Постанова

від 14.12.2022 по справі 2-1178/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-1178/11 Головуючий суддя І інстанції Агапова Р. О.

Провадження № 22-ц/818/3685/22 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: визнання права власності

ПО С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Валки.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючогоЯцини В.Б.,

суддів колегії Бурлака І.В.,Котелевець А.В.,

за участю секретаря судового засіданняСупрун Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» наухвалу Дзержинського районного суду м. Харковавід 22 вересня 2022 року, у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС" про заміну стягувача, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2022 року ТОВ «Укрдебт Плюс» звернулось до суду з заявою про заміну стягувача у цивільній справі №2-1178/11 з примусового виконання виконавчих листів з ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «Укрдебт Плюс», про видачу дублікату ТОВ «Укрдебт Плюс» виконавчого листа у цивільній справі №2-1178/11 та поновлення строку пред`явлення його до виконання.

Заява мотивована тим, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.07.2011 стягнуто на користь ПАТ «УкрСиббанк» солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором на суму 81 312,53 доларів США, судовий збір у розмірі 1 700,00грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120,00грн.

08.12.2011 міжПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого відбулось відступлення прав вимоги в тому числі за кредитним договором №11356480000, заборгованість за яким стягнуто з відповідачів.

07.11.2019 між ПАТ «Дельта Бак» та ТОВ «Укрдебт Плюс» укладено договір №2082/К про відступлення прав вимоги, за яким у тому числі відступлено право вимоги завищим кредитним договором №11356480000.

Заявник вказує, що виконавчі листи по справі не отримував, у зв`язку з чим просить також видати їх дублікати та поновити строк пред`явлення вказаних виконавчих листів до виконання.

Представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 проти задоволення заяви заперечувала, зазначила, що заявником не чітко визначена вимога щодо заміни сторони виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження за відсутності виконавчого провадження неможлива, заявником не доведено поважності пропуску строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Укрдебт Плюс», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу скасувати, та задовольнити заяву.

Скарга мотивована тим, що суд незаконно відмовив у заміні стягувача, оскільки за змістом ст .512 ЦК України, ст.442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Зазначає, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження.

Вказує, що ТОВ «Укрдебт Плюс» набув всіх прав кредитора, у тому числі і на отримання виконання зобов`язань за кредитним договором та за усіма договорами забезпечення, а тому звернення правонаступника кредитора виповідає вимогам чинного законодавства.

Зауважує, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Звертає увагу на те, що при передачі документів за наслідком укладення договору відступлення прав вимоги від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «УкрДебт Плюс» було виявлено, що виконавчі документи за рішенням суду від 06 липня 2011 року відсутні. Рішення суду від 06 липня 2011 року не виконано, виконавчі листи у стягувача і в органах виконавчої служби відсутні.

Просить врахувати, що товариство набуло прав кредитора лише у листопаді 2019 року, що унеможливлювало своєчасне пред`явлення виконавчих документів до виконання, отже строк пропущено з поважних та незалежних від них причин

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником лише за наявності відкритого виконавчого провадження, що викладено у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 року у справі № 916/617/17.

Вказує, що заміна стягувача у виконавчих листах у цій справі є неможливою через те, що такі виконавчі листи у заявника відсутні.

Вказує, що заявником не доведено поважності пропуску строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання, оскільки рішення набрало законної сили 18.07.2011 року, ПАТ «УкрСиббанк» звернулось до суду з заявою про видачу виконавчого листа ще 22.09.2011року, які були видачі 23.01.2012 року. Строк пред`явлення до виконання сплив 18.07.2012 року проте ані ПАТ «УкрСиббанк» ані ПАТ «Дельта Банк» до виконання вказані виконавчі листа не пред`явили.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2ст.376 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання та були належним чином повідомлені про судове засідання, що відповідно до ст. 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розгляду справи, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннямист.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону оскаржене судове рішення у повній мірі не відповідає.

Стаття 376 ЦПК України передбачає наступні підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення:

1. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції зазначив, що судом у справі виконавчий лист не видавався, виконавче провадження з примусового виконання рішення не відкривалося, тому заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, про що подана заява, є неможливою.

Зазначено, що заявником не доведено, а матеріали справи не містять доказів видачі виконавчого листа по вказаній справі, з огляду на що заява про видачу дублікату виконавчого документа необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Проте в повному обсязі з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Судом встановлено, рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.07.2011 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства УкрСиббанк заборгованість у сумі 81 312,53 дол. США, що за курсом НБУ станом на 06.07.2011 року складало 648 247,88грн., судовий збір в сумі 1700,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн.

Процесуальне правонаступництво в розумінністатті 55 ЦПК Українидопускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно дост. 442 ЦПК Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченомустаттею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 5ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про зміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Підставою правонаступництва є відступлення права вимоги відповідно до положеньглави 47 ЦК України.

Правонаступництво у виконавчому провадженні є заміна однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом права його попередника до іншої особи, що раніше не брала участь у виконавчому провадженні.

Підставою правонаступництва юридичної особи є, зокрема, й відступлення права вимоги за кредитними договорами, яке підтверджено документально.

Звертаючись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження ТОВ «УкрДебт Плюс» зазначає, що 08.12.2011між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.

07.11.2019 між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (продавець) таТовариством з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до п.1.1 якого продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають, зокрема, право вимоги до позичальників, заставодавців, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах, наведених у додатку №1 та №2 до цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених у ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 378 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора у зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Тобто, поняття "заміна сторони виконавчого провадження" та "заміна стягувача у виконавчому листі" не є тотожними, а заміна сторони його правонаступником може відбуватися як до відкриття виконавчого провадження так і при відкритому виконавчому провадженні, тобто може бути проведена на будь-якій стадії.

Частиною 5 статті 442 ЦПК України, врегульоване питання заміни боржника або стягувача до відкриття виконавчого провадження і в разі такої заміни немає правового значення чи виданий виконавчий лист, чи ні, оскільки новий кредитор, яким є стягувач на підставі відповідного рішення суду, як правонаступник відповідно до п. 2 ч.1 ст. 512, ст. 514 ЦК України набуває усі процесуальні права та обов`язки свого попередника в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, у тому числі право на звернення стягнення відповідного рішення до примусового виконання у передбаченого законом порядку.

Отже, наявність чи відсутність виконавчого листа, а також факт відкриття чи закриття виконавчого провадження не впливає на можливість заміни стягувача, оскільки вказані норми п. 2 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України, якими врегульовані заміна кредитора не містять таких додаткових умов.

Оскільки суд першої інстанції в цій частині порушив норми матеріального і процесуального права, а доводи скарги в цьому питанні знайшли своє підтвердження, то відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України колегія суддів частково скасовує оскаржене судове рішення та ухвалює нове про задоволення заяви про заміну стягувача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно замінити стягувача у виконавчих листах, виданих Дзержинським судом м. Харкова 23 січня 2012 року на виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.07.2011 про стягнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства УкрСиббанк заборгованість у сумі 81 312,53 дол. США, що за курсом НБУ станом на 06.07.2011 року складало 648 247,88грн., судовий збір в сумі 1700,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн, а не у виконавчому провадженні.

Однак в іншій частині, що стосується поважності спливу строків для отримання дубліката виконавчих листів та їх видачі, - доводи скарги належним чином не доведені, а тому колегія суддів їх відхиляє.

У статті 375 ЦПК України зазначені наступні підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін:

1. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК Україниу разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідноч. 1ст. 433 ЦПКУкраїниу разі пропуску строкудляпред`явлення виконавчогодокумента до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановленийзакономстрок виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбаченийзакономспосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 22 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» виконавчі документи (виконавчі листи) можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

З копії ухвали апеляційного суду Харківської області від 19 листопада 2014 року яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що 22 вересня 2011 року первинний кредитор та стягувач - представник ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду із заявою про видачу виконавчих листів по справі № 2-1178/2011.

23 січня 2012 року по вказаній цивільній справі стягувачу було видано три виконавчих листи із зазначенням того, що рішення набрало законної сили 18 липня 2011 року.

Таким чином, виходячи з наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення рішення від 06 липня 2011 року до виконання з 18 липня 2011 року по 18 липня 2012 року.

Однак заявник не надав до справи інформації та відповідних документів про пред`явлення згаданих виконавчих листів до виконання в матеріалах справи. За змістом ч2 ст. 55 ЦПК України усі процесуальні ризики, пов`язані з їх збереженням та своєчасним зверненням стягнення до примусового виконання - покладається виключно на стягувача.

Посилання ТОВ «УкрДебт Плюс» на те, що вони уклали договір та стали правонаступниками лише у 2019 році і тому не мали можливість раніше звернутись до суду для отримання дублікату виконавчого листа колегія суддів відхиляє, оскільки у даному випадку за змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора (стягувача) перейшли права первісного кредитора (стягувача) у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, з урахуванням положення норми ч. 2 ст. 55 ЦПК України. Із заявою про видачу дублікату виконавчих листів заявник звернувся у січні 2022 року, заявнику станом на 07.11.2019 року було відомо про відсутність виконавчого листа, заява не містить зазначення поважних причин пропуску строку.

Матеріали справи не містять доказів, що починаючи з 23 січня 2012 року та протягом строку, встановленого Законом України "Про виконавче провадження", стягувач иа йрнр правонаступник вживали активні дії для реалізації своїх прав по виконанню рішення суду, зверталися з відповідними заявами до виконавчої служби з приводу з`ясування місцезнаходження виконавчого листа, обставин зникнення його тощо.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду залишається невиконаним, оскільки такі наслідки пов`язані з недоліками щодо відсутності виконавчих документів на день укладання та під час виконання договору між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (продавець) таТовариством з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» (покупець) про купівлю-продаж прав вимоги, який не є предметом цього спору. Усі процесуальні ризики, пов`язані з можливістю чи неможливістю виконання цього договору знаходяться поза межами цієї справи та покладаються виключно на його сторони.

Враховуючи те, що можливість відмови у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання передбачена нормами цивільного процесуального законодавства, зважаючи на тривалість пропуску такого строку, відсутність доказів поважності причин його пропуску, відмова у поновленні такого строку не суперечить міжнародно-правовим актам щодо захисту прав і свобод людини та практиці Європейського суду з прав людини, а застосовувані судом обмеження переслідують легітимну мету та зберігають розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями, доводи апеляційної скарги про порушення права позивача на справедливий судовий розгляд є необґрунтованими та підлягають відхиленню.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала в цій частині постановлена судом першої інстанції з додержанням норм матеріального іпроцесуального права , тому відповідно до ст. 375 ЦПК України підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, невбачається.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харковавід 22 вересня 2022 року в частині відмови у задоволенні зави Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС" про заміну стягувача - скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС" про заміну стягувача - задовольнити.

Замінити стягувача за рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.07.2011 про стягнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства УкрСиббанк заборгованість у сумі 81 312,53 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.07.2011 року складало 648 247,88грн, судовий збір в сумі 1700,00грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС".

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харковавід 22 вересня 2022 року, в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС" про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 14 грудня 2022 року.

Головуючий В.Б. Яцина

Судді колегії І.В. Бурлака

А.В. Котелевець