Рішення

від 14.12.2022 по справі 910/9397/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.12.2022Справа № 910/9397/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнау"

до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес"

про стягнення 116 816,90 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Майнау" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки №11/06/01 від 11.06.2021 у розмірі 116 816,90 грн.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 26.09.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

06.10.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову та зазначає, що специфікації на підставі яких здійснювалася поставка підписані неповноважним представником відповідача, а видаткова накладна №39 є неналежним доказом у справі.

02.11.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наводить аргументи на спростування заперечень відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Майнау" (постачальник) та Приватною науково-виробничою компанією "Інтербізнес" (покупець) було укладено договір поставки №11/06/01, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати партіями у власність покупцеві прокладку горбкувату та контейнери для пакування яєць (продукція), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити її.

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування, асортимент продукції, вказуються у специфікаціях, які погоджуються сторонами на кожну окрему поставку.

Згідно п. 2.1 договору, кількість продукції, зазначається у видаткових накладних, які супроводжують продукцію, та вона повинна відповідати специфікації.

Ціна на продукцію визначається та узгоджується сторонами в специфікації, яка підписується разом з договором та є його невід`ємною частиною. Ціна на продукцію може бути переглянута постачальником в разі зміни цін сировини, енергоносіїв, нафтопродуктів, про що постачальник попередньо повідомляє покупця за 30 календарних днів з письмовим обґрунтуванням такої зміни ціни. Покупець розглядає таке повідомлення протягом 5 робочих днів та повідомляє постачальника про прийняття чи неприйняття таких змін. (п. 3.1 договору).

Відповідно до п .5.1 договору, продукція передається покупцеві згідно специфікації та видаткової накладної.

Згідно п. 9.5 договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання та при наявності відбитка печатки на договорі та є чинним до 31.12.2021, разом з тим: в частині поставки продукції - до повного постачання постачальником оплаченої продукції, в частині розрахунків - до повного проведення покупцем розрахунків з постачальником за отриману продукцію. У випадку, коли жодна із сторін протягом двох тижнів до закінчення терміну дії договору не заявила про намір його розірвати, договір щоразу вважається таким, що діє на наступний період - 1 календарний рік на умовах передбачених даним договором, проте не більше, ніж на три календарні роки від дня первісного укладення договору.

Між сторонами укладалися специфікації №1-15 до договору, у яких сторонами погоджувалися умови поставки: найменування, кількість, ціна, термін поставки та термін оплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за договором щодо повної оплати поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт поставки товару та наявність спірної заборгованості.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692, 693 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,- у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

На виконання умов договору, у період з 11.06.2021 по 18.01.2022 між сторонами були укладені специфікації №1-15, в яких погоджено поставку продукції на загальну суму 3 123 816,09 грн (з ПДВ).

Разом з тим, відповідач частково оплатив отриману продукцію на суму 3 007 000,00 грн, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку, карткою рахунку за червень 2021 року - вересень 2022 року та випискою по рахунку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зазначає, що специфікації №14 та №15 не є належними доказами, оскільки специфікації підписані неуповноваженим представником відповідача.

Разом з тим, у матеріалах справи наявна копія довіреності №5 від 28.12.2021, яка видана Приватною науково-виробничою компанією "Інтербізнес" на ім`я Грибовою Ю.В. (строк дії довіреності до 31.12.2022). Зазначеною довіреність останній надано право від імені компанії та відокремлених підрозділів, зокрема, укладати договори та інші правочини, шляхом їх підписання, визначаючи умови правочинів на власний розсуд.

З огляду на зазначене, суд відхиляє доводи позивача щодо неналежності специфікацій як доказів у справі.

Окрім того, відповідач зазначає, що на видатковій накладній №35 від 18.01.2022, за якою наявна заборгованість, відсутні зазначення посади, підпису та особи, яка отримала товар.

Дійсно, на видатковій накладній №35 від 18.01.2022 міститься лише відтиск печатки філії Городищенська ПНВК "Інтербізнес".

Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 у справі №909/922/19 зазначає, що встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа. З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи збігається така особа з відповідачем у даній справі).

У вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Видаткова накладна №35 від 18.011.2022, на підставі якої поставлено товар містять печатку відповідача. Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів того, що печатка була загублена, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що видаткова накладна №35 від 18.01.2022 є належним і допустимим доказом підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Окрім того, як вбачається із виписки по рахунку, всього відповідачем сплачено 3 007 000,00 грн, зо свідчить про часткове погашення заборгованості за спірною видатковою накладною №35 на суму 177 183,10 грн, що свідчить про визнання видаткової накладної відповідачем.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що факт поставки обумовленого сторонами товару та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної оплати за видатковою накладною №35 від 18.01.2022 на загальну суму 116 816,90 грн, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Належних та достатніх доказів відповідно до ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за отриманий товар у заявленому розмірі до матеріалів справи не додано.

За наведених обставин суд зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, не здійснив оплату товару у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 116 816,90 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнау" - задовольнити.

2. Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 121-В код ЄДРПОУ - 01200244) в особі філії "Городищенська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (19511, Черкаська область, с. Мліїв, вул. Данила Кушніра, буд. 245, код ЄДПРОУ ВП - 41943199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнау" (02160, м. Київ, пр-т Возз`єднання, буд. 7-А, офіс 307, код ЄДРПОУ - 35217308) 116 816 (сто шістнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) грн 90 коп. - суми основного боргу та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна ) грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна