Постанова

від 15.02.2023 по справі 910/10006/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2023 р. Справа№ 910/10006/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю секретаря судового засідання: Прокопенко О.В.

учасники справи:

від позивача за первісним позовом: Жебраткіна Т.С.

від відповідача за первісним позовом: Майдан А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 (повний текст складено - 13.12.2022)

у справі №910/10006/21 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 12 125 890,32 грн

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест"

про стягнення штрафу у розмірі 2 672 603,11 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест" звернулось в Господарський суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 12 125 890,32 грн. за договором № 11/01/1045-МТР від 27.07.2018.

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" подало зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест" про стягнення штрафу у розмірі 2672603,11 грн. у зв`язку із несвоєчасним виконанням останнім зобов`язань поставки обладнання за договором № 11/01/1045-МТР від 27.07.2018.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 у справі №910/10006/21 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест" борг у розмірі 11 801 384,58 грн, 3% річних у розмірі 87 297,91 грн, інфляційні у розмірі 237 101,62 грн та судовий збір у розмірі 181 886,76 грн. В іншій частині первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" штраф у розмірі 1 564 500,00 грн та судовий збір у розмірі 23 467,50 грн. У іншій частині зустрічного позову відмовлено. Відповідно до частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України проведено зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест" борг у розмірі 10 561 284,11 грн та судовий збір у розмірі 158 419,26 грн.

Рішення мотивоване порушенням ПАТ "Укрнафта" умов укладеного між сторонами договору. Зокрема судом установлено, що з огляду на умови п. 2.2 договору, виконання зобов`язань з оплати решти обладнання вартістю 6 648 614,87 грн (згідно з межами заявлених позивачем вимог), програмного забезпечення вартістю 996 716,00 грн та виконаних робіт вартістю 4 156 054,02 грн за другим етапом мало бути виконано у строк до 12.03.2021. Натомість, доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі 11 801 384,89 грн до матеріалів справи не подано. При цьому, позовні вимоги про стягнення основного боргу задоволені у заявленому позивачем обсязі на суму 11 801 384,58 грн, з огляду на відсутність у суду можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд вказав, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, арифметично правильні та підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних, суд зазначає про їх часткову помилковість та задоволення, за перерахунком суду, на суму 237 101,62 грн. Зустрічні позовні вимоги про стягнення штрафу обґрунтовані, відповідають умовам договору та розраховані правильно, а тому підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі на суму 1 564 500,00 грн. Відповідач за зустрічним позовом в свою чергу означених обставин належними доказами не спростував, підстав для звільнення його від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань не навів. Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 1 108 103,11 грн суд зазначив про відсутність у даному випадку всіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, зокрема, протиправних дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест", його вини, причинного зв`язку між шкодою і поведінкою відповідача. Відтак, у зустрічному позові про стягнення збитків судом відмовлено у зв`язку з недоведеністю та безпідставністю.

Не погодившись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 у справі № 910/10006/21 за зустрічним позовом в частині відмови стягнення збитків у розмірі 1108102, 48 грн з ТОВ "Техноальянс-інвест" і ухвалити нове рішення в цій частині, задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована зокрема наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ "Техноальянс-інвест" збитків у розмірі 1108102,48 грн. При цьому апелянт стверджує, що у свою чергу, ТОВ "Техноальянс-інвест" має право після задоволення законних вимог ПАТ "Укрнафта" щодо стягнення збитків у розмірі 1108102,48 грн. звернутися з позовом в порядку регресу до Державної податкової служби.

ТОВ "Техноальянс-інвест" у відзиві на апеляційну скаргу просило суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на її необґрунтованість.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 у справі №910/10006/21, розгляд справи призначено на 15.02.2023.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 27.07.2018 між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест" (Постачальник) укладено договір № 11/01/1045-МТР.

Згідно із п. 1.1 даного договору Постачальник в межах загальної вартості цього Договору, визначеної у п. 2.1., зобов`язується поставити систему комплексної автоматизації нафтових родовищ для моніторингу і автоматичного керування всіма типами глибинного насосного обладнання (УШГН, УЕВН, ГВН) (надалі - Обладнання) та оперативного контролю видобутку нафти на основі програмного комплексу диспетчеризації типу SCADA та виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 03.12.2019, Постачальник зобов`язується поставити Обладнання, програмне забезпечення, виконати Роботи, перелік яких наведено у Додатку 1 до цього Договору, на 77 свердловинах структурної одиниці Покупця - НГВУ "Охтирканафтогаз" (об`єкт), з яких 25 свердловин мають бути обладнані контролером з частотним регулюванням і 52 свердловини - контролером УШГН без частотного регулювання. Поставка Обладнання здійснюється силами Постачальника.

Виконати роботи по монтажу та пусконаладці Обладнання для системи комплексної автоматизації нафтових родовищ для моніторингу і автоматичного керування всіма типами глибинного насосного обладнання (УШГН, УЕВН, ГВН) (роботи).

Відповідно до п. 1.4 договору, Покупець зобов`язується в межах загальної вартості цього Договору, визначеної у п. 2.1., прийняти та оплатити Обладнання, Програмне забезпечення та виконані Роботи в порядку та строки, визначені цим Договором.

У п. 2.1 договору сторони погодили, що загальна вартість цього Договору складає 26 250 000,00 грн., в т.ч, ПДВ 4 208 880,67 грн, із них:

- Вартість обладнанняв розмірі 21 097 230,25 грн., в т.ч. ПДВ 3 516 205,04 грн, яка сформована виходячи з курсу Євро на МБВРУ станом на 06.02.2018 (1 євро/34,06 грн),

- Вартість Робіт/Послуг в розмірі - 4 156 053,75 грн., в т.ч. ПДВ - 692 675,63 грн.

- Вартість Програмного забезпечення в розмірі - 996 716,00 грн. в т.ч. 0% ПДВ.

У п. 2.2 договору сторони погодили порядок розрахунків за Обладнання, Роботи/Послуги, Програмне забезпечення:

Перший етап оплати:

- 50% вартості обладнання в розмірі 10 548 615,13 грн, в тому числі ПДВ 1 758 102,52 грн. сплачується Покупцем авансовим платежем після отримання підписаного оригіналу Договору.

Другий етап оплати:

- Протягом 15 (п`ятнадцять) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту здачі-приймання Програмного забезпечення та виконаних Робіт/Послуг (по всім свердловинам), на підставі яких Покупець приймає Програмне забезпечення та виконання усіх Робіт за цим Договором, Покупець сплачує Постачальнику:

- Решта 50% вартості Обладнання в розмірі 10 548 615, 12 грн, в тому числі ПДВ 1 758 102,52 грн,

- 100% вартості Програмного забезпечення в розмірі 996 716,00 грн, в т.ч.0% ПДВ,

- 100% вартості виконаних Робіт в розмірі 4 156 053,75 грн, в т.ч. ПДВ - 692 675,63 грн.

Згідно з п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 10.12.2018, строки поставки Обладнання - протягом 70-150 календарних днів з моменту отримання передоплати, згідно п. 2.2 цього Договору, з правом дострокової доставки та з обов`язковим повідомленням Покупця про заплановану дату постачання.

Згідно з п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 03.12.2019, строки виконання Робіт/Послуг та встановлення ПЗ (монтаж, пусконалагоджувальні роботи, навчання персоналу): виїзд спеціалістів протягом 15-ти календарних днів після отримання Замовником пакету документів про сертифікацію обладнання та 50 календарних днів з моменту прибуття спеціалістів на об`єкти, але не пізніше 01.03.2020 р.

За приписами пунктів 7.1-7.9 договору, Обладнання приймається по кількості, якості, комплектності, цілісності тари/упаковки, відповідності маркування та згідно зі специфікацією, що міститься у Додатку №1 до цього Договору.

Датою постачання Обладнання вважається дата передачі його Покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не установлено Додатком до Договору та/або Додатковими угодами.

Факт передачі Товару підтверджується підписаною Сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним Актом приймання-передачі Обладнання. Право власності на Обладнання переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами без зауважень видаткової накладною та/або Акту приймання-передачі Обладнання.

Факт передачі Програмного забезпечення підтверджується підписаним Сторонами без зауважень Актом приймання-передачі. Право власності на Програмне забезпечення переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами без зауважень Акту приймання-передачі ПЗ. Програмне забезпечення передається на електронних носіях.

Факт виконання Робіт/Послуг у повному обсязі підтверджується відповідними Актами здачі-приймання робіт. Постачальник зобов`язаний складати, підписувати та надавати Покупцю Акти здачі-приймання робіт в двох примірниках.

Покупець зобов`язаний протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідного Акта підписати його або надати письмову обґрунтовану відмову від прийняття виконаних Робіт, у тому числі, частково виконаних робіт та від підписання Акта.

У випадку мотивованої відмови Покупця від приймання виконаних Робіт уповноваженими представниками Сторін складається двосторонній Акт із переліком необхідних доробок і термінів їх виправлення. Якщо Постачальник не підписує вказаний в цьому пункті Акт, Покупець сам встановлює строки усунення недоліків.

Постачальник зобов`язаний усунути виявлені Покупцем недоліки у роботах, в тому числі, частково виконаних роботах, протягом строку, визначеного в порядку, передбаченому п. 7.5 цього Договору.

Якщо Постачальник не отримав підписаний Покупцем Акт здачі-приймання Робіт або мотивовану відмову від підписання Акта здачі-приймання протягом 15-ти робочих днів з моменту передачі вказаних Актів Покупцю, такі Акти вважаються підписаними Покупцем, а Роботи вважаються прийнятими Покупцем і підлягають оплаті.

Цей Договір набирає чинності з моменту надання банківської гарантії Постачальником Покупцю на суму передоплати в розмірі 10 548 615,13 грн, у тому числі ПДВ 1 758 102,52 грн і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. (п. 13.1 договору)

Додатковою угодою № 2 від 03.12.2019 до договору сторони внесли зміни в Додаток № 1 до договору, виклавши його в новій редакції.

На підставі наявних у справі доказів судом установлено, що 21.08.2018 на виконання умов договору покупцем було здійснено передоплату за договором у сумі 10 548 615,13 грн.

Постачальником в свою чергу було поставлено покупцю обладнання, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 01 від 15.03.2019, експрес-накладною № 59000413086070 ТОВ "Нова пошта" від 08.04.2019, підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень і заперечень видатковими накладними № Т-000001 від 15.03.2019 на суму 20 986 809,04 грн та № 2 від 04.04.2019 на суму 110 421,21 грн.

03.12.2019 сторонами підписано акти про зміну вартості товару до видаткової накладної № 1 від 15.03.2019, № 2 від 04.04.2019 та коригуючі накладні № 1 від 03.12.2019 до видаткової накладної № 1 від 15.03.2019, № 2 від 03.12.2019 до видаткової накладної № від 04.04.2019, за якими остаточну заборгованість обладнання зменшено загалом на суму 3 899 996,46 грн.

Як указує позивач за первісним позовом, крім поставки обладнання на виконання вимог договору, додатку № 1 та додаткових угод № 1, №2 до нього позивачем було також виконано в повному об`ємі монтажні та пусконалагоджувальні роботи, навчання персоналу НГВУ "Охтирканафтогаз" та видано відповідні сертифікати, поставлено та налагоджено роботу програмного забезпечення "Naftascada" для облаштованих свердловин у повному об`ємі, що підтверджується наданими доказами.

Спір у даній справі виник у зв`язку із тим, що за твердженням позивача за первісним позовом, свої зобов`язання із здійснення повного розрахунку за договором відповідач не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 11 801 384,58 грн. Крім того, у зв`язку з простроченням відповідача позивач просить стягнути з відповідача 87 297,91 грн 3% річних та 237 207,83 грн інфляційних витрат.

Відповідач стверджує, що у матеріалах справи відсутні належним чином оформлені та підписані документи, які свідчили б про виконання робіт/послуг та передання програмного забезпечення за договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, викладені у зустрічній позовній заяві, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що відповідачем прострочено виконання робіт і передання програмного забезпечення за договором, у зв`язку з чим на підставі п. 8.5 договору він має сплатити штраф у розмірі 1 564 500,00 грн (22 350 000,00 грн х 7%). Крім того, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, позивач також просить стягнути з відповідача 1 108 103,11 грн збитків, завданих позивачу тим, що ТОВ "Техноальянс-Інвест" в порушення умов договору та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не зареєструвало податкові накладні від 15.03.2019 та 04.04.2019, чим позбавило позивача включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 108 103,11 грн.

Заперечуючи проти задоволення зустрічних позовних вимог, відповідач зазначає, що склад господарського правопорушення, необхідний для стягнення збитків, відсутній, оскільки відповідач склав і подав в електронному вигляді у встановлені законодавством строки до контролюючого органу податкові накладні № 1 від 15.03.2019 та № 1 від 04.04.2019 на поставлену ПАТ "Укрнафта" продукцію, які в електронному вигляді було доставлено до ДФС України, однак останньою зареєстровано не було з прийняттям рішень про відмову в реєстрації податкових накладних від 06.03.2020 №1479403/38825602 та від 08.04.2020 №1518112/38825602, які наразі скасовані рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 у справі № 640/11990/20. Також відповідач вважає вимогу про стягнення штрафу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів відзначає, що за своєю правовою природою договірні відносини, які склалися між сторонами у цій справі за договором № 11/01/1045-МТР від 27.07.2018, мають ознаки договору поставки та договору підряду.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не установлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як установлено у ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У Додатку № 1 до договору в редакції додаткової угоди № 2 від 03.12.2019 наведено перелік та вартість обладнання 17 197 229,98 грн з ПДВ, перелік та вартість робіт та послуг (монтажні роботи, пусконалагоджувальні роботи, навчання персоналу ПАТ "Укрнафта") 4 156 054,02 грн з ПДВ, вартість програмного забезпечення SKADA для облаштованих свердловин 996 716,00 грн без ПДВ, а всього по договору 22350000,00 грн.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору постачальником було поставлено покупцю обладнання згідно з переліком, що підтверджується видатковими накладними № Т-000001 від 15.03.2019 на суму 20986809,04 грн та № 2 від 04.04.2019 на суму 110421,21 грн, підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень і заперечень.

З урахуванням здійснених коригувань за актами про зміну вартості товару до видаткової накладної № 1 від 15.03.2019, № 2 від 04.04.2019 та коригуючими накладними № 1 від 03.12.2019 до видаткової накладної № 1 від 15.03.2019, № 2 від 03.12.2019 до видаткової накладної № від 04.04.2019, вартість поставленого обладнання становить 17 197 233,79 грн.

З урахуванням здійсненої покупцем передоплати у розмірі 10 548 615,13 грн, неоплаченим залишилось обладнання вартістю 6 648 618,67 грн.

Факт виконання передбачених договором робіт підтверджується:

- актом - допуском надання виробничої території для виконання робіт Підрядником ЦВНГ № і НГВУ "Охтирканафтогаз" на свердловинах УШГН, Бугруватівського, Рибальського родовища ЦВНГ № 1 НГВУ "Охтирканафтогаз",

- актами про виконання будівельно-монтажних робіт згідно договору № 11/01/1045-МТР від 27.07.2018 за лютий 2020 року,

- протоколами пусконалагоджувальних робіт - протоколами перевірки системи аналізу та контролю УШГН "Naftamatika" на свердловинах Бугруватівського родовища з частотним перетворювачем СТРУМ; протоколами перевірки системи аналізу та контролю УШГН "Naftamatika" на свердловинах Бугруватівського родовища з прямим пуском; протоколами перевірки системи аналізу та контролю УШГН "Naftamatika" на свердловинах Бугруватівського родовища з частотним перетворювачем АВВ; протоколами перевірки системи аналізу та контролю УШГН "Naftamatika" на свердловинах Рибальського родовища з прямим пуском; протоколами перевірки системи аналізу та контролю УШГН "Naftamatika" на свердловинах Рибальського родовища з частотним перетворювачем АВВ; протоколами перевірки системи аналізу та контролю УШГН "Naftamatika" на свердловинах Рибальського родовища з частотним перетворювачем СТРУМ,

- актом прийняття пусконалагоджувальних робіт СКАНР (АСК) ШСНУ від 17.12.2020, згідно з яким комісією у складі начальника СТС, начальника ЦВНГ № 1, ст. інженера з видобутку ЦВНГ № 1, начальника сектору метрології (Охтирка) служби метрології ДЦА ПАТ "Уконафта", заступника начальника ПРЦЕ та Е, начальника ДКВП і А, начальника ДАСК ТП МНУ HAT "Укрнафта", начальника ДПНР МНУ ПАТ "Укрнафта", інженера-програміста ДАСК ТП МНУ ПАТ "Укрнафта" було проведено перевірку роботи АСК ШСНУ виробництва "Naftamatika" на свердловинах Бугруватівського та Рибальського родовищ в об`ємі, зазначеному в методиці проведення випробувань системи аналізу та контролю УШГН "Naftamatika"; складено протоколи по кожній свердловині (77 шт.); фахівцями "Naftamatika" проведене навчання персоналу ПАТ "Укрнафта" з монтажу, експлуатації, ремонту обладнання, видані сертифікати про навчання; в результаті перевірки установлено, що пусконалагоджувальні роботи виконані у повному обсязі.

28.01.2021, відповідно до п.п. 7.4.-7.9 договору позивачем було направлено ПАТ "Укрнафта" на розгляд у 2-х екземплярах акти здачі-приймання програмного забезпечення "NaftaSCADA" в складі системи комплексної автоматизації нафтових родовищ для моніторингу і автоматичного керування всіма типами глибинного насосного обладнання на 77 свердловинах Бугруватівського та Рибальского родовищ структурної одиниці ПАТ "Укрнафта" НГВУ "Охтирканафтогаз" від 25.01.2021 на суму 996 716,00 грн та акти виконання робіт/послуг по монтажу та пусконаладці для системи комплексної автоматизації нафтових родовищ для моніторингу і автоматичного керування всіма типами глибинного насосного обладнання на 77 свердловинах Бугруватівського та Рибальского родовищ структурної одиниці ПАТ "Укрнафта" НГВУ "Охтирканафтогаз" від 25.01.2021 на суму 4 156 054,02 грн, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист, поштової накладної № 0405200215400 та фіскального чека від 28.01.2021. Зазначені документи ПАТ "Укрнафта" було отримано 29.01.2021.

Оскільки зазначені акти відповідачем отримано, обґрунтованої відмови від прийняття виконаних робіт за цими актами позивачу не надано, то в силу п. 7.9 договору ці акти вважаються підписаними покупцем 20.02.2021, а роботи - прийнятими ним і підлягають оплаті.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, факт поставки обладнання, виконання монтажних, пусконаладжувальних робіт та навчання персоналу, передачі програмного забезпечення SKADA підтверджується наявними у справі доказами.

В силу п. 2.2 договору, виконання зобов`язань з оплати решти обладнання вартістю 6 648 614,87 грн (згідно з межами заявлених позивачем вимог), програмного забезпечення вартістю 996 716,00 грн та виконаних робіт вартістю 4 156 054,02 грн за другим етапом мало бути виконано у строк до 12.03.2021.

Доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі 11 801 384,89 грн матеріали справи не містять.

За таких обставин судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 11801384,58 грн, оскільки суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог з огляду на приписи ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо вимог про стягнення інфляційних у розмірі 237 207,83 грн та 3% річних у розмірі 87 297,91 грн за загальний період прострочення з 16.03.2021 по 13.06.2021 судова колегія відзначає наступне.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 87297,91 грн та інфляційних витрат у розмірі 237 101,62 грн є обґрунтованими, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у відповідній частині.

Щодо зустрічного позову про стягнення 1564500,00 грн штрафу на підставі п. 8.5 договору та 1108103,11 грн збитків колегія суддів відзначає наступне.

Обґрунтовуючи заявлені за зустрічним позовом вимоги, ПАТ "Укрнафта" посилається на порушення ТОВ "Техноальянс-Інвест" зобов`язання щодо своєчасної поставки обладнання, виконання робіт і передачі програмного забезпечення, а тому має сплатити штраф, визначений пунктом 8.5 договору.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України установлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це установлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не установлено договором або законом.

Згідно з приписами статей 216 - 218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 8.5 Договору сторони погодили, що у випадку порушення терміну поставки Обладнання та/чи виконання Робіт з вини Постачальника, останній сплачує Покупцю штраф у розмірі 7 % від загальної вартості непоставленого, поставленого невчасно або неякісного товару, робіт та послуг.

Матеріалами справи підтверджуються посилання ПАТ "Укрнафта" про прострочення ТОВ "Техноальянс-Інвест" за договором, оскільки останнім несвоєчасно поставлено обладнання. Так, згідно із умовами договору обладнання мало бути поставлено у строк до 18.01.2019, а фактично поставлено у березні-квітні 2019 року). Крім того судом установлено факт несвоєчасного виконання робіт та передання програмного забезпечення (мало бути здійснено у строк до 01.03.2020, а фактично здійснено у січні 2021 року).

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги ПАТ "Укрнафта" про стягнення з ТОВ "Техноальянс-Інвест" штрафу є обґрунтованим та підлягають задоволенню у заявленому розмірі на суму 1564500,00 грн.

Відповідач за зустрічним позовом в свою чергу означених обставин належними доказами не спростував, підстав для звільнення його від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань не навів.

Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 1108103,11 грн колегія суддів відзначає наступне.

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1,2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та установленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Зустрічні позовні вимоги у відповідній частині обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору та податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних з ПДВ у ЄРПН, зокрема, пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме, постачальником не зареєстровано податкові накладні від 15.03.2019 та 04.04.2019, у зв`язку з чим позивач, на його переконання, фактично втратив право на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 108 103,11 грн, через що поніс прямі фінансові збитки на вказану суму.

Факт вчинення відповідачем вказаного податкового порушення у вигляді відсутності факту реєстрації податкових накладних позивач доводив, посилаючись на рішення ДФС України про відмову в реєстрації податкових накладних від 06.03.2020 №1479403/38825602 та від 08.04.2020 №1518112/38825602.

У п. 8.2 договору сторони встановили, що при виконанні цього Договору Виконавець зобов`язаний своєчасно та правильно, із зазначенням податкових реквізитів Замовника, виписувати та реєструвати податкові накладні відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 187.1 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з р. V цього Кодексу.

За змістом пп."а" п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Як зазначено вище, згідно з п.201.10 ст.201 ПК України на продавця товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз. 5 п. 201.10 ПК України).

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Судом установлено, що на виконання зобов`язань в межах господарських правовідносин з ПАТ "Укрнафта" (контрагент) ТОВ "Техноальянс-Інвест" складені податкові накладні № 1 від 15.03.2019 та № 1 від 04.04.2019.

За правилами першої події, які визначні податковими нормами п.187.1 ст. 187, 28.02.2019 ТОВ "Техноальянс-Інвест" складено та подано на реєстрацію податкові накладні № 1 від 15.03.2019 та № 1 від 04.04.2019.

Відповідно до квитанцій контролюючого органу, за результатом обробки податкових накладних відповідача № 1 від 15.03.2019 та № 1 від 04.04.2019, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрацію зупинено, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

04.03.2020 та 03.04.2020 ТОВ "Техноальянс-Інвест" до податкового органу подано повідомлення та копії документів, які підтверджують законність та фактичність виконання зобов`язань в межах господарських правовідносин з ПАТ "Укрнафта" (контрагент позивача).

Комісією ГУ ДПС у місті Києві прийнято рішення від 06.03.2020 №1479403/38825602 та від 08.04.2020 №1518112/38825602, якими відмовлено позивачу в реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 1 від 15.03.2019 та № 1 від 04.04.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 у справі № 640/11990/20 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство "Укрнафта" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії; визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 06.03.2020 №1479403/38825602 та від 08.04.2020 №1518112/38825602 про відмову в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест" № 1 від 15.03.2019 та № 1 від 04.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест" № 1 від 15.03.2019 та № 1 від 04.04.2019 року, датою їх фактичного отримання.

Під час розгляду вказаної справи судом установлено, що відповідачем неправомірно зупинено реєстрацію податкових накладних позивача і протиправно винесено оскаржувані рішення про відмову у реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН, адже контролюючий орган обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, при цьому, сукупність наданих первинних документів до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами, на виконання вимог яких складено спірні податкові накладні.

Як указано в ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої установлено ці обставини, якщо інше не установлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність установлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 у справі № 640/11990/20, яке набрало законної сили у установленому порядку, не може бути поставлено під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити.

Отже, установлений у вказаному судовому рішенні факт протиправності рішень ГУ ДПС у місті Києві від 06.03.2020 №1479403/38825602 та від 08.04.2020 №1518112/38825602 не підлягає доказуванню.

Таким чином рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 у справі № 640/11990/20 спростовано стверджувальну ПАТ "Укрнафта" обставину щодо невиконання відповідачем зобов`язань з реєстрації податкових накладних за договором.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність у даному випадку всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, зокрема, протиправних дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест", його вини, причинного зв`язку між шкодою і поведінкою відповідача.

За таких обставин місцевим господарським судом зроблено обґрунтований висновок про відсутність правових підстав для задоволення зустрічної позовної вимоги про стягнення збитків.

В силу ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

З огляду на задоволення первісного позову на загальну суму 12 125 784,11 грн і задоволення зустрічного позову на суму 1 564 500,00 грн, місцевим господарським судом обґрунтовано здійснено зустрічне зарахування в порядку частини 11 статті 238 ГПК України, в результаті якого з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноальянс-Інвест" стягнуто борг у розмірі 10 561 284,11 грн та судовий збір у розмірі 158 419,26 грн.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 у справі №910/10006/21, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 у справі №910/10006/21 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2022 у справі №910/10006/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2022 у справі №910/10006/21 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.02.2023.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов