печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59060/21-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2022 року
Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Ільєвої Т.Г.,
при секретарі - Ємець Д.О.
за участі:
позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
представника третьої особи - Кметик В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу 757/59060/21-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Адвокатського об`єднання «ДЕ ЛЕГЕ ЛАТА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про надання правничої допомоги,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява до Адвокатського об`єднання «ДЕ ЛЕГЕ ЛАТА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про надання правничої допомоги.
Так, позивачі в обґрунтування своїх позовних вимог зазначили, що 19.10.2020 р. Адвокатське об`єднання «Де Леге Лата», в особі керуючого партнера Марфіна Віталія Вікторовича, діючи в інтересах ОСОБА_4 , звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про припинення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 права користування квартирою АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 та виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 .
В даній позовній заяві Адвокатське об`єднання «Де Леге Лата» зазначає, що згідно з договором про надання правничої допомоги від 20.09.2020 р., останнім надається правнича допомога щодо представництва та захисту прав і законних інтересів громадянина ОСОБА_4 .
Відповідно до договору про надання правничої допомоги від 20.09.2020 р„ укладеного між Адвокатським об єднанням «Де Леге Лата» та нібито громадянином ОСОБА_4 , підпис ОСОБА_4 в розділі 8 даного договору не відповідає його дійсному підпису.
Позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є членами сім`ї ОСОБА_4 , які постійно проживали і проживать в квартирі за адресою АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 , за час спільного проживання з ОСОБА_4 , достеменно знає підпис свого колишнього чоловіка, зберігає у себе документи підписані ним та стверджує, що підпис в розділі 8 даного договору не відповідає дійсному підпису ОСОБА_4 .
Якщо ідентифікувати підпис ОСОБА_4 в його паспорті та інших документах, які підписані ним, то підпис в розділі 8 даного договору не відповідає дійсному підпису ОСОБА_4 .
Варю звернути увагу, що ОСОБА_4 являється гарним батьком для своїх синів - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , який з дітьми проводив вільний час, приймав участь у їхньому розвитку та вихованні, оплачував їхнє навчання.
З початку вересня 2020 року та до цього часу ОСОБА_4 не виходить на зв`язок ні з дітьми, ні з колишньою дружиною, ні з родичами та друзями.
Протягом року, ОСОБА_4 розшукують різні незнайомі для позивачів люди, зв`язку з ним немає, місце знаходження його невідоме.
Все нерухоме майно, крім квартири АДРЕСА_1 , та компанії, які належали ОСОБА_4 належать іншим людям.
Позивачем ОСОБА_2 , який являється сином ОСОБА_4 подано до ГУ НП у Закарпатській області заяву про зникнення його батька.
Тому, враховуючи те, що ОСОБА_4 знаходиться в розшуку та на сьогоднішній день відсутня будь-яка інформація про його життєдіяльність, договір про надання правничої допомоги від 20.09.2020 р. підписаний іншою особою, а не самим ОСОБА_4 .
При цьому, дії Адвокатського об`єднання «Де Леге Лата» здійснюються з метою виселення ОСОБА_1 та синів ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 , а в подальшому продажу цієї квартири від імені ОСОБА_4 з ціллю отримання доходу.
Таким чином, позивачі вважають, що підпис на договорі про надання правничої допомоги від 20.09.2020 р., здійсненний іншою особою, а не самим ОСОБА_4 , тому на сьогоднішній день відсутні наміри та волевиявлення ОСОБА_4 щодо представництва Адвокатським об`єднанням «Де Леге Лата» його інтересів в судах та інших інстанціях, втому числі подання та підписання позовів від імені ОСОБА_4 .
З врахуванням зазначеного, позивачі просять суд:
- визнати недійсним договір про надання правничої допомоги від 20.09.2020 р., укладеного між Адвокатським об`єднанням «Де Леге Лата» та громадянином ОСОБА_4 ;
- стягнути з відповідача на користь позивачів судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 26 300 грн. 00 коп.
