Постанова

від 06.07.2023 по справі 537/3683/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/3683/21 Номер провадження 22-ц/814/2586/23Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Чумак О.В.,

суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

за участю секретаря Галушко А.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимівідеоконференції цивільнусправу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 грудня 2022 року, ухвалене суддею Андрієць Д.Д.,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Полтавщина 2016", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гарант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2018", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2019" до ОСОБА_1 , третя особа - Редакція газети "Автограф" про визнання поширеної відповідачем інформації недостовірною та такою, що порушує немайнові права позивачів на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації, зобов`язання спростувати поширену недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,

встановила:

У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокіл Полтавщина 2016", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гарант", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2018", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2019" звернулися до місцевого суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Редакція газети "Автограф" про визнання поширеної відповідачем інформації недостовірною та такою, що порушує немайнові права позивачів на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації, зобов`язання спростувати поширену недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди.

Свої вимоги позивачі мотивували тим, що вказані Товариства є єдиною охоронною структурою, яка надає послуги в сфері охоронної діяльності в м. Кременчуці та Кременчуцькому районі Полтавської області.

14.06.2021 на власній сторінці в соціальній мережі Facebook відповідач публічно розмістив неправдиву та недостовірну інформацію.

На підставі вищевказаного повідомлення відповідача на сайті газети "Автограф" редакцією було розміщено статтю із посиланням на вищевказану публікацію відповідача.

Крім того, на сайті YouTube було опубліковано брифінг відповідача у Верховній Раді України, де останній висловлював неправдиву та недостовірну інформацію щодо участі охоронної структури «Сокіл Полтавщини» у перешкоджанні депутатської діяльності.

Вважають, що вислови відповідача стосуються саме групи охоронних структур ТОВ "Сокіл Полтавщина 2016", ТОВ "Сокіл Гарант", ТОВ "Сокіл Гард 2018", ТОВ "Сокіл Гард 2019", оскільки на теренах Полтавської області та безпосередньо в м. Кременчуці і Кременчуцькому районі відсутні інші охоронні структури з використанням словосполучень «Соколи Полтавщини», « ОСОБА_2 », « ОСОБА_3 ».

Позивачі просили врахувати, що 09.06.2021 жодна з охоронних структур не здійснювала яку-небудь охоронну діяльність сесії виконавчого комітету Кременчуцької районної ради.

Оскільки забезпечення громадського порядку 09.06.2021 забезпечувало Громадське формування Українського козацтва з охорони громадського порядку і державного кордону «Соколи Полтавщини», що підтверджується його відповіддю, позивачі вважають, що відповідачем було поширено неправдиву інформацію, яка порушує їх немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації.

Завдану їм моральну шкоду внаслідок дій відповідача вони оцінюють в 20 000 грн кожен.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Полтавщина 2016", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гарант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2018", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2019" до ОСОБА_1 про визнання поширеної відповідачем інформації недостовірною та такою, що порушує немайнові права позивачів на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації, зобов`язання спростувати поширену недостовірну інформацію та стягнення моральної шкодизадоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що порушує немайнові права Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Полтавщина 2016", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гарант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2018", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2019" на недоторканність ділової репутації, поширену ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12:33 на власній сторінці в мережі Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , інформацію такого змісту:«...але там вже чекали представники охоронної фірми «Соколи Полтавщини». Вони блокували мені вхід та вихід з президії, штовхали, вирвали в мене з рук гучномовець, хапали за руки.»

Визнано недостовірною та такою, що порушує немайнові права Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Полтавщина 2016", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гарант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2018", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2019" нанедоторканність ділової репутації розміщену15.06.2021 на каналі «Рада» відеохостингу «YouTubе» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 інформаціютакого змісту: «Моїй депутатській діяльності перешкоджали представники охоронної фірми Сокіл Полтавщини»; «Група депутатів районної ради, які діють в інтересах Жеваго, таємно у підвалі партійного офісу під охороною приватної фірми Сокіл Полтавщини провела незаконну сесію».

Зобов`язано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , спростувати недостовірну інформацію в той же спосіб, у який ним було її поширено з посиланням на ухвалене судом рішення, а саме здійснити публікацію на власній сторінці в соціальній мережі Facebook спростувати недостовірну інформацію в той же спосіб, у який ним було її поширено з посиланням на ухвалене судом рішення, а саме здійснити публікацію на власній сторінці в соціальній мережі Facebook та публікацію відео на каналі «Рада» відеохостингу «YouTubе».

Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Полтавщина 2016" моральну шкоду в сумі 5000 грн та судові витрати в сумі 1589 грн.

Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гарант" моральну шкоду в сумі 5000 грн та судові витрати в сумі 1589 грн

Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2018" моральну шкоду в сумі 5000 грн та судові витрати в сумі 1589 грн

Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2019" моральну шкоду в сумі 5000 грн та судові витрати в сумі 1589 грн

В іншій частині вимогвідмовлено.

Із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач ОСОБА_1 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення внаслідок порушення місцевим судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, неповного з`ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи просив скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Вказує, що позивачами не було доведено те, що вони є єдиним підрозділом групи Товариств, не підтверджено відсутність інших охоронних фірм з такою ж або схожою назвою.

Вважає, що розміщена ним на сторінці Facebook та у виступі на брифінгу інформація не стосується позивачів, містить оціночні судження, тому не підлягає судовому захисту, а позивачами не доведено порушення прав зі сторони відповідача.

Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи не надходили.

У судове засіданні в режимі відеоконференції з`явився представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Запорожець В.В.

Позивачі та третя особа в судове засідання не з`явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином на електронні адреси відповідно до ч.6, п. 2 ч.8 ст.128 ЦПК України. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

Отже їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, що відповідає приписам ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п.2ч.1ст.374ЦПК України,суд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України).

Суд першої інстанції встановив, що 14.06.2021 о 12:33 на власній сторінці в мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/oleksiymovchan/posts/1008448399692045, відповідачем, як народним депутатом, було розміщено публікацію такого змісту: «9 червня відбулася спроба рейдерського захоплення Кременчуцької районної ради.

Разом з іншими депутатами місцевих рад я прибув до місця події, щоб не допустити спроб незаконного захоплення влади в Кременчуцькій районній раді, але там вже чекали представники охоронної фірми « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Вони блокували мені вхід та вихід з президії, штовхали, вирвали в мене з рук гучномовець, хапали за руки. Фактично це перешкоджання депутатській діяльності з боку охоронних структур і пряме порушенняЗакону України «Про статус народного депутата».

Відповідно до Ліцензійних умов ліцензування охоронної діяльності охоронним структурам забороняється створювати перешкоди чи заважати діяльності представників правоохоронних та інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також громадянам у здійсненні ними повноважень, наданих їм законами та іншими нормативно-правовими актами.

Звернувся до Прем`єр-Міністра України, Міністра внутрішніх справ та Завідувача Сектору Державної регуляторної служби у Полтавській області з вимогою призначити проведення перевірки охоронної структури «Соколи Полтавщини» і пов`язаних із нею фірм щодо дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з охоронної діяльності.

У разі недотримання вимог законодавства, застосувати заходи у вигляді анулювання ліцензій цим юридичним особам.»

14.06.2021 редакцією газеті «Автограф» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 було розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка допомагала здійснювати переворот у Кременчуцькому районі, можуть позбавити ліцензії» такого змісту:

«Як ми AV раніше, 9 червня у Кам`яних Потоках група депутатів намагалася провести незаконну сесії районної ради. При цьому «тітушки» з охоронної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » блокували роботу народного депутата ОСОБА_4 .

Вони блокували мені вхід та вихід з президії, штовхали, вирвали в мене з рук гучномовець, хапали за руки. Фактично це перешкоджання депутатській діяльності з боку охоронних структур і пряме порушенняЗакону України «Про статус народного депутата»,повідомив ОСОБА_4 на своїй сторінці у ФБ.

Нардеп надіслав звернення до Прем`єр-міністра України, міністра внутрішніх справ та завідувача Сектору Державної регуляторної служби у Полтавській області з вимогою призначити проведення перевірки охоронної структури « ІНФОРМАЦІЯ_5 » і пов`язаних із нею фірм щодо дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з охоронної діяльності.

У разі недотримання вимог законодавства застосувати заходи у вигляді анулювання ліцензій цим юридичним особам.»

15.06.2021 на каналі «Рада» відеохостингу «YouTubе» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 було розміщено відеозапис брифінгу ОСОБА_5 , під час якого якого відповідач вказав: 1:31 «Моїй депутатській діяльності перешкоджали представники охоронної фірми Сокіл Полтавщини»; 1:44 «Група депутатів районної ради, які діють в інтересах Жеваго, таємно у підвалі партійного офісу під охороною приватної фірми Сокіл Полтавщини провела незаконну сесію».

При вирішенні цього спору суд першої встановив, що публікація відповідача на власній сторінці в соціальній мережі Facebook безпосередньо стосується позивачів, є недостовірною, а її розміщення свідчить про доведення інформації щодо подій, які відбулись під час засідання Кременчуцької районної ради, необмеженому колу осіб.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно зістаттею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободі частинами другою та третьоюстатті 34 Конституції Україникожен має право на свободу вираження поглядів.

Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Відповідно до ч.1ст. 94 Цивільного кодексу Україниюридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно доглави 3 цього Кодексу.

Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (частини першої та другоїстатті 30 Закону України «Про інформацію»)

Пунктами 4,12,15,18,19 постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни №1від 27лютого 2009 року«Про судовупрактику усправах прозахист гідностіта честіфізичної особи,а такожділової репутаціїфізичної таюридичної особи» роз`яснено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а)поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б)поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в)поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г)поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьоюстатті 277 ЦКнегативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Згідно з положеннямистатті 277ЦК 435-15 істатті 10ЦПК 1618-15 обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Положеннями статті 30 Закону України «Про інформацію» визначено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їхньої правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також має право на власне тлумачення справи в тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію"оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

За змістом ст.277ЦК України з урахуванням позиції Пленуму Верховного Суду України, висловленої впостанові № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права.

У своїх рішеннях у справах «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria), від 08 липня 1986 року, пункт 46, Серія A № 10) та «Обершлік проти Австрії (№1)» (Oberschlick v. Austria (no. 1), від 23 травня 1991 року, пункт 63, Серія A № 204) Суд провів відмінність між твердженнями щодо фактів та оціночними судженнями. Існування фактів може бути доведено, тоді як правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу довести правдивість оціночних суджень неможливо виконати і вона порушує свободу вираження поглядів. Проте у випадках, коли твердження є оціночним судженням, пропорційність втручання може залежати від того, чи існує достатнє «фактологічне підґрунтя» для оскаржуваного твердження[§92 рішення Європейського суду з прав людини по справі «РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ «ГРИВНА» ПРОТИ УКРАЇНИ»(CASE OF EDITORIAL BOARD OF GRIVNA NEWSPAPER v. UKRAINE), заяви № 41214/08 та № 49440/08, Страсбург, 16 квітня 2019 року, остаточне 16.07.2019]

У рішенні у справі «Ляшко проти України» від 10 серпня 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 Конвенції застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів є запорукою побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. Водночас необхідним є чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 10 Конвенції.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню при ухваленні судового рішення (чч.1, 2 ст.77 ЦПК України ).

Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, у своїй публікації відповідач ОСОБА_1 використовує формулювання: «представники охоронної фірми «Соколи Полтавщини».

Між тим вказана назва не співпадає із назвою позивачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Полтавщина 2016", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гарант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2018", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2019", що не спростовано належними і допустимими доказами стороною позивачів.

Копії довідки №2.18 Міністерства внутрішніх справ України, складеної на підставі депутатського звернення народного депутата України Мовчана О.В. від 14.06.2021 №150/369 та депутатського звернення народного депутата України Мовчана О.В. від 14.06.2021 №150/369 (том 1 а.с. 93 ); фотознімки, які долучені до спірної публікації (том 1 а.с. 14,17); відповідь ГФ УК «Соколи Полтавщини» (том 1 а.с. 20), на які послався місцевий суд в оскаржуваному рішенні, не є належними і допустимими доказами на підтвердження вказаної обставини, оскільки не містять посилань на назви позивачів. Натомість на фотознімку над публікацією, розміщеною за посиланням https://av.in.ua/2021/06/14/15583/ (том 1 а.с. 17) міститься фотознімок шеврону, де зазначено назву: Громадське формування «Соколи Полтавщини». Тоді як позивачами у цій справі є інші юридичні особи.

Отже вказані документи не підтверджують той факт, що відповідач поширив інформацію саме щодо позивачів у цій справі.

Крім цього апеляційний суд звертає увагу на те, що позивачами не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокіл Полтавщина 2016", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гарант", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2018", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2019" є єдиною охоронною структурою, яка надає послуги в сфері охоронної діяльності в м. Кременчуці та Кременчуцькому районі Полтавської області, в тому числі, відносяться до Громадського формування «Соколи Полтавщини», яке зображено на вищезазначеному фотознімку.

Також заслуговують на увагу апеляційного суду посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що інформація, розміщена у сюжеті на сайті ttps://www.youtube.com/watch?v=pUMBrzyufyY, не містить жодної інформації щодо позивачів у цій справі, та є оціночними судженнями, які відображають особисте бачення відповідача та оцінку інформації, ґрунтуються на його суб`єктивному сприйнятті та особистому трактуванні інформації подій.

Оскільки позивачами не обґрунтовано належним чином і не доведено той факт, що розміщена 14.06.2021 о 12:33 на власній сторінці ОСОБА_1 в мережі Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , інформація такого змісту:«...але тамвже чекалипредставники охоронноїфірми « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».Вони блокувалимені вхідта вихідз президії,штовхали,вирвали вмене зрук гучномовець,хапали заруки.» та розміщена15.06.2021 на каналі «Рада» відеохостингу «YouTubе» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 інформація такого змісту: «Моїй депутатській діяльності перешкоджали представники охоронної фірми Сокіл Полтавщини»; «Група депутатів районної ради, які діють в інтересах Жеваго, таємно у підвалі партійного офісу під охороною приватної фірми Сокіл Полтавщини провела незаконну сесію» безпосередньо стосується позивачів, є недостовірною та порушує саме їх немайнові права на недоторканість ділової репутації, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

За таких обставин апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та відмову в задоволенні позову, понесені позивачами в суді першої інстанції судові витрати покладаються на позивачів.

Враховуючи те, що за подачу апеляційної скарги відповідач сплатив 9534,00 грн судового збору, вказана сума підлягає стягненню з позивачів на користь відповідача, по 2383,50 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. п. 3, 4, ст.ст. 382-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Автозаводського районногосуду м.Кременчука Полтавськоїобласті від12грудня 2022року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Полтавщина 2016", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гарант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2018", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2019" до ОСОБА_1 , третя особа - Редакція газети "Автограф" про визнання поширеної відповідачем інформації недостовірною та такою, що порушує немайнові права позивачів на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації, зобов`язання спростувати поширену недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди, - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Полтавщина 2016", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гарант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2018", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл Гард 2019" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 9534,00 (дев`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири гривні 00 копійок), по 2383,50 (дві тисячі триста вісімдесят три гривні 50 копійок) з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текстпостанови складено18.07.2023.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді: Ю.В.Дряниця

Л.І.Пилипчук