Ухвала

від 06.02.2023 по справі 420/3703/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 420/3703/22

адміністративне провадження № К/990/2110/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 про повернення позову без розгляду та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі №420/3703/22 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «ПЕТРОЛІУМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕКЛІПС» про визнання недійсними укладених договорів,

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до суду першої інстанції з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «ПЕТРОЛІУМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕКЛІПС» про визнання недійсними укладених договорів підряду від 08.01.2019 № 08012019-ЕСК, вiд 04.03.2019 №04/03-2019ECK.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022, адміністративний позов повернуто позивачеві без розгляду.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі №420/3703/22.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку, зокрема про залишення позову (заяви) без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 2 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

На думку скаржника, спірним питанням у даній справі є застосування статті 257 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку зі статтею 122 КАС України в частині порядку звернення контролюючого органу до суду з вимогами про визнання правочинів недійсними та порядку обчислення строку давності звернення до суду з таким позовом. Податковим органом вказано, що судом апеляційної інстанції не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.02.2020 у справі №1340/5767/18.

Верховний Суд зауважує, що залишаючи позов без розгляду, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що до спірних правовідносин слід застосувати строки звернення до суду, встановлені частиною 2 статті 122 КАС України, зокрема тримісячний термін для суб`єкта владних повноважень, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 19.02.2021 у справі № 816/4123/15, а дія Цивільного кодексу України щодо строку звернення до суду не може розповсюджуватися на публічно-правові відносини.

Також суди попередніх інстанцій зазначили, що податковим органом не доведено поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом. Тривале зволікання зі зверненням до суду з адміністративним позовом через неналежне використання процесуальних прав, посадових обов`язків не є поважною причиною пропуску строку. Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду мають суб`єктивний характер і не позбавляли останнього можливості звернутися до суду з цим позовом у встановлені КАС України строки.

Контролюючим органом такі висновки суду не спростовано.

Скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягало неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм КАС України, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, переоцінки доказів, що не є належим викладенням заявленої підстави касаційного оскарження.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі №420/3703/22 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва