Рішення

від 30.11.2022 по справі 914/1940/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2022 Справа № 914/1940/22

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Тараса РИМА,

за участю секретаря судового засідання Лілії БЕРНАЦЬКОЇ,

за участю представників сторін:

позивача:Оксана МЕЛЬНИК,відповідача:Сергій СЛОБОДА,третьої особи:Наталія КОВАЛЬ,розглянув у відкритому судовому засіданні справуза позовом:Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (надалі АТ «Укртрансгаз» або Позивач),до відповідача:Комунального підприємства «Бродитеплоенерго» (надалі КП «Бродитеплоенерго» або Відповідач),третя особа:Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі ПАТ «НАК «Нафтогаз України»),про:стягнення 3 465 085,35 гривень.I.ПРОЦЕДУРИ.

1.Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Відповідача про стягнення 2 638713,10 гривень.

2.Ухвалою від 23.08.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

3.Ухвалою від 21.09.2022 суд залучив до участі у справі Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача.

4.В ході підготовчого провадження Позивач збільшив позовні вимоги (заява № 1001вих-22-3894 від 01.11.2022).

5.Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

6.Суд створив усі можливості учасникам справи для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їх обставин та подання усіх можливих доказів, вирішив усі подані клопотання, а також виконав решта завдань підготовчого провадження. Зазначене стало підставою для того, що суд ухвалою від 01.11.2022 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.11.2022.

7.В судовому засіданні 30.11.2022 суд ухвалив рішення у справі, проголосивши його вступну та резолютивну частини.

II.АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Позиція позивача.

8.Позивач до 31.12.2019 здійснював функції оператора газотранспортної системи.

9.Відповідач здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи Позивача без поданих постачальником (НАК «Нафтогаз України») номінацій загальним об`ємом 2 504,051 тис. м3, а саме:

9.1.Жовтень 2016 року 3,402 тис. м3.

9.2.Грудень 2016 року 462,739 тис. м3.

9.3.Січень 2017 року 562,873 тис. м3.

9.4.Листопад 2017 року 383,519 тис. м3.

9.5.Грудень 2017 року 338,061 тис. м3.

9.6.Січень 2018 року 418,139 тис. м3.

9.7.Лютий 2018 року 335,321 тис. м3.

10.На підставі частини 2 статті 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» Відповідач зобов`язаний упродовж 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами компенсувати Позивачу вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу.

11.Вартість відібраного Відповідачем без номінацій природного газу становить 17 053 973,98 грн, а тому Відповідач повинен щомісяця сплачувати по 236 860,75 гривень. Станом на 01.11.2022 така вартість становить 3 079 189,75 гривень. Крім того, Позивач за порушення строків виконання грошових зобов`язань нарахував Відповідачу 3 % річних та інфляційні втрати.

12.Отже, предметом позову з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог є стягнення:

12.1.3 079 189,75 грн основного боргу.

12.2.46 567,47 грн 3 % річних.

12.3.339 328,13 грн інфляційних втрат.

13.Підставою позову є порушення Відповідачем обов`язку, визначеного частиною 2 статті 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» в частині щомісячної оплати вартості відібраного без номінацій обсягу природного газу.

14.Позивач зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з таких сум:

14.1.51 976,28 грн витрат на оплату судового збору.

Заперечення відповідача.

15.Відповідач здійснював діяльність з виробництва теплової енергії на основі укладених договорів з різними учасниками ринку природного газу. Постачання природного газу відбувалося на підставі укладених з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» договорів, його розподіл на підставі укладеного з Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», а його транспортування на підставі укладених з Позивачем договорів. Відповідач провів розрахунки у повному обсязі за поставлений природний газ та надані послуги, надані йому в рамках укладених договорів.

16.Відповідач визнав у відзиві на позов (додаток 1), що спожив природний газ загальним об`ємом 2 504,054 тис. м3, у місяцях та обсягах, які визначені Позивачем (пункт 9 цього рішення, в подальшому суд іменуватиме ці періоди Аналізовані місяці).

17.Господарські суди в рамках справи № 914/1945/19 установили, що Відповідач спожив природний газ у січні, листопаді та грудні 2017 року на підставі укладених з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» договорів постачання природного газу № 5135/1617-ТЕ-21 від 30.09.2016, № 5242/1618-БО-21 від 27.10.2016, № 5325/1617-КП-21 від 20.01.2017, № 6312/1718-ТЕ-21 від 24.10.2017, № 6313/1718-БО-21 від 24.10.2017, № 6314/1718-КП-21 від 24.10.2017, № 6315/1718-РО-21 від 24.10.2017.

18.Господарські суди в рамках справи № 914/341/17 встановили, що у грудні 2016 року та січні 2017 року Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» не було надано номінації про погоджені обсяги постачання саме з вини Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

19.Відповідач підсумовує, що не споживав природного газу, котрий на законних підставах належав би Позивачу, а тому вважає позов безпідставним та просить відмовити в його задоволенні.

20.Стаття 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» не може застосовуватися, оскільки не відповідає статті 58 Конституції України стосовно заборони зворотної дії нормативно-правових актів у часі. Аналізована норма фактично врегульовує відносини, які виникли та існували до ухвалення цього законодавчого акта.

21.Відповідач з посиланням на практику ЄСПЛ в контексті статті 6 та статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі Конвенція) посилається на категорії правової визначеності та легітимних очікувань.

Пояснення Третьої особи.

22.ПАТ «НАК «Нафтогаз України» підтримує позовні вимоги у повному обсязі. Зазначає, що упродовж Аналізованих періодів не подавав номінацій оператору ГТС, не підписував акти приймання-передачі природного газу. З огляду на це та на підставі частини 2 статті 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» у Відповідача виник обов`язок компенсувати Позивачу вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу.

23.Третя особа зазначає, що попри укладені договори, не постачала відібрані Відповідачем обсяги природного газу упродовж Аналізованих періодів, а тому не претендує на стягнення їх вартості.

III.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

Загальні засади.

24.Відносини, які виникли між сторонами, врегульовані приписами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2493 (надалі Кодекс ГТС).

25.З огляду на укладення Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, яка ратифікована Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, Україна взяла на себе певні зобов`язання, у тому числі в енергетичній сфері. Зокрема, Закон України «При ринок природного газу» ухвалений на виконання зобов`язань України за цією угодою (частина 1 статті 2).

26.Згідно зі статтею 5 розділу 1 глави І Кодексу ГТС номінацією визнається попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу. Несанкціонований відбір природного газу відбір природного газу за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період.

27.Відповідно до статті 1 розділу 3 глави І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

28. Отже, подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для споживання природного газу.

29.Зазначене мотивовано тим, що газотранспортна система є технологічним комплексом, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу (частина 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»). А функції з транспортування, розподілу та постачання природного газу розділені між різними суб`єктами ринку. Зазначене зумовлює необхідність координації та співпраці таких суб`єктів.

30.В Аналізовані періоди та до 31.12.2019 (часу створення та початку функціонування окремого суб`єкта на ринку природного газу України оператора ГТС) Позивач виконував функції оператора ГТС, який здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

31.Частиною 1 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

32.Такі спеціальні обов`язки визначені Кабінетом Міністрів України в таких постановах:

32.1.Від 01.10.2015 № 758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» (надалі Постанова № 758).

32.2.Від 22.03.2017 № 187 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (надалі Постанова № 187).

32.3.Від 19.10.2018 № 867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (надалі Постанова № 867).

33.Указані постанови зобов`язували ПАТ «НАК «Нафтогаз України» постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів. До таких виробників належав і Відповідач. Незважаючи на це, постачання природного газу повинно було відбуватися з урахуванням вимог, які визначалися чинними нормативно-правовими актами: Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом ГТС.

34.З метою запровадження комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, в Україні ухвалено Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 № 1730-VIII (надалі Закон № 1730), а згодом Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 № 1639-IX (надалі Закон № 1639).

35.Оскільки на практиці виникали ситуації, коли ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не подавав номінацій оператору ГТС, а виробники теплової енергії продовжували споживати природний газ, АТ «Укртрансгаз» довелося балансувати газотранспортну систему за рахунок власного природного газу. Враховуючи ці обставини, законодавець визначив умови та суб`єкта ринку природного газу, якому споживач повинен сплатити вартість спожитого природного газу за відсутності підтверджених номінацій. Адже не може залишитися без урегулювання ситуація, коли особа спожила природний газ, проте нікому не оплатила його вартості.

36.Тож, Закон № 1639 вніс численні зміни до Закону № 1730, розширивши сферу його дії, у тому числі шляхом викладення статті 2 в новій редакції: дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.

37.Відповідно до частини 2 статті 8 Закону № 1730 (в редакції Закону № 1639), підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, …, які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

38.Аналіз наведеного припису закону дає підстави для висновку, що підприємства, які виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, мають обов`язок оплатити особі, яка виконувала функції оператора ГТС до 31.12.2019, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за наявності таких умов:

38.1.Відбір природного газу відбувся упродовж 01.12.2015-31.12.2019.

38.2.Відбір природного газу відбувся без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів.

39.Зазначені обставини належать до предмету доказування у цій справі. Крім того, суду належить перевірити та надати оцінку запереченням Відповідача в частині стверджуваної суперечності частини 2 статті 8 Закону № 1730 (в редакції Закону № 1639) приписам статті 58 Конституції України, посиланню на практику ЄСПЛ, а також перевірити правильність розрахунків.

Відбір природного газу КП «Бродитеплоенерго».

40.Суд вважає встановленими обставин відбору природного газу без поданих номінацій в Аналізованих місяцях та обсягах, які заявлені Позивачем (пункт 9 цього рішення). При цьому суд керується таким.

41.ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та КП «Бродитеплоенерго» уклали значну кількість договорів постачання природного газу:

41.1.№ 5135/1617-ТЕ-21 від 30.09.2016 ( том 1, а. с. 22-30).

41.2.№ 5242/1618-БО-21 від 27.10.2016 (том 1, а. с. 8-16).

41.3.№ 5325/1617-КП-21 від 20.01.2017 (том 1, а. с. 36-44).

41.4.№ 6312/1718-ТЕ-21 від 24.10.2017 (том 1, а. с. 78-87).

41.5.№ 6313/1718-БО-21 від 24.10.2017 (том 2, а. с. 55-59).

41.6.№ 6314/1718-КП-21 від 24.10.2017 (том 1, а. с. 53-62).

41.7.№ 6315/1718-РО-21 від 24.10.2017 (том 1, а. с. 63-72).

42.За умовами цих договорів ПАТ «НАК «Нафтогаз України» є постачальником природного газу та взяло на себе обов`язок поставити споживачеві (КП «Бродитеплоенерго») упродовж 2016-2017 років природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його вартість.

43.Упродовж Аналізованих місяців КП «Бродитеплоенерго» споживало природний газ, про що свідчать такі акти приймання-передачі природного газу:

43.1.Від 31.10.2016 про поставку у жовтні 2016 року 3,402 тис. м3, 53,851 тис. м3 та 151,260 тис. м3 природного газу (том 2, а. с. 73, 268). Постачальник природного газу погодив лише акти обсягом 53,851 тис. м3 та 151,260 тис. м3. Акт на поставку об`ємом 3,402 тис. м3 підписаний лише КП «Бродитеплоенерго».

43.2.Від 31.12.2016 про поставку у грудні 2016 року 267,994 тис. м3 та 194,745 тис. м3 природного газу (том 2, а. с. 74, 75). Зазначені акти підписані лише КП «Бродитеплоенерго».

43.3.Від 01.02.2017 про поставку у січні 2017 року 10,089 тис. м3, 331,575 тис. м3 та 221,209 тис. м3 природного газу (том 1, а. с. 46, 47, 48). Постачальник природного газу листом № 26-1634/1.2-17 від 16.02.2017 (том 1, а. с. 49) відмовився підписувати ці акти з огляду на порушення вимог пункту 17 Постанови № 758 та відсутності підтвердження планових обсягів (номінацій) природного газу на січень 2017 року.

43.4.Від 01.12.2017 про поставку у листопаді 2017 року 0,271 тис. м3, 11,905 тис. м3, 208,040 тис. м3 та 163,303 тис. м3 природного газу (том 1, а. с. 73, 74, 75, 76). Постачальник природного газу листом № 26-10077/1.2-17 від 14.12.2017 (том 1, а. с. 77) відмовився підписувати ці акти з огляду на порушення вимог пункту 12 Постанови № 187, повідомив, що не постачав природного газу у вказаних обсягах Відповідачу в листопаді 2017 року.

43.5.Від 02.01.2018 про поставку у грудні 2017 року 0,436 тис. м3, 10,493 тис. м3, 183,239 тис. м3 та 143,893 тис. м3 природного газу (том 1, а. с. 88, 89, 90, 91). Постачальник природного газу листом № 26-302/1.2-18 від 22.01.2018 (том 1, а. с. 93) відмовився підписувати ці акти з огляду на порушення вимог пункту 12 Постанови № 187, повідомив, що не постачав природного газу у вказаних обсягах Відповідачу в грудні 2017 року.

43.6.Від 02.02.2018 про поставку у січні 2018 року 1,254 тис. м3, 10,872 тис. м3, 213,669 тис. м3 та 192,344 тис. м3 природного газу (том 2, а. с. 87, 88, 89, 90). Постачальник природного газу листом № 26-914/1.2-18 від 15.02.2018 (том 1, а. с. 94) відмовився підписувати ці акти з огляду на порушення вимог пункту 12 Постанови № 187, повідомив, що не постачав природного газу у вказаних обсягах Відповідачу в січні 2018 року.

43.7.Від 28.02.2018 про поставку у лютому 2018 року 7,377 тис. м3, 236,737 тис. м3 та 91,207 тис. м3 природного газу (том 2, а. с. 91, 92, 93). Зазначений акт підписаний лише КП «Бродитеплоенерго».

44.Про зазначені обсяги відбору природного газу свідчать і інші докази. Так, Позивач та Відповідач уклали договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1604000010 від 01.04.2016 (том 2, а. с. 70-71). За умовами цього договору АТ «Укртрансгаз» зобов`язався надати КП «Бродитеплоенерго» послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій, а Відповідач зобов`язався внести плату за надані послуги у строки та порядку, передбачені умовами договору.

45.Позивач надав послуги з транспортування природного газу за Аналізовані місяці в обсягах, які сторонами не оспорюються. Про зазначене свідчать долучені до матеріалів справи акти наданих послуг з транспортування природного газу магістральними газопроводами:

45.1.№ 10-16-1604000010 від 31.10.2016 про транспортування 208,513 тис. м3 природного газу у жовтні 2016 року (том 2, а. с. 13).

45.2.№ 12-16-1604000010 від 31.12.2016 про транспортування 462,739 тис. м3 природного газу у грудні 2016 року (том 2, а. с. 14).

45.3.№ 01-17-1604000010 від 31.01.2017 про транспортування 562,873 тис. м3 природного газу у січні 2017 року (том 1, а. с. 50).

45.4.№ 11-17-1604000010 від 30.11.2017 про транспортування 383,519 тис. м3 природного газу у листопаді 2017 року (том 1, а. с. 50).

45.5.№ 12-17-1604000010 від 31.12.2017 про транспортування 338,061 тис. м3 природного газу у грудні 2017 року (том 2, а. с. 17).

45.6.№ 01-18-1604000010 від 31.01.2018 про транспортування 418,139 тис. м3 природного газу у січні 2018 року (том 2, а. с. 18).

45.7.№ 02-18-1604000010 від 28.02.2018 про транспортування 335,321 тис. м3 природного газу у лютому 2018 року (том 2, а. с. 19).

46.АТ «Львівгаз» надавав послуги з розподілу природного газу в Аналізованих місяцях в обсягах, які сторони визнають. Про зазначене свідчать долучені до матеріалів справи акти наданих послуг з розподілу природного газу:

46.1.№ ЛВ000078839 від 31.10.2016 про розподіл 208,513 тис. м3 природного газу у жовтні 2016 року (том 2, а. с. 20).

46.2.№ ЛВ000089949 від 31.12.2016 про розподіл 462,739 тис. м3 природного газу у грудні 2016 року (том 2, а. с. 21).

46.3.№ ЛВ000013120 від 31.01.2017 про розподіл 562,873 тис. м3 природного газу у січні 2017 року (том 1, а. с. 51).

46.4.№ ЛВ000096487 від 30.11.2017 про розподіл 383,519 тис. м3 природного газу у листопаді 2017 року (том 1, а. с. 51).

46.5.№ ЛВ000107930 від 31.12.2017 про розподіл 338,061 тис. м3 природного газу у грудні 2017 року (том 1, а. с. 92).

46.6.№ ЛВ000012122 від 31.01.2018 про розподіл 418,139 тис. м3 природного газу у січні 2018 року (том 2, а. с. 25).

46.7.№ ЛВ000024937 від 28.02.2018 про розподіл 335,321 тис. м3 природного газу у лютому 2018 року (том 2, а. с. 26).

47.Врешті, Відповідач визнає обсяги спожитого природного газу упродовж Аналізованих періодів, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит № 22 від 04.02.2022 (відповідь на запитання 1) (том 1, а. с. 17-18, 19-20), а також додатком № 1 до цієї відповіді (а. с. 21).

48.Між сторонами нема суперечностей стосовно того, що КП «Бродитеплоенерго» здійснило відбір природного газу без поданих та підтверджених номінацій.

49.КП «Бродитеплоенерго» не сплатило вартості відібраного без номінацій природного газу ані ПАТ «НАК «Нафтогаз України», ані АТ «Укртрансгаз».

Судове провадження № 914/341/17.

50.На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов ПАТ "Львівгаз" до КП "Бродитеплоенерго", треті особи: АТ «Укртрансгаз» та АТ "НАК "Нафтогаз України", про стягнення 103 000,00 гривень.

51.Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.12.2017 в задоволені позовних вимог відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» безпідставно не підтвердив плановий обсяг номінації на грудень 2016 року та січень 2017 року та не повідомив ні позивача, ні відповідача про припинення виділення природного газу у визначених договором обсягах, тож відсутня вина відповідача у виникненні негативного небалансу, що унеможливлює покладення на нього обов`язку сплатити вартість природного газу, яка повинна компенсуватись Оператору ГРМ.

52.Постановою від 13.03.2018 Львівський апеляційний господарський суд залишив без змін зазначене вище рішення місцевого господарського суду.

Судове провадження № 914/1945/19.

53.На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов АТ «Укртрансгаз» до КП «Бродитеплоенерго» про повернення безпідставно набутого природного газу в обсязі 1 284 453 м3 та стягнення 8 583 408,55 грн вартості безпідставно набутого майна. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у січні, листопаді та грудні 2017 року КП "Бродитеплоенерго" безпідставно набуло з газотранспортної системи 1 284 453 м3 природного газу, власником якого є АТ "Укртрансгаз".

54.Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.01.2020 у справі № 914/1945/19 позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" задоволено частково. Стягнуто з КП "Бродитеплоенерго" на користь АТ "Укртрансгаз" 8 583 408,55 грн вартості безпідставно набутого майна та 128 751,13 грн судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог. У задоволені позовної вимоги про повернення безпідставно набутого природного газу в обсязі 1 284 453 м3 відмовлено.

55.Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 рішення Господарського суду Львівської області від 09.01.2020 у справі № 914/1945/19 скасовано в частині задоволення позовних вимог, прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ "Укртрансгаз" про стягнення з КП "Бродитеплоенерго" 8 583 408,55 грн вартості безпідставно набутого майна відмовлено.

56.За висновком суду апеляційної інстанції, у даному випадку постачальником спожитого КП "Бродитеплоенерго" у січні, листопаді та грудні 2017 року природного газу у загальній кількості необхідно вважати АТ "НАК "Нафтогаз України" незалежно від того, що останнім не підписано з КП "Бродитеплоенерго" акти приймання-передачі природного газу за спірний період, а відтак, зазначене спірне споживання природного газу не може бути кваліфіковане як несанкціонований відбір природного газу. При цьому суд апеляційної інстанції встановив обставини отримання КП «Бродитеплоенерго» природного газу без поданих номінацій та без підписаних АТ "НАК "Нафтогаз України" актів.

57.Постановою від 24.11.2021 Верховний Суд залишив без змін зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції.

58.Рішення у зазначених вище судових справах (№ 914/341/17 та № 914/1945/19) не спростовують позовних вимог, адже були ухвалені за іншого правового регулювання, без урахування приписів Закону № 1730 (в редакції Закону № 1639). Суд нагадує, що такі правила запровадженні уже в 2021 році. Висновки судів про постачання природного газу в межах укладених договорів є правовою оцінкою встановлених обставин. З огляду на частину 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України правова оцінка, надано судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду. Навпаки, суд у справі № 914/1945/19 встановив обставину споживання природного газу без поданих номінацій, а також відмови ПАТ «НАК «Нафтогаз України» підписати представлені акти.

59.Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3 079 189,75 грн основного боргу (станом на 01.11.2022), який виник з огляду на відбір природного газу КП «Бродитеплоенерго» з газотранспортної системи без поданих постачальником (НАК «Нафтогаз України») номінацій упродовж Аналізованих періодів.

Щодо правильності нарахувань санкцій.

60.Частина 2 статті 8 Закону № 1730 (в редакції Закону № 1639) визначає обов`язок споживача природного газу зі сплати грошових коштів та встановлює графік такої сплати: щомісяця рівними частинами упродовж 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року.

61.Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

62.Оскільки Відповідач порушив обов`язок зі сплати грошових коштів у порядку, визначеному законом, розрахунок додаткових нарахувань Позивача є правильним, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення 46 567,47 грн 3 % річних, та 339 328,13 грн інфляційних втрат.

Щодо заперечень Відповідача.

Чи суперечить закон статті 58 Конституції України?

63.Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

64.Насамперед суд звертає увагу Відповідача на рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-7/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів). За висновком суду положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи), а не юридичної особи.

65.Разом з тим, схожі за змістом норми містяться і в статті 5 Цивільного кодексу України: акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

66.Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018).

67.У своїх запереченнях в цій частині Відповідач активно звертається до практики ЄСПЛ: BRUMARESCU v. ROMANIA, no. 28342/95, § 61, 23 January 2001; RYABYKH. RUSSIA, no. 52854/99, 24 July 2003; SVETLANAv., no. 41984/98, 9 November 2004; PRAVEDNAYA v., no. 69529/01, 18 November 2004; KHRISTOV v., no. 24465/04, 19 February 2009; PONOMARYOV v., no. 3236/03, 3 April 2008.

68.Дійсно, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Згідно з цим принципом жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

69.У цій справі відносини з відбору природного газу без поданих номінацій виникли та існували до моменту ухвалення Закону № 1639 та залишалися неврегульованими до часу ухвалення останнього. Відповідач, знаючи, що спожив природний газ без номінацій, при цьому нікому не сплативши за нього коштів, навпаки повинен був розуміти та розраховувати на врегулювання такої ситуації (в тому числі законодавче).

70.З урахуванням наведеного суд вважає, що частина 2 статті 8 Закону № 1730 не суперечить частині першій статті 58 Конституції України та не порушує такий елемент верховенства права, як правова визначеність.

Чи застосовна практика ЄСПЛ в цій справі?

71.Суд на бере до уваги заперечення Відповідача в частині посилання на практику ЄСПЛ, оскільки вважає такі помилковими.

72.Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Статтею 129 Конституції Українипередбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Статтею 9 Конституції Українипередбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) як джерело права.

73.Конвенція є за своєю правовою природою міжнародним правовим договором, до якого приєдналася Україна, та який покликаний забезпечити захист прав людини від держави, під юрисдикцією якої вона перебуває. Натомість у цій справі спір виник між підприємствами, одне з яких (Позивач) належить до державного сектора економіки, а інше (Відповідач) засноване на власності територіальної громади. У зв`язку з цим суд вважає, що Конвенція застосовна в цій ситуації, проте в горизонтальному аспекті. Це означає, що суд проаналізує відносини між сторонами в контексті дотримання загальних принципів.

74.Відповідач посилається на концепцію «легітимних очікувань», яка відображена в рішеннях ЄСПЛ у різних справах (STRETCH v. UNITED KINGDOM, no. 44277/98, 24 June 2003; BUDCHENKO v. UKRAINE, no. 38677/06, § 46, 24 April 2014) та стосується застосування статті 1 Першого протоколу Конвенції.

75.У своїй практиці ЄСПЛ "… нагадує, що … стаття 1 Першого протоколу до Конвенції, яка гарантує по суті право власності, складається з трьох норм: перша, яка сформульована у першому реченні першого пункту та має загальний характер, встановлює принцип мирного володіння майном. Друга норма у другому реченні того ж пункту охоплює питання позбавлення власності та встановлює щодо нього певні умови. Третя, яка міститься у другому пункті, визнає, що Договірні Держави вправі, серед іншого, здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загального інтересу" (ZELENCHUK AND TSYTSTYURA v. UKRAINE, no. 846/16, 1075/16, § 97, 22 May 2018; SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, no. 4909/04, § 38, 10 February 2011).

76.Для оцінки можливості застосування статті 1 Першого протоколу Конвенції, суду потрібно проаналізувати наявність майна в розумінні цього міжнародно-правового акту. Поняття "майна" отримало автономне тлумачення, що не залежить від змісту, який відображено в національному законодавстві держави-учасниці Конвенції.

77.Проте Відповідач так і не пояснив, а суд самостійно не виявив, яким чином держава втручається у право власності КП «Бродитеплоенерго», що є актом втручанняв цьому випадку та що самме є майном у розумінні Конвенції. Відповідач не відобразив ні у своїх поясненнях, ні в ході судового розгляду, яким чином легітимні очікування можуть трактуватися як майно в контексті цієї справи. У цій справі Відповідач не втратив свого майна та не очікував набути його у відносинах з Позивачем.

78.Зазначене свідчить про неправильне розуміння Відповідачем правил та принципів застосування Конвенції.

Висновки.

79.Підсумовуючи наведене вище, суд констатує, що упродовж Аналізованих періодів Відповідач здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником та підтверджених оператором ГТС номінацій, що порушує приписи статті 1 розділу 3 глави І Кодексу ГТС. Акти приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів не були підписані обома сторонами.

80.Зазначене з огляду на частину 2 статті 8 Закону № 1730 (в редакції Закону № 1639) є підставою для виникнення в КП «Бродитеплоенерго» обов`язку оплатити АТ «Укртрансгаз» вартість спожитого природного газу в строки, визначені законом.

81.Отже, позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

IV.СУДОВІ ВИТРАТИ.

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

82.Позивач не заявляв витрат на професійну правничу допомогу.

Розподіл витрат на оплату судового збору.

83.Витрати зі сплати судового збору суд покладає на Відповідача з огляду на приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з комунального підприємства «Бродитеплоенерго» (адреса: 80600, Львівська область, місто Броди, вулиця Гончарська, будинок 3а; ідентифікаційний код 05445639) на користь акціонерного товариства «Укртрансгаз» (адреса: 01021, місто Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) 3 079 189,75 грн основного боргу, 339 328,13 грн інфляційних утрат, 46 567,47 грн 3 % річних, 51 976,28 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2022.

Суддя Рим Т.Я.