Рішення

від 14.12.2022 по справі 708/680/22

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 708/680/22

Провадження № 2/708/172/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Попельнюха А.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Пасічної Л.А.,

представниці позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чигиринського районного суду Черкаської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. На обґрунтування поданого позову зазначила, що 02.06.2002 між ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області. Одночасно зі зверненням до суду із позовом про стягнення аліментів вона ініціювала розірвання шлюбу шляхом подання позовної заяви до суду.

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач ОСОБА_2 не ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, однак коштів, які він надає на утримання сина позивачці катастрофічно не вистачає для належного його матеріального забезпечення, тому вважає за доцільне визначити у судовому порядку фіксований розмір аліментів. Вказане питання вона намагалась вирішити позасудовим шляхом, однак відповідач її звернення ігнорує та уникає визначення порядку сплати аліментів батьком, що стало підставою звернення до суду. Наразі ОСОБА_3 самостійно утримує сина, оплачує його лікування, відвідування репетиторів, збалансоване харчування, самостійно оплачує комунальні послуги, страхові платежі за укладеним договором страхування. Розмір заробітної плати ОСОБА_2 позивачці невідомий, проте він працевлаштований офіційно та має можливість сплачувати аліменти у розмірі, що забезпечує всебічний розвиток дитини. Також їй відомо, що у відповідача у власності є майно, а саме автомобіль марки DAEWOO LANOS та земельна ділянка у Черкаській області. Тому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 7000 гривень щомісячно, що дорівнює не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позову до повноліття дитини.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 06.09.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.

Учасники скористались своїм правом подання суду заяв по суті справи та подали суду відзив на позов, відповідь на відзив та заперечення, у яких зазначили наступне.

Відповідач ОСОБА_2 подав суду відзив на позов, яким позовні вимоги визнав частково, а саме не заперечував щодо стягнення із нього аліментів у розмірі ј частки від його щомісячного доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття. У обґрунтування поданого відзиву зазначив, що він з 01.09.2021 перебуває на посаді директора з розвитку ТОВ «Конкордія» з посадовим окладом 6500 грн. в місяць. Розмір фактично отриманої заробітної плати доводиться довідками про доходи. Також він має на утриманні непрацездатних та важкохворих батьків, а саме батька ОСОБА_6 , який має онкологічне захворювання, та матір ОСОБА_7 , яка є пенсіонеркою. Розмір пенсії, яку одержують батьки, не дозволяє їм купувати продукти харчування та необхідні ліки, проходити необхідні медичні обстеження, тому він несе додаткові фінансові витрати на їх утримання. Також ОСОБА_2 визнав, що є власником автомобіля DAEWOO LANOS, 2007 року виробництва, ринкова вартість якого наразі становить за його підрахунками 950 доларів США. Має земельну ділянку площею 2 га, яка розташована у селі Погорільці Чигиринського району Черкаської області. Іншого рухомого або нерухомого майна відповідач не має. У грудні 2021 року у ТОВ «Конкордія» отримав поворотну фінансову допомогу у розмірі 70000 грн. За рахунок цієї фінансової допомоги, а також систематичних кредитів у АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_8 він забезпечує свої базові потреби, допомагає сину, дружині та батькам.

У відповіді на відзив позивач ОСОБА_3 зазначила, що у відповідача ОСОБА_2 є молодший працездатний брат, який також має можливість допомагати батькам та нести фінансові витрати на їх утримання. Щодо лікування батька відповідача ОСОБА_6 зазначила також, що для онкохворих наявні спеціальні державні програми, що дозволяють отримувати медикаменти безкоштовно. Крім того, батьки відповідача мають власні земельні паї, які дають їм додаткові прибутки для забезпечення себе всім необхідним. У свою чергу за наявною у позивачки інформацією ОСОБА_2 за останній рік погасив заборгованість за власною кредитною карткою, яка становила близько 100000 грн., тому вважає, що він має додаткові прибутки, які приховує.

