Постанова

від 01.11.2007 по справі 15/373-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/373-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

01 листопада 2007 р.                                                                                   № 15/373-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

ГоловуючогоКочерової Н.О.

суддів:Рибака В.В.Черкащенка М.М.

розглянувкасаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго"

на постановувід 06.07.2007 Запорізького апеляційного господарського суду

у справі№ 15/373-06 господарського суду Херсонської області

за позовомвідкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління №8"

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго"

проза зустрічним позовомстягнення сумипро стягнення суми

за участю представників сторін:

від позивача      Гончарова Н.Я. дов. від 24.03.2006

від відповідача Тесля І.В. дов. № 16 від 10.01.2007

ВСТАНОВИВ:

          В листопаді 2006 відкрите акціонерне товариство "Будівельно-монтажне управління №8" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" про стягнення заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи згідно договору № 38 від 03.10.2005 в сумі 308 302,67 грн., з яких 89 881,09 грн. заборгованість, 218 421,58 грн. штрафні санкції.

          В січні 2007 року позивач збільшив позовні вимоги і просив стягнути 89 881,09 грн. основного боргу, 364 029 грн. пені, 725,12 грн. пені по ПДВ, 7 490,08 грн. штрафу по ПДВ, 1 492,96 грн. компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, 7 011 інфляційних за липень-грудень 2006.

          В січні 2007 товариство з обмеженою відповідальністю "Південенерго" звернулось до господарського суду з зустрічним позовом про стягнення завданих збитків в розмірі 17 368 грн., пеню за прострочення виконання робіт в розмірі 347 765 грн.

          Ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.02.2007 прийнято зустрічний позов в частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 347 765 для сумісного розгляду з первісним позовом, а в частині зустрічних позовних вимог щодо стягнення збитків в розмірі 17 368 грн. відмовлено в прийняті, оскільки стягнення збитків не стосуються предмету позову за основним позовом.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.03.2007 (суддя Гридасов Ю.В.) первісний позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго"  89 881,09 грн. основного боргу, 7 516,43 грн. пені за договором № 38 від 03.10.05, 7 011 грн. інфляційних за липень-грудень 2006, 1 044,08 грн. витрат по сплаті державного мита, 26,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовлено в задоволені первісних позовних вимог щодо стягнення 356 512,58 грн. пені за договором № 38 від 03.10.2005, 725,12 грн. пені по ПДВ, 7 490,08 грн. штрафу по ПДВ, 1 492,96 грн. компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Зустрічні позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління №8" 224 963,60 грн. пені, 2 249,63 грн. витрат по сплаті державного мита.

Відмовлено в задоволені зустрічного позову щодо стягнення 122 801,40 грн. пені.

Частково задовольняючи первісний та зустрічний позови, господарський суд виходив з вимог договору та приписів ст.ст. 549, 551, 625, 526 ЦК України, ст. 232 ГК України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відмовляючи в частині первісних позовних вимог щодо стягнення 356 512,58 грн. пені за договором № 38 від 03.10.2005, 725,12 грн. пені по ПДВ, 7 490,08 грн. штрафу по ПДВ, 1 492,96 грн. компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, господарський суд виходив з того, що позивач нормативно не обґрунтував, чим передбачено сплату зазначених сум у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відмовляючи у задоволені зустрічних позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 122 801,40 грн., господарський суд враховуючи вимоги п.6 ст. 232 ГК України виходив з обмеження щодо нарахування штрафних санкцій 6 місячним строком.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.07.2007 (судді: Шевченко Т.М. –головуючий, Зубкова Т.П., Колодій Н.А.) рішення в частині часткового задоволення первісних позовних вимог залишено без змін.

Рішення в частині часткового задоволення зустрічних позовних вимог змінено.

Зустрічні позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління №8" 15 000 грн. пені, 594,10 грн. державного мита.

В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Змінюючи рішення та зменшуючи розмір штрафних санкцій, апеляційний господарський суд виходив з того, що позивачем за зустрічним позовом не обґрунтовано та не доведено, за які саме порушення умов договору необхідно застосовувати п. 10.1 договору підряду, який передбачає стягнення з винної сторони збитків за порушення умов договору, а також ступінь виконання зобов'язань.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Південенерго" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення господарського суду залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2005 між сторонами укладено договір № 38 відповідно до умов якого відкрите акціонерне товариство "Будівельно-монтажне управління № 8" (Підрядник) зобов'язалося на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (Замовника) в забудові 49-ї квартирної секції по вул. К.Лібкнехта, 138 у м. Каховці виконати ряд робіт, визначених у розділі 1 договору підряду №38.

До зазначеного договору підряду було укладено додаткові угоди: від 25.10.2005, від 15.02.2006, від 10.05.2006.

Пунктом 6.3 договору сторони передбачили порядок розрахунків за вказаним договором підряду, відповідно до якого оплату фактично виконаних робіт згідно з формою КБ-2в, КБ-3 замовник проводить на протязі п'яти банківських днів, після підписання акту виконаних робіт.

Згідно з пунктом 10.2 договору в разі несвоєчасного розрахунку сторони передбачили відповідальність у вигляді пені у розмірі 2% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, замовник за договором підряду не оплатив вартість виконаних у червні-липні 2006 року ВАТ "БМУ №8" робіт на загальну суму 89 881,09 грн., у зв'язку з чим товариству було направлено претензію № 03/330 від 11.10.2006 з вимогами про сплату суми боргу.

Судовими інстанціями правильно встановлено, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на договорі від 03.10.2005 № 38, який за своїм змістом є договором підряду.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 846 цього Кодексу передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України закріплено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Судовими інстанціями встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сторонами підписувались відповідні акти приймання виконаних робіт, в тому числі і за червень-липень 2006 року.

Разом з тим досліджено та відповідачем не спростовано, що товариством з обмеженою відповідальністю "Південенерго", виконані підрядником у червні-липні 2006 року роботи на суму 89 881,09 грн. не оплачені.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст.193 ГК України.

Невиконання умов договору або приписів закону є порушенням умов договору, приписів закону, що тягне за собою встановлено законом, договором відповідальність.

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею, згідно ч.3 ст.549 цього Кодексу, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової, суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який пеня нараховується.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи розрахунок позивача за первісним позовом в частині вимог щодо сплати пені у рамках розрахунку, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ та 6 - місячного терміну нарахування, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, правомірно задовольнили вимоги відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління №8" в частині стягнення 7 516,43 грн. пені.

Разом з тим, судові інстанції правильно відмовили в первісному позові в частині вимог що стосуються стягнення 356 512,58 грн. пені за договором № 38 від 03.10.2005, 725,12 грн. пені по ПДВ, 7 490,08 грн. штрафу по ПДВ та 1 492,96 грн. компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати , у зв'язку з їх необґрунтованістю, оскільки умовами спірного договору не передбачена відповідальність у вигляді штрафу та пені за несвоєчасне виконання податкових зобов'язань перед бюджетом, компенсацію за несвоєчасну виплату нарахованої заробітної плати, сплату податкових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до господарського суду з зустрічним позовом, товариство з обмеженою відповідальністю "Південенерго" в обґрунтування своїх вимог посилалось на порушення підрядником умов договору підряду, що стосуються строків виконання робіт, а тому просило стягнути пеню у розмірі 2 відсотків від вартості несвоєчасно виконаного кожного виду робіт за весь час порушення зобов'язання, що складає 45 465,60 грн. за порушення п.п.3 пункту 1.1. договору (фарбування вапном стін та стелі), 13 943,52 грн.  за порушення п.п.7 п.1.1 договору (масляне фарбування стін коридорів та площадці сходів), а також 288 355,88 грн. за невиконання робіт щодо кладення метлахської плитки на підлозі у коридорах та площадці сходів (п.п.6 п.1.1 договору), а також збитки в розмірі 17 368 грн. за пошкодження метало-пластикових вікон та дверей.

Пунктами 3, 6, 7 спірного   договору   підряду   встановлено   обов'язок   ВАТ "Будівельно-монтажне управління № 8" виконати роботи по фарбуванню вапном стін та коридорів і площадці сходів на суму 18 944 грн. у строк до 20.01.2006, масляному фарбування стін коридорів та площадці сходів на суму 7 578 грн. до 28.02.2006, кладення метлахської плитки на підлозі у коридорах та площадці сходів - на площі 698 кв.м на суму 45 482 грн. до 20.02.2006.

Апеляційним господарським судом встановлено та актами виконаних робіт, які підписувались сторонами по мірі здійснення робіт, підтверджено,  що роботи передбачені пунктом 3 договору підряду було виконано у травні 2006 року, передбачені пунктом 7 договору - у червні 2006 року.

При цьому досліджено, що виконуючи роботи, передбачені пунктом 6 договору підрядником замість метлахської плитки на підлозі у коридорах та площадці сходів було покладено мозаїчну плитку. Факт приймання робіт  по покриттю підлоги у коридорах, замість метлахської плитки мозаїкою підтверджено актом за січень 2006 року, який підписаний замовником без зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що державною приймальною комісією будинок 49 по вул. К.Лібкнехта, 138 у м. Каховка повністю прийнято в експлуатацію і цей факт підтверджено відповідним актом державної приймальної комісії та рішенням Каховської міської ради.

Апеляційним господарським судом правомірно відмовлено у задоволені зустрічного позову щодо стягнення з підрядника штрафних санкцій за невиконання п.п. 6 пункту 1.1 договору у вигляді пені в розмірі 165 554,48 грн, оскільки матеріалами справи підтверджено, що підрядником зазначений пункт договору підряду виконано в наступному вигляді - замість метлахської плітки ним покладено мозаїку, що не заперечувалось позивачем (Замовником), ці роботи ним прийняти, не було зауважень щодо невиконання даного роду робіт і з боку Державної приймальної комісії при здачі - прийому об'єкту в експлуатацію.

Касаційна інстанція також погоджується з висновком суду другої інстанції щодо задоволення зустрічного позову в частині стягнення з підрядника нарахованої на підставі п. 10.3 договору пені в розмірі 59 409,12 грн. за порушення останнім строків виконання робіт, перелічених у підпунктах 3 та 7 пункту 1.1 спірного договору у зв'язку з їх обґрунтованістю.

Відповідно до приписів ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Дослідивши належним чином обставини справи,та врахувавши ступінь неналежного виконання підрядником своїх зобов'язань за договором Запорізький апеляційний господарський суд правомірно зменшив розмір штрафних санкцій, застосованих до відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління №8" до 15 000 грн.

Враховуючи, що товариством з обмеженою відповідальністю "Південенерго" не доведено, за які саме порушення умов договору необхідно застосувати п. 10.1 договору підряду, який передбачає стягнення з винної сторони збитків за порушення умов договору, апеляційний господарський суд правильно відмовив в цій частині зустрічного позову у зв'язку з необґрунтованістю.

Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський суд в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і підставно застосував норми процесуального та матеріального права.

          Прийняте судом другої інстанції у справі судове рішення  відповідає матеріалам справи та вимогам закону, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків апеляційного господарського суду і не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" залишити  без задоволення, а  постанову  від 06.07.2007 Запорізького апеляційного господарського суду  у справі № 15/373-06 без змін.

Головуючий                                                                              Н.Кочерова

Судді                                                                                                   В.Рибак

                                                                                                     М.Черкащенко