Постанова

від 14.12.2022 по справі 320/10353/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10353/21 Суддя першої інстанції: Басай О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Файдюка В.В. та Шелест С.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Таращанської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо нерозгляду у передбачений законодавством спосіб заяви про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) від 29 квітня 2021 року;

- визнати протиправним п. 2 рішення Таращанської міської ради від 16 квітня 2021 року № 320-07-VIIІ «Про виділення земельної ділянки», яким відмовлено у виділенні земельної частки (паю) в натурі (на місцевості);

- визнати протиправним рішення Таращанської міської ради від 27 липня 2021 року № 1279-12-VIIІ «Про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»;

- визнати протиправною бездіяльність Таращанської міської ради щодо нерозгляду у передбачений законодавством спосіб заяви про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) шляхом надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки від 03 серпня 2021 року;

- зобов`язати Таращанську міську раду прийняти рішення про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) розміром 2,5 умовних кадастрових гектари шляхом надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки / на виготовлення технічної документації щодо поділу земельної ділянки за рахунок однієї із наступних земельних ділянок комунальної форми власності з кадастровими номерами: 3224480500:02:010:0005; 3224480500:02:011:0021; 3224480500:02:014:0011; 3224480500:02:016:0004; 3224480500:02:016:0005; 3224480500:02:017:0033.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано п. 2 рішення Таращанської міської ради від 16 квітня 2021 року № 320-07-VIIІ «Про виділення земельної ділянки», яким ОСОБА_1 відмовлено у виділенні земельної частки (паю) в натурі (на місцевості);

- зобов`язано Таращанську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 лютого 2021 року про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

- визнано протиправною бездіяльність Таращанської міської ради щодо нерозгляду у передбачений законодавством спосіб заяви ОСОБА_1 про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) шляхом надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки від 03 серпня 2021 року.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням в частині, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення зобов`язання Таращанської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 лютого 2021 року про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а також у частині відмови в задоволенні позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Київській області. Позивач просить ухвалити в цій частині нову постанову, якою зобов`язати Таращанську міську раду прийняти рішення про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) розміром 2,5 умовних кадастрових гектари згідно з рішенням Таращанського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року у справі № 379/45/20, а також визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо нерозгляду в передбачений законодавством спосіб заяви про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) від 29 квітня 2021 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції було обрано неефективний спосіб захисту права, що було порушене внаслідок прийняття рішення Таращанської міської ради від 16 квітня 2021 року № 320-07-VIIІ, адже з наданої судом правової оцінки неможливо встановити за рахунок яких земель (земельних ділянок) Таращанська міська рада має виділити земельну частку (пай) в натурі (на місцевості).

Також позивач наголошує на тому, що станом на дату розгляду заяви від 29 квітня 2021 року Головне управління Держгеокадастру у Київській області було наділене повноваженнями надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності і втрата таких повноважень на час розгляду справи в суді не впливає на можливість задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо нерозгляду в передбачений законодавством спосіб заяви про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Таращанська міська рада подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що до заяв позивача не було додані графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки та погодження землекористувачів. Таращанська міська рада наголошує також на тому, що рішення із земельних питань приймаються колегіально, тому обраний судом першої інстанції спосіб захисту прав позивача відповідає характеру та змісту спірних правовідносин.

Від Головного управління Держгеокадастру у Київській області відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року - без змін, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що рішенням Таращанського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року у справі № 379/45/20, яке набрало законної сили 02 лютого 2021 року, було визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в розмірі 2,5 умовних кадастрових гектара із резервного фонду земель села Велика Березянка Таращанського району Київської області, переданих у державну власність при розпаюванні КСП «Прогрес» с. Велика Березянка Таращанського району Київської області та яке належало ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0207573, виданого 05 листопада 1996 року Таращанською РДА Київської області на підставі рішення № 351 від 23 жовтня 1996 року та зареєстрованого у Книзі реєстрацій сертифікатів на право на земельну частку пай за № 989.

Позивач звертався до Таращанської міської ради із заявою від 19 лютого 2021 року про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), в якій просив виділити йому із земель резервного фонду та (або) земель запасу села Велика Березянка Таращанської територіальної громади Білоцерківського району Київської області земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі належної йому земельної частки (паю) в розмірі 2,5 умовних гектарів згідно з рішенням Таращанського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року у справі № 379/45/20.

Рішенням Таращанської міської ради від 16 квітня 2021 року № 320-07-VIIІ «Про виділення земельної ділянки», взявши до уваги інформацію Великоберезянської міської ради про відсутність вільних від використання земель резервного фонду, відмовила ОСОБА_1 у виділенні земельної частки (паю) в розмірі 2,5 умовних кадастрових гектарів із земель запасу Великоберезянської міської ради Таращанського району Київської області.

Також позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із заявою від 28 квітня 2021 року, в якій просив виділити йому із земель резервного фонду та (або) земель запасу села Велика Березянка Таращанської територіальної громади Білоцерківського району Київської області земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі належної йому земельної частки (паю) в розмірі 2,5 умовних гектарів згідно з судовим рішенням.

Листом від 25 травня 2021 року № Л-705/0-1266/6-21 Головне управління Держгеокадастру у Київській області повідомило позивача, що відповідно до положень Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», підставами для виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Натомість Головне управління Держгеокадастру у Київській області як територіальний орган Держгеокадастру розпоряджається землями сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до ст.ст. 116, 118, 122 Земельного кодексу України та не виконує функції щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Крім того ОСОБА_1 звертався до Таращанської міської ради із заявою від 27 червня 2021 року, в якій просив виділити йому земельну ділянку, що відповідає 2,5 умовним кадастровим гектарам на підставі належної йому земельної частки (паю) згідно з рішенням Таращанського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року у справі № 379/45/20, шляхом надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок однієї із наступних земельних ділянок комунальної форми власності з кадастровими номерами: 3224480500:02:010:0005; 3224480500:02:011:0021; 3224480500:02:014:0011; 3224480500:02:016:0004; 3224480500:02:016:0005; 3224480500:02:017:0033.

Рішенням Таращанської міської ради від 27 липня 2021 року № 1279-12-VIIІ «Про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», враховуючи, що зазначені в заяві земельні ділянки перебувають у користуванні фермерських господарств на праві постійного користування, позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орієнтовною площею 2,5 умовних кадастрових гектарів.

Також ОСОБА_1 звертався до Таращанської міської ради із заявою від 03 серпня 2021 року про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) шляхом надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, в якій просив виділити йому земельну ділянку площею, що відповідає 2,5 умовним кадастровим гектарам на підставі належної йому земельної частки (паю) згідно з рішенням Таращанського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року у справі № 379/45/20, шляхом надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу однієї із наступних земельних ділянок комунальної форми власності з кадастровими номерами: 3224480500:02:010:0005; 3224480500:02:011:0021; 3224480500:02:014:0011; 3224480500:02:016:0004; 3224480500:02:016:0005; 3224480500:02:017:0033.

Листом від 17 серпня 2021 року № 3033вих-21 Таращанська міська рада повідомила позивача, що його заява від 03 серпня 2021 року на черговій 13 сесії міської ради, яка відбудеться 27 серпня 2021 року, розглядатися не буде.

Надалі листом від 10 серпня 2021 року № 2829вих-21 Таращанська міська рада повідомила ОСОБА_1 , що виділення земельної ділянки у власність із вказаних ним земельних ділянок на цей час неможливе, оскільки відповідні земельні ділянки знаходяться у користуванні фермерських господарств «Лілея», «Кордон» та «Хлібороб» згідно з Державними актами на право постійного користування.

Також суд першої інстанції встановив, що відповідно до листів Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 05 червня 2021 року № 29-10-0.222-6215/2-21 та від 08 червня 2021 року № 29-10-0.222-6216/2-21, відповідно до державної статистичної звітності з кількісного обліку земель станом на 01 січня 2016 року на території Таращанського району Київської області (Великоберезянська) обліковуються наступні площі земель запасу - 144,7005 га.

Згідно з листом Таращанської міської ради від 04 червня 2021 року № 1925вих21 станом на 03 червня 2021 року в комунальній власності Таращанської територіальної громади Білоцерківського району Київської області перебувають земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1256,4744 га, в тому числі, що відносять до села Велика Березянка - загальною площею 172,0779 га. Щодо наявності та кількості земель сільськогосподарського призначення держаної форми власності, які відносять до села Велика Березянка у листі зазначено, що рада такою інформацією не володіє.