У наданому суду запереченні відповідач ОСОБА_2 додатково зазначив, що додатковий прибуток батьків від здачі в оренду земельних ділянок становить лише 12000 грн. у рік з обох земельних ділянок, натомість фактичні витрати батьків без урахування мінімального лікуванняскладають 114000 грн. у рік. Усі діагностичні процедури та здача аналізів може бути лише на платній основі, у свою чергу витрати на мінімальне лікування батька становить не менше 67000 грн. На обґрунтування наведеного у запереченні відповідач навів відповідні власні розрахунки. Щодо погашення заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» за картковим рахунком відповідач зазначив, що сума заборгованості становила не 100000 грн., а 70000 грн. Цей кредит він отримав для забезпечення родини всім необхідним. Тому для мінімізації витрат по погашенню заборгованості відповідач отримав поворотну фінансову допомогу у ТОВ «Конкордія», відповідно погашення грошових зобов`язань мало місце не за рахунок додаткових доходів, а за рахунок позики від роботодавця.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 адвокат Цієр Р.М. позов підтримала та просила суд його задовольнити. Суду додатково пояснила, що спільна дитина сторін по справі наразі проживає разом із позивачкою та перебуває на її повному утриманні, відповідно відповідач зобов`язаний приймати участь у його утриманні. Натомість останнім часом він надає грошові кошти не у достатньому обсязі. При зверненні до суду позивачка визначила розмір аліментів, яких буде достатньо для забезпечення дитини всім необхідним, виходячи із наступного. Зокрема вона порахувала середній розмір всіх витрат, які наразі несе щомісячно, і вказану суму розподілила на двох осіб, оскільки батьки зобов`язані у рівних частках приймати участь в утриманні дитини. Таким чином визначила розмір аліментів у сумі 7000 грн. в місяць. У подальшому вона погоджується звітуватися за кожну витрачену гривню.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, підтримав поданий ним відзив і заперечення та зазначив, що наразі дружина із дитиною проживають неподалік від нього на сусідній вулиці у місті Києві, із сином він іноді спілкується та по можливості допомагає йому фінансово. Він не заперечує, що має обов`язок приймати участь в утриманні спільного сина. І так було раніше протягом тривалого часу, вони дійсно спільно із дружиною несли всі витрати на забезпечення сина у рівних частках, натомість зараз у нього суттєво знизився розмір доходів, тому він не має можливості сплачувати аліменти у сумі 7000 грн. через скрутне фінансове становище, яке обумовлено суттєвим зниженням рівня його доходів у зв`язку із запровадженням воєнного стану.

Заслухавши учасників, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з питань виконання батьками обов`язку утримувати дитину та способів виконання цього обов`язку, у зв`язку із чим до їх правового регулювання підлягають застосуванню норми Глави 15 Сімейного кодексу України «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання».

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

На підставі ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У свою чергу мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, що регламентовано частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України.

Також законодавець у частині п`ятій вказаної статті визначив, що суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього таких витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

З долучених сторонами до матеріалів справи письмових доказів судом встановлено, що 02.06.2002 між сторонами по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 28 (а.с. 7).

Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області зроблено відповідний актовий запис за № 17 (а.с. 8).

Під час розгляду справи судом сторони визнали, що спільна неповнолітня дитина наразі проживає разом із позивачкою та перебуває на її повному грошовому утриманні. Відповідач ОСОБА_2 приймає участь в утриманні дитини по мірі своїх фінансових можливостей, відповідно між батьками відсутня згода щодо способу виконання відповідачем обов`язку утримувати дитини та розміру аліментів.

З наданих відповідачем доказів судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі наказу № 01 к/2021 від 01.09.2021 прийняти на постійну роботу з 02.09.2021 на посаду директора з розвитку ТОВ «Конкордія» (код ЄДРПОУ 13678330, місцезнаходження: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 55). Отримані за основним місцем роботи доходи відповідачем доведені суду довідками про доходи від 24.10.2022 за № 1д/10/22 та від 25.10.2022 за № 2д/10/22 (а.с. 74-76). Загальна сума фактично отриманого доходу відповідачем за період з 02.09.2021 по 31.12.2021, тобто без урахування податків та зборів, становить 34377,16 грн., та за період з 01.01.2022 по 30.09.2022 становить 58765,00 грн. Відповідно загальний розмір доходів, отриманий за один рік роботи на ТОВ «Конкордія» складає 93142,16 грн. У свою чергу середня заробітна плата відповідача за останні 12 місяців складає 7761,85 грн. (93142,16 грн. / 12 міс. = 7761,85 грн.).

Наявність у відповідача інших доходів суду не доведена належними та допустимими доказами, у свою чергу доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, що регламентовано ч. 6 ст. 81 ЦПК України.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що цілком обґрунтованим за таких обставин могло бути вирішення судом питання про стягнення аліментів із відповідача відповідно до вимог ст. 183 СК України у частці від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_9 , і у випадку вибору позивачкою такого способу виконання відповідачем обов`язку утримувати спільну дитину під час виконання такого рішення підлягали б урахуванню всі можливі додаткові доходи відповідача, та автоматично була б збільшена сума щомісячних платежі у випадку збільшення його заробітної плати. Натомість вибір способу виконання батьками обов`язку утримувати дитину у випадку відсутності домовленості між батьками є виключним правом стягувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України), у свою чергу відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства суд зобов`язаний провести розгляд справи у межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України). За таких обставин суд приходить до висновку, що під час розгляду вказаного спору відсутні підстави для відхилення обраного позивачкою ОСОБА_3 способу стягнення аліментів.

Аналізуючи заявлений до стягнення розмір аліментів у сумі 7000 грн. щомісячно суд враховує, що під час розгляду справи позивачкою та її представниками не були доведені обставини, які підлягають врахуванню при визначенні розміру аліментів. Надані суду копії квитанцій не спростовують таких висновків суду, оскільки під час їх дослідження не було встановлено безпосереднє цільове призначення таких платежів, кожен із них мав призначення: "Переказ власних коштів". Відповідно із наданої сукупності квитанцій визначити дійсне цільове призначення таких платежів, їх обов`язковість, періодичність, необхідність для забезпечення дитини певними товарами та/або послугами, нагальну потребу дитини в отриманні саме цих послуг та їх вплив на гармонійний розвиток дитини та загальний розмір необхідних щомісячних витрат на дитину суд позбавлений можливості. Обґрунтування заявленого до стягнення розміру аліментів у частині необхідності забезпечення сина "кишеньковими грошима" суд оцінює критично, оскільки їх вплив на розвиток дитини під час розгляду справи не встановлено.

Законодавцем регламентовано, що для визначення мінімального гарантованого або ж мінімального рекомендованого розміру аліментів урахуванню підлягає величина прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01.12.2022 установлено прожитковий мінімум на дитину віком від6 до 18 років у розмірі 2833 грн. (ст. 7 Закону), що наразі є мінімальним рекомендованим розміром аліментів. За таких обставин мінімальний гарантований державою розмір аліментів на одну дитину віком від 6 до 18 років наразі становить 1416,50 грн. (2833 грн. х 50 % / 100 % = 1416,50 грн.).

При визначенні розміру аліментів суд ураховує фактичне часткове визнання відповідачем ОСОБА_2 позовних вимог, який не заперечував щодо стягнення з нього ј частини всіх видів його доходів (заробітку) щомісячно, що виходячи із його середньомісячної заробітної плати за основним місцем роботи становить 1940,46 грн. (7761,85 грн. х ј = 1940,46 грн.), та відповідно 1509,38 грн. з останньої отриманої ним заробітної плати (6037,50 грн. х ј = 1509,38 грн.).

Безумовно, стягнення аліментів у мінімальному гарантованому розмірі щомісячно, з урахуванням наявних реалій сьогодення, не може бути оцінено судом як достатнє забезпечення всіх потреб дитини, тому, виходячи із встановленого під час судового розгляду майнового стану та рзміру доходів ОСОБА_2 , суд приходить до переконання про необхідність стягнення з нього на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000 грн. щомісячно.

Також суд звертає увагу, що твердження позивачки в частині необхідності оплати витрат на послуги репетиторів та придбання медикаментів можуть бути підставою для стягнення додаткових витрат та дитину, які можуть бути обумовлені особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо), відповідно твердження позивачки щодо визначення бажаного розміру аліментів з урахуванням у тому числі цих витрат суд не бере до уваги, оскільки наявність таких витрат не входить до предмета доказування у даній справі.

Крім того, суд не бере до уваги твердження відповідача ОСОБА_9 про наявність у нього на утриманні непрацездатних батьків та наявною потребою у зв`язку із цим у постійних витратах, оскільки такі обставини не доведені суду належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Обов`язок доказування законодавцем покладено на сторони, зокрема частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Крім того, обов`язок сторони доведення обставин, які мають значення для справи і на які така сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень є складовою принципу змагальності, що відповідає вимогам ст. 12 ЦПК України. Ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій несе кожна із сторін, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 141 ЦПК України стягненню із відповідача на користь держави підлягають також витрати по оплаті судового збору в сумі 992,40 грн., який визначений судом відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України та п. 1.1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 цього Закону позивач при зверненні до суду від його сплати була звільнена.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180-185 СК України, ст. ст. 12,43,76-84,89,141,206,259,263-265ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000 грн. щомісячно починаючи з 10.08.2022 і до повноліття дитини.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники та їх адреси:

Позивач: ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_1 );

Представник позивача: адвокат Білан Петро Володимирович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 002459, видане 09.08.2022 Радою адвокатів Львівської області, адреса робочого місця адвоката: Львівська обл., м. Львів, Галицький р-н, вул. Стрийська, буд. 48, корп. Г);

Представник позивача: адвокат Цієр Раїса Миколаївна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1381, видане 10.06.2022 Радою адвокатів Волинської області, адреса робочого місця адвоката: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51/53, офіс 19);

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_2 , прож.: АДРЕСА_3 ).

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені судом 14.12.2022, повне рішення складено та підписано 15.12.2022.

Суддя А.О. Попельнюх