Рішення

від 21.11.2022 по справі 404/5446/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/5446/21

Номер провадження 2/404/1425/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі :

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі Тригубенко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Євродом» про звернення стягнення на іпотечне майно, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Євродом» про звернення стягнення на іпотечне майно, просили суд: в рахунок погашення заборгованості перед ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , яка виникла за договором позики від 05 березня 2010 року в сумі 3 774 735 грн. боргу, 3% річних від простроченої в розмірі 339 936 грн. 38 коп., всього 4 114 671, 38 гри., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: комплекс будівель, який знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 834,10 кв. м., вартістю 4 203 865,00 грн., який належить відповідачам ОСОБА_3 та ТОВ «Євродом» по 1/2 частині кожному на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради від 17 червня 2009 року; земельну ділянку площею 398,00 кв.м., розташовану в АДРЕСА_1 , вартістю 44 300,00 грн., яка належить ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія КР № 043859, виданого 22 березня 2006 року Кіровоградським міським управлінням земельних ресурсів, шляхом продажу їх на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; передати в управління позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об`єкти нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателів, а саме: комплекс будівель, який знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 834,10 кв. м. та земельну ділянку площею 398,00 кв.м., розташовану в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданого позову зазначено, що на підставі договору позики від 05 березня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І. за реєстром № 380, зі змінами, внесеними договором від 05 квітня 2011 року, позивачі надали у позику ОСОБА_3 150 000,00 доларів США, що підтверджується розпискою від 05 березня 2010 року, який зобов`язався повернути зазначені грошові кошти до 05 вересня 2011 року.

До зазначеного у договорі позики терміну відповідач ОСОБА_3 не повернув кошти, були складені розписки про відтермінування строку виконання зобов`язання, але гроші не були повернуті, в результаті чого виникла заборгованість.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 березня 2020 року (справа № 404/6420/19, номер провадження 2/404/1653/19), враховуючи курс національної валюти гривні до долара США станом на час розгляду справи в суді, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачів було стягнуто за договором позики від 05 березня 2010 року - 3 774 735 грн. боргу, 3% річних від простроченої в розмірі 339 936 грн. 38 коп., всього 4 114 671,38 грн.

На забезпечення виконання зобов`язання за договором позики між позивачами, відповідачем ОСОБА_3 та ТОВ «Євродом» укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки від 05 березня 2010 року зі змінами від 05 квітня 2011 року, предметом якого є: комплекс будівель, який знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 834,10 кв. м., вартістю 4 203 865,00 грн., який належить відповідачам ОСОБА_3 та ТОВ «Євродом» по 1/2 частині кожному на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради від 17 червня 2009 року; земельна ділянка площею 398,00 кв.м., розташована в АДРЕСА_1 , вартістю 44 300,00 грн., яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія КР № 043859, виданого 22 березня 2006 року Кіровоградським міським управлінням земельних ресурсів; земельна ділянка площею 797,09 кв. м, яка знаходиться в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Євродом» на підставі договору оренди землі, укладеного 02 березня 2007 року між Кіровоградською міською радою і ТОВ «Євродом» за №446, зареєстрованого у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 квітня 2007 року за № 31, та додаткових угод до цього договору від 19 лютого 2008 року за № 773, 17 лютого 2009 року за № 576, 24 лютого 2010 року за № 307.

В п.5.1. іпотечного договору також вказано, що у разі порушення позичальником основного зобов`язання або іпотекодавцями умов цього договору іпотекодержателі надсилають позичальнику (іпотекодавцям) письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателів залишається без задоволення, іпотекодержателі вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

На виконання вказаного пункту іпотечного договору 19 вересня 2016 року позивачі звернулися до відповідачів ОСОБА_3 та ТОВ «Євродом» з вимогами про усунення порушення договору позики грошей від 05 березня 2010 року та повернення суми еквівалентної 150 000,00 доларів США згідно курс) НБУ станом на день повернення та отриману в позику суму 85 000,00 доларів США відповідно до розписки від 03 лютого 2011 року в строк до 20 жовтня 2016 року із застереженням про право звернення на предмет іпотеки, в разі якщо протягом встановленого строку вимога залишиться без задоволення.

Вказано, що відповідачем по справі виступає ОСОБА_4 , через те, що 1/2 частина комплексу будівель, що є предметом спору, являлися спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Підтвердженням спільності прав та обов`язків вказаних осіб є рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31 жовтня 2018 року по цивільній справі № 404/8032/17, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/4 частку комплексу, що знаходиться в міст Кропивницькому на АДРЕСА_1 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.

Вказана обставина не скасовує право позивачів на звернення стягнення на іпотечне майно, до того ж в п. 2.1.4. визначено, що дружина іпотекодавця - ОСОБА_3 - ОСОБА_4 дала згоду, яка посвідчена приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І. 05 березня 2010 року в реєстрі за № 383, на укладання договору про передачу в іпотеку 1/2 частини комплексу будівель та земельної ділянки площею 398,00 кв.м., які є об`єктом права спільної сумісної власності, як такі, що набувалися ними під час перебування в зареєстрованому шлюбі.

Як вбачається із відомостей про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 05 березня 3010 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І. накладено заборону в реєстрі за №385/1 та внесено реєстраційний запис на підставі Іпотечного договору, № 384, 05 березня 2010 року на земельну ділянку, 398 кв.м., кадастровий номер 3510100000:33:212:0015 по АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 5.4.2. іпотечного договору реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмета іпотеки з прилюдних торсів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавнями та іпотекодержателями, якщо такої згоди не досягнуто - спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки. При цьому, початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом його оцінки.

Позивачі зазначають, що загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки становить - З 774 735 грн. боргу та 3% річних від простроченої в розмірі 339 936 гри. 38 коп., всього 4 114 671, 38 грн.

Опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя: комплекс будівель, який знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 834,10 кв. м., вартістю 4 203 865,00 грн., який належить відповідачам ОСОБА_3 } та ТОВ «Євродом» по 1/2 частині кожному на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради від 17 червня 2009 року; земельна ділянка площею 398,00 кв.м., розташована в АДРЕСА_1 , вартістю 44 300,00 грн.. яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія КР № 043859, виданого 22 березня 2006 року Кіровоградським міським управлінням земельних ресурсів.

Заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності): передати в управління позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об`єкти нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, а саме: комплекс будівель, який знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 834,10 кв. м. та земельну ділянку площею 398,00 кв.м., розташовану в АДРЕСА_1 .Спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону. Пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки визначаються у межах процедури виконавчого провадження.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 серпня 2021 року клопотання представника позивачів адвоката Мазуренко Н.Ю. про відстрочення сплати судового збору задоволено.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 серпня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

11 листопада 2021 року від представника відповідачів ОСОБА_3 та ТОВ «Євродом» адвоката Звіздуна А.М. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого вказано, що 05 березня 2010 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І., відповідно до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передали ОСОБА_3 строком до 05 березня 2011 року грошові кошти в сумі 1 197 000,00 гривень, що еквівалентно 150 000,00 доларів США. згідно курсу НБУ станом на 05 березня 2010 р.

Відповідно до заяви доданої до вказаного договору позику грошей посвідченої 05 березня 2010 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І., ОСОБА_3 , одержав 05 березня 2010 року від ОСОБА_1 і ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1 200 000.00 гривень, що є еквівалентом 150 000,00 доларів США.

На забезпечення виконання зобов`язання за договором позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ТОВ «Євродом» укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки від 05 березня 2010 року зі змінами від 05 квітня 2011 року.

05 квітня 2011 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір про внесення змін до договору позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І., відповідно до якого внесли до пункту 1 Договору позики грошей зміни в частині строку до якого необхідно повернути гроші, а саме: 05 вересня 2011 року.

Вказано, що позивачі вже зверталися до Кіровського районного суду міста Кіровограда з позовною заявою до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Євродом», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 , Фортечний відділ ДВС ГТУЮ в Кіровоградській області, ОСОБА_4 , про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки та стягнення боргу. Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда по справі № 404/7246/16-ц від 26 березня 2019 року було відмовлено в задоволенні вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 березня 2020 року по цивільній справі № 404/6120/19 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 3 774 735 грн. боргу, 3% річних від простроченої суми в розмірі 339 936 грн. 38 коп., а всього 4 114 671 гривень 38 копійок. Вказане рішення суду не оскаржувалося та на теперішній час відбувається виконання вказаного рішення суду, та стягується заборгованість за рахунок доходів ОСОБА_3 , а тому звернення стягнення на предмет іпотеки буде свідчити про подвійне стягнення однієї і тієї заборгованості, що безумовно порушує права ОСОБА_3 та ТОВ «Євродом».

Зазначає, що позивачами не була виконана оцінка предмету іпотеки, що на погляд відповідачів має визначальне значення. В той же час на замовлення ОСОБА_3 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 здійснена незалежна оцінка майна - комплексу будівель загальною площею 834,1 кв. м. і відповідно до висновку від 05 жовтня 2021 року ринкова вартість зазначеного об`єкта нерухомого майна склала 13 318 200,00 гривень.

Окрім цього, цим же суб`єктом оціночної діяльності також проведена оцінка іншого об`єкта іпотеки - земельної ділянки площею 398,00 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 . Відповідно до висновку від 29 жовтня 2021 року ринкова вартість складає 890 700,00 гривень.

З урахуванням наведених висновків загальна ринкова вартість іпотечного майна, що належить на праві приватної власності безпосередньо ОСОБА_3 (1/4 частина комплексу та земельна ділянка площею 398,00 кв.м. складає 4 220 250,00 гривень, що цілком було б достатньо для задоволення вимог забезпечених іпотекою.

Передача майна в управління не є безумовною в разі звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказував, що строк до якого необхідно було відповідачу ОСОБА_3 повернути гроші, в договорі позики вказаний до 05 вересня 2011 року, та станом на вказану дату відповідач ОСОБА_3 не виконав зобов`язання за договором позики, що свідчить, про виникнення у позивачів права на звернення стягнення на предмет іпотеки та початок перебігу строку позовної давності. Вважає, що строк позовної давності сплинув 05 вересня 2014 року.

11 листопада 2021 року від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Звіздуна А.М. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого вказано, що 05 березня 2010 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І., відповідно до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передали ОСОБА_3 строком до 05 березня 2011 року грошові кошти в сумі 1 197 000.00 гривень, що еквівалентно 150 000.00 доларів США, згідно курсу НБУ станом на 05 березня 2010 р.

Відповідно до заяви доданої до вказаного договору позику грошей посвідченої 05 березня 2010 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І. ОСОБА_3 , одержав 05 березня 2010 року від ОСОБА_1 і ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1 200 000. 00 гривень, що є еквівалентом 150 000,00 доларів США.

На забезпечення виконання зобов`язання за договором позики між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ТОВ «Євродом» укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки від 05 березня 2010 року зі змінами від 05 квітня 2011 року.

05 квітня 2011 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір про внесення змін до договору позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І., відповідно до якого внесли до пункту 1 Договору позики грошей внесли зміни в частині строку до якого необхідно повернути гроші, а саме: 05.09.2011 року.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31 жовтня 2018 року по справі № 404/8032/17 в порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину комплексу, що знаходяться в АДРЕСА_1 , а також в порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину комплексу, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Вважає, що твердження позивачів про те, що 1/2 частина комплексу, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що є предметом спору, являється спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не знаходить свого підтвердження, оскільки на теперішній час вказана частина комплексу за рішенням є поділена між подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та за кожним із подружжя визнано по 1/4 частині комплексу і належить їм на праві спільної часткової власності.

Позивачі стверджують, що на виконання вимог іпотечного договору 19 вересня 2016 року вони звернулися до відповідачів ОСОБА_3 та ТОВ «Євродом» з вимогами про усунення порушення договору позики грошей від 05 березня 2010 року та повернення суми еквівалентної 150 000,00 доларів США, згідно курсу НБУ станом на день повернення та отриману в позику суму 85 000,00 доларів США відповідно до розписки від 03 лютого 2011 року в строк до 20 жовтня 2016 року із застереженням про право звернення на предмет іпотеки, в разі якщо протягом встановленого строку вимога залишиться без задоволення. Така вимога не висувалась та не вручалась.

Зазначає, що відповідачем ОСОБА_3 була здійснена оцінка предметів іпотеки, тобто комплексу будівель та земельної ділянки належної ОСОБА_3 і при цьому, вартість предметів іпотеки більше ніж в чотири рази перевищує суму зобов`язань забезпечені іпотекою.

Строк до якого необхідно відповідачу ОСОБА_3 повернути гроші, в договорі позики вказаний до 05 вересня 2011 року, та станом на вказану дату відповідач не виконав зобов`язання за договором позики, що свідчить про виникнення у позивачів права на звернення стягнення на предмет іпотеки та початок перебігу строку позовної давності.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 грудня 2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

14 листопада 2022 року представником відповідачів подано до суду письмові пояснення, відповідно яких вказано, що вартість зазначених у позові об`єктів нерухомого майна вказана така як була зазначена в п. 1.2 іпотечного договору. Вважає, що суд не має можливості задовольнити позовні вимоги позивачів в такій редакції, оскільки ОСОБА_3 1/2 частина комплексу будівель не належить. 14 листопада 2022 року ним отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Згідно інформаційної довідки № 315039765 розділ «Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» ОСОБА_3 належить 1/4 ч. комплексу будівель, який знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 834,10 кв.м., на підставі свідоцтва про право власності виданого 17 червня 2009 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради.

Зазначено, що на замовлення ОСОБА_3 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 здійснена незалежна оцінка майна комплексу будівель і відповідно до висновку від 05 жовтня 2021 року ринкова вартість зазначеного об`єкта нерухомого майна склала 13 318 200 грн. Також, цим же суб`єктом оціночної діяльності проведена оцінка іншого об`єкта іпотеки земельної ділянки. Відповідно до висновку від 29 жовтня 2021 року ринкова вартість складає 890 700 грн. Загальна вартість іпотечного майна, що належить на праві приватної власності безпосередньо ОСОБА_3 (1/4 ч.) складає 4 220 250 грн.

Представник позивачів в судове засідання надала заяву, в якій просила суд розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Представник відповідачів надав в судове засідання заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позиція відповідачів викладена у відзиві та письмових поясненнях.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін та їх представників на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що на підставі договору позики від 05 березня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І. за реєстром № 380, зі змінами, внесеними договором від 05 квітня 2011 року, позивачі надали у позику ОСОБА_3 150 000,00 доларів США, який зобов`язався повернути зазначені грошові кошти до 05 вересня 2011 року.

На забезпечення виконання зобов`язання за договором позики між позивачами, відповідачем ОСОБА_3 та ТОВ «Євродом» укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки від 05 березня 2010 року зі змінами від 05 квітня 2011 року, предметом якого є: комплекс будівель, який знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 834,10 кв. м., вартістю 4 203 865,00 грн., який належить відповідачам ОСОБА_3 та ТОВ «Євродом» по 1/2 частині кожному на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради від 17 червня 2009 року; земельна ділянка площею 398,00 кв.м., розташована в АДРЕСА_1 , вартістю 44 300,00 грн., яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія КР № 043859, виданого 22 березня 2006 року Кіровоградським міським управлінням земельних ресурсів; земельна ділянка площею 797,09 кв. м, яка знаходиться в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Євродом» на підставі договору оренди землі, укладеного 02 березня 2007 року між Кіровоградською міською радою і ТОВ «Євродом» за № 446, зареєстрованого у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 квітня 2007 року за № 31, та додаткових угод до цього договору від 19 лютого 2008 року за № 773, 17 лютого 2009 року за № 576, 24 лютого 2010 року за № 307.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 березня 2020 року (справа № 404/6420/19, номер провадження 2/404/1653/19), враховуючи курс національної валюти гривні до долара США станом на час розгляду справи в суді, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачів було стягнуто за договором позики від 05 березня 2010 року - 3 774 735 грн. боргу, 3% річних від простроченої в розмірі 339 936 грн. 38 коп., всього 4 114 671,38 грн.

Пунктом 5 вищевказаного іпотечного договору визначено, що у разі порушення позичальником основного зобов`язання або іпотекодавцями умов цього договору іпотекодержателі надсилають позичальнику (іпотекодавцям) письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж 30 денний строк в попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателів залишається без задоволення, іпотекодержателі вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

19 вересня 2016 року позивачі звернулися до відповідачів ОСОБА_3 та ТОВ «Євродом» з вимогами про усунення порушення договору позики грошей від 05 березня 2010 року та повернення суми еквівалентної 150 000,00 доларів США із застереженням про право звернення на предмет іпотеки, в разі якщо протягом встановленого строку вимога залишиться без задоволення.

Відповідно до п. 5.2 вказаного договору, іпотекодержателі набувають права звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання у таких випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов`язань за договором позики вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений договором позики строк суми позики.

Відповідно до п. 5.3 іпотекодержателі мають право вимагати дострокового виконання позичальником зобов`язання за договором позики грошей, забезпеченого цією іпотекою, а якщо їх вимогу не буде задоволено звернути стягнення на предмет іпотеки: у разі надання іпотекодавцями недостовірної інформації іпотекодержателям згідно з п. 2.1 цього договору, в тому числі при не попередженні іпотекодержателів про всі відомі іпотекодавцям права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки ( в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку); у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором.

Пунктом 5.4 договору визначено способи задоволення вимог іпотекодержателів: У разі невиконання іпотекадавцями (позичальником) письмової вимоги іпотекодержателів про усунення порушених зобов`язань за цим договором або договором позики грошей встановлений іпотекодержателями строк такі вимоги іпотекодержателів задовольняються за рахунок предмета іпотеки. У такому випадку цей договір згідно зі статтями 36, 37 ЗУ «Про іпотеку» вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателів, є правовстановлюючим документом на предмет іпотеки і правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателів на предмет іпотеки (п. 5.4.1.).

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцями та іпотекодержателями, якщо такої згоди не досягнуто спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки. При цьому початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом його оцінки (п. 5.4.2)

Згідно п. 5.4.3 іпотекодержателі мають право організувати продаж предмета іпотеки шляхом укладення між іпотекадавцями і покупцем договору купівлі-продажу, який укладається за письмовою згодою з іпотекодержателів у порядку, визначеному статтею 6 ЗУ «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати». При цьому кошти за придбану нерухомість покупець сплачує на банківські рахунки іпотекодержателів.

Право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателів, встановлених п. 5.4 цього договору, та вибір способу задоволення таких вимог належить іпотекодержателям (п. 5.5).

Відповідно до п. 5.6 у разі оголошення публічних торгів такими, що не відбулись, іпотекодержателі мають право прийняти предмет іпотеки у власність без згоди іпотекодавців.

Як вказано позивачами і не спростовано відповідачами, останні належним чином зобов`язання за договором позики від 05 березня 2010 року не виконують, порушили його умови та норми чинного законодавства, у зв`язку із чим у позивачів виникло право звернення до суду з позовом про звернення стягнення на іпотечне майно.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 575 ЦК України, одним із видів застави є іпотека - застава нерухомого майна.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено що, іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною четвертою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідачем по справі виступає ОСОБА_4 , оскільки 1/2 частина комплексу будівель, що є предметом спору, являлися спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31 жовтня 2018 року по цивільній справі № 404/8032/17, задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/4 частку комплексу, що знаходиться в міст Кропивницькому на АДРЕСА_1 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.

Вказана обставина не скасовує право позивачів на звернення стягнення на іпотечне майно, до того ж в п. 2.1.4. визначено, що дружина іпотекодавця - ОСОБА_3 - ОСОБА_4 дала згоду, яка посвідчена приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І. 05 березня 2010 року в реєстрі за № 383, на укладання договору про передачу в іпотеку 1/2 частини комплексу будівель та земельної ділянки площею 398,00 кв.м., які є об`єктом права спільної сумісної власності, як такі, що набувалися ними під час перебування в зареєстрованому шлюбі.

Як вбачається із відомостей про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 05 березня 3010 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І. накладено заборону в реєстрі за № 385/1 та внесено реєстраційний запис на підставі Іпотечного договору, № 384, 05 березня 2010 року на земельну ділянку, 398 кв.м., кадастровий номер 3510100000:33:212:0015 по АДРЕСА_1 .

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано ст. 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Аналогічна позиція вказана у пункті 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, в якій вказано, що резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам статті 39 Закону України «Про іпотеку». Зокрема, у ньому в обов`язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, па підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Отже, в даному випадку суд приходить до висновку про необхідність встановлення способу реалізації предмету іпотеки шляхом продажу їх на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Таким чином, підлягає до задоволення вимога позивачів про передачу в їх управління об`єктів нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателів, а саме: комплекс будівель, який знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 834,10 кв. м. та земельну ділянку площею 398,00 кв.м., розташовану в АДРЕСА_1 .

У відповідності до ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В матеріалах справи наявне клопотання сторони відповідачів про застосування до спірних правовідносин позовної давності та відмови у задоволенні позовних вимог.

Частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).

Сплив позовної давності як підставу для припинення зобов`язання норми глави 50 «Припинення зобов`язання» ЦК України не передбачають.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За правилами статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно зі статтею 267 ЦК України особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

У зобов`язальних відносинах суб`єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов`язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо. Зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов`язку. Так само боржник зі спливом строку позовної давності одержує вигоду - захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов`язку.

Однак за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності само по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя статті 267 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»),

Так, відповідно до ЗУ «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання (абзац другий частини першої статті 17). Натомість Законом України «Про іпотеку» не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності до основної чи додаткової вимог кредитора за основним зобов`язанням.

Таким чином, якщо інше не передбачене договором, сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки само по собі не припиняє основного зобов`язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки.

Таким чином, з урахуванням наведеного, можна дійти висновку про те, що сплив позовної давності до основної вимоги про стягнення боргу за кредитним договором не може вважатися підставою для припинення іпотеки відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку».

Оскільки грошове зобов`язання відповідачів за договором позики залишилось не виконаним, що не заперечується ними, то це обумовлює відсутність передбачених законом підстав вважати припиненою іпотеку за іпотечним договором, укладеного в забезпечення такого зобов`язання.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, враховуючи, що заявлений позивачами спосіб захисту відповідає змісту порушених прав, та враховуючи ту обставину, що доказів протилежного відповідачами суду не надано та умови договору відповідачами не виконані, суд дійшов висновку про існування правових підстав у позивачів на звернення стягнення на іпотечне майно.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно положень ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354,355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Євродом» про звернення стягнення на іпотечне майно задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості перед ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , яка виникла за договором позики від 05 березня 2010 року в сумі 3 774 735 грн. боргу, 3% річних від простроченої в розмірі 339 936 грн. 38 коп., всього 4 114 671, 38 гри., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: комплекс будівель, який знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 834,10 кв. м., вартістю 4 203 865,00 грн., який належить відповідачам ОСОБА_3 та ТОВ «Євродом» по 1/2 частині кожному на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради від 17 червня 2009 року; земельну ділянку площею 398,00 кв.м., розташовану в АДРЕСА_1 , вартістю 44 300,00 грн., яка належить ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія КР № 043859, виданого 22 березня 2006 року Кіровоградським міським управлінням земельних ресурсів, шляхом продажу їх на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Передати в управління позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об`єкти нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателів, а саме: комплекс будівель, який знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 834,10 кв. м. та земельну ділянку площею 398,00 кв.м., розташовану в АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Євродом» на користь держави судовий збір в розмірі по 3 783 грн. 33 коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_4 , ІПН: НОМЕР_4 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євродом», місцезнаходження: м Кропивницький, пров. Василівський, буд.6, код ЄДРПОУ: 30948252.

Повний текст судового рішення складено 14.12.2022 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда