Постанова

від 06.07.2007 по справі 15/373-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/373-06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.07.07                                                                                               Справа №15/373-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді  Шевченко Т. М.    , Зубкова  Т.П."(переведений)"  , Колодій Н.А.

при секретарі - Шерник О.В.,

за участю представників:

від позивача -     Гончарова Н.Я., дов. №03/167 від 24.03.2006;

від відповідача –Тесля І.В.,дов. №16 від 10.01.2007;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління №8», м. Нова Каховка Херсонська область

на рішення господарського суду Херсонської області від 13.03.2007 у справі №15/373-06

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління №8», м. Нова Каховка Херсонська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенерго», м. Нова Каховка Херсонська область

про стягнення суми

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенерго», м. Нова Каховка Херсонська область

До: Відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління №8», м. Нова Каховка Херсонська область

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду  №2069  від 05.07.2007 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Шевченко Т.М., судді – Зубкова Т.П., Колодій Н.А. Зазначеною колегією справу прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.03.2007 у справі №15/373-06 (суддя Гридасов Ю.В.) первісні та зустрічні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Півдненерго» на користь ВАТ «БМУ-8» 89 881 грн. 09.коп. основного боргу, 7516 грн. 42 коп. пені, 7011 грн. інфляції, судові витрати в розмірі 1044 грн. 08 коп. держмита та 26 грн. 18 коп. ІТЗ судового процесу. За зустрічною позовною заявою стягнуто з ВАТ «БМУ-8»  на користь  ТОВ «Півдненерго» 224 963 грн. 06 коп. пені, 2249 грн. 63 коп. витрат по сплаті держмита. Відмовлено у задоволенні первісних позовних вимог щодо стягнення 356 512 грн. 58 коп. пені, 725 грн. 12 коп. пені по ПДВ, 7490 грн. 08 коп. штрафу по ПДВ, 1492 грн. 96 коп. компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, також відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог щодо стягнення 122 801 грн. 40 коп. пені, позивачу за зустрічним позовом присуджено повернути зайво сплачене держмито в розмірі 173 грн. 68 коп.

Рішення в частині задоволення первісних та зустрічних позовних вимог мотивоване умовами договору та приписами ст.ст. 549, 551, 625, 526 ЦК України, ст. 232 ГК України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Стосовно відмови у задоволенні частини первісних позовних вимог господарський суд виходив з того, що позивач нормативно не обґрунтував, чим передбачено сплату зазначених сум, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання. Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 122 801 грн. 40 коп., господарський суд послався на п. 6 ст. 232 ГК України стосовно обмеження щодо нарахування штрафних санкцій  6 місячним строком.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, ВАТ «БМУ-8» звернулась до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Скаржник не погоджується з рішенням суду в частині задоволення зустрічного позову, у зв'язку з тим, що на його думку судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини , що мають значення для справи, через недоведеність обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків обставинам справи, а також порушення і неправильне застосування норм матеріального права. Представник заявника в судовому засіданні звертав увагу на те, що строк виконання зобов'язання за договором порушувався не з його вини, судом ці обставини не прийняті до уваги. Не виконання в строк малярних робіт пов'язано із несвоєчасним виконання іншими субпідрядниками електромонтажних робіт та робіт по встановленню ліфту, що унеможливило виконання ним підрядних робіт за договором. Вважає, що доказом неможливості виконання зазначених робіт за договором можуть бути акти виконаних робіт субпідрядників, з яких вбачається,  коли саме виконані роботи субпідрядниками. Зазначені документи судом першої інстанції не витребувані та не досліджені.  Стосовно пункту договору по покриттю підлоги метласької плиткою заявник пояснює те, що за проханням замовника виконані роботи по покриттю підлоги мозаїкою, до того ж, належне виконання цих робіт підтверджується відповідними актами, що підписувались сторонами щомісячно після виконання робіт, якихось зауважень з боку замовника не було.

На початку судового засіданні 06.07.2007 від заявника апеляційної скарги надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому скаржник просить стягнути з відповідача за первісним позовом пеню у розмірі 364 029 грн., в іншій частині - задоволення первісних позовних вимог залишити без змін, рішення за зустрічним позовом скасувати.

Позивач за зустрічним позовом проти доводів заявника апеляційної скарги заперечував, посилався на умови договору та неналежне виконання підрядником цих умов, що є підставою для стягнення штрафних санкцій.

Апеляційний розгляд справи відкладався.

За заявою представників сторін судові засідання проводились без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. За їх згодою в судовому засіданні 06.07.2007 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, між сторонами укладено договір №38 від 03.10.2005, за яким Підрядник (ВАТ «БМУ-8») зобов'язався  на замовлення ТОВ «Півдненерго» (Замовника) в забудові 49-ї квартирної секції по вул. К.-Лібкнехта, 138 у м. Каховці  виконати ряд робіт, визначених у розділі 1 договору підряду №38.

До зазначеного договору  підряду було укладено додаткові угоди: від 25.10.2005, від 15.02.2006, від 10.05.2006.

Пунктом 6.3 Договору  передбачено порядком розрахунків за вказаним договором підряду: оплата фактично виконаних робіт згідно з формою КБ-2в, КБ-3 Замовник (ТОВ «Півдненерго») проводить на протязі п'яти банківських днів, після підписання акту виконаних робіт.

Згідно з пунктом 10.2 договору підряду в разі несвоєчасного розрахунку сторони передбачили відповідальність  у вигляді пені у розмірі 2% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за первісним позовом (Замовник за договором підряду) не оплатив вартість виконаних ВАТ «БМУ №8» у червні-липні 2006 року  робіт на  загальну суму 89 881,09 грн.

Відповідачу за первісним позов було направлено претензію №03/330 від 11.10.2006 (а.с.17) з вимогами про сплату суми боргу.

Спірні правовідносини сторін ґрунтуються на договорі №38, який за своїм змістом є договором підряду.

Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих  етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.69-85) сторонами підписувались відповідні акти приймання виконаних робіт, в тому числі і за червень-липень 2006 року.

Доказів  оплати Замовником ( ТОВ «Південенерго»)  виконаних  Підрядником ( ВАТ «БМУ №8») у червні-липні 2006 року  робіт  на суму 89881,09 грн.  відповідач за первісним позовом не надав, не заперечує проти факту існування заборгованості за договором у такій сумі.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст.193 ГК України.

Невиконання умов договору або приписів закону є порушенням умов договору, приписів закону, що тягне за собою встановлено законом, договором відповідальність.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У статті 232 ГК України зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з приписами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який пеня нараховується.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведених обставин господарський суд правомірно прийняв до уваги розрахунок позивача за первісним позовом в частині вимог щодо сплати пені  у рамках розрахунку, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ та  6 - місячного терміну нарахування.

Умовами Договору підряду, на підставі якого з відповідача за первісним позовом стягується основної борг та штрафні санкції за порушення зобов'язань за даним договором, не передбачена відповідальність у вигляді штрафу та пені за несвоєчасне виконання податкових зобов'язань перед бюджетом, компенсацію за несвоєчасну  виплату нарахованої заробітної плати сплату податкових зобов'язань, тому колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

З урахуванням всіх обставин справи, що встановлені судом першої та апеляційної інстанції, на підставі вищезазначених норм законодавства, колегія суддів погоджується з рішенням суду в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 89 881 грн. 09.коп. основного боргу, 7516 грн. 42 коп. пені, 7011 грн. інфляції, а також з відмовою в задоволенні вимог в частині стягнення за первісним позовом залишку заявленого розміру пені в сумі 356 512 грн. 58 коп., пені по ПДВ, штрафу по ПДВ та компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати як не обґрунтовані.   

Доводи заявника апеляційної скарги стосовно наявності підстав для стягнення пені за первісним позовом у повному обсязі колегією суддів до уваги не приймається, у зв'язку з вищенаведеними обставинами, які підтверджують обґрунтованість рішення господарського суду щодо часткового задоволення первісного позову.

Стосовно зустрічних позовних вимог колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач за зустрічним позовом ТОВ «Південенерго» в обґрунтування доводів щодо стягнення пені з ВАТ «БМУ-8» посилається на невиконання підрядником умов договору підряду, а саме, порушення строків виконання робіт, передбачених п.п.3, 6, 7 пункту 1.1 договору підряду.

Зазначеними пунктами договору підряду встановлено обов'язок підрядника (відповідача за зустрічним позовом) виконати роботи по фарбуванню вапном стін та стелі коридорів і площадці сходів на суму 18944 грн. у строк до 20.01.2006 (п.п.3 п.1.1 договору), масляному фарбування стін коридорів та площадці сходів  на суму 7578 грн. до 28.02.2006 (п.п.7 п. 1.1 договору), кладення метласької плитки на підлозі у коридорах та площадці сходів - на площі 698 кв.м на суму 45482 грн. до 20.02.2006 (п.п.6 п. 1.1 договору).

Як вбачається з актів виконаних робіт, що підписувались сторонами по мірі здійснення робіт (містяться у матеріалах справи), роботи згідно з пунктом 3 договору підряду було виконано у травні 2006 року, згідно з пунктом 7 договору - у червні 2006 року, підтвердження виконання пункту 6 договору (кладення метласької плитки) в матеріалах справи відсутні, але, як вбачається з матеріалів справи і з'ясовано в суді апеляційної інстанції, замість метласької плитки на підлозі у коридорах та площадці сходів було покладено мозаїчну плитку. Як вбачається з акту приймання за січень 2006 року, роботи по покриттю підлоги у коридорах, замість метласької плитки мозаїкою, було виконано (а.с.83).

Відповідач за зустрічним позовом (підрядник) в судовому засіданні пояснив, що замість метласької плитки, як це передбачено договором, було покладено мозаїку та при здачі дома в експлуатацію замовник ніяких заперечень з цього приводу не пред'являв, роботи прийняв, крім того, при прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту ніяких зауважень з боку державної приймальної комісії також не надійшло, об'єкт прийнято в експлуатацію.

Державною приймальною комісією будинок 49 по вул. К. Лібкнехта,138 у м. Каховка повністю прийнято в експлуатацію, що підтверджується відповідним актом державної приймальної комісії та рішенням Каховської міської ради (копії додано до справи).

Виходячи зі змісту зустрічного позову, ТОВ «Південенерго», позивач за зустрічним позовом, посилаючись на умови, визначені  сторонами у пункті  10.2 Договору підряду,   нарахував Підряднику (ВАТ «БМУ №8») пеню за несвоєчасне виконання робіт за Договором у розмірі 2 відсотків від вартості несвоєчасно виконаного кожного виду робіт за увесь час порушення зобов'язання, що складає 45 465,60 грн. за порушення п.п.3 пункту 1.1. договору (фарбування вапном стін та стелі), 13 943,52грн. – за порушення п.п.7 п.1.1 договору (масляне фарбування стін коридорів та площадці сходів), а також 288 355,88 грн. за невиконання робіт щодо кладення метласької плитки на підлозі у коридорах та площадці сходів (п.п.6 п.1.1 договору), стверджуючи, що дані роботи не виконані взагалі, а також просить стягнути збитки в розмірі 17 368,00 грн. за пошкодження метало-пластикових вікон та дверей.

Господарським судом зустрічні позовні вимоги задоволені частково, а саме,  стягнуто 224 963,60 грн. пені, яка, згідно з розрахунком суду, складається з сум пені, нарахованих позивачем за порушення п.п.3 та 7 пункту 1.1 договору підряду та пені за невиконання підпункту 6  пункту 1.1 договору, розрахованої у рамках 6 місячного строку (165 544,48 грн.). В іншій частині позову відмовлено.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та подані докази, не погоджується з рішенням господарського суду в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені у сумі 224 963,60 грн. виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання за договором повинні виконуватись належним чином. Невиконання умов договору або приписів закону є порушенням умов договору, приписів закону, що тягне за собою встановлено законом, договором відповідальність.

Відповідними нормами закону, які наведені вище, передбачено застосування штрафу, у разі порушення або неналежного виконання зобов'язань за договором. Зокрема, в силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України, такими санкціями є штрафні санкції, у т.ч. штраф, пеня (ч.1 ст. 230 ГК України).

Договором підряду, а саме п. 10.3 Підрядник у разі порушень строків виконання робіт сплачує Замовнику пеню у розмірі 2% від суми несвоєчасного виконання робіт за кожен день прострочення.

         Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за зустрічним позовом заявлено, а господарським судом задоволено (за розрахунком у рамках 6 місячного строку) 165 554,48 грн. пені  за  невиконання п.п.6 пункту 1.1 Договору підряду.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що Підрядником  зазначений пункт Договору підряду виконано в наступному вигляді – замість метласької плітки ним  покладено мозаїку, що не заперечувалось позивачем (Замовником), ці роботи ним прийняти, не було зауважень щодо невиконання даного роду робіт і з боку Державної приймальної комісії при здачі – прийому об'єкту в експлуатацію.

        За наведених обставин господарський суд дійшов неправомірного висновку відносно наявності правових підстав щодо застосування до Підрядника (БМУ №8) штрафних санкцій за невиконання умов договору підряду (п.п.6 пункту 1.1) у вигляді стягнення пені  в розмірі 165 554,48 коп. В стягненні пені у зазначеній сумі слід відмовити.

        Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем за зустрічним позовом  порушені строки виконання робіт, перелічених у підпунктах 3 та 7 пункту 1.1 Договору підряду. За порушення названих умов договору позивачем за зустрічним позовом  правомірно, на підставі п. 10.3 Договору підряду, нарахована пеня у розмірі 59 409,12 грн. (45 465,60 грн. + 13 943,52грн), а господарським судом – зазначені вимоги визнані обґрунтованими.

        Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

        Відповідно до приписів ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

        З матеріалів справи не вбачається, що порушенням терміну виконання робіт щодо  фарбування Підрядником стін та стелі завдані збитки Замовнику. Не надані такі докази і суду апеляційної інстанції.

З наданих позивачем за зустрічним позовом актів приймання робіт від інших підрядних організацій вбачається, що в період з грудня 2005 року по липень 2006 року проводились роботи по проведенню електричної проводки, установки ліфтів на об'єкті, в якому відповідач за зустрічним позовом в цей же період виконував підрядні роботи, що за його твердженням, було причиною затримки виконання ним підрядних робіт.

Враховуючи вищенаведене та користуючись правом, наданим суду ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 ГПК України, колегія суддів вирішила зменшити розмір штрафних санкцій, застосованих до відповідача за зустрічним позовом з 32887,52 грн. до 15 000 грн., у зв'язку з чим змінює рішення в частині часткового задоволення зустрічних позовних вимог.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи заявника апеляційної скарги щодо відсутності його вини в простроченні виконання підрядних робіт по фарбуванню стін та стелі об'єкту з наступних причин: Умовами розділу 1 Договору сторони узгодили строки виконання робіт, які відповідачем за зустрічним позовом були порушені. В розділі 4 договору підряду сторони зазначили, що Замовник зобов'язується забезпечити  Підряднику необхідні умови для виконання робіт, передати на місці площадку для виконання робіт. Заявником апеляційної скарги (Підрядником) не підтверджено належними доказами, що Замовником зазначена умова договору не була виконана і що саме ці дії стали причиною порушення строків проведення робіт з фарбування.

Позовні вимоги за зустрічним позовом щодо стягнення з ВАТ «БМУ №8» 17 368,00 грн. збитків задоволенню не підлягають на підставі наступного.

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу заявлених вимог та заперечень. Отже, розмір збитків має доводитися позивачем за зустрічним позовом.

Позивачем за зустрічним позовом не обґрунтовано та не доведено, за які саме порушення умов договору необхідно застосувати п. 10.1 договору підряду, який передбачає стягнення з винної сторони збитків за порушення умов договору.

Крім того, слід погодитись з господарським судом стосовно того, що зазначені вимоги не пов'язані із первісними позовними вимогами та не можуть розглядатись у рамках даної справи, предметом розгляду якої є стягнення за договором підряду.

Колегія суддів зауважує стосовно повернення місцевим господарським судом з держбюджету України зайво сплаченого держмита, що державне мито підлягає  поверненню у чітко визначених законом випадках. Часткова відмова у задоволенні позовних вимог не передбачає повернення державного мита, у зв'язку з чим господарським судом безпідставно зазначено в резолютивній частині про видачу довідки на повернення позивачу за зустрічним позовом з державного бюджету України 173,68 грн.

Судові витрати за позовом та за апеляційною скаргою покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам .

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1, 4 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління №8», м. Нова Каховка, Херсонська область, задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 13.03.2007 у справі №15/373-06 в частині часткового задоволення первісних позовних вимог залишити без змін.

Рішення господарського суду Херсонської області від 13.03.2007 у справі №15/373-06 в частині часткового задоволення зустрічних позовних вимог змінити та викласти його в наступній редакції:

Зустрічні позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління №8», м. Нова Каховка, Херсонська область, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенерго», м. Нова Каховка, Херсонська область, 15 000 грн. пені, 594,10 грн. державного мита. Видати наказ.

В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Виключити з резолютивної частини рішення  речення «видати довідку на повернення  позивачу за зустрічним позовом з державного бюджету України 173 грн. 68 коп. зайво сплаченого державного мита».

        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенерго», м. Нова Каховка, Херсонська область, на користь Відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління №8», м. Нова Каховка, Херсонська область, 787,36 грн. держмита за апеляційною скаргою. Видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Херсонської області.

Постанову оформлено відповідно до ст.84 ГПК України 10.07.2007.

Головуючий суддя Шевченко Т. М.

 судді  Шевченко Т. М.  

 Зубкова  Т.П."(переведений)"  Колодій Н.А.