронних торгів.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.01.2022 у справі №917/1214/21 у позові відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що інформація про лот №438872 щодо реалізації предмета іпотеки - будівля заводоуправління, загальною площею 1385,8 кв.м, та земельна ділянка, загальною площею 0,1653 га, кадастровий номер 5310700000:02:057:0008, за адресою: Полтавська область, м.Лубни, вул.Комунарівська, 13/27, внесена організатором до системи реалізації арештованого майна 13.08.2020, торги призначено на 14.09.2020. Організатором здійснено усі необхідні, передбачені законодавством дії з повідомлення іпотекодавця про дату, час торгів та початкову ціну лоту. Щодо протоколу огляду доказів серії 36 АВ номер 3335654 від 09.08.2021, вчиненого нотаріусом Російської Федерації, господарський суд виходив з того, що Міжнародна Конвенція "Про правову допомогу і правові відносини цивільних, сімейних і кримінальних справах", учасницею якої є також Російська Федерація, від 22.01.1993, ратифікованої Україною 10.11.1994, на яку посилається позивач, метою укладення даної Конвенції є "прагнення забезпечити громадянам договірних сторін і особам, що проживають на їх територіях, надання у всіх договірних сторонах у відношенні особистих і майнових прав такого ж правового захисту, як і власним громадянам". Відповідно, положення вказаної Конвенції підлягають застосуванню у випадку, коли одним із часників справи є громадянин іншої крани (договірної сторони). З огляду на відсутність серед учасників даної справи громадян іншої країни, господарський суд дійшов висновку про те, що підстави для застосування положень вищезазначеної Конвенції відсутні. Тому, на переконання господарського суду, наданий позивачем протокол огляду доказів серії 36 АВ номер 3335654 від 09.08.2021, вчинений нотаріусом Російської Федерації, не є належним та допустимим доказом. Господарським судом ураховано, що позивач був обізнаний про відкриття приватним виконавцем Скрипником Володимиром Леонідовичем виконавчого провадження №62211466, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3960507459000, згідно з яким боржником ТОВ "Антекс" (в особі керівника товариства Сітюка Ю.І.) 17.06.2020 отримано пакет документів від приватного виконавця, у тому числі і постанову про відкриття виконавчого провадження №62211466 від 01.06.2020 за вих.№4094. Факт внесення обох лотів (№438872, №446049) у систему підтверджується наявними в матеріалах справи належними доказами, в тому числі копіями повідомлень організатора про день, час і місце проведення перших та других торгів та про початкову ціну реалізації спірного майна за лотами №438872, №4460449. Господарський суд дійшов висновку, що електронні торги з реалізації предмета іпотеки: будівля заводоуправління, загальною площею 1385,8 кв.м, та земельна ділянка, загальною площею 0,1653 га, кадастровий номер 5310700000:02:057:0008, за адресою: Полтавська область, м.Лубни, вул.Комунарівська, 13/27, проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, порушень Порядку №2831/5 у ході примусової реалізації спірного майна допущено не було, а доводи позивача не підтверджують наявність правових підстав для визнання торгів недійсними. Щодо строків позовної давності господарський суд виходив з того, що позивач не був позбавлений права на оскарження результатів оцінки, а першим відповідачем (ДП"Сетам") здійснено усі необхідні, передбачені законодавством дії з повідомлення іпотекодавця про дату, час торгів та початкову ціну лоту. Також позивач був достеменно обізнаний про відкриття приватним виконавцем Скрипником Володимиром Леонідовичем виконавчого провадження №62211466, у межах якого проведено оспорювані електронні торги з реалізації предмета іпотеки. Крім того, позивачем отримано постанову про відкриття виконавчого провадження №62211466 від 01.06.2020 з ідентифікатором доступу, який надає можливість ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження шляхом безпосереднього доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження. Господарський суд дійшов висновку, що позивачем дійсно пропущено встановлений Законом України "Про іпотеку" тримісячний строк оскарження результатів прилюдних торгів з причин, які не визнаються судом поважними. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставини, на які він посилається у позовній заяві, що вплинули на результати торгів, чим порушили його права. Господарський суд зазначив, що електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна відбулися з дотриманням процедури їх проведення, а доводи про порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорювала ці торги та яка є боржником у зобов`язанні, не знайшли свого підтвердження належними доказами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Антекс" з рішенням не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 18.01.2022 у справі №917/1214/21 у повному обсязі та постановити нове рішення, яким задовольнити позов ТОВ "Антекс".

