Рішення

від 06.12.2022 по справі 911/1854/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2022 р.

м. Київ

Справа № 911/1854/22

Cуддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Смоляк М.Д. розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд сервіс" (09100, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Біла Церква, вул.Київська, будинок 33, офіс 216, код ЄДРПОУ 40593676)

до Пристоличної сільської ради (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, село Щасливе, вулиця Фестивальна, будинок 39, код ЄДРПОУ 04527520)

про стягнення інфляційних втрат за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання,

за участю представників:

позивача: не з`явились;

відповідача: Мисяковська Ірина Володимирівна.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд сервіс" до Пристоличної сільської ради. Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення інфляційних втрат за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання за договором підряду № 212 від 14.08.2020, починаючи 01.10.2020 і закінчуючи 28.07.2022. Нарахована сума становить 673770,30 грн.

Ухвалою суду від 05.10.2022 суд відкрив провадження у справі, призначив проведення підготовчого засідання на 14.11.2022 на 14:00, встановив строк для подання відзиву на позов.

До моменту першого судового засідання, 31.10.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, а 07.11.2022 відповідь на відзив.

У підготовче судове засідання 14.11.2022 з`явився представник відповідача, який повідомив, що не має наміру готувати заперечення на відповідь на відзив. Враховуючи відсутність інших клопотань та наявність заяви позивача про проведення засідання за відсутності представника, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.12.2022 на 14:00.

Позивачем повторно заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Дорбуд сервіс". У клопотанні вказано, що позивач підтримує викладені у позові та у відповіді на відзив позиції, просить задовольнити позов повністю.

У судове засідання з розгляду справи по суті 06.12.2022 з`явилась представник відповідача.

Суд, заслухавши виступ представника Пристоличної сільської ради, прийняв рішення у справі.

Вбачається, що позиція позивача грунтується на обставині прострочення виконання відповідачем зобов`язання за договором підряду. Рішенням Господарського суду Київської області від 28.10.2021 у справі 911/1860/21, яке залишено в силі постановою апеляційного суду від 31.01.2022, встановлено обставину відсутності оплати за виконання будівельних робіт за договором підряду № 212 від 14.08.2020 та стягнуто з Пристоличної сільської ради 1965481,20 грн основної заборгованості.

За договором підряду № 212 замовник (яким відповідно до преамбули договору виступила Великоолександрівська сільська рада) доручає, а генпідрядник, ТОВ "Дорбуд сервіс", відповідно забезпечує виконання робіт щодо капітального ремонту дорожнього покриття проїзної частини в с. Чубинське, що виконується за рахунок коштів місцевого бюджету про що вказано у пункті 1.1 цього договору.

В силу пункту 1.2 договору генпідрядник зобов`язувався у строк, до 30.09.2020, виконати роботи по капітальному ремонту дорожнього покриття та передати їх замовнику, замовник прийняти і оплатити виконані роботи.

Розділом 4 договору підряду сторони закріпили, зокрема, таке:

підпункт 4.1.1 розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат;

підпункт 4.1.2 після виконання робіт та надання замовнику відповідних документів, замовник за встановленим порядком приймає ці роботи, якщо вони повністю відповідають визначеним умовам договору щодо якості та об`єму, в іншому випадку акти повертаються генпідряднику для усунення зауважень та коригування;

підпункт 4.1.3 документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються генпідрядником та передаються замовнику, який зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після отримання цих документів приступити до їх перевірки та приймання виконаних робіт.

До обов`язків замовника пунктом 6.1 договору підряду віднесено, зокрема, своєчасну оплату виконаних робіт та обов`язок приймати виконані роботи відповідно до типових форм актів та довідок.

Пунктом 7.1 узгоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Сторони домовились і закріпили в пункті 7.3 договору підряду, що погоджений розмір збитків, а також неустойки, який підлягає відшкодуванню замовником за несвоєчасність грошових розрахунків не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період.

В силу пункту 10.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020, а в частині своїх гарантійних зобов`язань та розрахунків до їх повного виконання сторонами.

Позивач вказує, що відповідачем 28.07.2022 сплачено основну заборгованість згідно рішення господарського суду у справі № 911/1860/21 у повному обсязі, в підтведження чого надається копія платіжного доручення № 8 від 28.07.2022.

За твердженнями позивача відповідач повинен компенсувати і інфляційні втрати за весь час невиконання грошового зобов`язання.

Позивач ацентує увагу на обставині встановленій судом першої інстанції у справі № 911/1860/21: "з урахуванням умов п. 4.1.7. договору, строк оплати будівельних робіт є таким, що настав". Також позивач посилаючись на пункт 1.2 договору, відповідно до якого роботи проводяться до 30.09.2020, вказує, що грошове зобов`язання не виконувалось відповідачем починаючи з 01.10.2020.

Також позивач зазначає що, прострочення виконання зобов`язання є триваючим, а право на стягнення інфляційних витрат виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Відповідач не погодився з заявленими вимогами просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, зазначив, що умовами договору підряду не встановлено строку для оплати робіт.

Посилаючись на умови підпунктів 4.1.1 та 4.1.2 договору відповідач зазначив, що розрахунки за договором проводяться на підставі актів приймання передачі виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт. Відповідач інформував суд, що в період дії договору, актів та довідок за договором до замовника не надходило, такі документи з боку сільської ради не підписувались.

Відповідач зауважив, що при розгляді справи № 911/1860/21 ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції не підтвердив виникнення обов`язку по сплаті робіт саме з 01.10.2020. Відповідач посилається на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 у справі № 911/1860/21 та стверджує, що акти та довідки були направлені відповідачу вперше лише 07.05.2021.

Вказане, на думку ради, свідчить про те, що у сільської ради не виникало обов`язку щодо оплати роботі по договору починаючи з 01.10.2020.

У відповіді на відзив позивач не погодився з позицією відповідача та навів висновки судів у справі № 911/1860/21, де вказано, зокрема, що акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року вважається підписаним, а роботи, відповідно, вважаються прийнятими, а відтак, мають бути оплаченими відповідачем, який є правонаступником Великоолександрівської сільської ради.

Дослідивши наведені сторонами аргументи та надані докази, суд вважає за необхідне акцентувати увагу на наступному.

Заявлена позивачем вимога грунтується передусім на висновках судів у справі № 911/1860/21. Матеріали ж справи № 911/1854/22 не містять доказів ні направлення актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість роботі, ні доказів отримання вказаних документів, ні, власне, самих підписаних чи не підписаних актів робіт. Матеріали справи містять лише копію договору підряду № 212 та рішення у справі № 911/1860/21, на підставі якого позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення інфляційних втрат.

Суд погоджується з позицією відповідача щодо того, що рішенням та постановою у справі 911/1860/21 судом не визначено моменту виникнення обов`язку у відповідача щодо оплати робіт. Судом першої та апеляційної інстанції лише констатовано факт виникнення обов`язку щодо оплати акту приймання виконаних робіт, який за встановленими судом обставинами вважався підписаний з боку замовника. Знову ж таки, судом не визначено також і дати, з якої б акт вважався підписаним.

Суд відхиляє твердження позивача, що строк оплати настав саме 01.10.2022 в силу підпунктів 4.1.2 та 4.1.3 відповідно до яких замовник не підписує акт приймання-передачі виконаних робіт з моменту завершення робіт за договором, а повинен протягом п`яти робочих днів після його отримання приступити до перевірки та приймання робіт. В разі виявлення недоліків акт повинен бути повернутий для їх усунення. Підпунктом 4.1.2 визначено, що акти підписуються у разі якщо роботи повністю відповідають визначеним умовам договору щодо якості та об`єму.

Відповідно до рішення у справі № 911/1860/21, відповідач не виконував свого обов`язку по оплаті з огляду на виявлені недоліки, про що була складена претензія. В той же час, у матеріалах справи № 911/1860/21 наявна довідка від 14.09.2020 року №1409/2020, протокол випробувань матеріалів №228, виконаний ТОВ "Науково-технічний центр "Укрдорякість" від 06.04.2021, а також нотаріально засвідчені заяви свідків, які свідчать про те, що вказані у претензії дефекти були усунуті позивачем у повному обсязі.

Таким чином господарський суд Київської області констатує, що недоліки, які могли б стати перешкодою для підписання акту приймання виконаних робіт станом на 06.04.2021 відповідно до протоколу випробувань матеріалів №288 були усунуті. Зміст протоколу випробувань не відомий суду, оскільки не був наданий при розгляді справи № 911/1854/22, водночас суд враховує висновки сформовані у межах справи 911/1860/21.

Аналізуючи рішення та постанову у справі № 911/1860/21 суд робить висновок, що факт отримання відповідачем актів приймання виконаних робіт (КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3в) підтверджується відповіддю ради від 18.05.2021 на претензію ТОВ "Дорбуд сервіс" від 07.05.2021 до якої і були додані вказані акт та довідки. Доказів того, що акти виконаних робіт були направлені раніше до суду не надано. Суд також додатково акцентує увагу на тому, що в межах справи № 911/1860/21 судом встановлено, що факт направлення актів відповідачу підтверджується належними доказами лише щодо факту їх направлення разом з претензією від 07.05.2021, що зокрема, констатовано в постанові апеляційного суду від 31.01.2022 у справі № 911/1860/21.

Вбачається, що станом на 18.05.2021, коли радою було сформовано відповідь на претензію, дефекти робіт чи інші зауваження з приводу якості виконання робіт вже були усунуті, а відповідно і оплата мала б бути проведеною.

Оскільки, як вірно зауважив відповідач, договором не встановлено конкретного строку для оплати робіт, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на те, що станом на 18.05.2021 відповідач вже отримав вимогу позивача, що вбачається з факту формування відповіді на цю вимогу, семиденний строк у який відповідач повинен був оплатити роботи починається саме з цієї дати і закінчується 25.05.2021. Відтак, прострочення виконання зобов`язання настало 26.05.2021.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В контексті статті 599 Цивільного кодексу України суд погоджується з позицією позивача, що зобов`язання було виконано 28.07.2022, отже після цієї дати нарахування інфляційних втрат не здійснюється.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 612 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведених положень суд приходить до висновку про підставність заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат. Суд підкреслює, що період на який може бути нарахований індекс інфляції основного боргу починається 26.05.2021 та закінчується 28.07.2022, як це визначено вище відповідно до положень статей 530 та 599 Цивільного кодексу України.

Здійснивши розрахунок заборгованості в межах заявлених позивачем вимог, суд вирахував проіндексував суму боргу (1965481,20 грн) відповідно до встановленого показника інфляції у період прострочення, та з`ясував, що інфляційні втрати становлять 443137,85 грн. Вказана сума інфляційних втрат не суперечить умовам договору та визначена в порядку встановленому чинним законодавством України. Таким чином, суд частково задовольняє позов ТОВ "Дорбуд сервіс" та стягує з Пристоличної сільської ради 443137,85 грн втрат від інфляції у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, судові витрати покладаються в цьому випадку пропорційно на обидві сторони. Таким чином суд покладає на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу 6647,06 грн витрат пов`язаних зі сплатою судового збору відповідно до частини задоволених позовних вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 81 ГПК України сторонами доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Пристоличної сільської ради (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, село Щасливе, вулиця Фестивальна, будинок 39, код ЄДРПОУ 04527520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд сервіс" (09100, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Біла Церква, вул.Київська, будинок 33, офіс 216, код ЄДРПОУ 40593676) 443137,85 грн втрат від інфляції та 6647,06 грн витрат зі сплати судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2022.

Суддя А.Ф. Черногуз