Рішення

від 29.01.2007 по справі 6/217-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/217-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29.01.2007                                                                Справа №  6/217-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Пригузи П.Д. при секретарі Андреєвець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонпромсервіс", ЄДРПОУ 31917508, вул. Миколаївське шосе, 26-Б, м. Херсон,   

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеський рибоконсервний завод "Меотіда", ЄДРПОУ 33251459, вул. Свердлова, 4, м. Генічеськ, Херсонської області,  

про стягнення суми,

за участю представників сторін:

від позивача: Яковищенко В.І.- довіреність в справі;

від відповідача: не прибув;

в и з н а ч и в:

Позивач просить стягнути з відповідача вартість виготовленої поліграфічної продукції та пеню за прострочення грошового зобов'язання, які виникли на підставі договору від 20.03.2006р., відповідно до якого позивач виготовив для відповідача етикетки.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Ухвалою від 15.11.2006р. про порушення справи суд зобов'язував відповідача надати до суду відзив та перелік документів викладених в даній ухвалі, явка представників сторін в судове засідання, цією ж ухвалою,  визнавалась обов'язковою. Відповідач про причини не прибуття в судове засідання та невиконання вимог суду не повідомив.

Відповідач відзиву на позов не надав, витребуваних судом документів не надав, правом участі свого представника в судовому засідання при розгляді справи не скористався.

Суд визнав, що відсутність відзиву на позовну заяву від відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Наявних у справі документів достатньо для вирішення спору у даному засіданні.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши  матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Між позивачем і відповідачем укладено договір від 20.03.2006р., відповідно до якого позивач зобов'язався виготовити поліграфічну продукцію, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її відповідно до умов договору.

Позивач умови за договором виконав, виготовивши поліграфічну продукцію (етикетки) на загальну суму 38182.74грн.

Позивач передав відповідачеві частину продукції за накладними від 05.04.06р. №39, від 18.04.06р. №42 та від 07.06.06р. №66 на загальну суму 31182.68грн.

Відповідач перерахував на рахунок позивача вартість отриманої продукції на суму 21000.00грн. Крім того, у позивача знаходиться 700 тис. шт. виготовлених етикеток на суму 7000.06грн, яку відповідач зобов'язаний сплатити відповідно до п.3.4. договору протягом трьох календарних днів з моменту отримання вимоги. Позивачем надіслано повідомлення-вимогу про сплату залишків виготовленої продукції та її отримання на суму 7000.06грн., яке вручено відповідачеві 28.09.2006р., але не виконано відповідачем.

Таким чином, загальна сума не сплаченого грошового зобов'язання відповідача становить 17182.74грн.

Щодо факту надання послуг,  їх кількості та вартості між сторонами спору немає.

Сторонами передбачено в п.2.7. договору, що відповідач (замовник продукції) несе відповідальність за порушення грошового зобов'язання шляхом сплати пені на користь позивача 0.05% від простроченої суми за кожен день прострочки грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 546, 550 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Суд зазначає, що сторонами в результаті вільного волевиявлення, на свій розсуд уклали договір та встановили  умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно статті 193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається (ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 ЦК України).

Доказів оплати відповідач суду не надав. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 17182.74грн. вартості продукції та пені в сумі 1656.54грн. є законними та обґрунтованими.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.49, ст.82-84 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеський рибоконсервний завод "Меотіда". ЄДРПОУ 33251459, вул. Свердлова, 4,  м. Генічеськ Херсонської області, на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонпромсервіс", ЄДРПОУ 31917508, вул. Миколаївське шосе, 26-Б, м. Херсон, основний борг за виготовлення поліграфічної продукції в сумі 17182.74грн. (сімнадцять тисяч сто вісімдесят дві гривень 74коп.), пеню в сумі 1654.54грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири гривень 54 копійок);  витрати із сплати держмита в сумі 171.83грн. (сто сімдесят одна гривень 83 копійок),    витрати із забезпечення судового процесу в сумі 118.00грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      П.Д. Пригуза