Постанова

від 20.06.2007 по справі 6/217-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/217-06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.06.07                                                                                       Справа №6/217-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Мірошниченко М.В.  , Хуторной В.М.

при секретарі Соколова А.А.

за участю представників:

позивача - Маслюкова А.В., керівника

відповідача -  Локоткова Б.О., дов. №2705-07ЮР від 27.04.2007р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Генічеський рибоконсервний завод «Меотіда», м. Генічеськ Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 29.01.2007р.

у справі № 6/217-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонпромсервіс», м.Херсон

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Генічеський рибоконсервний завод «Меотіда», м.Генічеськ Херсонської області

                                                                            Установив:

          За рішенням господарського суду Херсонської області від 29.01.2007р. у справі №6/217/06 (суддя Пригуза П.Д.) позовні вимоги задоволені повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 17182,74грн. основного боргу, 1654,54грн. пені, 171,83грн. державного мита, 118 грн. витрат з забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивовано наявністю договірних зобов'язань відповідача перед позивачем щодо оплати виконаної позивачем роботи на замовлення відповідача.   

          Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач оскаржив його до Запорізького апеляційного господарського суду, просить рішення господарського суду Херсонської області скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У поданій апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що у зв'язку з тим, що позивачем на замовлення відповідача роботи по виготовленню етикеток виконані неналежної якості, тобто, виготовлена етикетка не відповідає затвердженому зразку, що є підставою для відмови позивача прийняти етикетку та оплатити роботу позивача по її виконанню. Відповідач вважає, що рішення суду підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що господарським судом Херсонської області неповністю з'ясовані обставини справи.

У судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримав вимоги, що у ній викладені, наполягає на скасуванні рішення.

          Позивач у відзиві просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 29.01.2007р. - без змін.

Позивач визнає, що ним була виготовлена етикетка неналежної якості у кількості 700тис.штук, але брак був замінений у самий короткий термін, як тільки йому про це стало відомо.

У зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів для повного та всебічного розгляду справи колегією суддів розгляд справи відкладався.

За розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2030 від 20.06.2007р. справу №6/217/06 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. ( головуючого, доповідача), Мірошниченка М.В. і Хуторного В.М.

Обговоривши доводи та заперечення сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2006року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонпромсервіс», м.Херсон (далі-ТОВ. «Херсонспромсервіс») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Генічеський рибоконсервний завод «Меотіда», м.Генічеськ Херсонської області (далі - ТОВ. «Генічеський рибоконсервний завод «Меотіда»), укладений договір, предметом якого є виконання поліграфічних робіт з виготовлення етикетки. Відповідно до умов цього договору виконавець – ТОВ.«Херсонспромсервіс» виготовлює поліграфічну продукцію згідно з діючими розцінками, а замовник – ТОВ. «Генічеський рибоконсервний завод «Меотіда» оплачує та приймає виконане замовлення у повному обсязі.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що виконавець зобов'язаний якісно та у повному обсязі виконати замовлення, відповідно до пункту 3.1 здійснює передплату на розрахунковий рахунок виконавця у розмірі виставленого рахунку-фактури, протягом п'яти банківських днів. Залишкову суму замовник зобов'язаний сплатити протягом 20-ти банківських днів з моменту закінчення виготовлення продукції.

Також розділом другим сторони погодили, що виконавець несе відповідальність за затримання виконання замовлення, виплачує штраф у розмірі 0,05% від обсягу невиконаних робіт за кожний день затримання, а замовник несе відповідальність за затримання платежу, оплачує пеню - 0,05% від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

Так, на виконання умов договору були затверджений ескіз етикеток, які у подальшому були передані замовникові, що підтверджується матеріалами справи(а.с.11-25).

Матеріалами справи встановлено, що виконавцем передано замовникові згідно з накладною за №66 від 07.06.2006року етикетку у кількості 311.000 шт. на суму 3.110,03грн. за накладною №42 від 18.04.2006року у кількості 2.278.900 на суму 22.809,91грн. та за накладною №39 від 05.05.2006року на суму 5.262,74грн., загальна суму поставленої продукції склала 31.182,68грн.

Позивачем виставлені відповідачеві рахунки №24 від 14.03.2006року та №78 від 21.08.2006року на загальну суму 27.000,22грн. (а.с.20 - 21).

Листом від 21.09.2006року позивачем на адресу відповідача надісланий лист, де повідомлялось про наявну заборгованість за отриману продукцію, та про те, що на складі підприємства-виробника знаходиться 700.000 шт. виготовлених етикеток на суму 7.000,06грн. Цим листом виробник-виконавець просив відповідача-замовника перерахувати кошти за раніше отриману продукцію, та за ту, яка знаходиться у нього на складі у розмірі 23.182,74грн.   

Однак, відповідачем оплачено лише 21.000грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 26-33).

06.12.2006року відповідачем-замовником виявлено, що частина етикеток, отриманих від виконавця, не відповідає встановленому зразку, про що було складено акт-рекламацію.

З вказаного акту-рекламації вбачається, що на 150 тис. етикетках замість «Сардина натуральна з додаванням олії» вказано: «Сардина в олії». Комісією підприємства-відповідача встановлено, що брак етикеток виник з вини позивача та підлягає заміні на якісну етикетку, виконану у відповідності з документами технічної документації.

08.12.2006 року замовником за договором передано виконавцеві з метою обміну етикетку «Сардину в олії» у кількості 150.000шт. на суму 1.250,01грн., а 14.12.2006року виконавцем замовникові передано 150.000шт. етикеток цього ж виду, які уже відповідали встановленому зразку, що підтверджується накладною від 14.12.2006року, та які були прийняті відповідачем без будь-яких заперечень, щодо кількості та якості.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивачем фактично передано відповідачеві етикеток на суму 31.182,68грн., а відповідачем оплачено лише 21.000грн., а тому заборгованість складає 10.182,68грн. саме за накладними №66, №42, №39.

Як вже зазначалось вище, предметом укладеного між сторонами договору є виконання поліграфічних робіт по виготовленню етикетки, тому відповідач зобов'язаний оплатити не тільки прийняту етикетку, а також й ту, що виготовлена позивачем, та знаходиться у нього.

Колегія суддів також звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що договором не встановлено обов'язку позивача поставити виготовлений товар відповідачеві.

Таким чином, зобов'язання відповідача перед позивачем за договором складається з суми недоплати прийнятої етикетки у розмірі 10.182,68грн., та етикетки, виготовленої позивачем, і невибраної відповідачем на суму 7.000,06грн., що сукупно становить 17.182,74грн., а з урахуванням пені – 18.839,28грн.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України (ст. 837) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням

другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          ТОВ. «Херсонспромсервіс», як виконавець за договором, зобов'язання щодо виготовлення етикеток за зразками  замовника – ТОВ. «Генічеський рибоконсервний завод «Меотіда», виконав повністю, а замовник щодо оплати виконаної роботи зобов'язання виконав лише частково.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення вимог позивача в частині стягнення суми основного боргу та пені, оскільки вимоги засновані на договорі та є обґрунтованими відповідно до положень чинного законодавства.

У поданій апеляційній скарзі відповідач вказує на відмову від договору, посилаючись на невідповідність якості етикеток, виготовлених виконавцем-позивачем.

Колегія суддів вважає цей довід необґрунтованим, оскільки неякісну продукцію позивачем на вимогу самого ж відповідача було замінено.

Відмова відповідача приймати та оплатити товар зі складу позивача у кількості 7.000 етикеток, посилаючись на його неналежну якість, є також необґрунтованою та безпідставною, оскільки факт неналежної якості саме цих етикеток відповідачем не доведений, як того вимагає стаття  33  Господарського процесуального кодексу України.

Доводи відповідача щодо відмови від зобов'язань за договором з посиланням на неякісність етикеток вказує на його несумлінність як ділового партнера та порушника господарських зобов'язань.

Оцінюючи докази у їх сукупності, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції таким, що відповідає закону, підстави для його скасування або зміни відсутні, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним.

          Враховуючи викладене, керуючись статтями 101-105 ГПК України, Запорізький апеляційний  господарський  суд -  

                                                                        Постановив:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Генічеський рибоконсервний завод «Меотіда», м.Генічеськ Херсонської області, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 29.01.2007р. у справі № 6/217/06 – без змін.  

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Мірошниченко М.В.  Хуторной В.М.