Також листом від 04 червня 2021 року № 1926вих21 Таращанська міська рада надала перелік земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення за межами села Велика Березянка в адміністративних межах Таращанської міської ради, до якого включено, зокрема, земельні ділянки з кадастровими номерами: 3224480500:02:010:0005; 3224480500:02:011:0021; 3224480500:02:014:0011; 3224480500:02:016:0004; 3224480500:02:016:0005; 3224480500:02:017:0033.

Відповідно до листа Таращанської міської ради від 05 липня 2021 року № 2239вих-21 щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та у користування на умовах оренди з кадастровими номерами: 3224480500:02:001:0037; 3224480500:02:009:0014; 3224480500:02:010:0005; 3224480500:02:010:0006; 3224480500:02:010:0008; 3224480500:02:011:0021; 3224480500:02:014:0011; 3224480500:02:016:0004; 3224480500:02:016:0005; 3224480500:02:017:0033, 3224480500:03:004:0035, вказані земельні ділянки, крім земельних ділянок з кадастровими номерами 3224480500:02:010:0006; 3224480500:03:004:0035 та 3224480500:02:009:0014 знаходяться у користуванні фермерських господарств. Згідно з Державними актами на право постійного користування землею, земельні ділянки з кадастровими номерами: 3224480500:02:010:0005; 3224480500:02:016:0005; 3224480500:02:011:0021; 3224480500:02:016:0004; 3224480500:02:017:0033, 3224480500:02:014:0011 надані у постійне користування громадянам України ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Не погоджуючись з рішеннями та бездіяльністю Таращанської міської ради і Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо надання земельної частки (пай) згідно з рішенням Таращанського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року у справі № 379/45/20, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що беззаперечне право позивача на земельну частку (пай) встановлено рішенням суду, яке має преюдиційне значення, а повноваження щодо реалізації такого права, в силу вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», покладені на сільські, селищні, міські ради. Разом з тим Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» не визначено підстав та умов для відмови у виділенні земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) особам, право на земельну частку (пай) яких підтверджується обов`язковим до виконання рішенням суду про визнання права на земельну частку (пай), у тому числі, таких як відсутність земель на території відповідної сільської ради. З цих підстав суд першої інстанції прийшов до висновку, що рішення Таращанської міської ради від 16 квітня 2021 року № 320-07-VIIІ «Про виділення земельної ділянки» в частині відмови позивачу у виділенні земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) є протиправним.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд першої інстанції врахував, що земельним ділянкам, за рахунок яких позивач просив виділити йому земельну ділянку, що відповідає 2,5 умовним кадастровим гектарам, присвоєні кадастрові номери: 3224480500:02:010:0005; 3224480500:02:011:0021; 3224480500:02:014:0011; 3224480500:02:016:0004; 3224480500:02:016:0005; 3224480500:02:017:0033, отже вони вважаються сформованими. Подальше формування відповідних земельних ділянок шляхом поділу здійснюється лише за технічною документацією, а не за проектом землеустрою. За висновком суду першої інстанції, належним способом реалізації рішення Таращанського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року у справі № 379/45/20 є подання позивачем заяви про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) до відповідної сільської, селищної, міської ради у порядку, визначеному Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Оскільки відповідна заява вже подавалась, суд першої інстанції прийшов до висновку, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання Таращанської міської ради повторно розглянути заяву від 19 лютого 2021 року про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, суд першої інстанції виходив з того, що вирішення питання виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) належить до повноважень сільських, селищних, міських рад шляхом прийняття відповідного рішення. Натомість до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Київській області не належить розгляд заяв про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) та прийняття рішень за результатом розгляду таких заяв.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, адже вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів виходить з того, що рішення суду від 31 травня 2022 року в частині визнання протиправним та скасування п. 2 рішення Таращанської міської ради від 16 квітня 2021 року № 320-07-VIIІ «Про виділення земельної ділянки», яким ОСОБА_1 відмовлено у виділенні земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), не є предметом апеляційного перегляду, адже не оскаржене відповідачами.

Підставою для звернення до суду з апеляційною скаргою стала незгода позивача із способом захисту його прав, що був обраний судом першої інстанції.

Так, рішенням суду від 31 травня 2022 року було зобов`язано Таращанську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 лютого 2021 року про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позивач в апеляційній скарзі просить зобов`язати Таращанську міську раду прийняти рішення про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) розміром 2,5 умовних кадастрових гектари згідно з рішенням Таращанського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року у справі № 379/45/20.

Першочергово колегія суддів звертає увагу на те, що зазначена вимога є відмінною від позовної вимоги, заявленої у позовній заяві, де позивач просив зобов`язати Таращанську міську раду прийняти рішення про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) розміром 2,5 умовних кадастрових гектари шляхом надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки / на виготовлення технічної документації щодо поділу земельної ділянки за рахунок однієї із наступних земельних ділянок комунальної форми власності з кадастровими номерами: 3224480500:02:010:0005; 3224480500:02:011:0021; 3224480500:02:014:0011; 3224480500:02:016:0004; 3224480500:02:016:0005; 3224480500:02:017:0033.

Згідно з ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Вирішуючи питання про спосіб захисту прав ОСОБА_1 , що були порушені внаслідок прийняття рішення п. 2 рішення Таращанської міської ради від 16 квітня 2021 року № 320-07-VIIІ, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд першої інстанції, встановивши, що Таращанська міська рада протиправно відмовила ОСОБА_1 у виділенні земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), прийшов до правильного висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 19 лютого 2021 року про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Перш за все, запропонований позивачем в адміністративному позові спосіб захисту його права - зобов`язання прийняти рішення про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) шляхом надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки / на виготовлення технічної документації щодо поділу земельної ділянки за рахунок однієї із наступних земельних ділянок комунальної форми власності з кадастровими номерами: 3224480500:02:010:0005; 3224480500:02:011:0021; 3224480500:02:014:0011; 3224480500:02:016:0004; 3224480500:02:016:0005; 3224480500:02:017:0033 - передбачає свободу розсуду Таращанської міської ради у виборі земельної ділянки, поділ якої належить здійснити.

Крім того суд першої інстанції правильно зазначив, що земельні ділянки, за рахунок яких позивач просив виділити йому земельну ділянку, що відповідає 2,5 умовним кадастровим гектарам, вважаються сформованими і для виділення з їх складу окремої земельної ділянки необхідно дотриматись процедури поділу.

Судом першої інстанції було враховано, що відповідне питання було порушене ОСОБА_1 у заяві від 03 серпня 2021 року, однак не знайшло свого вирішення.

У зв`язку з цим суд першої інстанції визнав протиправною бездіяльність Таращанської міської ради щодо нерозгляду у передбачений законодавством спосіб заяви про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) шляхом надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки від 03 серпня 2021 року.

З огляду на вказані фактичні обставини цієї справи, відсутні підстави вважати, що в межах спірних правовідносин виконано всі умови, визначені законом, для прийняття Таращанською міською радою рішення про виділення ОСОБА_1 земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Як зазначалося, суд першої інстанції зобов`язав Таращанську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 лютого 2021 року про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), з урахуванням його правової оцінки, наданої у рішенні. У свою чергу правова оцінка суд першої інстанції, згідно з мотивувальною частиною прийнятого рішення, полягає в тому, що вирішенню питання про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) має передувати виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, тобто фактично розгляд і вирішення заяви позивача з цього питання від 03 серпня 2021 року.

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що з наданої судом правової оцінки неможливо встановити за рахунок яких земель (земельних ділянок) Таращанська міська рада має виділити земельну частку (пай) в натурі (на місцевості). Колегія суддів повторно наголошує також на тому, що позивачем також не було визначено з якої саме земельної ділянки (3224480500:02:010:0005; 3224480500:02:011:0021; 3224480500:02:014:0011; 3224480500:02:016:0004; 3224480500:02:016:0005; 3224480500:02:017:0033) він просить виділити присуджену йому рішенням Таращанського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року у справі № 379/45/20 земельну частку (пай) в натурі (на місцевості).

Відтак, обраний судом першої інстанції спосіб захисту прав ОСОБА_1 є правильним та відповідає вимогам ч. 4 ст. 245 КАС України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених до Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо нерозгляду у передбачений законодавством спосіб заяви про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) від 29 квітня 2021 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідні повноваження перейшли до сільських, селищних, міських рад.

Позивач в апеляційній скарзі наголошує на тому, що на час розгляду його заяви від 29 квітня 2021 року повноваження надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності ще належали Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області.

Як вже зазначалося, листом від 25 травня 2021 року № Л-705/0-1266/6-21 Головне управління Держгеокадастру у Київській області повідомило позивача, що відповідно до положень Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», підставами для виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Натомість Головне управління Держгеокадастру у Київській області як територіальний орган Держгеокадастру розпоряджається землями сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до ст.ст. 116, 118, 122 Земельного кодексу України та не виконує функції щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Позивач наполягає на необхідності врахування висновків про застосування норм права в ідентичних правовідносинах, сформованих Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах від 23 квітня 2019 року у справі № 818/731/17, від 16 травня 2019 року у справі № 814/690/18, від 05 листопада 2020 року у справі № 810/4393/17, від 13 травня 2021 року у справі № 311/3550/18, згідно з якими позивач має право на отримання земельної ділянки із земель резерву (запасу), розпорядження якими в силу положень ст. 122 Земельного кодексу України відноситься до компетенції органів Держгеокадастру.

Також позивач зазначає, що така позиція Верховного Суду була актуальною до 27 травня 2021 року (відповідь на заяву позивача надано листом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 25 травня 2021 року № Л-705/0-1266/6-21) - дня, коли набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким було внесено зміни до певного переліку законодавчих актів України. Зокрема, розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту: «З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім окремих земель, які не відносяться до земель сільськогосподарського призначення».

Колегія суддів враховує, що рішенням Таращанського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року у справі № 379/45/20 за ОСОБА_1 визнано право на земельну частку (пай) в розмірі 2,5 умовних кадастрових гектара із резервного фонду земель села Велика Березянка Таращанського району Київської області, переданих у державну власність при розпаюванні КСП «Прогрес».

Позивач правильно зазначає, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду, у випадку визнання права на земельну частку (пай) за рішенням суду із земель державної власності, відповідні рішення уповноважений приймати територіальний орган центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин.

На час підготовки листа від 25 травня 2021 року № Л-705/0-1266/6-21 Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким всі землі сільськогосподарського призначення державної власності, розташовані за межами населених пунктів, визнано землями комунальної власності відповідних територіальних громад, ще не набув чинності.

Визначаючи обсяг повноважень Головного управління Держгеокадастру у Київській області станом на 25 травня 2021 року у спірних правовідносинах, суд першої інстанції врахував виключно положення ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», яка визначає повноваження лише сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що рішенням Таращанського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року у справі № 379/45/20 за ОСОБА_1 визнано право на земельну частку (пай) із резервного фонду земель, переданих у державну власність, у зв`язку з чим при визначенні органу, уповноваженого на прийняття відповідного рішення, належало керуватися ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України.

Зазначена норма права передбачає, що Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З урахуванням практики застосування ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України в аналогічних правовідносинах, що викладена у наведених позивачем постановах Верховного Суду від 23 квітня 2019 року у справі № 818/731/17, від 16 травня 2019 року у справі № 814/690/18, від 05 листопада 2020 року у справі № 810/4393/17, від 13 травня 2021 року у справі № 311/3550/18, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області допустило противну бездіяльність, не розглянувши у передбачений законодавством спосіб заяву ОСОБА_1 від 29 квітня 2021 року про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до рішення Таращанського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року у справі № 379/45/20.

Водночас колегія суддів також враховує, що завданням адміністративного судочинства згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Київській області, допущеної під час розгляду заяви від 29 квітня 2021 року, на цей час не призведе до захисту прав та інтересів ОСОБА_1 у спірних правовідносинах, не сприятиме реалізації ним права на виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), а тому не є ефективним механізмом забезпечення права, на захист якого спрямований адміністративний позов.

Позивач в апеляційній скарзі також зазначає, що правозастосовча практика Верховного Суду, яка полягала в тому, що для реалізації права на земельну ділянку за рахунок земель запасу державної форми власності належить звертатися до органів Держгеокадастру, втратила актуальність 27 травня 2021 року.

За таких обставин, незважаючи на обґрунтованість доводів позивача щодо бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Київській області, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення відповідної позовної вимоги.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача в цілому не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування прийнятого рішення.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді В.В. Файдюк

С.Б. Шелест