Ухвала

від 14.12.2022 по справі 640/12755/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 640/12755/20

адміністративне провадження № К/990/32931/22

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е., перевіривши касаційну скаргу адвоката Піпка Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року

у справі за позовом Гавришівської сільської ради Вінницького району Вінницької області до Кабінету Міністрів України, треті особи - Вінницька міська рада, ОСОБА_1 про визнання протиправним та нечинним розпорядження і зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

Гавришівська сільська рада Вінницького району Вінницької області звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Кабінету Міністрів України, третя особа Вінницька міська рада, в якій просила суд (з урахуванням заяви від 26.07.2020 року про збільшення розміру позовних вимог):

- визнати протиправним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 512-р від 06.05.2020 «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Вінницької області» в частині включення Гавришівської, Стадницької, Великокрушлинецької, Малокрушлинецької територіальних громад Вінницького району Вінницької області до складу Вінницької міської об`єднаної територіальної громади та зобов`язати Кабінет Міністрів України включити до Перспективного плану формування територій громад Вінницької області Гавришівську об`єднану територіальну громаду Вінницького району Вінницької області у складі Гавришівської, Стадницької, Великокрушлинецької, Малокрушлинецької територіальних громад Вінницького району Вінницької області з адміністративним центром в селі Гавришівка Вінницького району Вінницької області чи застосувати більш ефективний спосіб захисту прав позивача;

- визнати протиправним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №707-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» в частині включення Гавришівської, Стадницької, Великокрушлинецької та Малокрушлинецької територіальних громад Вінницького району Вінницької області до складу Вінницької міської об`єднаної територіальної громади Вінницької області та зобов`язати Кабінет Міністрів України включити до Переліку територіальних громад Вінницької області Гавришівську об`єднану територіальну громаду Вінницького району Вінницької області у складі Гавришівської, Стадницької, Великокрушлинецької та Малокрушлинецької сільських територіальних громад з адміністративним центром в селі Гавришівка Вінницького району Вінницької області.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 512-р від 06 травня 2020 року «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Вінницької області» в частині включення Гавришівської територіальної громади Вінницького району Вінницької області до складу Вінницької міської об`єднаної територіальної громади.

Визнано протиправним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №707-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» в частині включення Гавришівської територіальної громади Вінницького району Вінницької області до складу Вінницької міської об`єднаної територіальної громади Вінницької області. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2021 року - скасовано, у задоволенні адміністративного позову Гавришівської сільської ради Вінницького району Вінницької області до Кабінету Міністрів України, треті особи - Вінницька міська рада, ОСОБА_1 про визнання протиправним та нечинним розпорядження і зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

25 листопада 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Піпка Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункти1 та 4 частини 4 статті 328 КАС України як на підстави касаційного оскарження.

Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Слід зазначити, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що скаржником не зазначено ані норми права, яку неправильно застосовано або порушено судом апеляційної інстанції, ані постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо цієї ж норми права, який не враховано судом в оскаржуваному рішенні, не доведено подібності правовідносин у постанові Верховного Суду та у цій справі, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Також в касаційній скарзі скаржником зазначено, що вона подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою та третьою статті 353 цього Кодексу.

При цьому, скаржником з посиланням на пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України зазначено про неправильне застосування норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Однак, у випадку посилання на пункт 1 статті 353 КАС України, вона має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення та за умови обґрунтованості такої підстави.

Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження судових рішень.

З огляду на викладене, Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обгрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу адвоката Піпка Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі за позовом Гавришівської сільської ради Вінницького району Вінницької області до Кабінету Міністрів України, треті особи - Вінницька міська рада, ОСОБА_1 про визнання протиправним та нечинним розпорядження і зобов`язання вчинити дії - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська