Ухвала

від 12.12.2022 по справі 757/35941/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35941/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_16.,

при секретарі ОСОБА_17.,

за участю прокурора ОСОБА_18.

захисника ОСОБА_19.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_20 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Набутів, Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, громадянина України, одруженого, заступника Голови Федерації профспілок України, одруженого, на утриманні якого знаходиться двоє неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_20, за погодженням із прокурором другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_21 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У вказаному провадженні ОСОБА_1 підозрюється у розтраті чужого майна, що перебувало у його віданні шляхом зловживання, будучи службовою особою, своїм службовим становищем, вчиненій за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, у зв`язку з чим, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, перебуваючи на волі та використовуючи при цьому свої можливості та стійкі зв`язки як службової особи, яка постійно здійснює функції представника влади, беззаперечно буде вчиняти дії спрямовані на знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та ОСОБА_1 відомо про їх місцезнаходження, а органом досудового розслідування такі речі і документи не вилучені, а також впливати на осіб, які є свідками вчинення кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника голови ФПУ, має реальну можливість знищити речі чи підробити і документи, що мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків, які є підпорядкованими працівниками установи та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або ж продовжити протиправну поведінку.

Також, ураховуючи, що ОСОБА_1 є службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади, він має об`єктивну можливість шляхом погроз, залякування та шантажу примусити свідків змінити показання, чим вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки більшість членів органів управління та працівників ФПУ, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» є прямо або опосередковано підлеглими заступника Голови ФПСУ ОСОБА_1 .

Також у ході досудового розслідування отримано інформацію, що ОСОБА_1 , займаючи вказану посаду, з метою особистого збагачення здійснює вплив на підлеглих йому керівників акціонерних товариств надаючи їм усні вказівки про необхідність вчинення тих чи інших незаконних дій, пов`язаних з майном цих юридичних осіб. Крім того, ОСОБА_1 особисто, або через довірених йому осіб, здійснює вплив на членів органів управління ФПУ та акціонерних товариств, шляхом їх підкупу, погроз застосування наявних в нього службових повноважень тощо. Стабільним джерелом отримання «доходів» ОСОБА_1 є також періодичні незаконні платежі від керівників підвідомчих підприємств, яких він рекомендував на ці посади, можливо і від керівників акціонерних товариств, створених ФПУ.

Крім цього, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що підозрюється в учиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі до дванадцяти років та маючи в наявності паспорт громадянина України для виїзду за кордон, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень та встановленню істини в кримінальному провадженні.

Також є підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі до вирішення питання про виявлення майна з метою його конфіскації та накладення на нього арешту, та використовуючи свої професійні знання, досвід, особисті та ділові зв`язки, швидко та ефективно вчинить активні дії щодо приховання такого майна, перешкоджаючи таким чином виконанню завдань кримінального провадження.

У зв`язку з цим, виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у межах завданої державі шкоди у розмірі 138 308 921 (сто тридцять вісім мільйонів триста вісім тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн., що складає 51 531 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання з підстав в ньому зазначених.

Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання. Захисник зазначив, що стороною обвинувачення не доведені мета застосування запобіжного заходу, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, необґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення. Захисник зазначив, що інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення не стосується розтрати державного майна, а тому державі не могли бути завдані збитки, у розмірі зазначеному слідчим у клопотанні.

На підставі викладеного просили застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Як встановлено в ході судового розгляду, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 за підозрою ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1 відповідно до розпорядження голови Федерації професійних спілок України № 59-к від 05.04.2013 прийнято на роботу виконувачем обов`язків заступника голови Федерації професійних спілок України (далі за текстом ФПУ).

Відповідно до постанови президії ФПУ № П-18-3 від 23.04.2013 ОСОБА_1 призначено виконувачем обов`язків заступника голови ФПУ, а 27.04.2014 постановою ради ФПУ № Р-7-3 його обрану на посаду заступника голови ФПУ (у подальшому постановами № Р-1-6 від 24.03.2016 та № Р-1-7 від 25.05.2021 останнього переобрано на займану посаді).

Постановою президії ФПУ № П-38-29 від 02.04.2015 затверджено функціональні обов`язки заступників голови ФПУ, визначені головою ФПУ відповідно до п. 9 ст. 42 статуту ФПУ, згідно яких заступник голови ФПУ - ОСОБА_1 здійснює повноваження та виконує обов`язки з наступних питань: взаємодії з органами державної влади щодо захисту прав власності, інших майнових прав і інтересів ФПУ, її членських організацій; виконання завдань та рішень виборних органів ФПУ, пов`язаних з реалізацією майнової політики ФПУ; організації профспілкової експертизи законопроектів, державних програм, внесення до відповідних органів державної влади пропозицій щодо прийняття законів з питань власності, інших майнових прав та інтересів ФПУ, її членських організацій; координації господарських та інвестиційних заходів щодо ефективного використання майна профспілок; фінансово-економічної діяльності ФПУ та юридичних осіб; тощо. Також на ОСОБА_1 покладено обов`язок безпосередньої координації діяльності структурних підрозділів апарату ФПУ: департаменту корпоративних прав та майна, прес-центру, наділено правом підпису банківських та фінансових документів ФПУ.

Згідно затверджених постановою президії ФПУ № П-2-16 від 22.06.2016 функціональних обов`язків на заступника голови ФПУ ОСОБА_1 додатково покладено здійснення координації діяльності постійної комісії ради ФПУ з питань фінансової роботи та бюджету.

Рішенням наглядової ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» № Р10-1 від 24.04.2018 ОСОБА_1 обрано головою наглядової ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 54 Закону України «Про акціонерні товариства» голова наглядової ради організовує її роботу, скликає засідання наглядової ради та головує на них, відкриває загальні збори, організовує обрання секретаря загальних зборів, якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства, здійснює інші повноваження, передбачені статутом та положенням про наглядову раду.

Відповідно до п. 7.26. статуту приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780) в редакції, затвердженої рішенням загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 25.04.2014 (протокол № 3б-26) (далі за текстом - статут), наглядова рада товариства є органом управління товариства, що здійснює захист прав акціонерів у період між проведенням загальних зборів товариства і в межах своєї компетенції несе відповідальність перед акціонерами за виконання своїх функцій, сприяє реалізації статутних завдань товариства, контролює і регулює діяльність правління товариства в питаннях стратегічного планування, спрямованого на підвищення прибутковості та конкурентоспроможності товариства, забезпечення рентабельності діяльності товариства, ефективності використання інвестицій та майна тощо.

Відповідно до п. 7.31. статуту голова наглядової ради виконує функції головуючого на засіданнях наглядової ради та здійснює інші повноваження, передбачені цим статутом та положенням про наглядову раду.

Відповідно до п. 7.34.29. статуту ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» до виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішень про вчинення товариством (у тому числі дочірніми підприємствами, філіями, представництвами та іншими відокремленими підрозділами) будь-яких правочинів, спрямованих на обтяження чи обмеження права власності товариства на належні йому основні засоби, у тому числі про передачу в оренду, управління тощо строком понад три роки, а також як внесок у спільну діяльність, крім тих, що відносяться до виключної компетенції загальних зборів, також правочині, пов`язаних з земельними правовідносинами: оренди/суборенди та земельного сервітуту, надання дозволу на вилучення незалежно від площі земельних ділянок, які перебувають у власності/користуванні товариства та/або його дочірніх підприємств, філій та інших відокремлених підрозділів.

Відповідно до п. 7.34.30. статуту до виключної компетенції наглядової ради також належить прийняття рішень про укладання товариством, дочірніми підприємствами, філіями, представництвами та іншими відокремленими підрозділами правочинів щодо відчуження нерухомого майна, основних фондів: складів, гаражів, теплиць, оранжерей, санітарно-побутових об`єктів, пралень, прохідних, кафе, барів, магазинів, автостоянок, об`єктів соціальної інфраструктури міст та селищ (житлових будинків, гуртожитків, дитячих садків, робочих їдалень, танцювальних та спортивних майданчиків тощо), скульптурних споруд, елементів благоустрою, малих архітектурних форм, тощо.

Відповідно до п. 4.1.29. положення про наглядову раду приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» від 26.04.2017 (протокол № 3б-34) до виключної компетенції наглядової ради, встановленої законодавством України та статутом, належить прийняття рішень про надання згоди на вчинення товариством (у тому числі дочірніми підприємствами, філіями, представництвами та іншими відокремленими підрозділами) будь-яких правочинів, спрямованих на обтяження чи обмеження права власності товариства на належні йому основні засоби, в тому числі про передачу в оренду, управління тощо строком понад три роки, а також як внесок у спільну діяльність, крім тих, що відносяться до виключної компетенції загальних зборів, а також правочинів, пов`язаних з земельними правовідносинами.

Відповідно до п. 4.1.31. цього положення до виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішень про укладання товариством, дочірніми підприємствами, філіями, представництвами та іншими відокремленими підрозділами, правочинів щодо відчуження нерухомого майна, основних фондів: складів, гаражів, теплиць, оранжерей, санітарно-побутових об`єктів, пралень, прохідних, кафе, барів, магазинів, автостоянок, об`єктів соціальної інфраструктури міст та селищ (житлових будинків, гуртожитків, дитячих садків, робочих їдалень, танцювальних та спортивних майданчиків тощо), скульптурних споруд, елементів благоустрою, малих архітектурних форм, тощо.

Відповідно до п. 5.2.2. цього положення член наглядової ради товариства зобов`язаний керуватися у своїй діяльності нормами законодавства України тощо.

Відповідно до п. 6.2. цього положення голова наглядової ради товариства: організовує роботу наглядової ради, розподіляє обов`язки між членами наглядової ради та здійснює контроль за реалізацією рішень наглядової ради; скликає засідання наглядової ради та головує на них, затверджує порядок денний засідань, організовує ведення протоколів засідань та підписує їх; підписує протоколи засідань наглядової ради та інші документи, які затверджені (прийняті) наглядовою радою або складені на виконання прийнятого наглядовою радою рішення; в межах прийнятих наглядовою радою рішень видає розпорядження, обов`язкові для виконання головою та членами правління товариства тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином ОСОБА_1 в силу наданих повноважень був наділений обов`язками щодо здійснення керівництва трудовим колективом та ділянкою роботи, а також щодо розпорядження майном, а отже був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, тобто був службовою особою.

У невстановлений досудовим розслідуванням день та час у заступника голови Федерації професійних спілок України та за сумісництвом голови наглядової ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на розтрату чужого майна - державного майна, що перебувало у віданні ПрАТ «Укпрофоздоровниця», який було реалізовано за наступних обставин.

Постановою Верховної Ради Української РСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР» № 506 від 29 листопада 1990 року введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Із проголошенням незалежності України весь економічний, науковий і технічний потенціал, розміщений на її території, став державною власністю України. Згідно з Указом Президії Верховної Ради України № 1452-XII від 30 серпня 1991 року «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави» та Законом України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об`єктів союзного підпорядкування, розташованих на території нашої країни, визнано державною власністю України.

Статтями 1, 3 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» № 1540 від 10.09.1991 передбачено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об`єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Крім того, ст. 4 цього Закону визначено, що рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 «Про проголошення незалежності України» без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Отже, майно передавалось профспілкам лише у відання, оскільки відповідно до статуту професійних спілок СРСР, затвердженого постановою XVIII з`їзду профспілок СРСР від 01.01.1987, вони мали статус загальносоюзної громадської організації, а тому представники Федерації незалежних профспілок України, 24.01.1992 незаконно передали АТ «Укрпрофоздоровниця», та у невстановлений досудовим розслідуванням день і час АТ «Укрпрофтур» частину майна у власність, відповідно до підписаних актів приймання-передачі, не зважаючи на те, що розпоряджатись спірним майном вправі був виключно Фонд державного майна України.

Так, постановою Верхової Ради України від 10.04.1992 «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України» визначено, що майно та фінансові ресурси, розташованих на території України підприємств, установ та об`єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР вирішено передати Фонду державного майна України.

Щодо майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, у зв`язку із законодавчою невизначеністю правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР та з метою його збереження в інтересах громадян України Верховна Рада України постановою № 3943 - ХІІ від 04.02.1994 «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» встановила, що тимчасово, до законодавчого визначення суб`єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

На виконання Постанови Верховної Ради України № 461/96-ВР від 01.11.1996 «Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної Ради України «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР», Фондом державного майна України разом з громадськими організаціями за участю відповідних органів державної влади було проведено інвентаризацію майна загальносоюзних громадських організацій станом на 24.08.1991 та складено переліки суб`єктів, зокрема Федерації професійних спілок України, у володінні яких знаходилось це майно, розташоване на території України. Зазначені переліки 01.04.1997 були направлені на адресу Верховної Ради України.

Відповідно до тимчасового положення про Фонд державного майна України та Закону України «Про Фонд державного майна України», з прийняттям якого наведене положення втратило чинність, Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, що належить до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та оціночної діяльності.

Таким чином, передача майнових комплексів у відання Української республіканської ради профспілок, правонаступником якої після розпаду СРСР стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому - Федерація професійних спілок України, жодним чином не мала наслідком зміну форми власності переданого майна, яке так і залишилося державним.

Отже майно, що розташоване на території України та перебувало у віданні загальносоюзної громадської організації, а на момент створення Федерації професійних спілок України, ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», ЗАТ «Укрпрофтур» тощо, перебувало у державній власності, то таке майно не могло бути відчужене без згоди його власника - держави в особі Фонду державного майна України.

У свою чергу ОСОБА_1 , займаючи вказані вище посади, був наділений повноваженнями щодо вирішення питань захисту майнових прав та інтересів Федерації професійних спілок України, а також заснованих нею юридичних осіб, у тому числі ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», отже йому було достовірно відомо вимоги діючих нормативно-правових актів України та судової практики з приводу того, що розташоване на території України майно, яке перебувало у віданні Федерації професійних спілок України, акціонерних товариств «Укрпрофоздоровниця», «Укрпрофтур» та створених ними юридичних осіб, є державною власністю, стосовно якої існує визначений законодавством України порядок відчуження.

Проте, з метою незаконної розтрати державного майна, а саме об`єкта нерухомості - нежитлового будинку курортної бальнеолікарні загальною площею 11629,30 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 разом з невстановленими на даний час слідством особами, серед яких також працівники Федерації професійних спілок України, АТ «Укрпрофоздоровниця», члени органів управління даного товариства, не бажаючи бути викритими у вчиненні неправомірних дій, розробили злочинний план відчуження державного майна, згідно якого розподілили між собою ролі та узгодили певний алгоритм дій, що, на думку останніх, мав надати їх діям вигляд правомірності та запобігти у подальшому їх притягненню до кримінальної відповідальності.

Злочинним планом було передбачено, що уповноваженими особами товариства спершу описується занедбаний технічний стан об`єкта нерухомості та збитковість за результатами господарської діяльності; після чого проводиться його занижена оцінка підконтрольними експертами для того, щоб майбутній визначений покупець здійснив офіційну мінімальну оплату; у подальшому працівниками правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» готуються, погоджуються наглядовою радою товариства та подаються до Федерації професійних спілок України відповідні документи про надання дозволу на реалізацію попередньо визначеного об`єкта нерухомого майна, що перебував в управлінні цієї юридичної особи; після надання президією Федерації професійних спілок України згоди на відчуження об`єкту нерухомого майна, який планується продати нібито через офіційні конкурсні торги, наглядовою радою ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» скликається засідання, на якому остаточно затверджується рішення щодо реалізації визначеного майна, а уповноваженою ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» особою оформлюється нотаріальна угода купівлі-продажу цього об`єкта нерухомого майна.

При цьому ОСОБА_1 та інші невстановлені на даний час слідством особи, використовуючи своє службове становище, здійснювали вплив (погрози, підкуп, вмовляння) на окремих членів відповідних органів управління товариства, у тому числі правління, наглядової ради та загальних зборів акціонерів ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», а також членів президії Федерації професійних спілок України, які не входили до кола співучасників злочину, з метою переконання їх у прийнятті незаконних рішень щодо відчуження нежитлової будівлі - будівлі курортної бальнеолікарні у складі: курортна бальнеолікарня, «А» та будівля гаражів, «В», які обліковуються на балансі ДП «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» і розташовані за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, будинок 34; інших членів цих органів, які також не входили до кола співучасників злочину, вводили в оману та створювали у них хибне уявлення щодо законності прийняття цими органами відповідних рішень, пов`язаних з відчуженням цього об`єкту.

На виконання свого злочинного плану, діючи умисно та скоординовано за попередньою змовою групою осіб, з метою створення уявної видимості правомірності відчуження об`єкта нерухомого майна, шляхом прийняття органами управління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та Федерації професійних спілок України відповідних колегіальних рішень про надання згоди на відчуження державного майна, не маючи на те законних повноважень, з подальшим вибором майбутнього покупця за нібито конкурсною процедурою, намагаючись таким чином уникнути у майбутньому кримінальної відповідальності, переслідуючи корисливий мотив та мету, пов`язану із незаконним відчуженням державного майна - нежилого будинки курортної бальнеолікарні площею 11629,30 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 та інші невстановлені на даний час слідством особи організували підготовку ініціативних документів щодо необхідності відчуження вказаного об`єкту нерухомості з подальшим їх розглядом у відповідних органах управління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та Федерації професійних спілок України і прийняття ними незаконних рішень про його відчуження.

Так, до ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» на розгляд надійшло звернення ДП «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» № 47 від 25.05.2018 з пропозицією відчуження майнового комплексу підприємства, а саме: нежитлової будівлі - будівлі курортної бальнеолікарні у складі: курортна бальнеолікарня, «А» площею 11672,3 м2 та будівля гаражів, «В» площею 356,9 м2 , які обліковуються на балансі ДП «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» і розташовані за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, будинок 34.

04.06.2018 правлінням ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» прийнято рішення № П2-2 про визначення шляхів виведення ДП «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» з кризового фінансового стану, а саме: про передачу в довгострокову оренду майнового комплексу ДП «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»; завершення перетворення ДП «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» в товариство з обмеженою відповідальністю та залучення інвестора для розвитку та модернізації підприємства; відчуження курортної бальнеолікарні шляхом продажу за конкурсом за ринковою вартістю, визначеною на підставі незалежної оцінки.

Цим рішенням голові правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» ОСОБА_2 доручено звернутись до Федерації профспілок України, наглядової ради та до об`єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» стосовно вибору шляхів по виведенню підприємства з фінансової кризи.

15.06.2018 ОСОБА_1 , перебуваючи в адміністративній будівлі за місцем знаходження службових приміщень ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, діючи на виконання злочинного плану, переслідуючи на меті незаконне відчуження державного майна, у порушення вимог законодавства, зокрема вимоги Указу Президії Верховної Ради України № 1452-XII від 30.08.1991 «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави», Закону України від 10.09.1991 «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України», Постанови Верховної Ради України № 3943-ХІІ від 04.02.1994 «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» та інших, вказаних вище, нормативних актів, достовірно знаючи їх вимоги, підписав як голова наглядової ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» рішення № Р15-2 від 15.06.2018 про визнання недоцільним подальше використання курортної бальнеолікарні.

21.06.2018 постановою президії Федерації професійних спілок України № П-15-10 погоджено рішення правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» № П2-2 від 04.06.2018 «Про результати роботи ДП «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та рішення наглядової ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» № Р15-2 від 15.06.2018 «Про відчуження нежилого будинку - курортна бальнеолікарня, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 » щодо відчуження об`єкта нерухомого майна - нежилого будинку - курортної бальнеолікарні дочірнього підприємства «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, будинок 34, у складі: курортна бальнеолікарня, «А» площею 11672,3 м2 та будівля гаражів, «В» площею 356,9 м2 шляхом продажу на конкурсі за ринковою вартістю, визначеною на підставі незалежної оцінки, за умови отримання погодження регіонального об`єднання профспілок.

31.07.2018 ОСОБА_1 як голова наглядової ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», перебуваючи в адміністративній будівлі за місцем знаходження службових приміщень ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», що за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, діючи відповідно до злочинного плану, в порушення вказаних вище нормативно-правових актів України, підписав рішення № Р19-1 від 31.07.2018 про погодження проекту рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» щодо відчуження курортної бальнеолікарні, шляхом продажу за конкурсом за ринковою вартістю, визначеною на підставі незалежної оцінки та за умови погодження об`єднанням профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок». Цим рішенням, серед іншого, голові правління товариства ОСОБА_2 доручено внести дане питання на розгляд загальних зборів акціонерів ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».

10.09.2018 на позачергових загальних зборах акціонерів ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» прийнято рішення № 3б-36/3 про надання дозволу на відчуження курортної бальнеолікарні шляхом продажу за конкурсом за ринковою вартістю, визначеною на підставі незалежної оцінки, а також доручено голові правління товариства ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу вказаних об`єктів нерухомості та підписати акт прийманні-передачі вказаного майна.

26.12.2018 ОСОБА_1 як голова наглядової ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», перебуваючи в адміністративній будівлі за місцем знаходження службових приміщень ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», що за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, діючи відповідно до розробленого злочинного плану, підписав рішення № Р29-13 від 26.12.2018 про затвердження ринкової вартості курортної бальнеолікарні станом на 14.11.2018 у сумі 70 814 622 гривень з урахуванням ПДВ.

05.03.2019 головою правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» ОСОБА_2 підписано наказ № 29 від 05.03.2019 про створення комісії з продажу курортної бальнеолікарні у складі: голови комісії - ОСОБА_3 , відповідального секретаря - ОСОБА_4 , членів комісії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Комісії доручено провести конкурс відповідно до положення про проведення конкурсу при відчуженні майна та майнових прав ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», затвердженого рішенням наглядової ради товариства № Р19-8 від 31.10.2016.

06.03.2019 ОСОБА_1 як голова наглядової ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», перебуваючи в адміністративній будівлі за місцем знаходження службових приміщень ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», що за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, діючи відповідно до злочинного плану, підписав рішення № Р7-44 від 06.03.2019 про затвердження початкової ціни продажу курортної бальнеолікарні на рівні ринкової вартості у сумі 70 814 622 гривень з урахуванням ПДВ.

18.04.2019 відповідно до протоколу № 3 конкурсна комісія з продажу за конкурсом курортної бальнеолікарні у складі: голови комісії - ОСОБА_3 , відповідального секретаря - ОСОБА_4 , членів комісії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 вирішила визнати переможцем конкурсу ТОВ «Київінвест» (код ЄДРПОУ 34491009), яким, на думку комісії, виконано фіксовані умови конкурсу і запропоновано найбільшу ціну за об`єкт продажу та укласти договір купівлі-продажу майна з ТОВ «Київінвест» на загальну суму 74 355 480 гривень з урахуванням ПДВ.

26.04.2019 ОСОБА_1 як голова наглядової ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», перебуваючи в адміністративній будівлі за місцем знаходження службових приміщень Федерації професійних спілок України, що за адресою: м. Київ, майдан Незалежності, буд. 2, діючи відповідно до злочинного плану, підписав рішення № Р20-4 від 26.04.2019 про надання дозволу, у зв`язку з не оформленим належним чином правом землекористування та відсутністю кадастрового номеру земельної ділянки під об`єктом продажу, відтермінувати укладання договору купівлі-продажу між ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та ТОВ «Київінвест» на термін до трьох місяців.

04.07.2019 відповідно до протоколу № 4 конкурсна комісія з продажу за конкурсом курортної бальнеолікарні у складі: голови комісії - ОСОБА_3 , відповідального секретаря - ОСОБА_4 , членів комісії ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вирішила вважати за доцільне укладання попереднього договору купівлі-продажу курортної бальнеолікарні з переможцем конкурсу ТОВ «Київінвест», на підставі якого продаж за основним договором буде вчинено за початковою ціною продажу, затвердженою рішенням наглядової ради № Р7-44 від 06.03.2019, що разом з конкурсним кроком складає 74 355 480 гривень, здійснивши перший платіж до підписання попереднього договору у сумі, яка відповідає кредиторській заборгованості ДП «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» станом на 01.07.2019.

11.07.2019 ОСОБА_1 як голова наглядової ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», перебуваючи в адміністративній будівлі за місцем знаходження службових приміщень ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», що за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, діючи відповідно до злочинного плану, підписав рішення № Р31-14 від 11.07.2019 про надання згоди на укладання попереднього договору купівлі-продажу курортної бальнеолікарні, з переможцем конкурсу ТОВ «Київінвест» та зобов`язання голови правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» ОСОБА_2 не пізніше 31.07.2019 укласти з ТОВ «Київінвест» попередній договір купівлі-продажу та в строк до 3-х місяців після укладання попереднього договору за умови повної сплати ціни продажу, зазначеної в пункту 1 цього рішення, укласти основний договір купівлі-продажу зазначеного майна.

26.07.2019 між ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» в особі ОСОБА_4 , що діяв на підставі довіреності № 1077 від 26.07.2019 з однієї сторони, та ТОВ «Київінвест» в особі директора ОСОБА_9 з іншої сторони, укладено попередній договір про те, що на виконання протоколу № 3 конкурсної комісії з продажу за конкурсом курортної бальнеолікарні від 18.04.2019 дійшли згоди та взяли на себе зобов`язання при настанні обумовлених цим попереднім договором обставин укласти основний договір купівлі-продажу вказаного вище об`єкту нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці площею 1,5396 га, кадастровий номер 8000000000:66:199:0002.

27.08.2019 між ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» в особі ОСОБА_4 , що діяв на підставі довіреності № 423 від 27.08.2019 - продавець з однієї сторони, та ТОВ «Київінвест» в особі директора ОСОБА_9 - покупець з іншої сторони, укладено договір, згідно якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність нерухоме майно: курортна бальнеолікарня, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРП 1356307780000 і зобов`язується сплатити за згадане нерухомого майно визначену цим договором грошову суму в розмірі 74 355 480 гривень, які повністю сплачені покупцем до підписання цього договору.

Отримані від продажу курортної бальнеолікарні грошові кошти посадові особи ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» використали на власний розсуд у господарській діяльності підприємства.

Унаслідок указаних протиправних дій ОСОБА_1 , умисно вчинених ним із корисливим мотивом та метою за вказаних вище обставин за попередньою змовою групою осіб, із державної власності вибув об`єкт нерухомого майна - курортна бальнеолікарня, у складі: курортна бальнеолікарня, «А» площею 11672,3 м2 та будівля гаражів, «В» площею 356,9 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальна вартість якого, згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 22917/21-42/29703:29706/22-42 від 22.11.2022, дорівнює 138 308 921 (сто тридцять вісім мільйонів триста вісім тисяч дев`ятсот двадцять одна) гривня, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та завдало збитки державі в особі Фонду державного майна України в особливо великих розмірах.

Ураховуючи викладене, слідчим за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке 12.12.2022 разом з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного вручені ОСОБА_1 .

Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 12.12.2022 року о 10 год. 57 хв.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи із наявних в матеріалах даних, а саме: заяви народного депутата України ОСОБА_10 про вчиненні кримінальні правопорушення від 27.07.2020 № 05/07/29-327 щодо незаконного відчуження державного майна службовими особами Федерації професійних спілок України та ПрАТ «Укрпрофоздоровниця»; листа Фонду державного майна України від 31.03.2021 № 10-24-7181 щодо переліку об`єктів державного майна, яке належить ФПСУ та не наданні згоди ФДМ України на його відчуження; протоколу допиту потерпілого - головного спеціаліста відділу ФДМ України ОСОБА_11 від 06.04.2021, який показав що унаслідок незаконних дій ОСОБА_1 із державної власності вибуло майно ФПС України, в результаті чого нанесено збитки у особливо великих розмірах; листа Фонду державного майна України від 22.08.2022 № 10-24-11265 у якому зазначено перелік державного майна, що підлягав приватизації та незаконність його вибуття із державної власності; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 15.10.2020 та 22.02.2022, який працював на посаді заступника генерального директора ДП «Чернівцітурист» та повідомив процедуру незаконного вибуття із державної власності нерухомого майна ПрАТ «Укрпрофтур»; протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 26.05.2022 та 06.06.2022, який дав викривальні покази щодо протиправних дій ОСОБА_1 стосовно організації вибуття об`єктів нерухомого майна ФПСУ із державної власності; протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 15.10.2020, який працював на посаді Генерального директора ДП «Чернівцітурист» та повідомив процедуру незаконного вибуття із державної власності нерухомого майна ПрАТ «Укрпрофтур»; протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 23.10.2020, який надав показання щодо незаконних дій ОСОБА_1 щодо організації привласнення державного майна; акту передачі майна ФПСУ у власність АТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 24.01.1992; постанови Президії ФПСУ від 21.06.2018 № П-15-10 «Про управління окремими об`єктами нерухомості майнового комплексу ПрАТ «Укрпрофоздоровниця»; рішення від 15.06.2018 № Р15-2 про визнання недоцільним подальшого використання курортної бальнеолікарні; рішення від 31.07.2018 №Р19-1 про погодження проекту рішення позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» щодо відчуження курортної бальнеолікарні, шляхом продажу за конкурсом за ринковою вартістю, визначеною на підставі незалежної оцінки; рішення від 26.12.2018 № Р29-13 про затвердження ринкової вартості нежилого будинку - курортна бальнеолікарня за адресою: АДРЕСА_2 ; рішення від 06.03.2019 № Р7-44 про визначення початкової ціни продажу нежилого будинку - курортна бальнеолікарня за адресою: АДРЕСА_2 ; рішення від 26.04.2019 № Р20-4 про укладання договору купівлі - продажу нежилого будинку - курортна бальнеолікарня за адресою: АДРЕСА_2 ; рішення від 11.07.2019 № Р31-14 про надання згоди на укладання попереднього договору купівлі - продажу нежилого будинку - курортна бальнеолікарня за адресою: АДРЕСА_2 з ТОВ «Київінвест»; постанови президії Федерації професійних спілок України від 21.06.2018 № П-15-10 про погодження рішення Правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» від 04.06.2018 № П2-2 «Про результати роботи ДП «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та рішення Наглядової ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» від 15.06.2018 № Р15-2 «про відчуження нежилого будинку - курортна бальнеолікарня, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, будинок 34»; рішення позачергових Загальних зборах акціонерів ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» від 10.09.2018 № 3б-36/3 про надання дозволу відчуження курортної бальнеолікарні, шляхом продажу за конкурсом за ринковою вартістю, визначеною на підставі незалежної оцінки, яким також доручено Голові Правління Товариства ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу вказаних об`єктів нерухомості та підписати акт прийманні-передачі вказаного майна; наказу Голови правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» ОСОБА_2 від 05.03.2019 №29 про створення комісії з продажу курортної бальнеолікарні у складі: голови комісії - ОСОБА_3 , відповідального секретаря - ОСОБА_4 , членів комісії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 якій доручено провести конкурс відповідно до Положення про проведення конкурсу при відчуженні майна та майнових прав ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», затвердженого рішенням Наглядової ради Товариства від 31.10.2016 № Р19-8; протоколу від 18.04.2019 №3 згідно якого конкурсна комісія з продажу за конкурсом курортної бальнеолікарні вирішила визнати переможцем конкурсу ТОВ «Київінвест» (код ЄДРПОУ 34491009), яким (нібито) виконано фіксовані умови конкурсу і запропоновано найбільшу ціну за об`єкт продажу, а саме 74 355 480 грн. з врахуванням ПДВ; попереднього договору від 26.07.2019 між ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» в особі ОСОБА_4 , та ТОВ «Київінвест» в особі директора ОСОБА_9 про те, що сторони дійшли згоди та взяли на себе зобов`язання при настанні обумовлених цим Попереднім договором обставин укласти Основний договір купівлі - продажу вказаного вище об`єкту нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці площею 1,5396 га, кадастровий номер 8000000000:66:199:0002; договору від 27.08.2019 між ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» в особі ОСОБА_4 , та ТОВ «Київінвест» в особі директора ОСОБА_9 згідно якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність нерухоме майно: курортна бальнеолікарня, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРП 1356307780000 і зобов`язується сплатити за згадане нерухомого майно визначену цим Договором грошову суму в розмірі 74 355 480 грн., які повністю сплачені покупцем до підписання цього договору; протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_1 у ході якого він фактично визнав інкриміновані йому події, але вважає, що діяв відповідно до вимог законодавства; висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 22.11.2022 № 22917/21-42/29703-29706/22-42 за результатамии проведення оціночно-будівельної експертизи нежилого будинку - курортна бальнеолікарня за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколу огляду мобільного телефона ОСОБА_1 в якому знайдено та оглянуто історію чату в месенджері «WhatsApp», слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 5 ст. 191 КК України, особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, сімейний, наявність постійного місця проживання та роботи, майновий стан та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти дії спрямовані на знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити.

Так, фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу, враховуючи роль ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та те,що він є службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади. У зв`язку з цим, клопотання підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину складає від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадах, якщо слідчий суддя, суд, встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого, або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, а також особливо великий розмір розтрати чужого майна, в якому підозрюється ОСОБА_1 , те, що застава у зазначених межах 300 мінімальних заробітних плат, не здатна забезпечити виконання підозрюваним передбачених законом обов`язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, вважаю за належне призначити заставу у межах 50 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 124 050 000 грн., що забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_1 передбачених законом обов`язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, враховуючи його майновий та сімейний стан, тяжкість злочину, розмір завданої державі шкоди, що складає 138 308 921 (сто тридцять вісім мільйонів триста вісім тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн.).

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;

- носити електронний засіб контролю;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися з м. Києвабез дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_20 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, а саме до 9 лютого 2023 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 50 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 124 050 000 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

р/рUA128201720355259002001012089

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

МФО 820172;

Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;

- носити електронний засіб контролю;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися з м. Києвабез дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 12 лютого 2023 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_22