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, внаслідок необгрунтованої відмови у прийнятті доказів. Апелянт вважає, що протокол огляду доказів, складений нотаріусом Російської Федерації, має статус офіційного документа, як на території Російської Федерації, так і в Україні, а тому є належним доказом у цій справі в судах України. Також апелянт посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції доказам та матеріалам справи, а саме, щодо посилання суду на неправильність пошуку на веб-сайті ДП «Сетам» інформації про лот №446049, оскільки, як стверджує позивач, перший та третій відповідачі не надали суду доказів на підтвердження своїх тверджень про начебто неправильність здійснення позивачем пошуку лоту №446049 на веб-порталі Сетам. Крім того, апелянт вважає, що господарським судом порушено норми процесуального права, адже господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, посилався в оскаржуваному рішенні на «численні» роздруківки інтернет-сторінок, що надані першим та третім відповідачами на підтвердження їх тверджень про наявність даних про лот №446049 на веб-порталі Сетам. Ці роздруківки інтернет-сторінок, що надані відповідачами, не засвідчені електронними підписами, отже, вони не є електронними доказами. Також апелянт зазначає про порушення господарським судом норм матеріального права, адже вважає, що позивач довів незаконні дії кожного з відповідачів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В., відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" (вх.№393П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 18.01.2022 у справі №917/1214/21 до надходження матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду. Витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1214/21.

22.02.2022 матеріали справи №917/1214/21 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Однак у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.022 строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-IX від 15.03.2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб - у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 "Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану" встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- зупинено тимчасово розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022, затвердженим Законом України №2263-IX від 22.05.2022, постановлено: на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2022 у зв`язку з відпусткою судді Тарасової І.В. для розгляду вказаної апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А, суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" на рішення господарського суду Полтавської області від 18.01.2022 у справі №917/1214/21. Встановлено учасникам справи строк до 11.07.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання письмових заяв, клопотань тощо. Відзив, заяви та клопотання можуть бути надіслані на офіційну адресу електронної пошти суду (inbox@eag.court.ua) з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи. Учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд". Приймання та реєстрація процесуальних документів, надісланих учасниками судового процесу, здійснюється лише з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які мають бути створені в Електронному суді, розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.

08.07.2022 від ТОВ "Добротрав" до суду надійшов відзив (вх.№1689) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що позивач не довів належними і допустимими доказами факту заниження вартості об`єкта оцінки, а також не довів підстав, які відповідно до Національного стандарту №1 підтверджують необ`єктивність та неякісність (недостовірність) оцінки, проведеної у звіті про незалежну оцінку вартості майна. Позивач, який є боржником у виконавчому провадженні, не реалізував своє право на оскарження звіту про оцінку вартості спірного майна. При цьому посилання позивача на нібито неознайомлення зі вказаним висновком не заслуговують на увагу. Натомість обставини справи свідчать про те, що реалізація майна на електронних торгах була направлена на реальне та ефективне відновлення порушених майнових прав кредитора, та відбулась у межах виконавчого провадження про стягнення заборгованості з позивача, тобто під час виконання рішення суду, яке є складовою частиною права на справедливий суд, тому відсутні підстави для скасування результатів електронних торгів. У межах поданої апеляційної скарги ТОВ «Антекс» зазначає про те, що інформація про проведений аукціон нібито не була опублікована на веб-порталі Сетам, на підтвердження чого додає роздруківку веб-сторінки (з зазначенням помилкових реквізитів пошуку), а також протокол огляду веб-сторінки, створений нотаріусом рф. Водночас аналіз фактичних обставин справи дозволяє встановити помилковість твердження позивача, оскільки при коректному введені пошукових запитів на веб-порталі Сетам, позивач мав можливість отримати інформацію про лот. Більш того, листом від 20.10.2021 № 2738/18533-12-21/2 ДП «Сетам» повідомлено, що повідомлення про проведення торгів за лотом №446049 … було оприлюднено 30.09.2020 о 16:17 год. Наведене, на думку третього відповідача, повністю спростовує доводи позивача щодо нібито відсутності інформації про лот на веб-порталі Сетам. Долучені до матеріалів справи роздруківки належним чином підтверджують, що, як станом на момент оголошення торгів, так і станом на час звернення позивача до суду, на веб-порталі Сетам була розміщена інформація щодо відповідного лоту, а відтак доводи позивача у цій частині є безпідставними. Так само безпідставними є доводи позивача щодо нібито підписання протоколу з боку ДП «Сетам» неуповноваженою особою. У той же час, ДП «Сетам» повідомлено, що відповідний протокол підписано Забродською Л.М. - начальником відділу операційного забезпечення, яка діяла на підставі довіреності від 28.12.2019, копія якої наявна у матеріалах справи. Зокрема, вказаною довіреністю Забродську Л.С. уповноважено у тому числі на вчинення дій, пов`язаних із підписанням та направленням від імені ДП «Сетам» протоколів проведення електронних торгів, що останньою і було зроблено. Доводи ТОВ «Антекс» щодо протиправності проведених торгів не знайшли свого підтвердження, що правильно встановлено судом першої інстанції. Відтак, на думку третього відповідача, відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності, адже оскаржувані позивачем електронні торги відбулись 30.10.2020, у той же час, позовна заява у справі подана 28.07.2021, тобто з пропуском тримісячного строку. У межах даної справи встановлено, що позивач достеменно знав про: 1) відкриття щодо нього виконавчого провадження (відповідний лист від приватного виконавця позивачем отримано 17.06.2020), 2) визначену вартість майна боржника (відповідний лист від приватного виконавця позивачем отримано 17.08.2020), 3) придбання спірного об`єкту ТОВ «Добротрав» (відповідний лист отримано: ТОВ «Добротрав» 29.12.2020, АТ «Полтаваобленерго» 03.03.2021). Позивач не тільки мав можливість дізнатись про реалізацію майна шляхом перевірки відповідної інформації в електронному документообігу виконавчого провадження, а й знав про таку реалізацію.

08.07.2022 від приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича до суду надійшов відзив (вх.№1691) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що висновок суду першої інстанції про відмову у прийнятті наданого позивачем протоколу огляду доказів серії 36АВ номер 3335654 від 09.08.2021, вчиненого нотаріусом рф, ґрунтується на тому, що судочинство в господарських судах здійснюється у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, а саме, повноваження щодо огляду та дослідження доказів наділений виключно суд. Даним протоколом огляду лише засвідчено факт невірного використання пошукової системи веб-порталу Сетам, внаслідок чого не було отримано інформацію про відповідний лот. Твердження апелянта про невідповідність висновків суду першої інстанції доказам та матеріалам справи не відповідають обставинам справи, оскільки суд першої інстанції згідно з вимогами процесуального закону дослідив докази, надані позивачем для підтвердження обставини щодо відсутності на сайті Сетам інформації про лот №446049, та докази, які спростовують дану обставину, з метою вирішення, які з них є більш вірогідними для того, щоб вважати відповідну обставину доведеною. Також вважає безпідставними твердження апелянта про порушення господарським судом норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 26.09.2022 о 10:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №132. Учасникам справи - невідкладно повідомити суд про отримання цієї ухвали, зокрема, шляхом надсилання засвідченого електронним цифровим підписом уповноваженої особи відповідного повідомлення на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду. Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров`я учасників судового процесу - рекомендувати взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" або надсилати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 задоволено заяву приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича та клопотання представника ТОВ "Добротрав", адвоката Покотило М.Б., про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду 26.09.2022 о 10:30 год. у справі №917/1214/21. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 повідомлено учасників справи про оголошення перерви у судовому засіданні до 17.10.2022 о 10:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м.Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132. Заяву приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича та представника ТОВ "Добротрав", адвоката Покотило М.Б., про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду 17.10.2022 у справі №917/1214/21 задоволено. Ухвалено провести судове засідання режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon". Попереджено, що відповідно до частини 5 ст.197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Зобов`язано сторони, які беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, подати скановані копії документів, що посвідчують особу учасника або його представника для встановлення повноважень, письмових заяв і клопотань, письмових доказів засвідчених електронним цифровим підписом до проведення судового засідання. Відеоконференція буде проведена за допомогою додатку EASYCON, який може бути встановлений за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua. Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров`я учасників судового процесу - рекомендувати взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2022 задоволено заяву представника приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича, адвоката Лейковської А.О., про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду 17.10.2022 о 10:30 год., у справі №917/1214/21. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

У судовому засіданні 26.09.2022, яке проходило у режимі відеоконференції, після заслуховування правової позиції приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Добротрав", оголошено перерву у судовому засіданні до 17.10.2022 до 10:30 год., про що повідомлено учасників справи ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі №917/1214/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 повідомлено учасників справи про оголошення перерви у судовому засіданні до 07.12.2022 о 13:45 год. Засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м.Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132. Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров`я учасників судового процесу - рекомендовано взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Добротрав", адвоката Покотило М.Б., про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду 07.12.2022 о 13:45 год. у справі №917/1214/21. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 задоволено заяви приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича та його представника, адвоката Лейковської А.О., про участь у судовому засіданні 07.12.2022 о 13:45 год., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №917/1214/21. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

У судовому засіданні 07.12.2022, яке продовжено після переви та проходило у режимі відеоконференції, в яке з`явились представники другого та третього відповідачів продовжено зі стадії, на якій було оголошено перерву.

Інші сторони у справі в судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 про оголошення переви у судовому засіданні до 07.12.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Дана ухвала, направлена на адресу позивача (апелянта), повернулась до суду з позначкою АТ «Украпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».

Надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатам перебуває поза межами контролю суду.

Такий висновок Касаційний господарський суд Верховного Суду виклав у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, близьку за змістом правову позицію про належне повідомлення викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17; КГС ВС від 27.11.2019 у справі № 913/879/17; КГС ВС від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19; КГС ВС від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Також вказану ухвалу суду від 17.10.2022 надіслано на електронну пошту сторін, зокрема, і позивача; першому відповідачу-ДП «Сетам» доставлено в електронний кабінет в системі "Електронний суд" 20.10.2022 о 17:33 год. (відповідні довідки долучено до матеріалів справи), що відповідає приписам частин п`ятої та сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України, отже, зазначене судове рішення вважається врученим учасникам справи відповідно до частини сьомої статті 242 названого Кодексу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Ураховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги та вирішення даного спору, зважаючи на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, а також необхідність дотримання принципу розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про закінчення апеляційного розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності представників позивача, першого відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи та вимоги учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як свідчать матеріали справи, у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича на виконанні перебуває виконавче провадження №62211466 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області №922/5303/15 від 26.08.2016 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" на користь АТ "Сбербанк" заборгованості у розмірі 149952,08 євро.

01.06.2020 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62211466.

Під час проведення виконавчих дій встановлено, що боржнику на праві приватної власності належило нерухоме майно - будівля заводоуправління, загальною площею 1385,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., м.Лубни, вул. Комунарівська, 13/27, та земельна ділянка, площею 0,1653 га, кадастровий номер 5310700000:02:057:0008, місцезнаходження: Полтавська обл., м.Лубни, вул.Комунарівська, 13/27 (далі у даній постанові - спірне нерухоме майно).

Вищевказане нерухоме майно перебувало в іпотеці згідно з договором іпотеки №464 від 24.04.2013, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жамойда Г.М., укладеного між ТОВ "Антекс" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанк Росії" в якості забезпечення повного виконання іпотекодавцем (ТОВ "Антекс") грошових зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії №03-В/13/75/ЮО від 24.03.2013.

22.06.2020 приватним виконавцем складено постанову про опис та арешт майна боржника, якою описано та накладено арешт на: будівлю заводоуправління, загальною площею 1385,8 кв.м, р/н 30739753107, місцезнаходження: Полтавська обл., м.Лубни, вул.Комунарівська, б.13/27, та земельну ділянку, загальною площею 0,1653 га, цільове призначення: підприємств іншої промисловості, кадастровий номер 5310700000:02:057:0008, місцезнаходження: Полтавська обл., м.Лубни, вул.Комунарівська, 13/27, р/н 38755553107.

02.07.2020 приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та залучено для проведення оцінки арештованого майна ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" в особі директора Скобкіна Д.С., оцінювача попереджено про кримінальну відповідальність.

31.07.2020 до приватного виконавця надійшов звіт №620 від 30.07.2020 про незалежну оцінку майна, а саме: будівля заводоуправління, загальною площею 1385,8 кв.м, та земельна ділянка площею 0,1653 га, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м.Лубни, вул.Комунарівська, 13/27, яким визначено ринкову вартість даного майна - 1219500,00 грн.

31.07.2020 приватним виконавцем направлено сторонам виконавчого провадження повідомлення про визначення вартості майна боржника.

13.08.2020 приватним виконавцем підготовлено та направлено до Полтавської філії ДП "Сетам" заявку на реалізацію арештованого спірного нерухомого майна ВП №62211466 для формування відповідного лоту у системі Сетам.

13.08.2020 у системі Сетам сформовано лот №438872 з реалізації нерухомого майна: предмет іпотеки - будівля заводоуправління, загальною площею 1385,8 кв.м, та земельна ділянка, площею 0,1653 га, кадастровий номер 5310700000:02:057:0008, за адресою: Полтавська обл., м.Лубни, вул.Комунарівська, 13/27. Торги призначено на 14.09.2020.

14.09.2020 електронні торги з реалізації лоту №438872 не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, про що системою сформовано протокол №501733 проведення електронних торгів.

Оскільки перші електронні торги не відбулися, а іпотекодержатель не скористався своїм правом придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх вимог у рахунок ціни майна, організатором торгів проведена уцінка по лоту №438872 з урахуванням вимог статті 49 Закону України "Про іпотеку".

Згідно з повідомленням ДП "Сетам" внаслідок уцінки предмета іпотеки сформовано лот №446049 та призначено дату та час проведення електронних торгів на 30.10.2020 о 09:00 год., початкова ціна продажу майна - 975600,00 грн.

30.10.2020 відбулися електронні торги по лоту №446049 з примусової реалізації арештованого майна: предмет іпотеки - будівля заводоуправління, загальною площею 1385,8 кв.м, та земельна ділянка, загальною площею 0,1653 га, кадастровий номер 5310700000:02:057:0008, за адресою: Полтавська область, м.Лубни, вул.Комунарівська, 13/27, про що системою сформовано протокол проведення електронних торгів №509095 від 30.10.2020.

Переможцем торгів визначено ТОВ "Добротрав", яке придбало вищезазначене майно за ціною 975600,00 грн.

Після повного розрахунку переможця торгів за придбане майно приватним виконавцем 09.11.2020 видано акт про реалізацію предмета іпотеки ВП №62211466.

На підставі акту приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 09.11.2020 Другою Лубенською державною нотаріальною конторою 14.12.2020 видано ТОВ "Добротрав" свідоцтво №2403 про придбання майна з прилюдних торгів.

Вважаючи торги з реалізації предмета іпотеки незаконними, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

З аналізу положень Закону України "Про виконавче провадження" убачається, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що передбачено пунктом 8 розділу 10 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а, отже, є договором.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

З урахуванням наведеного, набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба/приватний виконавець та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба/приватний виконавець та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/856/17.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема, на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 Цивільного кодексу України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

Головною умовою визнання правочину недійсним є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

При цьому наявність підстав для визнання торгів недійсними має встановлюватися судом на момент їх проведення, а не за наслідком оформлення результатів торгів.

Відповідно до частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач зазначав, що початкова вартість нерухомого майна - 975000,00 грн, за якою його реалізовано, суттєво занижена та не відповідає реальній вартості. Також позивач вказував, що приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович не повідомляв ТОВ "Антекс" про призначення оцінки належного йому на праві власності предмета іпотеки та про результат такої оцінки у виконавчому провадженні №62211466, що є порушенням частини 3 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження". Тому позивач був позбавлений права оскаржити результати такої оцінки в порядку, передбаченому частинами 3-4 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Вказані доводи позивача спростовуються матеріалами справи, доказами, зокрема, з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3960507575522 убачається, що адресатом - ТОВ "Антекс" в особі керівника товариства Сітюка Ю.І. 17.08.2020 отримано від приватного виконавця Скрипника В.Л. повідомлення про визначення вартості майна вих.№5945 від 31.07.2020. Отже, позивач був своєчасно та належним чином повідомлений про призначення оцінки предмета іпотеки і про результати такої оцінки, тому не був позбавлений права на оскарження результатів оцінки.

Верховний Суд неодноразово констатував, що до предмета доказування у справах про визнання недійсними прилюдних торгів належить дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів ( розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7).

Разом із тим, порушення, допущені виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст.18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статей 55, 85 цього Закону) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №367/6231/16-ц, постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №766/3470/16-ц, постанова Верховного Суду України, зокрема, від 24.10.2012 у справі №6-116цс12, постанова Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №490/5475/15 та від 02.05.2018 у справі №910/10136/17).

Отже, ні визначення вартості чи оцінки майна, ні інші порушення, допущені приватним виконавцем до призначення прилюдних торгів, не є предметом доказування у даній справі, а тому господарський суд обгрунтовано відхилив зазначені доводи позовної заяви.

Також позивач зазначав, що ДП "Сетам" не повідомляв ТОВ "Антекс" про виставлення на торги нерухомого майна, а на офіційній інтернет сторінці ДП "Сетам" відсутня інформація про лот №446049 як такий, що торги щодо нього відбулися.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 державне підприємство "Сетам" уповноважене на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи реалізації майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів, торгів за фіксованою ціною та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого цим наказом (далі - Порядок №2831/5).

Відповідно до пункту другого розділу ІІ Порядку №2831/5 організатор здійснює внесення до системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №2831/5 (у редакції станом на дату проведення торгів) організатор вносить до системи інформацію про майно та формує лот аукціону (інформаційне повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).

Після внесення лота до системи автоматично визначається строк для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна, який становить: для торгів за фіксованою ціною - 5 календарних днів; для електронних торгів: для лотів зі стартовою ціною до 5000,00 грн - 10 календарних днів; для лотів зі стартовою ціною від 5000,01 до 1000000,00 грн - 20 календарних днів; для лотів зі стартовою ціною від 1000000,01 грн - 30 календарних днів.

Дата початку проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автоматично після внесення інформації про лот у систему.

Згідно з пунктом 2 розділу VII Порядку №2831/5 реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України "Про іпотеку". Строк підготовки до електронного аукціону під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів.

Не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронного аукціону організатор письмово повідомляє іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час його проведення електронного аукціону та про початкову ціну продажу майна.

Господарським судом правильно встановлено, що інформація про лот №438872 щодо реалізації предмета іпотеки - будівля заводоуправління, загальною площею 1385,8 кв.м, та земельна ділянка, загальною площею 0,1653 га, кадастровий номер 5310700000:02:057:0008, за адресою: Полтавська область, м.Лубни, вул.Комунарівська,13/27, була внесена організатором до системи реалізації арештованого майна 13.08.2020, торги призначено на 14.09.2020.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання вимог пункту 2 розділу VII Порядку №2831/5 організатором - ДП "Сетам" направлено повідомлення за вих.№5500/08-18-20 від 18.08.2020 про день та час проведення електронного аукціону та про початкову ціну продажу майна. Зокрема, адресатами у вказаному повідомленні зазначено: приватний виконавець Скрипник В.Л., АТ "Сбербанк", ТОВ "Антекс". При цьому іпотекодавцю ТОВ "Антекс" направлено повідомлення за адресою місцезнаходження товариства (Харківська обл., м.Харків, вул.Полтавський Шлях,123) та за аресою місцезнаходження предмета іпотеки (Полтавська область, м.Лубни, вул. Комунарівська, 13/27).

14.09.2020 електронні торги з реалізації лоту №438872 не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, про що системою сформовано протокол №501733 проведення електронних торгів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 49 Закону України "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення електронного аукціону таким, що не відбувся, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами першого електронного аукціону, призначається проведення другого електронного аукціону, що має відбутися протягом одного місяця з дня проведення першого електронного аукціону. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на другому електронному аукціоні становить 85 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на першому електронному аукціоні. У разі оголошення другого електронного аукціону таким, що не відбувся, іпотекодержатель має право придбати предмет іпотеки за початковою ціною другого електронного аукціону. Якщо іпотекодержатель не скористався таким правом, за результатами другого електронного аукціону призначається проведення третього електронного аукціону. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третьому електронному аукціоні становить 70 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на першому електронному аукціоні.

Оскільки перші електронні торги не відбулись, а іпотекодержатель не скористався своїм правом придбати предмет іпотеки за початковою ціною, організатором торгів проведена уцінка по лоту №438872 з урахуванням вимог статті 49 Закону України "Про іпотеку".

Як убачається з матеріалів справи, внаслідок уцінки предмета іпотеки (лоту №438872) організатором сформовано лот №446049 та призначено дату та час проведення електронних торгів на 30.10.2020 о 09:00 год., початкова ціна продажу майна - 975600,00 грн.

На виконання вимог пункту 2 розділу VII Порядку №2831/5 організатором направлено приватному виконавцю Скрипнику В.Л., АТ "Сбербанк" та ТОВ "Антекс" повідомлення за вих.№6597/08-18-20 від 06.10.2020 про день та час проведення електронного аукціону за лотом №446049 та про початкову ціну продажу майна. Як і в попередньому повідомленні за лотом №438872, іпотекодавцю ТОВ "Антекс" повідомлення направлено за адресою місцезнаходження товариства (Харківська обл., м.Харків, вул.Полтавський Шлях, 123) та за аресою місцезнаходження предмета іпотеки (Полтавська область, м.Лубни, вул.Комунарівська, 13/27).

Отже, організатором здійснено усі необхідні та передбачені законодавством дії з повідомлення іпотекодавця про дату, час торгів та початкову ціну лоту.

Доводи позивача про відсутність на офіційній інтернет сторінці ДП "Сетам" інформації про лот №446049 та в цілому про проведення електронних торгів за лотом №446049 ґрунтується на тому, що позивач, здійснивши пошук на веб-сайті ДП "Сетам", не отримав інформацію про спірний лот за результатом такого пошуку, на підтвердження чого позивач додає скріншот дисплея інтернет сторінки.

Апелянт вважає, що протокол огляду доказів, складений нотаріусом Російської Федерації, має статус офіційного документа, як на території Російської Федерації, так і в Україні, а тому є належним доказом у цій справі в судах України.

Матеріали справи містять протокол огляду доказів серії 36 АВ номер 3335654 від 09.08.2021, вчинений нотаріусом Російської Федерації, зокрема, проведення огляду інформації в мережі Інтернет.

Належність даного доказу позивач обгрунтовує, посилаючись на частину 2 ст.13 Міжнародної Конвенції "Про правову допомогу і правові відносини цивільних, сімейних і кримінальних справах", учасницею якої є також Російська Федерація, від 22.01.1993, ратифікованої Україною 10.11.1994, якою передбачено, що "документи, які на території однієї з договірних сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших договірних сторін доказовою силою офіційних документів".

Водночас метою укладення даної Конвенції є "прагнення забезпечити громадянам договірних сторін і особам, що проживають на їх територіях, надання у всіх договірних сторонах у відношенні особистих і майнових прав такого ж правового захисту, як і власним громадянам". Відповідно, положення вказаної Конвенції підлягають застосуванню у випадку, коли одним із часників справи є громадянин іншої крани (договірної сторони).

З огляду на відсутність серед учасників даної справи громадян іншої країни підстави для застосування положень вищезазначеної Конвенції відсутні. Крім того, жодного посилання про беззаперечне визнання наданого позивачем документу належним доказом у судовому процесі іншої країни-учасниці статті Конвенції не містять.

Натомість судочинство у господарських судах здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, згідно з приписами ст.82-86 Кодексу повноваженнями щодо огляду та дослідження доказів наділений виключно суд.

Колегія суддів зазначає, оскільки перевірити наявність інформації, встановленої нотаріусом при вчиненні ним дій щодо перевірки викладеної у протоколі огляду інформації в мережі Інтернет неможливо, тому господарський суд дійшов правильного висновку, що наданий позивачем протокол огляду доказів серії 36 АВ номер 3335654 від 09.08.2021, вчинений нотаріусом Російської Федерації, не є належним та допустимим доказом.

Разом з тим, матеріали справи містять скріншоти та роздруківки з офіційного веб-сайту ДП "Сетам" https://setam.net.ua, надавані відповідачами: ДП «Сетам», приватним виконавцем Скрипником В.Л., ТОВ "Добротрав". Вказані скріншоти та роздруківки є різними за змістом, проте усі достеменно свідчать про наявність в системі інформації, як про лот №446049, так і про проведені електронні торги, що оспорюються позивачем. Більш того, вказані докази свідчать про безсумнівну можливість отримати на веб-сайті ДП "Сетам" усю необхідну інформацію про торги, володіючи даними про номер лоту або про номер виконавчого провадження, в межах якого проводяться торги.

Вищезазначеним спростовуються доводи апелянта про невідповідність висновків суду першої інстанції доказам та матеріалам справи, а саме, щодо неправильності пошуку на веб-сайті ДП «Сетам» інформації про лот №446049, оскільки, як стверджує позивач, перший та третій відповідачі не надали суду доказів на підтвердження своїх тверджень про неправильність здійснення позивачем пошуку лоту №446049 на веб-порталі Сетам.

Крім того, апелянт вважає, що господарським судом порушено норми процесуального права, адже господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, посилався в оскаржуваному рішенні на «численні» роздруківки інтернет-сторінок, що надані першим та третім відповідачами на підтвердження їх тверджень про наявність даних про лот №446049 на веб-порталі Сетам. Посилаючись на правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 14.01.2021 у справі №916/3547/19, апелянт зазначив, що роздруківки інтернет-сторінок, надані відповідачами, не засвідчені електронними підписами, тому вони не є електронними доказами.

Колегія суддів вважає такі доводи безпідставиними, виходячи з такого.

У постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №916/3547/19 зазначено, що «самі по собі роздруковані інтернет-сторінки не можуть бути доказами», однак вказана цитата є узагальненням доводів касаційної скарги та не є правовою позицією Верховного Суду щодо належності/неналежності електронних доказів, на що помилково вказує апелянт.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного Кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1998 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Верховний Суд відзначає, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з частиною 1 статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (частина друга статті 96 Господарського процесуального кодексу України).

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина третя статті 96 Господарського процесуального кодексу України).

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу (частина четверта статті 96 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина п`ята статті 96 Господарського процесуального кодексу України).

Ураховуючи вимоги процесуального законодавства та здійснивши аналіз положень законодавства, зокрема, статей 73, 77, 91, 96 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 Господарського процесуального кодексу України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 29.01.2021 у справі №922/51/20.

Як правильно встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, позивач був обізнаний про відкриття приватним виконавцем Скрипником Володимиром Леонідовичем виконавчого провадження №62211466, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3960507459000, згідно з яким боржником ТОВ "Антекс" (в особі керівника товариства Сітюка Ю.І.) 17.06.2020 отримано пакет документів від приватного виконавця, в тому числі і постанову про відкриття виконавчого провадження №62211466 від 01.06.2020 за вих.№4094.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким, зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Урахувавши стандарт "вірогідності доказів" у господарському судочинстві, господарський суд мав обгрунтовані підстави зазначити, що більш вірогідним є те, що позивач не знайшов на веб-сайті ДП "Сетам" інформації про лот лише через невміння користуватися функціоналом веб-порталу Сетам щодо здійснення пошуку аукціонів.

До того ж, факт внесення обох лотів (№438872, №446049) у систему підтверджується наявними в матеріалах справи належними доказами, в тому числі копіями повідомлень організатора про день, час і місце проведення перших та других торгів та про початкову ціну реалізації спірного майна за лотами №438872, №4460449.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що електронні торги з реалізації предмета іпотеки: будівля заводоуправління, загальною площею 1385,8 кв.м, та земельна ділянка, загальною площею 0,1653 га, кадастровий номер 5310700000:02:057:0008, за адресою: Полтавська область, м.Лубни, вул.Комунарівська, 13/27, проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, порушень Порядку №2831/5 у ході примусової реалізації спірного майна допущено не було.

Вищезазначеним спростовуються доводи апелянта про порушення господарським судом норм матеріального права, а твердження про доведеність позивачем незаконних дій кожного з відповідачів є безпідставними та необгрунтованими.

З огляду на викладене, доводи позивача не підтверджують наявність правових підстав для визнання торгів недійсними.

Щодо строків позовної давності колегія суддів зазначає таке.

13.08.2021 приватний виконавець Скрипник В.Л. звернувся до господарського суду з заявою (вх.№8932) про застосування строку позованої давності, в якій просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності щодо основної та додаткових позовних вимог ТОВ «Антекс» про визнання недійсними результатів електронних торгів, акту про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Відмовти у задоволенні позову ТОВ «Антекс» у повному обсязі.

Згідно зі ст.48 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Передбачений статтею 48 Закону України "Про іпотеку" тримісячний строк для оскарження в суді прилюдних торгів за своєю правовою природою є спеціальною позовною давністю стосовно відповідних позовних вимог осіб, зазначених у цій нормі.

Верховним Судом у постанові від 10.06.2020 у справі №207/1194/17 зазначено, що "у справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена статтею 48 Закону України "Про іпотеку".

Отже, до відповідних вимог, пов`язаних із оскарженням прилюдних торгів, підлягає застосуванню тримісячний строк оскарження, передбачений статтею 48 Закону України "Про іпотеку".

Електронні торги з примусової реалізації нерухомого майна - іпотека: будівля заводоуправління, загальною площею 1385,8 кв.м, та земельна ділянка, загальною площею 0,1653 га, кадастровий номер 5310700000:02:057:0008, за адресою: Полтавська область, м.Лубни, вул.Комунарівська, 13/27, - відбулися 30.10.2020, а з позовом у даній справі позивач звернувся лише 28.07.2021.

Позивач вважає причини пропуску строку на оскарження результатів електронних торгів поважними. Поважність причин обґрунтовує порушеннями вимог чинного законодавства, допущеними першим відповідачем (щодо неповідомлення про виставлення на торги нерухомого майна) та другим відповідачем (щодо позбавлення права оскаржити результати оцінки).

Як правильно встановлено господарським судом, позивач не був позбавлений права на оскарження результатів оцінки, а першим відповідачем (ДП "Сетам") здійснено усі необхідні, передбачені законодавством дії з повідомлення іпотекодавця про дату, час торгів та початкову ціну лоту.

Крім того, позивач був достеменно обізнаний про відкриття приватним виконавцем Скрипником Володимиром Леонідовичем виконавчого провадження №62211466 у межах якого проведено оспорювані електронні торги з реалізації предмета іпотеки. Більш того, позивачем отримано постанову про відкриття виконавчого провадження №62211466 від 01.06.2020 з ідентифікатором доступу, який надає можливість ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження шляхом безпосереднього доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження (частина 1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження").

Отже, позивачем дійсно пропущено встановлений Законом України "Про іпотеку" тримісячний строк оскарження результатів прилюдних торгів з причин, які правильно не визнані господарським судом поважними.

Згідно з частинами 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Отже, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі №367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі №575/476/16-ц .

Позивачем не доведено належними доказами обставини, на які він посилається у позовній заяві, що вплинули на результати торгів, і чим порушили його права.

За таких обставин, електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна відбулися з дотриманням процедури їх проведення, а доводи про порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорювала ці торги та яка є боржником у зобов`язанні, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Дердавного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер довідки 266251703 від 16.07.2021) право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 5310700000:02:057:008 зареєстровано за ТОВ «Добротрав» 14.12.2020 Другою Лубенською державною нотаріальною конторою на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №2403 від 14.12.2020.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст.34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).

Згідно з главою 12 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів видається нотаріусом на підставі акта про проведені публічні торги, складеного державним виконавцем та затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби або приватним виконавцем.

Таким чином, Друга Лубенська державна нотаріальна контора діяла в межах наданих їй повноважень та відповідно до вимог Закону.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що обставини, викладені у позові, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи колегія суддів також не убачає.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення - без змін.

Відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 269, 270, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 18.01.2022 у справі №917/1214/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.12.2022.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна