Рішення

від 28.11.2022 по справі 910/10006/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2022Справа № 910/10006/21Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Безрадній А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 12 125 890,32 грн

та

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест"

про стягнення штрафу у розмірі 2 672 603,11 грн

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Жебраткіна Т.С., Пересада С.В.

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Майдан А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест" до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 12 125 890,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 11/01/1045-МТР від 27.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10006/21, призначено підготовче засідання на 09.08.2021.

21.07.2021 через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест" про стягнення штрафу у розмірі 2 672 603,11 грн.

В обґрунтування зустрічного позову позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань поставки обладнання за договором № 11/01/1045-МТР від 27.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

06.08.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 прийнято зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №910/10006/21.

09.08.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

В підготовче засідання 09.08.2021 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти підготовче засідання на 15.09.2021; продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; встановити позивачу за зустрічним позовом у строк протягом 5 днів надати відповідь на відзив; встановити відповідачу у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву надати заперечення на відповідь на відзив.

16.08.2021 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення.

25.08.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли відповідь на заперечення.

26.08.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

01.09.2021 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов та заява про зміну предмета зустрічного позову, у якій замість стягнення штрафу у розмірі 1 108 103,11 грн на підставі п. 8.2 договору № 11/01/1045-МТР від 27.07.2018 просить стягнути збитки у цьому ж розмірі.

В підготовче засідання 15.09.2021 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про зміну предмета зустрічного позову прийняти до розгляду.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в підготовчому засіданні перерву до 04.10.2021.

23.09.2021 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/11990/20.

04.10.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні.

В підготовче засідання 04.10.2021 з`явився представник відповідача.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання представника позивача задовольнити, відкласти підготовче засідання на 27.10.2021.

08.10.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшов відзив на заяву про зміну предмета позову.

26.10.2021 на електронну пошту суду від відповідача надійшли пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 зупинено провадження у справі №910/10006/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/11990/20, що розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 у справі №910/10006/21 скасовано, справу №910/10006/21 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

21.06.2022 матеріали справи №910/10006/21 надійшли до Господарського суду міста Києва.

У зв`язку із скасуванням ухвали про зупинення провадження у даній справі ухвалою від 27.06.2022 суд призначив у ній підготовче засідання на 08.08.2022.

08.08.2022 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

08.08.2022 за клопотанням представника відповідача суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти підготовче засідання на 14.09.2022.

14.09.2022 до суду від відповідача надійшли заперечення на доводи позивача, викладені у додаткових поясненнях від 08.08.2022.

В підготовчому засіданні 14.09.2022 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 10.10.2022.

Однак, судове засідання 10.10.2022 не відбулося через перебування судді Трофименко Т.Ю. у відпустці.

У зв`язку з виходом судді Трофименко Т.Ю. з відпустки, ухвалою від 18.10.2022 судове засідання у справі призначено на 07.11.2022.

24.10.2022 до суду в електронній формі від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 26.10.2022 вказане клопотання задоволено.

В судове засідання 07.11.2022 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні на 28.11.2022.

В судовому засіданні 28.11.2022 представник позивача за первісним позовом підтримав вимоги позовної заяви, просив суд їх задовольнити, проти задоволення зустрічної позовної заяви заперечив у повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом заперечив проти задоволення первісних позовних вимог, підтримав зустрічні позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 28.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.07.2018 між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест" (Постачальник) укладено договір № 11/01/1045-МТР (надалі також - договір), за умовами п. 1.1 якого Постачальник в межах загальної вартості цього Договору, визначеної у п. 2.1., зобов`язується поставити систему комплексної автоматизації нафтових родовищ для моніторингу і автоматичного керування всіма типами глибинного насосного обладнання (УШГН, УЕВН, ГВН) (надалі - Обладнання) та оперативного контролю видобутку нафти на основі програмного комплексу диспетчеризації типу SCADA та виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 03.12.2019, Постачальник зобов`язується поставити Обладнання, програмне забезпечення, виконати Роботи, перелік яких наведено у Додатку 1 до цього Договору, на 77 свердловинах структурної одиниці Покупця - НГВУ «Охтирканафтогаз» (надалі - Об`єкт), з яких 25 свердловин мають бути обладнані контролером з частотним регулюванням і 52 свердловини - контролером УШГН без частотного регулювання. Поставка Обладнання здійснюється силами Постачальника.

Виконати роботи по монтажу та пусконаладці Обладнання для системи комплексної автоматизації нафтових родовищ для моніторингу і автоматичного керування всіма типами глибинного насосного обладнання (УШГН, УЕВН, ГВН) (далі за текстом Договору - Роботи).

Відповідно до п. 1.4 договору, Покупець зобов`язується в межах загальної вартості цього Договору, визначеної у п. 2.1., прийняти та оплатити Обладнання, Програмне забезпечення та виконані Роботи в порядку та строки, визначені цим Договором.

У п. 2.1 договору сторони погодили, що загальна вартість цього Договору складає - 26 250 000,00 грн., в т.ч, ПДВ - 4 208 880,67 грн, із них:

- Вартість обладнанняв розмірі 21 097 230,25 грн., в т.ч. ПДВ - 3 516 205,04 грн, яка сформована виходячи з курсу Євро на МБВРУ станом на 06.02.2018 (1євро/34,06 грн),

- Вартість Робіт/Послуг в розмірі - 4 156 053,75 грн., в т.ч. ПДВ - 692 675,63 грн.

- Вартість Програмного забезпечення в розмірі - 996 716,00 грн. в т.ч.0% ПДВ.

У п. 2.2 договору сторони погодили порядок розрахунків за за Обладнання, Роботи/Послуги, Програмне забезпечення:

Перший етап оплати:

- 50% вартості обладнання в розмірі 10 548 615,13 грн, в тому числі ПДВ 1 758 102,52 грн. сплачується Покупцем авансовим платежем після отримання підписаного оригіналу Договору.

Другий етап оплати:

- Протягом 15 (п`ятнадцять) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту здачі-приймання Програмного забезпечення та виконаних Робіт/Послуг (по всім свердловинам), на підставі яких Покупець приймає Програмне забезпечення та виконання усіх Робіт за цим Договором, Покупець сплачує Постачальнику:

- Решта 50% вартості Обладнання в розмірі 10 548 615, 12 грн, в тому числі ПДВ 1 758 102,52 грн,

- 100% вартості Програмного забезпечення в розмірі 996 716,00 грн, в т.ч.0% ПДВ,

- 100% вартості виконаних Робіт в розмірі 4 156 053,75 грн, в т.ч. ПДВ - 692 675,63 грн.

Згідно з п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 10.12.2018, строки поставки Обладнання - протягом 70-150 календарних днів з моменту отримання передоплати, згідно п. 2.2 цього Договору, з правом дострокової доставки та з обов`язковим повідомленням Покупця про заплановану дату постачання.

Згідно з п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 03.12.2019, строки виконання Робіт/Послуг та встановлення ПЗ (монтаж, пусконалагоджувальні роботи, навчання персоналу): виїзд спеціалістів протягом 15-ти календарних днів після отримання Замовником пакету документів про сертифікацію обладнання та 50 календарних днів з моменту прибуття спеціалістів на об`єкти, але не пізніше 01.03.2020 р.

За приписами пунктів 7.1-7.9 договору, Обладнання приймається по кількості, якості, комплектності, цілісності тари/упаковки, відповідності маркування та згідно зі специфікацією, що міститься у Додатку №1 до цього Договору.

Датою постачання Обладнання вважається дата передачі його Покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено Додатком до Договору та/або Додатковими угодами.

Факт передачі Товару підтверджується підписаною Сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним Актом приймання-передачі Обладнання. Право власності на Обладнання переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами без зауважень видаткової накладною та/або Акту приймання-передачі Обладнання.

Факт передачі Програмного забезпечення підтверджується підписаним Сторонами без зауважень Актом приймання-передачі. Право власності на Програмне забезпечення переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами без зауважень Акту приймання-передачі ПЗ. Програмне забезпечення передається на електронних носіях.

Факт виконання Робіт/Послуг у повному обсязі підтверджується відповідними Актами здачі-приймання робіт. Постачальник зобов`язаний складати, підписувати та надавати Покупцю Акти здачі-приймання робіт в двох примірниках.

Покупець зобов`язаний протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідного Акта підписати його або надати письмову обґрунтовану відмову від прийняття виконаних Робіт, у тому числі, частково виконаних робіт та від підписання Акта.

У випадку мотивованої відмови Покупця від приймання виконаних Робіт уповноваженими представниками Сторін складається двосторонній Акт із переліком необхідних доробок і термінів їх виправлення. Якщо Постачальник не підписує вказаний в цьому пункті Акт, Покупець сам встановлює строки усунення недоліків.

Постачальник зобов`язаний усунути виявлені Покупцем недоліки у роботах, в тому числі, частково виконаних роботах, протягом строку, визначеного в порядку, передбаченому п. 7.5 цього Договору.

Якщо Постачальник не отримав підписаний Покупцем Акт здачі-приймання Робіт або мотивовану відмову від підписання Акта здачі-приймання протягом 15-ти робочих днів з моменту передачі вказаних Актів Покупцю, такі Акти вважаються підписаними Покупцем, а Роботи вважаються прийнятими Покупцем і підлягають оплаті.

Цей Договір набирає чинності з моменту надання банківської гарантії Постачальником Покупцю на суму передоплати в розмірі 10 548 615,13 грн, у тому числі ПДВ 1 758 102,52 грн і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. (п. 13.1 договору)

Додатковою угодою № 2 від 03.12.2019 до договору сторони внесли зміни в Додаток № 1 до договору, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до виписки по рахунку позивача, 21.08.2018 на виконання умов договору покупцем було здійснено передоплату за договором у сумі 10 548 615,13 грн.

Постачальником в свою чергу було поставлено покупцю обладнання, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 01 від 15.03.2019, експрес-накладною № 59000413086070 ТОВ «Нова пошта» від 08.04.2019, підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень і заперечень видатковими накладними № Т-000001 від 15.03.2019 на суму 20 986 809,04 грн та № 2 від 04.04.2019 на суму 110 421,21 грн.

03.12.2019 сторонами підписано акти про зміну вартості товару до видаткової накладної № 1 від 15.03.2019, № 2 від 04.04.2019 та коригуючі накладні № 1 від 03.12.2019 до видаткової накладної № 1 від 15.03.2019, № 2 від 03.12.2019 до видаткової накладної № від 04.04.2019, за якими остаточну заборгованість обладнання зменшено загалом на суму 3 899 996,46 грн.

Як вказує позивач за первісним позовом, крім поставки обладнання на виконання вимог договору, додатку № 1 та додаткових угод № 1, №2 до нього позивачем було також виконано в повному об`ємі монтажні та пусконалагоджувальні роботи, навчання персоналу НГВУ «Охтирканафтогаз» та видано відповідні сертифікати, поставлено та налагоджено роботу програмного забезпечення «Naftascada» для облаштованих свердловин у повному об`ємі, що підтверджується наданими доказами.

Однак, свої зобов`язання із здійснення повного розрахунку за договором відповідач не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 11 801 384,58 грн. Крім того, у зв`язку з простроченням відповідача позивач просить стягнути 87 297,91 грн 3% річних та 237 207,83 грн інфляційних.

Заперечуючи проти задоволення первісних позовних вимог, відповідач зазначає, що у матеріалах справи відсутні належним чином оформлені та підписані документи, які свідчили б про виконання робіт/послуг та передання програмного забезпечення за договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, викладені у зустрічній позовній заяві, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що відповідачем прострочено виконання робіт і передання програмного забезпечення за договором, у зв`язку з чим на підставі п. 8.5 договору він має сплатити штраф у розмірі 1 564 500,00 грн (22 350 000,00 грн х 7%). Крім того, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, позивач також просить стягнути з відповідача 1 108 103,11 грн збитків, завданих позивачу тим, що ТОВ "Техноальянс-Інвест" в порушення умов договору та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не зареєструвало податкові накладні від 15.03.2019 та 04.04.2019, чим позбавило позивача включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 108 103,11 грн.

Заперечуючи проти задоволення зустрічних позовних вимог, відповідач зазначає, що склад господарського правопорушення, необхідний для стягнення збитків, відсутній, оскільки відповідач склав і подав в електронному вигляді у встановлені законодавством строки до контролюючого органу податкові накладні № 1 від 15.03.2019 та № 1 від 04.04.2019 на поставлену ПАТ "Укрнафта" продукцію, які в електронному вигляді було доставлено до ДФС України, однак останньою зареєстровано не було з прийняттям рішень про відмову в реєстрації податкових накладних від 06.03.2020 №1479403/38825602 та від 08.04.2020 №1518112/38825602, які наразі скасовані рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 у справі № 640/11990/20. Також відповідач вважає вимогу про стягнення штрафу необґрунтованою та такою,ю що не підлягає задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу (надалі також - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За своєю правовою природою договірні відносини, які склалися між сторонами у цій справі за договором № 11/01/1045-МТР від 27.07.2018, мають ознаки договору поставки та договору підряду, оскільки до визначених договором обов`язків постачальника відноситься поставка покупцеві обладнання включно з його встановленням та налаштуванням, навчанням персоналу.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України (надалі також - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як встановлено у ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У Додатку № 1 до договору в редакції додаткової угоди № 2 від 03.12.2019 наведено перелік та вартість обладнання - 17 197 229,98 грн з ПДВ, перелік та вартість робіт та послуг (монтажні роботи, пусконалагоджувальні роботи, навчання персоналу ПАТ "Укрнафта") - 4 156 054,02 грн з ПДВ, вартість програмного забезпечення SKADA для облаштованих свердловин - 996 716,00 грн без ПДВ, а всього по договору 22 350 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору постачальником було поставлено покупцю обладнання згідно з переліком, що підтверджується видатковими накладними № Т-000001 від 15.03.2019 на суму 20 986 809,04 грн та № 2 від 04.04.2019 на суму 110 421,21 грн, підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень і заперечень.

З урахуванням здійснених коригувань за актами про зміну вартості товару до видаткової накладної № 1 від 15.03.2019, № 2 від 04.04.2019 та коригуючими накладними № 1 від 03.12.2019 до видаткової накладної № 1 від 15.03.2019, № 2 від 03.12.2019 до видаткової накладної № від 04.04.2019, вартість поставленого обладнання становить 17 197 233,79 грн.

З урахуванням здійсненої покупцем передоплати у розмірі 10 548 615,13 грн, неоплаченим залишилось обладнання вартістю 6 648 618,67 грн.

На підтвердження виконання передбачених договором робіт позивачем долучено до первісного позову:

- акт - допуск надання виробничої території для виконання робіт Підрядником ЦВНГ № і НГВУ «Охтирканафтогаз» на свердловинах УШГН, Бугруватівського, Рибальського родовища ЦВНГ № 1 НГВУ «Охтирканафтогаз»,

- акти про виконання будівельно-монтажних робіт згідно договору № 11/01/1045-МТР від 27.07.2018 за лютий 2020 року,

- протоколи пусконалагоджувальних робіт - протоколи перевірки системи аналізу та контролю УШГН «Naftamatika» на свердловинах Бугруватівського родовища з частотним перетворювачем СТРУМ; протоколи перевірки системи аналізу та контролю УШГН «Naftamatika» на свердловинах Бугруватівського родовища з прямим пуском; протоколи перевірки системи аналізу та контролю УШГН «Naftamatika» на свердловинах Бугруватівського родовища з частотним перетворювачем АВВ; протоколи перевірки системи аналізу та контролю УШГН «Naftamatika» на свердловинах Рибальського родовища з прямим пуском; протоколи перевірки системи аналізу та контролю УШГН «Naftamatika» на свердловинах Рибальського родовища з частотним перетворювачем АВВ; протоколи перевірки системи аналізу та контролю УШГН «Naftamatika» на свердловинах Рибальського родовища з частотним перетворювачем СТРУМ,

- акт прийняття пусконалагоджувальних робіт СКАНР (АСК) ШСНУ від 17.12.2020, згідно з яким комісією у складі начальника СТС, начальника ЦВНГ № 1, ст. інженера з видобутку ЦВНГ № 1, начальника сектору метрології (Охтирка) служби метрології ДЦА ПАТ «Уконафта», заступника начальника ПРЦЕ та Е, начальника ДКВП і А, начальника ДАСК ТП МНУ HAT «Укрнафта», начальника ДПНР МНУ ПАТ «Укрнафта», інженера-програміста ДАСК ТП МНУ ПАТ «Укрнафта» було проведено перевірку роботи АСК ШСНУ виробництва «Naftamatika» на свердловинах Бугруватівського та Рибальського родовищ в об`ємі, зазначеному в методиці проведення випробувань системи аналізу та контролю УШГН «Naftamatika»; складено протоколи по кожній свердловині (77 шт.); фахівцями «Naftamatika» проведене навчання персоналу ПАТ «Укрнафта» з монтажу, експлуатації, ремонту обладнання, видані сертифікати про навчання; в результаті перевірки встановлено, що пусконалагоджувальні роботи виконані у повному обсязі.

28.01.2021, відповідно до п.п. 7.4.-7.9 договору, позивачем було направлено ПАТ «Укрнафта» на розгляд у 2-х екземплярах акти здачі-приймання програмного забезпечення «NaftaSCADA» в складі системи комплексної автоматизації нафтових родовищ для моніторингу і автоматичного керування всіма типами глибинного насосного обладнання на 77 свердловинах Бугруватівського та Рибальского родовищ структурної одиниці ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Охтирканафтогаз» від 25.01.2021 на суму 996 716,00 грн та акти виконання робіт/послуг по монтажу та пусконаладці для системи комплексної автоматизації нафтових родовищ для моніторингу і автоматичного керування всіма типами глибинного насосного обладнання на 77 свердловинах Бугруватівського та Рибальского родовищ структурної одиниці ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Охтирканафтогаз» від 25.01.2021 на суму 4 156 054,02 грн, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист, поштової накладної № 0405200215400 та фіскального чека від 28.01.2021.

Як підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту Укрпошти за наслідками відстеження вказаного поштового відправлення, зазначені документи ПАТ «Укрнафта» було отримано 29.01.2021.

Оскільки зазначені акти відповідачем отримано, обґрунтованої відмови від прийняття виконаних робіт за цими актами позивачу не надано, то в силу п. 7.9 договору ці акти вважаються підписаними покупцем 20.02.2021, а роботи - прийнятими ним і підлягають оплаті.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що факт поставки обладнання, виконання монтажних, пусконаладжувальних робіт та навчання персоналу, передачі програмного забезпечення SKADA підтверджується документами, які суд приймає в якості належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на умови п. 2.2 договору, виконання зобов`язань з оплати решти обладнання вартістю 6 648 614,87 грн (згідно з межами заявлених позивачем вимог), програмного забезпечення вартістю 996 716,00 грн та виконаних робіт вартістю 4 156 054,02 грн за другим етапом мало бути виконано у строк до 12.03.2021.

Натомість, доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі 11 801 384,89 грн до матеріалів справи не подано.

При цьому, позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню у заявленому позивачем обсязі на суму 11 801 384,58 грн, оскільки суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог, з огляду на приписи ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України.

Заперечення відповідача проти первісного позову відхиляються судом як безпідставні та такі, що спростовуються наведеними обставинами та поданими доказами.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні у розмірі 237 207,83 грн та 3% річних у розмірі 87 297,91 грн за загальний період прострочення з 16.03.2021 по 13.06.2021.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, арифметично правильні та підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних, суд зазначає про їх часткову помилковість та задоволення, за перерахунком суду, на суму 237 101,62 грн.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема, 181 886,76 грн покладаються на відповідача.

Щодо зустрічного позову про стягнення 1 564 500,00 грн штрафу на підставі п. 8.5 договору та 1 108 103,11 грн збитків суд зазначає таке.

Так, за твердженнями позивача за зустрічним позовом, відповідач порушив зобов`язання щодо своєчасної поставки обладнання, виконання робіт і передання програмного забезпечення, а тому має сплатити штраф, визначений пунктом 8.5 договору.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статей 216 - 218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 8.5 Договору сторони погодили, що у випадку порушення терміну поставки Обладнання та/чи виконання Робіт з вини Постачальника, останній сплачує Покупцю штраф у розмірі 7 % від загальної вартості непоставленого, поставленого невчасно або неякісного товару, робіт та послуг.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджуються доводи позивача зустрічним позовом про прострочення відповідача за договором, оскільки у даному випадку останнім несвоєчасно поставлено обладнання (мало бути поставлено у строк до 18.01.2019, а фактично поставлено у березні-квітні 2019 року), несвоєчасно виконано роботи та передано програмне забезпечення (мало бути здійснено у строк до 01.03.2020, а фактично здійснено у січні 2021 року).

Отже, позовні вимоги про стягнення штрафу обґрунтовані, відповідають умовам договору та розраховані правильно, а тому підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі на суму 1 564 500,00 грн.

Відповідач за зустрічним позовом в свою чергу означених обставин належними доказами не спростував, підстав для звільнення його від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань не навів.

Водночас, стосовно зустрічних позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 1 108 103,11 грн суд зазначає таке.

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1,2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Як зазначалось, позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору та податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних з ПДВ у ЄРПН, зокрема, пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме, постачальником не зареєстровано податкові накладні від 15.03.2019 та 04.04.2019, у зв`язку з чим позивач, на його переконання, фактично втратив право на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 108 103,11 грн, через що поніс прямі фінансові збитки на вказану суму.

Факт вчинення відповідачем вказаного податкового порушення у вигляді відсутності факту реєстрації податкових накладних позивач доводив, посилаючись на рішення ДФС України про відмову в реєстрації податкових накладних від 06.03.2020 №1479403/38825602 та від 08.04.2020 №1518112/38825602.

У п. 8.2 договору сторони встановили, що при виконанні цього Договору Виконавець зобов`язаний своєчасно та правильно, із зазначенням податкових реквізитів Замовника, виписувати та реєструвати податкові накладні відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 187.1 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд.V цього Кодексу.

За змістом пп."а" п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Як вже зазначалось, згідно з п.201.10 ст.201 ПК України на продавця товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз.5 п. 201.10 ПК України).

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що на виконання зобов`язань в межах господарських правовідносин з ПАТ «Укрнафта» (контрагент) ТОВ «Техноальянс-Інвест» складені податкові накладні № 1 від 15.03.2019 та № 1 від 04.04.2019.

За правилами першої події, які визначні податковими нормами п.187.1 ст. 187, 28.02.2019 ТОВ «Техноальянс-Інвест» складено та подано на реєстрацію податкові накладні № 1 від 15.03.2019 та № 1 від 04.04.2019.

Відповідно до квитанцій контролюючого органу, за результатом обробки податкових накладних відповідача № 1 від 15.03.2019 та № 1 від 04.04.2019, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрацію зупинено, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

04.03.2020 та 03.04.2020 ТОВ «Техноальянс-Інвест» до податкового органу подано повідомлення та копії документів, які підтверджують законність та фактичність виконання зобов`язань в межах господарських правовідносин з ПАТ «Укрнафта» (контрагент позивача).

Між тим, Комісією ГУ ДПС у місті Києві прийнято рішення від 06.03.2020 №1479403/38825602 та від 08.04.2020 №1518112/38825602, якими відмовлено позивачу в реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 1 від 15.03.2019 та № 1 від 04.04.2019.

Однак, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 у справі № 640/11990/20 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноальянс-Інвест» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство «Укрнафта» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії; визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 06.03.2020 року №1479403/38825602 та від 08.04.2020 року №1518112/38825602 про відмову в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноальянс-Інвест» № 1 від 15.03.2019 року та № 1 від 04.04.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноальянс-Інвест» № 1 від 15.03.2019 року та № 1 від 04.04.2019 року, датою їх фактичного отримання.

Під час розгляду вказаної справи судом встановлено, що відповідачем неправомірно зупинено реєстрацію податкових накладних позивача і протиправно винесено оскаржувані рішення про відмову у реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН, адже контролюючий орган обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, при цьому, сукупність наданих первинних документів до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами, на виконання вимог яких складено спірні податкові накладні.

Як вказано в ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 у справі № 640/11990/20, яке набрало законної сили у встановленому порядку, не може бути поставлено під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити.

Отже, встановлений у вказаному судовому рішенні факт протиправності рішень ГУ ДПС у місті Києві від 06.03.2020 №1479403/38825602 та від 08.04.2020 №1518112/38825602 не підлягає доказуванню.

Зважаючи на викладене, у даному випадку суд констатує, що позивачем не доведено, а рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 у справі № 640/11990/20 навпаки спростовано, стверджувальну ним обставину щодо невиконання відповідачем зобов`язань з реєстрації податкових накладних за договором.

Отже, оцінивши вказані докази у їх сукупності, суд доходить висновку про відсутність у даному випадку всіх неодмінними елементів складу цивільного правопорушення для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, зокрема, протиправних дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноальянс-Інвест», його вини, причинного зв`язку між шкодою і поведінкою відповідача.

Відтак, позовні вимоги про стягнення збитків задоволенню не підлягають у зв`язку з недоведеністю та безпідставністю.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають у повному обсязі у зв`язку з їх недоведеністю.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення зустрічного позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема, 23 467,50 грн покладаються на відповідача.

Приписами частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

У постанові від 13.11.2019 у справі № 910/16135/18 Верховний Суд сформував правовий висновок щодо застосування частини одинадцятої статті 238 ГПК України, зазначивши про те, що аналіз даної норми свідчить, що її мета є по суті аналогічною меті ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України, оскільки в даному випадку судовим рішенням будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній, тобто, їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання таким судовим рішенням законної сили відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 та ч. 1 ст. 129-1 Конституції України таке судове рішення підлягатиме обов`язковому виконанню, тобто буде відсутній будь-який спір між сторонами з приводу настання чи ненастання строку виконання зобов`язання з такої сплати.

При цьому, зазначена норма ГПК України не проводить жодної диференціації, які за правовою природою чи підставами виникнення мають бути ці грошові суми.

На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що незважаючи на те, що формально зараховані, як зустрічні, можуть бути лише саме основні зобов`язання, проте, за аналогією вищевказаних ст. 203 ГК України, ст. 601 ЦК України та ч. 11 ст. 238 ГПК України, задля досягнення тієї ж мети, на яку направлені вищевказані статті, та з урахуванням наведених засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, може мати місце зарахування і вимог про сплату штрафних санкцій та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у випадку, якщо у кожної із сторін наявне судове рішення, яке набрало законної сили, про стягнення таких вимог, оскільки в такому випадку будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній по таким вимогам, тобто їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання такими судовими рішеннями законної сили відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 та ч. 1 ст. 129-1 Конституції України такі судові рішення підлягатимуть обов`язковому виконанню.

Приймаючи до уваги задоволення первісного позову на загальну суму 12 125 784,11 грн і задоволення зустрічного позову на суму 1 564 500,00 грн, суд здійснює зустрічне зарахування в порядку частини 11 статті 238 ГПК України, в результаті якого з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест" підлягає стягненню борг у розмірі 10 561 284,11 грн та судовий збір у розмірі 158 419,26 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (пров. Несторівський, 3-5, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест" (просп. Перемоги, 56, м. Київ, 03057, ідентифікаційний код 38825602) борг у розмірі 11 801 384,58 грн, 3% річних у розмірі 87 297,91 грн, інфляційні у розмірі 237 101,62 грн та судовий збір у розмірі 181 886,76 грн.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. Зустрічний позов задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест" (просп. Перемоги, 56, м. Київ, 03057, ідентифікаційний код 38825602) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (пров. Несторівський, 3-5, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 00135390) штраф у розмірі 1 564 500,00 грн та судовий збір у розмірі 23 467,50 грн.

6. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

7. Відповідно до частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів.

8. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (пров. Несторівський, 3-5, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест" (просп. Перемоги, 56, м. Київ, 03057, ідентифікаційний код 38825602) борг у розмірі 10 561 284,11 грн та судовий збір у розмірі 158 419,26 грн.

9. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13.12.2022

Суддя Т. Ю. Трофименко