Рішення

від 23.01.2007 по справі 19/347

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/347

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

23.01.2007р.                                                                       Справа № 19/347

за позовом  Колективної промислово-будівельної фірми "Приватбуд", м. Кременчук

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрум", м. Кременчук

про  стягнення 28 833,56 грн.

                                                                      Суддя  Т.М. Безрук

Представники:

від позивача:   Гориславець Н.Н., директор.

ЦіплєА.І., дов. № 2 від 05.01.2006р.

                            Катеруша К.В., дов. б/н від 03.08.2006р.

від відповідача:  Кубланов Є.М., дов. № Д/2 від 22.01.2007р.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення на підставі ст. 1212 ЦК України 25 000,00 грн., сплачених за платіжним дорученням № 406 від 21.01.2005р. згідно рахунку № 103 від 19.01.2005р., 3 833,56 грн. процентів за користування грошовими коштами.

Відповідач проти позову заперечують з мотивів,  що верстат, на який було виставлено рахунок № 103 Позивач та сплачений останнім, був поставлений Позивачу, а тому підстав для задоволення позову немає, у зв'язку з чим, Відповідач просить суд відмовити Позивачу у задоволенні позову.

В судовому засіданні 23.01.2007р. за згодою сторін суддею оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд  в с т а н о в и в :

15.01.2005 р. сторони по справі підписали договір підряду, відповідно до якого  відповідач (підрядник) зобов"язується за завданням замовника (позивача)  виготовити з власних матеріалів згідно з погодженими сторонами документами установку по виготовленнюб каркасів для залізобетонних паль та передати замовнику всю технічну документацію   на неї.

Відповідачем було виписано рахунок № 103 від 19.01.2005р. на верстат для зварювання каркасів паль у кількості 1 шт. на загальну суму з урахуванням ПДВ 25 000,00 грн.

Позивач платіжним дорученням № 406 від 21.01.2005р. перерахував кошти на рахунок Відповідача згідно рахунку № 103 від 19.01.2005р. в сумі 25 000,00 грн. Факт виставлення рахунку та оплати його Позивачем сторонами не оспорюється та визнається.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.06.2006р. по справі №20/225-18/116 між тими ж сторонами  вищевказаний договір підряду від 15.01.2005 р. визнано неукладеним і, як наслідок, таким, що не може бути правовою підставою для виникнення у сторін прав чи обов"язків по ньому.

Зазначене рішення набрало законної сили, і факти ним встановлені не підлягаю доведенню  згідно ст.35 ГПК України.

З метою дослідження обставин справи судом ухвалами від 30.11.2006р., 19.12.2006р. було зобов'язано Відповідача надати суду докази передачі верстату для зварювання каркасів паль Позивачу, проте ні акту приймання-передачі, ні жодних інших доказів Відповідачем надано суду не було.

Посилається відповідача на те, що факт поставки верстату може бути підтверджений протоколом огляду від 17.02.2006р., який був складений оперуповноваженим ВДСБЕЗ Автозаводського РВ Кременчуцького МУ, судом відхиляється. Зазначений протокол огляду не може бути належним доказом поставки Відповідачем верстату, що був оплачений згідно платіжного доручення № 406, оскільки такий факт в ньому не встановлений.

Крім цього, як свідчать матеріали даної справи, а також як встановлено рішенням господарського суду Полтавської області від 26.06.2006р. по справі №20/225-18/116, в наданих документах відсутнє  конкретизоване  визначення предмету  угоди, між сторонами  не було узгоджено проектної документації, строків поставки, порядок монтажу, виробничої потужності.

Фактично сторони виставленням рахунку та  його оплатою погодили лише ціну договору, в той час як предмет договору є непогодженим.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України господарський   договір  вважається  укладеним,  якщо  між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При цьому, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Таким чином, суд вважає, що господарський договір щодо поставки верстату не був укладений між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних  умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії  щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Глави 83 ЦК  особа, яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Згідно ч. 3 ст. 1212 Глави 83 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про ... повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Отже, грошові кошти, що були перераховані Позивачем згідно платіжного доручення № 406 від 21.01.2005р., без достатньої правової підстави.

Позовні вимоги в частині стягнення 25 000 грн. з Відповідача є правомірними  та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження  грошей нараховуються проценти на користування ними (ст.536 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання Позивача на ч. 1 ст. 1048 ЦК України щодо розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України є необґрунтованим, оскільки ст. 1048 ЦК України "Проценти за договором позики" регулює, зокрема, розмір та порядок одержання процентів саме за договором позики, при цьому, підставою предметом спору у даній справі не є відносини, що виникли на підставі договору позики.

Позовні вимоги в частині процентів за користування коштами підлягають частковому задоволенню -  на суму 1 255,48 грн.; в іншій частині ці вимоги сіл відхилити у зв'язку з невірним проведенням розрахунку Позивачем.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 536, 625, 1212 ЦК України,  ст. ст.49, 82–84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "Центрум" (39630, вул. Силікатна, 14, м. Кременчук, код ЄДРПОУ 13964356, р/р 26005053200727 в КФ КБ "Приватбанк", МФО 331531) на користь Колективної промислово-будівельної фірми "Приватбуд" (39610, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 9, код ЄДРПОУ 05514844, р/р 26008201930000 в ПФ АКІБ "Укрсиббанк", МФО 331865) 25 000,00 грн. безпідставно сплачених коштів,    1 255,48 грн. за користування коштами, 262грн. 55 коп. витрат з оплати державного мита, 107,38 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного зебезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                      Т.М. БЕЗРУК

Рішення підписано: