Постанова

від 27.06.2023 по справі 910/9397/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2023 р. Справа№ 910/9397/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Майданевича А.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Філії "Городищенська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022

у справі № 910/9397/22 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнау"

до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" в особі Філії "Городищенська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес"

про стягнення 116 816,90 грн,

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Товариство з обмеженою відповідальністю "Майнау" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки № 11/06/01 від 11.06.2021 у розмірі 116 816,90 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/9397/22 позов задоволено. Стягнуто з Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" в особі філії "Городищенська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнау" 116 816 грн 90 коп. - суми основного боргу та 2 481 грн - витрат по сплаті судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Приватна науково-виробнича компанія "Інтербізнес" в особі Філії "Городищенська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" в особі Філії "Городищенська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/9397/22 до розгляду та відкрити апеляційне провадження; відстрочити сплату судового збору при подачі апеляційної скарги; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/9397/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнау" до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" в особі Філії "Городищенська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" про стягнення 116 816,90 грн, суми основного боргу та 2 481 грн суми судового збору відмовити в повному обсязі; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнау" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що позивач на підтвердження своїх вимог посилається лише на акти про надання послуг, що підтверджує факт надання послуг стороною, однак, позивачем жодним чином документально не підтверджено факту наявності заборгованості за поставку продукції, однак суд першої інстанції не звернув увагу на зазначену обставину, що має значення для справи.

Також скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції не звернув увагу, що позивач звернувся до суду з позовом передчасно, оскільки ним не вживались заходів досудового врегулювання спору, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів про отримання відповідачем будь-яких претензій і договірні відносини між сторонами не припинені.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що відповідно до видаткової накладної № 39 від 18.01.2022, складеної на підставі договору поставки № 11/06/01 від 11.60.2021, відповідачу виставлений та направлений рахунок на оплату покупцю № 35 від 18.01.2022. Крім того, згідно із наданими до матеріалів справи доказами (оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за червень-вересень 2022р. за карткою рахунку 361 за червень-вересень 2022), відповідач частково здійснив оплату за поставку товару за рахунком № 35 від 18.01.2022 у розмірі 177 183,10 грн, що в свою чергу, є підтвердженням та доказом прийняття відповідачем товару у вказаному об`ємі.

Недотримання процедури досудового врегулювання спору, передбаченої законом, іншими нормативно-правовими актами чи договором, не позбавляє суб`єкта господарювання права на звернення до суду за вирішенням господарського спору, а суд відповідно не має права відмовити у вирішенні такого спору, посилаючись на недотримання процедури його досудового врегулювання.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/9397/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 відмовлено Приватній науково-виробничій компанії "Інтербізнес" в особі Філії "Городищенська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" в особі Філії "Городищенська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/9397/22 залишено без руху; запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 3 721,50 грн.

07.03.2023 скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме подано платіжне доручення № 9988469375 від 06.03.2023, яке свідчить про сплату судового збору у розмірі 3 721,50 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Філії "Городищенська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/9397/22. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Філії "Городищенська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/9397/22 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023, у зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023, для розгляду справи № 910/9397/22 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 прийнято справу № 910/9397/22 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, зміну колегії суддів, тимчасову непрацездатність судді Гаврилюка О.М. та перебування суддів у відпустках, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/9397/22 розглядалась протягом розумного строку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

11.06.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №11/06/01, відповідно до умов якого позивач зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати партіями у власність відповідачу прокладку горбкувату та контейнери для пакування яєць (продукція), а відповідач зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити її.

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування, асортимент продукції, вказуються у специфікаціях, які погоджуються сторонами на кожну окрему поставку.

Згідно п. 2.1 договору, кількість продукції, зазначається у видаткових накладних, які супроводжують продукцію, та вона повинна відповідати специфікації.

Ціна на продукцію визначається та узгоджується сторонами в специфікації, яка підписується разом з договором та є його невід`ємною частиною. Ціна на продукцію може бути переглянута позивачем в разі зміни цін сировини, енергоносіїв, нафтопродуктів, про що позивач попередньо повідомляє відповідача за 30 календарних днів з письмовим обґрунтуванням такої зміни ціни. Відповідач розглядає таке повідомлення протягом 5 робочих днів та повідомляє позивача про прийняття чи неприйняття таких змін. (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, продукція передається відповідачу згідно специфікації та видаткової накладної.

Згідно п. 9.5 договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання та при наявності відбитка печатки на договорі та є чинним до 31.12.2021, разом з тим: в частині поставки продукції - до повного постачання позивачем оплаченої продукції, в частині розрахунків - до повного проведення відповідачем розрахунків з позивачем за отриману продукцію. У випадку, коли жодна із сторін протягом двох тижнів до закінчення терміну дії договору не заявила про намір його розірвати, договір щоразу вважається таким, що діє на наступний період - 1 календарний рік на умовах передбачених даним договором, проте не більше, ніж на три календарні роки від дня первісного укладення договору.

Між сторонами укладалися специфікації №1-15 до договору, у яких сторонами погоджувалися умови поставки: найменування, кількість, ціна, термін поставки та термін оплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за договором щодо повної оплати поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт поставки товару та наявність спірної заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними у оскаржуваному рішенні, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692, 693 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,- у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

На виконання умов договору, у період з 11.06.2021 по 18.01.2022 між сторонами були укладені специфікації №1-15, в яких погоджено поставку продукції на загальну суму 3 123 816,09 грн (з ПДВ).

Відповідачем частково сплачено за отриману продукцію на суму 3 007 000,00 грн, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку, карткою рахунку за червень 2021 року - вересень 2022 року та випискою по рахунку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зазначає, що специфікації № 14 та №5 не є належними доказами, оскільки специфікації підписані неуповноваженим представником відповідача.

Разом з тим, у матеріалах справи наявна копія довіреності №5 від 28.12.2021, яка видана Приватною науково-виробничою компанією "Інтербізнес" на ім`я Грибовою Ю.В. (строк дії довіреності до 31.12.2022). Зазначеною довіреність останній надано право від імені компанії та відокремлених підрозділів, зокрема, укладати договори та інші правочини, шляхом їх підписання, визначаючи умови правочинів на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відхилення доводів відповідача щодо неналежності специфікацій як доказів у справі.

Так, на видатковій накладній №35 від 18.01.2022 міститься лише відтиск печатки філії Городищенська ПНВК "Інтербізнес".

Натомість, Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 у справі №909/922/19 зазначив, що встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа. З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи збігається така особа з відповідачем у даній справі).

У вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Оскільки видаткова накладна №35 від 18.011.2022, на підставі якої поставлено товар містять печатку відповідача, а під час розгляду справи відповідачем не надано доказів того, що печатка була загублена, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що видаткова накладна № 35 від 18.01.2022 є належним і допустимим доказом підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Як вбачається із виписки по рахунку, всього відповідачем сплачено 3 007 000,00 грн, що свідчить й про часткове погашення заборгованості за спірною видатковою накладною № 35 на суму 177 183,10 грн, що свідчить про визнання видаткової накладної відповідачем.

З урахуванням вищевикладеного, факт поставки обумовленого сторонами товару та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної оплати за видатковою накладною №35 від 18.01.2022 на загальну суму 116 816,90 грн, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Належних та достатніх доказів відповідно до ст. 76,77 ГПК України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за отриманий товар у заявленому розмірі до матеріалів справи не додано.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, не здійснив оплату товару у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 116 816,90 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/9397/22, відсутні.

Недотримання процедури досудового врегулювання спору, передбаченої законом, іншими нормативно-правовими актами чи договором, не позбавляє суб`єкта господарювання права на звернення до суду за вирішенням господарської спору, а суд відповідно не має права відмовити у вирішенні такого спору, посилаючись на недотримання процедури його досудового врегулювання.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/9397/22.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Філії "Городищенська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/9397/22 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/9397/22 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Філії "Городищенська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/9397/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/9397/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/9397/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

А.Г. Майданевич