08.11.2021 ухвалою суду було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
05.01.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не визнає позовні вимоги повністю. Вважає, що заявлені позивачами позовні вимоги є безпідставними, необгрунтованими та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях позивачів щодо дійсних обставин.
Зазначено, що позивачі оспорюють договір, який жодним із них особисто не укладався та не впливає договір жодним чином і на їхні права та обов`язки.
Оспорюваний договір укладено між АО «Де Леге Лата» та ОСОБА_4 , з метою представництва та захисту прав і законних інтересів останнього в судових органах. Вказаний договір підписано особисто ОСОБА_4 , на підтвердження чого ним особисто складено 23.11.2021 року відповідну заяву, справжність підпису на якій посвідчено приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Гуледзе А.Г.
Щодо твердження позивачів, що на підставі даного договору АО «Де Леге Лата» здійснюються дії «з метою виселення ОСОБА_1 та синів ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 , а в подальшому продажу цієї квартири від імені ОСОБА_4 з ціллю отримання доходу», то вони не відповідають дійсності.
Оспорюваний договір ОСОБА_4 укладав, з метою наділення адвокатів даного об`єднання правом професійно представляти його права і законні інтереси в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах дізнання, досудового розслідування, в прокуратурі та судових інстанціях. Даний договір спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків виключно для сторін, які його уклали. На підставі оспорюваного договору ОСОБА_4 уповноважив адвокатів АО «Де Леге Лата» діяти у його інтересах та здійснювати захист його прав у справах, що знаходяться в провадженні судів, зокрема, і у справі № 757/45618/20-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та їх виселення.
З огляду на викладене вище, відповідач вважає, що оскільки оскаржуваний договір жодним чином не спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків позивачів, то у них, відповідно, відсутнє суб`єктивне право про захист якого вони звернулася до суду у вказаній справі.
З врахуванням зазначених обставин справи, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
14.07.2022 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що вони вважають, що кожен має право звернутись за захистом свого цивільного права.
Так, на підставі оспорюваного договору про надання правничої допомоги відповідач набув повноважень представляти ОСОБА_4 , зокрема, у загальних місцевих судах. На здійснення зазначених повноважень у жовтні 2020 року ОСОБА_6 , так званий «керуючий партнер АО ДЕ ЛЕГЕ ЛАТА», пред`явив ОСОБА_5 (молодший брат ОСОБА_2 та неповнолітня дитина ОСОБА_1 і ОСОБА_4 ) позов начебто від імені ОСОБА_4 , у якому просив суд позбавити відповідачів права користування житлом (справа № 757/45618/20-ц).
Усі заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань були підписані ОСОБА_7 та іншими адвокатами АО «ДЕ ЛЕГЕ ЛАТА» на підставі повноважень, відповідно до оспорюваного договорх.
Оскільки АО «ДЕ ЛЕГЕ ЛАТА» використовує оспорюваний договір для представництва інтересів ОСОБА_4 у справі щодо оспорювання нашого цивільного права користування житлом, останні вважають зацікавленими особами, які мають право оскаржити дійсність зазначеного договору.
Відтак, підроблення підпису на договорі свідчить про відсутність у відповідної сторони волевиявлення на укладення договору, і, що має наслідком визнання такого договору недійсним через порушення положень статті 203 ЦК України (постанова КЦС ВС від 11 червня 2020 року у справі № 141/875/17-ц; постанова КЦС ВС від 19 травня 2020 року у справі № 624/600/16-ц; постанова КЦС ВС від 3 липня 2019року у справі № 201/13235/15-ц).
Щодо доданої заяви відповідача, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вказують, що до відзиву відповідач додав заяву, складену начебто ОСОБА_4 , у якій останній зазначає, що саме він підписував оспорюваний договір. Однак, у позивачів є обґрунтовані побоювання щодо достовірності зазначеного документа.
По-перше, у цьому документі привернули виклад думок, граматичні, стилістичні та пунктуаційні помилки. Власне, ОСОБА_4 здобув дві вищі освіти і чудово володіє українською мовою, натомість текст заяви складений особою, яка володіє українською досить посередньо.
По-друге, підпис на документі відрізняється від підпису на оспорюваному договорі та інших документах, які ми надали. Особливо слід звернути увагу на те, що підпис у паспорті громадянина України ОСОБА_4 сильно відрізняється від підпису на оспорюваному договорі.
По-третє, якщо б ОСОБА_4 дійсно підписував оспорюваний договір, він міг би зателефонувати позивачам, і спростувати їхні побоювання. Очевидно, що людина, щодо якої звертаються із заявами про зникнення безвісти до органів правопорядку та договори якої оспорюють буде намагатись якомога швидше повідомити про своє існування. Проте, цього не відбулось. Станом на сьогодні позивачам не відоме місце перебування ОСОБА_4 . Жодних процесуальних документів він особисто не підписував та у судових засіданнях участі не брав.
22.07.2022 надійшли письмові пояснення від представника позивачів, в яких зазначено, що є сумніви щодо підпису ОСОБА_4 у оспорюваному договорі та відповідачем не надно належних доказів на спротування зазначеного.
25.07.2022 ухвалою суду в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Діхтяренко Ольги Миколаївни про призначення експертизи у справі, було відмовлено.
25.07.2022 увхалою суду було закрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті.
31.08.2022 ухвалою суду у посвідченні зауважень представника позивачів ОСОБА_8 на протокол судового засідання від 25.07.2022 року, було відмовлено.
31.08.2022 було виправлено описки допущені по текстах ухвал суду від 08.11.2021 р. та 25.07.2022.
25.10.2022 позивачами були подані письмові пояснення, в яких зазначено, що у них є сумніви, що того, що заяву про те, що підпис здійснений саме ОСОБА_4 останній підписував, оскільки живе за межами України. Також, вказали, що з висновками експерта,які надані відповідачем вони не погоджуються.
25.10.2022 ухвалою суду в задоволенні клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Діхтяренко О.М. про призначення почеркознавчої експертизи, було відмовлено.
В судовому засіданні представник позивачів підтримала вимоги позову та просила їх задовольнити.
Окрім цього, було подано клопотання про роозгялд справи безу часті ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вимоги підтримали.
Представник відповідача зазначив, що позов є необгрунтованим та вказав, що ОСОБА_4 підписував договір про надання правової допомоги, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_4 , який стверджує, що саме ним підписаний договір про надання правничої допомоги від 20.09.2020.
Представник третьої особи зазначив, що ОСОБА_4 підписував договір та зазначив, що Адвокатське об`єднання «ДЕ ЛЕГЕ ЛАТА» здійснює представництво третьої особи на договірних підставах, які підтвердив останній своїм підписом.
Окрім цього, зазначив, що посилання на зникнення ОСОБА_4 є безпідставним, оскільки поліцією встановлено, що він є.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
За приписами п. 4 ст. 1, ч. ч. 3, 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Варто вказати, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 статті 1Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
У частині четвертій статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частини перша, друга статті 64 ЦПК України).
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частини перша-друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).Текст скопирован с сайта https://alibi.dp.ua
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
З аналізу норми ч. 1 ст. 215 ЦК України можна дійти висновку, що законодавець чітко окреслив коло осіб, які можуть заявляти позов про визнання правочину недійсним у зв`язку з недодержанням вимог, встановлених ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: сторона правочину або сторони.
Разом з тим, законодавець відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України передбачає право «іншої заінтересованої особи» визнавати в судовому порядку недійсним договір, але така особа повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Аналізі системних питань судової практики, що виникають при застосуванні судами рекомендаційних роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про в;:знання правочинів недійсними» (Лист від 01.01.2017 р., у розділі 7 «Визначення заінтересованості в разі пред`явлення позову про недійсність правочину в контексті ч. З ст. 215 ЦК України (пункти 5, 15, 26 ППВСУ № 9) зазначив наступний висновок: «Отже, вказівка в ч. 3 ст. 215 ЦК на те, що правочин може бути визнаний судом недійсним не лише за позовом однієї із сторін договору, а й за позовом заінтересованої особи, стосується тих випадків, коли заінтересована особа домагається відновлення порушеного договором її права, не вимагаючи повернення їй переданого на виконання цього договору майна, а вимагаючи повернути сторони договору до первісного стану.»
Статтею 203 ЦК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких правочин може бути визнаний недійсним. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справи про визнання правочинів недійсними», роз`яснив, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Відповідно до вимог ч.3 ст.10, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.82 ЦПК України визначено, що докази це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що між Адвокатським об`єднанням «ДЕ ЛЕГЕ ЛАТА» та ОСОБА_4 20.09.2020 укладено договір про надання правничої допомоги.
Даним договором адвокатське обєднання було уповноважене здійснювати представництво інтересів ОСОБА_4 , а пунктом 3.1. чітко визначені повноваження адвокатів.
Підтвердження уповноваження адвокатів на представництво інтересів, ОСОБА_4 надав заяву, яка є нотаріально посвідчена від 23.11.2021.
У відповідності до даної заяви зазначено, що ОСОБА_4 засвідчує те, що він особисто уповноважив на представництво його інтересів у судах різних інстанцій, адвоката Кметика В.С. та адвокатів АО «ДЕ ЛЕГЕ ЛАТА» про, що ним особисто підписано договори про надання правової (правничої) допомоги від 20.09.2020 року.
Окрім цього, ОСОБА_4 просив не розглядати питання про його розшук, або зникнення безвісти, оскільки такі відомості є неправдими та порушують права останнього.
Також, представником ОСОБА_4 - адвокатом Кметиком В.С. було подано висновок експерта від 15.02.2022 №СЕ-19/120-22/1480-ПЧ, у відповідності до якого зазначено, що підпис від імені ОСОБА_4 під банківськими реквізитами АО «ДЕ ЛЕГЕ ЛАТА» у примірнику Договору про надання правової допомоги від 20.09.2020 року та підпис від імені ОСОБА_4 та рукописний текст « ОСОБА_4 » у графі «Клієнт» у примірнику Договору про надання правової допомоги від 04.09.2020 з позначкою «2-ориг.», виконані ОСОБА_4 .
З врахуванням зазначеного, суд надійшов до висновку, що позовні вимоги позивачів не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними та необґрунтованими, оскільки строною відповідача спростовано доводи зазначені у позові та підтверджені третьою особою, яка мала повну цивільну дієздатність на вчинення даного правочину.
Суд, вважає, що ОСОБА_4 самостійно визнає те, що підписував договір про надання правової допомоги, з метою представлення його інтересів в судах у справах, в тому числі із позивачами. Вітак, даний договір може впливати лише на права ОСОБА_4 , а не як на права позивачів, оскільки адвокати діють в інтересах третьої особи, з метою захисту його прав.
Також, посилання позивачів на справу про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та їх виселення, де адвокати представляють інтереси ОСОБА_4 є взагалі безпідставним, оскільки такі посилання лише приводять суд до висновку, що позивачі у позапроцесуальний спосіб намагаються оскаржити рішення суду.
На підставі викладеного, перевіривши матеріали справи, з`ясувавши усі фактичні обставини, дослідивши наявні докази, надавши їм належну оцінку, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з урахуванням тих обставин, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження передбачених чинним законодавством правових підстав для визнання такого договору недійсним, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-83, 92, 95,141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ст.ст.11,203,627,628,634 ЦК України,Законом України «Про захист прав споживачів», суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Адвокатського об`єднання «ДЕ ЛЕГЕ ЛАТА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про надання правничої допомоги, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 15.12.2022.
Суддя Т.Г. Ільєва
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2022 |
Оприлюднено | 19.12.2022 |
Номер документу | 107895148 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Ільєва Т. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні