Постанова

від 14.12.2022 по справі 280/1803/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 280/1803/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року (суддя Духневич О.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України, третя особа: Веселівський районний суд Запорізької області про визнання протиправних дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України, третя особа: Веселівський районний суд Запорізької області про визнання протиправних дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року позов задоволено частково.

Суд вирішив визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за періоди з 18.04.2020 по 27.08.2020 (за виключенням днів відпустки) із застосуванням обмеження нарахування 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020.

Стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 невиплачену суддівську винагороду за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 у розмірі 190648,51 грн. (сто дев`яносто тисяч шістсот сорок вісім гривень 51 копійок) (з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів), шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду допустити до негайного виконання в частині стягнення з Державної судової адміністрації України на користь судді Кравцова Сергія Олександровича невиплаченої суддівської винагороди, шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 38129,70 грн. (тридцять вісім тисяч сто двадцять дев`ять гривень 70 копійок).

Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що у період з 18.04.2020 по 27.08.2020 положення частини 1, 3 ст. 29 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (у редакції Закону №553-ІХ) були чинними і на підставі них здійснювалось нарахування та виплата позивачу суддівської винагороди.

Також зазначено про неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду у постанові від 03.03.2021 у праві №340/1916/20.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як було встановлено судом першої інстанції, позивач є суддею у відставці Веселівського районного суду Запорізької області, що підтверджується посвідченням судді у відставці № 03589 (а.с. 19).

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 09.07.2003 № 1072-IV позивача було обрано на посаду судді місцевого Веселівського районного суду Запорізької області безстроково, на підставі якої начальником територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області видано наказ № 126 від 08.08.2003 «Про організаційне забезпечення діяльності місцевого Веселівського районного суду» (а.с. 16-18).

10.01.2020 Державною судовою адміністрацією України затверджено кошторис на 2020 рік для Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя», з якого можна встановити, що Державною судовою адміністрацією України виділено кошторисні призначення для Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області для забезпечення здійснення правосуддя місцевих та апеляційних судів за кодом економічної класифікації видатків 2111 «Заробітна плата» у розмірі 228182500,00 грн. (а.с. 120).

В подальшому відповідачем-2 вносилися зміни до кошторису відповідача-1, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про зміни до кошторису на 2020 рік (а.с. 121-138).

В наказі голови Веселівського районного суду Запорізької області № 4-О від 29.04.2020 «Про обмеження суддівської винагороди», зокрема, вказано, що виплату суддівської винагороди за квітень 2020 року починаючи з 18.04.2020 здійснювати з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», пропорційно до кількості відпрацьованих у місяці робочих днів, виходячи з фактично відпрацьованого часу з розрахунку посадового окладу та доплат відповідного судді та починаючи з 01.05.2020 та до завершення місяця, у якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України, виплату суддівської винагороди здійснювати у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020 (а.с. 9).

За період з квітня по серпень 2020 року позивачу була виплачена суддівська винагорода, сума якої обчислювалася з урахуванням статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», що підтверджуються розрахунковими листами за квітень-серпень 2020 року та довідкою про нараховану та виплачену суддівську винагороду позивачу № 08-02/447 від 04.03.2022 (а.с. 10-11, 31).

Крім того, відповідно до Довідки про нараховану та фактично виплачену суддівську винагороду за період з квітня 2020 року по серпень 2020 рік судді Веселівського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 (№ 08-02/447 від 04.03.2022) сума обмеження відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за вказаний період становить 190648,51 грн. Сума обмеження за період з 28.08.2020 по 31.08.2020 відновленню не підлягала через відсутність в періоді відпрацьованого часу (а.с.31).

23.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою № 6/12/2021 про надання довідки щодо заборгованості по виплаті йому суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 28.08.2020, на що відповідач листом № К-35/08-04/1693 від 02.04.2021 повідомив про те, що у вказаний період положення частин 1 та 3 статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-ХІ (зі змінами) були чинними та підлягали застосуванню, у зв`язку з чим заборгованість по виплаті позивачу суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 відсутня, а тому відсутні підстави для видачі такої довідки (а.с. 14-15).

Позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що обмеження права на отримання суддівської винагороди у належному та повному розмірі становить порушення вимог статей 19, 130 Конституції України, статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (частина друга статті 4).

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

18 квітня 2020 року набрав чинності Закон № 553-IX, згідно з пунктом 10 розділу І якого Закон № 294-IX доповнено, зокрема, статтею 29 такого змісту (тут в редакції, яка діяла до ухвалення Рішення Конституційного Суду України № 10-р/2020 від 28 серпня 2020 року): установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки (частина перша).

Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті); (частина третя).

Рішенням Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року №10-/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII й норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

Зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період не вносилися, тож законних підстав для обмеження її виплати (десятьма прожитковими мінімумами) не було.

Доводи апеляційної скарги є помилковим, оскільки Закон України від 13.04.2020 №553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» не є законом про судоустрій, ним чи іншим законом не вносилися зміни до Закону № 1402-VIII (стосовно розміру суддівської винагороди), не може встановлювати розміру винагороди судді. Розбіжність між нормами (різних) законів щодо регулювання одних правовідносин (розміру суддівської винагороди), яка виникла у зв`язку з набранням чинності Законом № 553-ІХ, має вирішуватися на користь Закону № 1402-VIII.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 340/1916/20.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України, третя особа: Веселівський районний суд Запорізької області про визнання протиправних дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 14 грудня 2022 року.

Головуючий - суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш