Рішення

від 12.12.2022 по справі 523/9783/21

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/9783/21

Провадження №2/523/1548/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2022 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Щербан О.Д.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Захарової П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9, в м.Одесі, справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа комунальне некомерційне підприємство "Міський спеціалізований будинок дитини 1" Одеської міської ради, про виключення відомостей про батька,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2021 року ОСОБА_4 , діючи через свого представника ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування вимог позивач зазначив, що 25.06.2019 р. між ним та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб. Одразу після реєстрації шлюбу між сторонами зіпсувалися стосунки, позивач виїхав за межі України, де перебуває і на даний час. Приблизно за місяць до звернення до суду йому зателефонували із органу опіки та піклування м.Одеси та повідомили, що відповідачка відмовилася від дитини. Оскільки він був у шлюбі з відповідачкою, його записано батьком дитини. Він впевнений, що не є батьком дитини, судячи з дати укладення шлюбу та дати народження, дитина зачата до укладення шлюбу.

Відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву в якій позов визнала, просила слухати справу в її відсутності, та вказала на те, що позивач не є біологічним батьком дитини, з моменту шлюбу відносин не підтримуємо, шлюбних відносин не було , як чоловік та жінка не проживають.

23.06.2021 р. у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

22.02.2022 р. підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті .

02.11.2022 р. судом залучено до участі у справі в якості третьої особи КНП « «Міський спеціалізований будинок дитини №1» в якій знаходиться дитина.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити.

Представник третьої особи погодилася з позовними вимогами.

Заслухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 25.06.2019 р. між позивачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано шлюб, про що Приморським районним у м.Одесі відділом ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області складено актовий запис №899, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Згідно бази облікових даних КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» та медичного свідоцтва про народження №590 від 03.03.2020 р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була доставлена ШМД 01.03.2020 р. в .10 годин в року Обласного Перинатального центру КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради з діагнозом : вагітність ІІІ, 3 тижнів, і о 8.00 годині народила живу дитину чоловічої статі, яку залишила у відділенні новонароджених ОПЦ

Згідно з актовим записом про народження №1696 складеним 15.04.2020 р. Одеським міським відділом ДРАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) -01.03.2020 р. народився ОСОБА_5 , зазначено батьком ОСОБА_4 , матірю ОСОБА_3 . Державна реєстрація проведена на підставі ст.133 СК України

17.05.2021 року орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради склав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з відомостями ЄДРСР у справі № 947/23336/21 за позовом Комунального Некомерційного підприємства «Міський спеціалізований будинок дитини № 1» в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів 03.08.2021 року відкрито провадження. Ухвалою суду від 27.01.2022 р. прийнято до провадження заяву про зменшення позовних вимог та виключено з кола відповідачів у справі ОСОБА_2 . 17.03.2022 року Київським районним судом м.Одеси ухвалено рішення, позовну заяву Комунального Некомерційного підприємства «Міський спеціалізований будинок дитини № 1» в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , треті особи Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задоволено, позбавлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав у відношенні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнуто щомісячно з ОСОБА_3 на користь Комунального Некомерційного підприємства «Міський спеціалізований будинок дитини № 1» в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх доходів, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого на день стягнення, для дитини відповідного віку, з дня подачі позовної заяви та до досягнення повноліття дитиною.

Відповідно до відомостей Центру обробки спеціальної інформації ДПС України позивач 24.06.2019 р. виїхав на територію України, а 04.08.2019 р. виїхав за кордон України.

Відповідно до розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.05.2020 року № 365р «Про влаштування малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до державного дитячого закладу», малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , влаштовано до КНП «Міський спеціалізований будинок дитини №1» Одеської міської ради, де він і знаходиться на вихованні з 31.03.2020 р.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

За змістом положень статті 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Згідно з нормами ч.5 ст.150 СК України передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з нормами ч.4 ст.3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Сімейні правовідносини виникають на підставі кровного споріднення (родинних зв`язків), шлюбу чи усиновлення тоді, коли ці види правовідносин підпадають під сферу дії сімейного права. Тому родинність є підставою виникнення сімейних правовідносин лише тоді, коли з нею безпосередньо пов`язане сімейним законодавством настання певних правових наслідків. У Сімейному кодексі України відсутнє визначення кровного споріднення (родинності). В юридичній науці родинність розглядається як родинні зв`язки між людьми, що ґрунтуються на походженні однієї особи від іншої чи кількох осіб від спільного пращура; кровний зв`язок осіб, що походять один від одного чи від спільного пращура.

Юридичного значення кровне споріднення набуває лише у випадках, прямо передбачених законом. Так, встановлення родинних зв`язків між дитиною і батьками здійснюється шляхом вчинення про це запису в свідоцтво про народження дитини.

Відповідно до статті 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття (стаття 136 СК України).

Передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За нормами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За вимогами ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Сторонами не заявлено клопотань про призначення судових експертиз, а тому суд вирішив справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», особа, яка записана батьком дитини, має право оспорювати своє батьківство, пред`являти позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини. Відповідно до цієї ж Постанови при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Із доводів позивача, зазначених у позовній заяві, встановлено, що позивач в момент реєстрації його як батька дитини не знав, що він не є її біологічним батьком і лише - в квітні 2021 року від органу опіки та піклування дізнався про цей факт.

Відповідач позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення, зазначивши про це у заяві.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи. Не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників, їхніх представників.

Посилання позивача на доведеність обставин того, що він не є батьком дитини, суд розглядає критично, оскільки розрахунок по тижням вагітності з різницею в один тиждень ( строк вагітності 37 тижнів, а з моменту прибуття до України позивачем 24.06.2020 і до народження дитини 36 тижнів) є лише припущенням.

Приймаючи до уваги вказані норми головним у даній справі є доведення відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком, та дитиною, яке може бути підтверджено висновком судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

При цьому, судом враховано правові висновки Верховного Суду викладені в постанові від 06 квітня 2021 року у справі №676/1200/20, щодо необхідності підтвердження кровного споріднення .

Оскільки достатніх належних та допустимих доказів щодо відсутності кровного споріднення між позивачем та дитиною матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про відмову у позові.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 258-259, 263, 265, 268, 273, 354,355 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позову до ОСОБА_3 , третя особа комунальне некомерційне підприємство "Міський спеціалізований будинок дитини 1" Одеської міської ради, про виключення відомостей про батька.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Суддя

Повне рішення складено 15.12.2022 р.