Ухвала

від 08.12.2022 по справі 909/1233/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1233/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.12.2022 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Гарасимко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу №792/02-17 від 08.11.2022 (вх№14897/22 від 15.11.2022) Маньківської селищної ради на бездіяльність відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) у справі

за позовом: Маньківської селищної ради Маньківського району Черкаської області,

вул.Шевченка, буд.9, смт.Маньківка, Маньківський район,

Черкаська область, 20101;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-МВ",

вул. Івасюка, буд.62, м.Івано-Франківськ,76002;

про стягнення 457 716,54грн.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Маньківська селищна рада звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з скаргою №792/02-17 від 08.11.2022 (вх№14897/22 від 15.11.2022) про визнання неправомірною бездіяльність головного державного виконавця ВДВС у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), що полягає у тому, що виконавцем: - не складено протокол про вчинення ТОВ "Агро-МВ", правопорушення передбаченого статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за невиконання ним обов"язку, передбаченого пунктом 2 постанови від 27.09.2022 про відкриття виконавчого провадження №69937796; не складено протоколи про вчинення АТ КБ "Приватбанк", АТ "Універсал Банк", ПАТ "Банк Восток" правопорушення передбаченого статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за невиконання ними вимог від 27.09.2022 на отримання інформації, що містить банківську таємницю; не здійснено запити на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків ТОВ "Агро-МВ" в АТ "Пумб", АТ "Кредобанк", АТ "Ощадбанк", ПАТ "Айбокс Банк", Казначействі України, ПАТ "Промінвестбанк" та АТ "КБ "Глобус"; не здійснено перевірку наявності майна ТОВ "Агро-МВ" за даними балансу; не здійснено перевірку наявності у ТОВ "Агро-МВ" готівкових коштів, нерухомого та рухомого майна, об"єктів незавершеного будівництва, майбутніх об"єктів нерухомості та майнових прав. Просить суд зобов"язати головного державного виконавця ВДВС у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) усунути вищевказані порушення. Крім того, скаржник просить суд розглянути скаргу у відсутності представника Маньківської селищної ради.

Скарга в порядку частини 1 статті 342 Господарського процесуального кодексу України призначена до розгляду в судовому засіданні.

Представник скаржника в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце останнього був належним чином повідомлений ухвалою суду від 21.11.2022. Скарга №792/02-17 від 08.11.2022 (вх№14897/22 від 15.11.2022) обґрунтована тим, що в матеріалах виконавчого провадження №69937796 відсутні: - декларація про доходи та майно божника; - відповіді АТ КБ "Приватбанк", АТ "Універсал Банк", ПАТ "Банк Восток" на вимогу виконавця про надання інформації, яка мітить банківську таємницю; - протоколи про вчинення ТОВ "Агро-МВ", АТ КБ "Приватбанк", АТ "Універсал Банк", ПАТ "Банк Восток" правопорушення передбаченого статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення; - відомості щодо здійснення державним виконавцем запитів в АТ "Пумб", АТ "Кредобанк", АТ "Ощадбанк", ПАТ "Айбокс Банк", Казначейство України, ПАТ "Промінвестбанк", АТ "КБ "Глобус" на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника; - відомості щодо здійснення перевірки наявності у ТОВ "Агро-МВ" готівкових коштів, нерухомого та рухомого майна, об"єктів незавершеного будівництва, майбутніх об"єктів нерухомості та майнових прав. Скаржник вважає, що така бездіяльність державного виконавця, порушує право стягувача на здійснення виконавчого провадження з дотриманням засад законності і справедливості, передбачених статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження", а також на ефективне та своєчасне вчинення виконавчих дій, передбачених частиною 1 статті 18 цього Закону.

Представник органу ДВС в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце був належним чином повідомлений ухвалою суду від 21.11.2022. Однак, начальник ВДВС у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції адресував суду заперечення на скаргу вх№16768/22 від 07.12.2022. Звертає увагу суду на те, що в процесі здійснення виконавчого провадження №69937796 державним виконавцем своєчасно та в повному обсязі вживаються заходи передбачені Законом України "Про виконавче провадження" для виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.2020. Сказане підтверджує матеріалами виконавчого провадження №69937796. Вважає твердження скаржника про бездіяльність органу ДВС безпідставними та необґрунтованими. Просить суд відмовити в задоволенні скарги.

Представник боржника/відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце був належним чином повідомлений ухвалою суду від 21.11.2022.

Беручи до уваги приписи статті 342 Господарського процесуального кодексу України згідно яких, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні, а неявка стягувача, боржника, державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, враховуючи те що стягувач, боржник та державний виконавець, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, а їх явка не визнавалась судом обов"язковою, суд дійшов висновку, про можливість розгляду скарги у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з"ясувавши обставини на яких ґрунтуються вимоги скарги та заперечення, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає скаргу №792/02-17 від 08.11.2022 (вх№14897/22 від 15.11.2022) такою, що не підлягає задоволенню.

На виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2020 у справі № 909/1233/19 про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-МВ" на користь Маньківської селищної ради Маньківського району Черкаської області 456 112,00грн - безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, 6 841,68грн - судового збору, 19.02.2020 видано наказ із строком пред`явлення до виконання з 20.02.2020 по 20.02.2023.

Наказ Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.2020 отримано стягувачем 25.02.2020 (а.с.203).

Маньківська селищна рада звернулась до відділу ДВС у місті Івано-Франківську Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) з заявою №649/02-17 від 16.09.2022 (а.с.202) про примусове виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2020.

В свою чергу, головним державним виконавцем відділу ДВС у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) прийнято виконавчий документ до виконання шляхом винесення постанови від 27.09.2022 про відкриття виконавчого провадження №69937796, якою в т. ч. зобов"язано боржника подати декларацію про доходи та майно.

В процесі примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області 19.02.2020, головним державним виконавцем: - винесено постанову від 27.09.2022 про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення - 509 518,04 грн, яку направлено банківським установам; - винесено постанову від 27.09.2022 про стягнення виконавчого збору у розмірі 46 295,36 грн; - винесено постанову від 27.09.2022 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; - направлено запит №146570114 від 27.09.2022 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; - направлено запит №146570115 від 27.09.2022 до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржника, а також рахунки відкриті боржником через свої відокремлені підрозділи; - складено акт державного виконавця від 19.10.2022 про те, що за юридичною адресою - вул. Івасюка, 62, м.Івано-Франківськ, 76002, представники ТОВ "Агро-МВ" не з"являються тривалий час, а приміщення орендується боржником на підставі договору оренди №01/18 від 02.01.2018; - отримано інформацію №313941780 від 02.11.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо ТОВ "Агро-МВ"; - винесено доручення від 09.11.2022 про проведення виконавчих дій - опису та арешту з фотозвітом належної боржнику нежитлової будівлі водонапірної башні залгальною площею 12,6кв.м., реєстраційний номер 27779332 по вул.Шевченка 125, с.Мала Вільшанка, Обухівський район, Київська області; - повторно направлено запит №150958052 від 09.11.2022 до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржника, а також рахунки відкриті боржником через свої відокремлені підрозділи; - повторно винесено постанову від 09.11.2022 про арешт коштів боржника, яку направлено банківським установам; - направлено Державній фіскальній службі України вимогу №149655 від 01.12.2022 про надання інформації щодо дебіторської заборгованості ТОВ "Агро-МВ"; - повторно складено акт від 01.12.2022 про те, що при виході за місцем виконання - вул. Івасюка, 62, м.Івано-Франківськ, 76002, представники ТОВ "Агро-МВ" відсутні тривалий час; - направлено боржнику виклик №149627 від 01.12.2022, яким зобов"язано керівника ТОВ "Агро-МВ" з"явитись до виконавця 08.12.2022 та надати достовірні відомості про грошові кошти, що містяться на рахунках та відомості про рухоме і нерухоме майно. Слід зазначити, що згідно відповіді від 03.10.2022 Міністерства внутрішніх справ України дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби відсутні. Згідно відповідей ПАТ "Айбокс Банк" №1154 БТ/023-1 від 15.11.2022, АТ "Пумб" №116/8545/07БТ від 15.11.2022 постанова про арешт коштів боржника від 09.11.2022 прийнята до виконання, проте на рахунки боржника раніше накладено арешт за іншими виконавчими провадженнями, а кошти на цих рахунках відсутні (матеріали виконавчого провадження а.с.167-203).

Виходячи із змісту законодавства України обов"язковість виконання судового рішення, як завершальної стадії судового процесу, за своєю правовою природою належить до основних засад судочинства, що узгоджується із приписами статей 129, 1291 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Право на виконання судового рішення згідно з практикою Європейського суду з прав людини є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004).

У відповідності до приписів статті 18 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з нормою статті 326 цього ж Кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов"язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування їх посадовими чи службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об"єднаннями на всій території України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі, зокрема наказу виданого судом на виконання судового рішення (частина 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Норми частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" вказують на те, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Під час здійснення виконавчого провадження має право: - безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; - накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; - здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; - здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (частина 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (частина 1 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Приписами частини 2 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" обумовлено, що арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону, яка вказує на те, що якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника; у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частини 2, 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").

У відповідності до частини 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Згідно з частиною 5 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи, незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Частиною 4 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження.

Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням (частина 2 статті 36 вказаного Закону).

Матеріалами справи документально підтверджено, що з моменту відкриття виконавчого провадження - 27.09.2022 (скарга подана уже 08.11.2022) головним державним виконавцем послідовно, періодично та своєчасно вживаються усі заходи передбачені вище вказаними правовими нормами Закону України "Про виконавче провадження", чим спростовуються твердження скаржника зокрема і щодо того, що виконавцем не здійснено перевірку стану рахунків боржника, наявності готівкових коштів, нерухомого та рухомого майна, об"єктів незавершеного будівництва, майбутніх об"єктів нерухомості та майнових прав ТОВ "Агро-МВ". Такі аргументи - не відповідають дійсності, а тому правових підстав стверджувати про бездіяльність відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), як і зобов"язувати головного державного виконавця усунути порушення - немає, а наслідком є відмова в задоволенні скарги.

Відхиляються судом і доводи скаржника про те, що державним виконавцем не складено протоколи про вчинення правопорушення передбаченого статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за невиконання законних вимог державного виконавця щодо боржника та АТ КБ "Приватбанк", АТ "Універсал Банк", ПАТ "Банк Восток". Так, статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця. Проте, накладення штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом - є правом, а не обов"язком виконавця у розумінні пункту 16 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження". Більше того, скаржником не наведено суду переконливих аргументів, яким чином складення державним виконавцем на боржника та АТ КБ "Приватбанк", АТ "Універсал Банк", ПАТ "Банк Восток" протоколів, в цьому випадку, сприятиме ефективному та своєчасному вчиненню виконавчих дій щодо стягнення з ТОВ "Агро-МВ" на користь Маньківської селищної ради 456 112,00грн - безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, 6 841,68грн - судового збору, встановлених рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2020.

Слід звернути увагу скаржнику, на правила статей 11-13 розділу ІІ Закону України "Про виконавче провадження", якими урегульовано поняття загальних строків у виконавчому провадженні, в т. ч. строків прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій.

Пунктом 10-2 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, а в подальшому указами Президента України затвердженими Законами України "Про затвердження Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" режим воєнного стану продовжено до 25 квітня 2022 року, до 25 травня 2022 року, до 23 серпня 2022 року, до 21 листопада 2022 року, до 19 лютого 2023 року відповідно.

Виходячи з аналізу вище викладеного та правових норм, визначених Господарським процесуальним кодексом України, Конституцією України, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального, процесуального права та фактичними обставинами справи, достовірно встановленими судом, і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Слід сказати, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Така ж правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.02.2009 у справі "Олюджіч проти Хорватії" навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України", від 07.10.2010 у справі "Богатова проти України"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України").

Водночас вимога пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Керуючись статтями 129, 1291 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", статтями 2, 234, 326, 339-342 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

в задоволенні скарги №792/02-17 від 08.11.2022 (вх№14897/22 від 15.11.2022) Маньківської селищної ради на бездіяльність відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала підписана 13.12.2022

Суддя С.Кобецька