Постанова

від 14.12.2022 по справі 420/3703/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/3703/22Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Турецької І. О.,

суддів Стас Л. В., Шевчук О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року про повернення без розгляду позову Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «ПЕТРОЛІУМ», ТОВ «ПІВДЕННА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕКЛІПС» про визнання недійсними укладених договорів

В С Т А Н О В И В:

15.02.2022 Головне управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС в Одеській області) звернулося до суду першої інстанції з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «ПЕТРОЛІУМ» (далі ТОВ «СК «ПЕТРОЛІУМ») та до ТОВ «ПІВДЕННА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕКЛІПС» (далі ТОВ ПБК «ЕКЛІПС») в якому просила визнати недійсними наступні договори:

договір підряду від 08.01.2019 № 08012019-ЕСК, укладений між ТОВ «СК «ПЕТРОЛІУМ» та ТОВ ПБК «ЕКЛІПС»;

договір підряду вiд 04.03.2019 №04/03-2019ECK, укладений між ТОВ ТОВ «СК «ПЕТРОЛІУМ» та ТОВ ПБК «ЕКЛІПС».

В обґрунтування заявлених вимог, контролюючий орган пояснив, що, за результатами проведення ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в період з лютого 2020 року по квітень 2021 року, документальної планової виїзної перевірки ТОВ «СК «ПЕТРОЛІУМ», був виявлений факт укладення ТОВ «СК «ПЕТРОЛІУМ», який виступав Замовником з ТОВ ПБК «ЕКЛІПС», який являвся Підрядником перелічених вище договорів підряду на виконання капітального та поточного ремонту нежитлових приміщень.

Як стверджує позивач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області дослідивши, в процесі проведення планового перевірочного заходу, інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі ЄДР), а також із повідомлення про прийняття працівника на роботу, встановило, що оскаржувані договори, а також уся первинна документація щодо їх виконання, підписані особою, яка не була уповноважена ТОВ ПБК «ЕКЛІПС» на такі дії.

Так, за ствердження позивача, на момент підписання сторонами договорів підряду від 08.01.2019 № 08012019-ЕСК та від 04.03.2019 №04/03-2019ECK, локальних кошторисів на будівельні роботи, підсумкових відомостей ресурсів, дефектних актів, визначення договірної ціни згідно з ДСТУ Б Д.1.-1-2013, керівником та особою, що має право підпису, відповідно до реєстраційних та облікових даних ТОВ ПБК «ЕКЛІПС» був ОСОБА_1 .

Натомість, як наголошує контролюючий орган, відповідна будівельна документація була підписана ОСОБА_2 .

Також, в процесі проведення перевірочного заходу контролю, як зазначає ГУ ДПС в Одеській області, ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримало інформацію, що банківський рахунок, який містився в оскаржуваних договорах підряду та містив реквізити (ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВ АТОЩАД М.ОДЕСА МФО 328845 №26006300536788) був відкритий 18.06.2019, тобто після їх складання та підписання.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, ГУ ДПС в Одеській області заявило такі підстави.

Перша підстава, це проведення документальної планової виїзної перевірки та складання, за її результатами, відповідного акта іншим контролюючим органом, а саме: ГУ ДПС у Дніпропетровської області. Дані обставини, на думку контролюючого органу, заважали своєчасно отримати відповідну інформацію, що зазначена в акті.

Друга підстава, це ствердження про те, що акт перевірки та інформація в ньому не є носієм доказової інформації в суді, що викликало необхідність витребувати відповідні докази.

Як указує позивач, з метою надання суду першої інстанції доказів стосовно відкриття/закриття банківських рахунків ТОВ ПБК «ЕКЛІПС», він направив запит (службову записку) до Управління електронних сервісів ГУ ДПС в Одеській області.

У відповідь, він отримав листа за № 31/15-32-12-10-03 вiд 20.01.2022, в якому, викладена в акті перевірки інформація знайшла своє підтвердження.

Також позивач зазначає, що на підтвердження своїх доводів про підписання спірних договорів та відповідної будівельної документації неналежною особою, він тільки 14.02.2022 отримав витяг з ЄДР, що станом на 08.01.2019 та 04.03.2019 ОСОБА_2 не являвся керівником ТОВ ПБК «ЕКЛІПС», а тому не мав право підпису на документах.

Одеський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу від 30.09.2022 про повернення без розгляду позову ГУ ДПС в Одеській області до ТОВ «СК «ПЕТРОЛІУМ» та ТОВ ПБК «ЕКЛІПС» про визнання недійсними укладених договорів від 08.01.2019 № 08012019-ЕСК, вiд 04.03.2019 №04/03-2019ECK.

Мотивацією такого рішення було відсутність поважних причин пропуску тримісячного строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи наведений висновок, суд першої інстанції проаналізував кожний довід позивача та надав йому правову оцінку.

Так, спростовуючи довід ГУ ДПС в Одеській області, що проведення іншим контролюючим органом податкової перевірки заважало своєчасно отримати інформацію щодо виявлених порушень, суд першої інстанції зауважив про прийняття саме позивачем, на підставі цих порушень податкового повідомлення рішення №1421415320714 від 14.06.2021.

Далі, суд першої інстанції відзначив, що ГУ ДПС в Одеській області являлося відповідачем у справі за позовом ТОВ «СК «ПЕТРОЛІУМ» щодо оскарження наведеного вище податкового повідомлення рішення і надаючи, 12.10.2021, відзив на позов було ознайомлено з його додатками, зокрема, зі спірними договорами.

Оцінюючи довід ГУ ДПС в Одеській області, що для підтвердження вимог даного позову необхідно було отримати інформацію щодо відкриття та закриття банківського рахунку ТОВ ПБК «ЕКЛІПС», суд указав про володіння позивачем такої інформації ще у квітні червні 2021 року, коли на її підставі приймалося спірне податкове повідомлення-рішення.

До того ж, суд установив, що запит на дану інформацію ГУ ДПС в Одеській області зробило для супроводження судової справи №420/14287/21, що власне підтверджується змістом цього запиту, а не для підтвердження, встановлених актом вищевказаної перевірки, обставин.

Аналогічна ситуація, на думку суду першої інстанції, склалася із отриманням відомостей з ЄДР щодо ТОВ ПБК «ЕКЛІПС», а саме: можливість отримання даного документа в межах строку звернення до суду.

Вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою ГУ ДПС в Одеській області, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Деякі доводи апеляційної скарги дублюють доводи, що зазначені в заяві про поновлення строку звернення до суду. Зокрема, це необхідність надати до суду, разом з позовом про визнання недійсними господарських договорів, витягу з ЄДР щодо ТОВ ПБК «ЕКЛІПС» та інформацію про відкриття та закриття його банківського рахунку.

На думку, скаржника, саме з дати отримання згаданих вище доказів, слід відраховувати строк звернення до суду.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, що для вирішення спірних правовідносин встановлений тримісячний строк звернення до суду, скаржник покликається на статтю 257 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), яка наголошує, що для визнання правочинів недійсними встановлюється строк позовної давності три роки.

В обґрунтування такого доводу, ГУ ДПС в Одеській області покликається на статтю 122 КАС України, яка унормовує, що строк звернення до суду встановлюється не тільки цим Кодексом, а і іншими законами.

Відповідачі у справі не скористалися право подання відзиву на апеляцію.

Відповідно до частини 2 статті 312 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві, розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідно до плану графіка на 2020 рік, а також наказу ГУ ДПС в Одеській області від 05.02.2020 №346 була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «СК «ПЕТРОЛІУМ» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019.

За результатами проведення даної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області був складений акт від 21.04.2021 №7989/15-32-07-14/25417282.

В процесі перевірки контролюючий орган установив, що ТОВ «СК «ПЕТРОЛІУМ», перебуваючи в статусі Замовника, уклав договори підряду з ТОВ ПБК «ЕКЛІПС», який мав статус Підрядника.

Так, було укладено:

договір підряду від 08.01.2019 № 08012019-ЕСК на проведення капітального ремонту нежитлових приміщень будівель «Громадського ділового центру» в м. Кривій Ріг Дніпропетровської області;

договір підряду вiд 04.03.2019 №04/03-2019ECK на проведення поточного ремонту нежитлових приміщень об`єкту, що знаходиться в м. Одесі.

Вивчивши обставини реального виконання, зокрема, даних договорів, контролюючий орган дійшов висновку про відсутність такого факту.

Як зазначено в акті перевірки ТОВ ПБК «ЕКЛІПС» здійснювало безпідставне оформлення господарських операцій з ТОВ «СК «ПЕТРОЛІУМ», що призвело до неправомірного завищення податкового кредиту у податковій звітності Замовника у зв`язку з непідтвердженням отримання будівельних послуг.

Однією з підстав для таких висновків було отримання з ЄДР інформації, що ОСОБА_2 був прийнятий на посаду керівника ТОВ ПБК «ЕКЛІПС» і мав право підпису на документах лише з 04.04.2019.

Водночас, спірні договори підряду, локальні кошториси на будівельні роботи, підсумкові відомості ресурсів, дефектні акти, визначення договірної ціни згідно з ДСТУ Б Д.1.-1-2013 були підписані ОСОБА_2 до вступу на дану посаду.

Іншою підставою для висновків про відсутність надання будівельних послуг, з боку ТОВ ПБК «ЕКЛІПС», стало виявлення в спірних договорах підряду реквізитів банківського рахунку, який на момент їх складання та підписання не існував, оскільки був відкритий 18.06.2019.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, а також перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 20.1.30 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що до спірних правовідносин слід застосувати строки звернення до суду, встановлені наведеною вище нормою, зокрема тримісячний термін для суб`єкта владних повноважень.

Це, зокрема, підтверджується правовою позицією Верховного Суду, що висловлена в постанові від 19.02.2021 у справі № 816/4123/15.

У вказаному рішенні Верховний Суд відзначив, що при визначенні строку звернення до суду з вимогою про визнання недійсними договорів як таких, що вчинені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, слід керуватися загальними правилами передбаченими статтею 99 КАС України, що становить шість місяців (в редакції, згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010).

Зазначений строк, на думку суду касаційної інстанції обчислюється з дня, коли податковий орган дізнався або повинен був дізнатися про порушення інтересів держави внаслідок вчинення відповідного правочину з протиправною метою та, відповідно, виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду з позовом.

За такого правового регулювання довід скаржника, що до спірних правовідносин застосовується строк звернення до суду, встановлений ЦК України, не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції до уваги, адже дія даного законодавчого акта не може розповсюджуватися на публічно правові відносини.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що про порушення інтересів держави контролюючий орган дізнався при проведенні податкової перевірки, отримавши відповідні документи від ЄДР та від банківських установ.

Отже, починаючи з 21.04.2021 у позивача в розпорядженні був тримісячний строк для звернення до суду про визнання правочинів недійсними.

До того ж, скаржник, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про свою обізнаність щодо порушення інтересів держави, внаслідок вчинення правочинів з протиправною метою, в процесі податкової перевірки, указує на те, що акт перевірки не є носієм доказової інформації, а тому були підстави для отримання відповідних доказів для обґрунтування вимог позову.

Досліджуючи даний довід колегія суддів дійшла висновку, що дії, направлені на отримання доказів, мають бути здійснені в строк, встановлений законом для звернення до суду з адміністративним позовом.

Окрім того, слід зазначити, що частини 4 та 5 статті 79 КАС України надає право позивачу, у випадку неможливості з об`єктивних причин подати разом з позовом відповідні докази, письмово повідомити про це суд, а суд, у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк, може встановити для цього додатковий строк.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що суб`єкту владних повноважень ніщо не заважало своєчасно звернутися до суду з адміністративним позовом, а тому тривале зволікання щодо вказаних дій свідчить про неналежне використання процесуальних прав.

Суд першої інстанції правильно виснував, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів відзначає, що дотримання строку звернення до суду є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Як зазначив Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 у справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Підставами для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, відповідно до статті 316 КАС України, є правильне встановлення судом першої інстанції обставин справи та ухвалення судового рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду, розподіл судових витрат не проводиться, оскільки спір не вирішувався по суті спору.

Керуючись статтями: 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року про повернення без розгляду позову Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «ПЕТРОЛІУМ», ТОВ «ПІВДЕННА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕКЛІПС» про визнання недійсними укладених договорів залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Доповідач суддяІ. О. Турецька

суддяЛ. В. Стас

суддяО. А. Шевчук

Повне судове рішення складено 14.12.2022.