Рішення

від 12.12.2022 по справі 537/3683/21

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа №537/3683/21

Провадження №2/524/652/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря судового засідання Булаєнко С.М., представника позивачів ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Полтавщина 2016", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гарант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2018", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2019" до ОСОБА_3 , третя особа - Редакція газети "Автограф" про визнання поширеної відповідачем інформації недостовірною та такою, що порушує немайнові права позивачів на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації, зобов`язання спростувати поширену недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди, ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧІВ

Свої вимоги позивачі мотивували тим, що ТОВ "Сокіл Полтавщина 2016", ТОВ "Сокіл Гарант", ТОВ "Сокіл Гард 2018", ТОВ "Сокіл Гард 2019" є єдиною охоронною структурою, яка надає послуги в сфері охоронної діяльності в м. Кременчуці та Кременчуцькому районі Полтавської області.

14.06.2021 на власній сторінці в соціальній мережі Facebook відповідач публічно розмістив неправдиву та недостовірну інформацію. На підставі вищевказаного повідомлення відповідача на сайті газети "Автограф" редакцією було розміщено статтю із посиланням на вищевказану публікацію відповідача. Крім того, на сайті YouTube було опубліковано брифінг відповідача у Верховній Раді України, де останній висловлював неправдиву та недостовірну інформацію щодо участі охоронної структури «Сокіл Полтавщини» у перешкоджанні депутатської діяльності. Вважають, що вислови відповідача стосуються саме групи охоронних структур ТОВ "Сокіл Полтавщина 2016", ТОВ "Сокіл Гарант", ТОВ "Сокіл Гард 2018", ТОВ "Сокіл Гард 2019", оскільки на теренах Полтавської області та безпосередньо в м. Кременчуці і Кременчуцькому районі відсутні інші охоронні структури з використанням словосполучень «Соколи Полтавщини», « ОСОБА_4 », « ОСОБА_5 ».

Позивачі просили врахувати, що 09.06.2021 жодна з охоронних структур не здійснювала яку-небудь охоронну діяльність сесії виконавчого комітету Кременчуцької районної ради.

Оскільки забезпечення громадського порядку 09.06.2021 забезпечувало Громадське формування Українського козацтва з охорони громадського порядку і державного кордону «Соколи Полтавщини», що підтверджується його відповіддю, позивачі вважають, що відповідачем було поширено неправдиву інформацію, яка порушує їх немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації.

Завдану їм моральну шкоду внаслідок дій відповідача вони оцінюють в 20000 грн кожен.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

У відзиві відповідач зазначив, що із позовом він не погоджується в повному обсязі. Вважає, що позивачами не було доведено те, що вони є єдиним підрозділом групи Товариств, як і не підтверджено відсутність інших охоронних фірм з такою ж або схожою назвою. Просив врахувати, що викладена ним інформація містить оціночні судження, а також наявність графічного зображення шеврону із написом «Громадське формування «Соколи Полтавщини»». Вважає, що позивачами не було зазначено, якими саме висловами були порушені їх права. На переконання відповідача, доводи позивачів ґрунтуються виключно на їх власних припущеннях та домислах.

Просив врахувати, що всі висловлювання, про які йде мова у позові, не можна вважати такими, що адресовані позивачам, а відтак відсутнє порушення прав позивачів з боку відповідача.

ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

Третя особа просила врахувати, що в статті газети «Автограф» поширена газетою інформація не є висновками самого журналіста і була поширена з іншого джерела, тому газетою не було порушено права позивачів.

Також вважає, що відсутні факти, які б доводили, що висловлювання журналіста мотивовані цілеспрямованими діями з метою приниження честі, гідності та ділової репутації позивачів.

Просила врахувати, що викладена у статті, на брифінгу та в пості відповідача інформація, враховуючи назви позивачів, як юридичних осіб, не вказує на те, що вона стосується безпосередньо їх.

Вважає, що позивачами не було доведено порушення їх честі, гідності та ділової репутації.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ПО СПРАВІ

20.09.2022 задоволено клопотання представника позивача про долучення доказів та закрито підготовче провадження.

12.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про повернення до підготовчого провадження.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

14.06.2021 о 12:33 на власній сторінці в мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/oleksiymovchan/posts/1008448399692045, відповідачем, як народним депутатом, було розміщено публікацію такого змісту: «9 червня відбулася спроба рейдерського захоплення Кременчуцької районної ради.

Разом з іншими депутатами місцевих рад я прибув до місця події, щоб не допустити спроб незаконного захоплення влади в Кременчуцькій районній раді, але там вже чекали представники охоронної фірми « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Вони блокували мені вхід та вихід з президії, штовхали, вирвали в мене з рук гучномовець, хапали за руки. Фактично це перешкоджання депутатській діяльності з боку охоронних структур і пряме порушення Закону України «Про статус народного депутата».

Відповідно до Ліцензійних умов ліцензування охоронної діяльності охоронним структурам забороняється створювати перешкоди чи заважати діяльності представників правоохоронних та інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також громадянам у здійсненні ними повноважень, наданих їм законами та іншими нормативно-правовими актами.

Звернувся до Прем`єр-Міністра України, Міністра внутрішніх справ та Завідувача Сектору Державної регуляторної служби у Полтавській області з вимогою призначити проведення перевірки охоронної структури «Соколи Полтавщини» і пов`язаних із нею фірм щодо дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з охоронної діяльності.

У разі недотримання вимог законодавства, застосувати заходи у вигляді анулювання ліцензій цим юридичним особам.»

14.06.2021 редакцією газеті «Автограф» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка допомагала здійснювати переворот у Кременчуцькому районі, можуть позбавити ліцензії» такого змісту:

«Як ми AV раніше, 9 червня у Кам`яних Потоках група депутатів намагалася провести незаконну сесії районної ради. При цьому «тітушки» з охоронної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » блокували роботу народного депутата ОСОБА_6 .

Вони блокували мені вхід та вихід з президії, штовхали, вирвали в мене з рук гучномовець, хапали за руки. Фактично це перешкоджання депутатській діяльності з боку охоронних структур і пряме порушення Закону України «Про статус народного депутата», повідомив ОСОБА_6 на своїй сторінці у ФБ.

Нардеп надіслав звернення до Прем`єр-міністра України, міністра внутрішніх справ та завідувача Сектору Державної регуляторної служби у Полтавській області з вимогою призначити проведення перевірки охоронної структури «Соколи Полтавщини» і пов`язаних із нею фірм щодо дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з охоронної діяльності.

У разі недотримання вимог законодавства застосувати заходи у вигляді анулювання ліцензій цим юридичним особам.»

15.06.2021 на каналі «Рада» відеохостингу «YouTubе» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 було розміщено відеозапис брифінгу ОСОБА_7 під час якого відповідач вказав: 1:31 «Моїй депутатській діяльності перешкоджали представники охоронної фірми Сокіл Полтавщини»; 1:44 «Група депутатів районної ради, які діють в інтересах Жеваго, таємно у підвалі партійного офісу під охороною приватної фірми Сокіл Полтавщини провела незаконну сесію».

НОРМИ ПРАВА

Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і частинами другою та третьою статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості(частин першої та другої статті 30 Закону України «Про інформацію»)

Пунктом 4,12,15,18,19постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №1від 27лютого 2009року «Просудову практикуу справахпро захистгідності тачесті фізичноїособи,а такожділової репутаціїфізичної таюридичної особи»роз`яснено,що чиннезаконодавство немістить визначенняпонять гідності,честі чиділової репутації,оскільки вониє морально-етичнимикатегоріями йодночасно особистиминемайновими правами,яким законнадає значеннясамостійних об`єктівсудового захисту. Зокрема,під гідністюслід розумітивизнання цінностікожної фізичноїособи якунікальної біопсихосоціальноїцінності,з честюпов`язуєтьсяпозитивна соціальнаоцінка особив очахоточуючих,яка ґрунтуєтьсяна відповідностіїї діянь(поведінки)загальноприйнятим уявленнямпро доброі зло,а підділовою репутацієюфізичної особирозуміється набутаособою суспільнаоцінка їїділових іпрофесійних якостейпри виконаннінею трудових,службових,громадських чиінших обов`язків.Під діловоюрепутацією юридичноїособи,у томучислі підприємницькихтовариств,фізичних осіб-підприємців,адвокатів,нотаріусів таінших осіб,розуміється оцінкаїх підприємницької,громадської,професійної чиіншої діяльності,яку здійснюєтака особаяк учасниксуспільних відносин.Відповідачами усправі прозахист гідності,честі чиділової репутаціїє фізичнаабо юридичнаособа,яка пошириланедостовірну інформацію,а такожавтор цієїінформації.Належним відповідачему разіпоширення оспорюваноїінформації вмережі Інтернетє авторвідповідного інформаційногоматеріалу тавласник веб-сайта,особи якихпозивач повиненустановити тазазначити впозовній заяві. Прирозгляді справзазначеної категоріїсуди повиннімати наувазі,що юридичнимскладом правопорушення,наявність якогоможе бутипідставою длязадоволення позову,є сукупністьтаких обставин:а)поширення інформації,тобто доведенняїї довідома хочаб однійособі убудь-якийспосіб;б)поширена інформаціястосується певноїфізичної чиюридичної особи,тобто позивача;в)поширення недостовірноїінформації,тобто такої,яка невідповідає дійсності;г)поширення інформації,що порушуєособисті немайновіправа,тобто абозавдає шкодивідповідним особистимнемайновим благам,або перешкоджаєособі повноі своєчасноздійснювати своєособисте немайновеправо. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила. Згідно з положеннями статті 277 ЦК435-15і статті 10 ЦПК1618-15обов`язокдовести,що поширенаінформація єдостовірною,покладається навідповідача,проте позивачмає правоподати доказинедостовірності поширеноїінформації.Позивач повинендовести фактпоширення інформаціївідповідачем,а такожте,що внаслідокцього булопорушено йогоособисті немайновіправа. Вирішуючипитання провизнання поширеноїінформації недостовірною,суди повиннівизначати характертакої інформаціїта з`ясовувати,чи євона фактичнимтвердженням,чи оціночнимсудженням. Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи(пункт 4 частини другоїстатті 23ЦК України).

ОЦІНКА СУДУ

За змістом ст.277 ЦК України, з урахуванням позиції Пленуму Верховного Суду України, висловленої в постанові № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права.

Надаючи оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами суду відзначає наступне.

Позивачами було долучено роздруківку публікації відповідача на власній сторінці в соціальній мережі Facebook. Сторінка відповідача є відкритою та кожен має можливість переглянути інформацію, яка розміщена на сторінці відповідача.

Вказане, на переконання суду, свідчить про доведення інформації щодо подій, які відбулись під час засідання Кременчуцької районної ради необмеженому колу осіб. Крім того, на факт поширення інформації також вказують публікація в інтернет-виданні газети «Автограф» із посиланням на джерело інформації та публікація відео брифінгу відповідача на відеохостингу «YouTubе».

Тобто, факт поширення інформації в даному випадку суд вважає доведеним.

Щодо умови про поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності.

В своєму відзиві відповідач посилається на те, що наведена ним інформація є оціночним судженням подій, які відбулись 09.06.2021.

Разом із тим, суд не може погодитись із вказаними доводами з огляду на таке.

У своїх рішеннях у справах «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria), від 08 липня 1986 року, пункт 46, Серія A № 10) та «Обершлік проти Австрії (№1)» (Oberschlick v. Austria (no. 1), від 23 травня 1991 року, пункт 63, Серія A № 204) Суд провів відмінність між твердженнями щодо фактів та оціночними судженнями. Існування фактів може бути доведено, тоді як правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу довести правдивість оціночних суджень неможливо виконати і вона порушує свободу вираження поглядів. Проте у випадках, коли твердження є оціночним судженням, пропорційність втручання може залежати від того, чи існує достатнє «фактологічне підґрунтя» для оскаржуваного твердження[§92 рішення Європейського суду з прав людини по справі «РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ «ГРИВНА» ПРОТИ УКРАЇНИ»(CASE OF EDITORIAL BOARD OF GRIVNA NEWSPAPER v. UKRAINE), заяви № 41214/08 та № 49440/08, Страсбург, 16 квітня 2019 року, остаточне 16.07.2019]

В даній справі факт участі представників громадського формування «Соколи Полтавщини» у заході, який відбувся 09.06.2021 та про який на своїй сторінці повідомляє відповідач, підтверджується фотознімками, які долучені до спірної публікації, а також відповіддю ГФ УК «Соколи Полтавщини».

Отже, в даному випадку фактичні обставини, викладені в спірній публікації відповідача від 14.06.2021 можуть бути доведені, а тому вони не є оціночними судженнями.

Щодо умови про те, що інформація повинна стосуватися певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивачів.

Так, суд приймає до уваги те, що в своїй публікації відповідач використовує формулювання: «представники охоронної фірми «Соколи Полтавщини». Вказана назва в повному обсязі не співпадає із назвою позивачів. Однак, на підтвердження того, що відповідач в своїх висловах дійсно мав на увазі групу охоронних фірм «Сокіл Полтавщина 2016», «Сокіл Гарант», «Сокіл Гард 2018», «Сокіл Гард 2019» представник позивачів надав суду копію довідки №2.18 Міністерства внутрішніх справ України, складеної на підставі депутатського звернення народного депутата України Мовчана О.В. від 14.06.2021 №150/369 та копію депутатського звернення народного депутата України Мовчана О.В. від 14.06.2021 №150/369, в якому відповідач, з посиланням на необхідність проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Полтавщина 2016", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гарант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2018", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2019", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард," безпосередньо описує події, які стали підставою для публікації на сторінці в мережі Facebook та брифінгу.

В своїй сукупності вказані докази дають підстави вважати, що викладена відповідачем інформація безпосередньо стосується позивачів.

Щодо умови про поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто поширення такої інформації завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За змістом ст. 94 ЦК України юридичні особи наділені такими немайновими правами, як право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів, серед кола споживачів її товарів та послуг.

Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Так, суд відзначає, що в публікації відповідач критично описує спосіб ведення позивачами своєї господарської діяльності, зокрема такі вислови: «… блокували мені вхід та вихід з президії, штовхали, вирвали в мене з рук гучномовець, хапали за руки. Фактично це перешкоджання депутатській діяльності з боку охоронних структур і пряме порушення Закону України «Про статус народного депутата»»

На думку суду, вказані твердження принижують ділову репутацію позивачів.

Відтак, в даній справі суд вважає доведеним факт поширення відповідачем недостовірної та такої, що порушує немайнові права позивачів на недоторканість ділової репутації, інформації.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачі, як юридичні особи, не наділені правом на повагу до честі та гідності, суд вважає за можливе в цій частині позов задовольнити частково та визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права позивачів на недоторканність ділової репутації, поширену ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 о 12:33 на власній сторінці в мережі Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 інформацію такогозмісту:«... але там вже чекали представники охоронної фірми « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Вони блокували мені вхід та вихід з президії, штовхали, вирвали в мене з рук гучномовець, хапали за руки.», а також розміщену 15.06.2021 на каналі «Рада» відеохостингу «YouTubе» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 інформацію такого змісту: «Моїй депутатській діяльності перешкоджали представники охоронної фірми Сокіл Полтавщини»; «Група депутатів районної ради, які діють в інтересах Жеваго, таємно у підвалі партійного офісу під охороною приватної фірми Сокіл Полтавщини провела незаконну сесію» та зобов`язати відповідача спростувати недостовірну інформацію в той же спосіб, у який ним було її поширено, з посиланням на ухвалене судом рішення.

Щодо вимог позивачів про стягнення моральної шкоди в сумі 20000 грн на кожного.

Так, суд приймає до уваги те, що внаслідок поширення відповідачем недостовірної інформації, із групою охоронних компаній «Сокіл» було розірвано 15 договорів, що підтверджується довідкою ТОВ «Сокіл Гарант». Крім того, суд приймає до уваги факт звернення відповідача до ліцензійних органів із вимогами про проведення позапланової перевірки.

Викладені обставини, на переконання суду, свідчать про завдання позивачам моральної шкоди.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що достатнім розміром для відшкодування завданої позивачам моральної шкоди є 5000 грн на користь кожного позивача.

Відтак, суд частково задовольняє позов.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачів суд стягує судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 1589 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суд відмовляє у стягнення судових витрат на правничу допомогу в сумі 12000 грн, оскільки позивачем, ТОВ "Сокіл Полтавщина 2016" не було надано докази понесення вказаних витрат.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Полтавщина 2016", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гарант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2018", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2019" до ОСОБА_3 про визнання поширеної відповідачем інформації недостовірною та такою, що порушує немайнові права позивачів на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації, зобов`язання спростувати поширену недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Полтавщина 2016", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гарант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2018", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2019" на недоторканність ділової репутації поширену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 о 12:33 на власній сторінці в мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/oleksiymovchan/posts/1008448399692045, інформацію такого змісту:«... але там вже чекали представники охоронної фірми «Соколи Полтавщини». Вони блокували мені вхід та вихід з президії, штовхали, вирвали в мене з рук гучномовець, хапали за руки.»

Визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Полтавщина 2016", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гарант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2018", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2019" на недоторканність ділової репутації розміщену 15.06.2021 на каналі «Рада» відеохостингу «YouTubе» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 інформацію такого змісту: «Моїй депутатській діяльності перешкоджали представники охоронної фірми Сокіл Полтавщини»; «Група депутатів районної ради, які діють в інтересах Жеваго, таємно у підвалі партійного офісу під охороною приватної фірми Сокіл Полтавщини провела незаконну сесію».

Зобов`язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_1 спростувати недостовірну інформацію в той же спосіб, у який ним було її поширено з посиланням на ухвалене судом рішення, а саме здійснити публікацію на власній сторінці в соціальній мережі Facebook та публікацію відео на каналі «Рада» відеохостингу «YouTubе».

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Полтавщина 2016" моральну шкоду в сумі 5000 грн та судові витрати в сумі 1589 грн.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гарант" моральну шкоду в сумі 5000 грн та судові витрати в сумі 1589 грн

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2018" моральну шкоду в сумі 5000 грн та судові витрати в сумі 1589 грн

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2019" моральну шкоду в сумі 5000 грн та судові витрати в сумі 1589 грн

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.12.2022

Суддя Діна АНДРІЄЦЬ