Рішення

від 15.10.2007 по справі 11/186-07-4746

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/186-07-4746

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2007 р.Справа  № 11/186-07-4746

За позовом: Одеської залізниці;

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту”;

про стягнення 2561,52 грн.

                                                                                                               Суддя              Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Гамарц О.С., Ксьондз А.В. (за довіреністю);

Від відповідача: Крижановський В.Б. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 19.06.2007 р. за вх. № 6512 до господарського суду Одеської області звернулась Одеська залізниця (далі – Позивач) з позовною заявою  до Відкритого акціонерного товариства „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” про стягнення збитків в сумі 2561,52 грн. за подачу й збирання вагонів.

Позивач на позовних вимогах наполягає, надав письмові пояснення у справі (№131/ДН-1 від 09.07.2007 р.), 23.08.2007 р. за вх. № 19708 уточнення позовних вимог та 05.09.2007 р. за вх. № 20614 надав заперечення на відзив Відповідача.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, з підстав викладених у відзиві на позов (вх. № 17267 від 26.07.2007 р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Позивач зазначає, що між сторонами, Одеською залізницею та ВАТ „Одеське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” 18.02.2002 р. було укладено договір № 4444, відповідно до умов якого, та на підставі Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України, Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується надавати послуги ОМППЗТ по подачі та прибиранню вагонів локомотивом залізниці від станції Одеса-Товарна через станцію Одеса-Застава-2 до під'їзних колій ОМППЗТ дільниці № 3.

Як вказує Позивач сторони, згідно умов договору, погодились проводити взаєморозрахунки за послуги, надані залізницею згідно з Тарифним керівництвом №1 збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (далі тариф, керівн. №1), затвердженого наказом міністра транспорту від 15.11.1999 р. № 551. Оскільки залізниця надає послуги ОМППЗТ на власних залізничних коліях, які перебувають на балансі залізниці, відстань яких від ст. Одеса-Товарна до колій ОМППЗТ дільниці №3 дорівнюється 2619 метрів, тобто 5,25 км у два кінці слідування, плату за надані послуги залізниця нарахувала відповідно таблиці №2 тарифного керівництва №1, згідно розділу № 2 пункту 1.5, яким передбачено: «за подачу й збирання завантажених і порожніх вагонів на перегони (з перегонів), а також на (з) роздільні (их) пункти (ів) (роз'їзди, блокпости, обгінні пункти), які не відкрито для виконання комерційних операцій, справляється збір з використанням ставок, наведених у таблиці №2».

Різниця розрахунків між таблицею №1 та №2 згідно накопичу вальних карток:

- № 32-а, 32 за 02.01.2007 р. складає 154,20 грн.;

- № 79-а, 79 за 19.01.2007 р. складає 328,60 грн.;

- № 131-а, 131 за період з 25.01.2007 р. по 29.01.2007 р. складає 1357,60 грн.;

- № 177-а, 177 за 06.02.2007 р. складає 294,20 грн.

Позивач стверджує, що всього за період з 02.01.2007 р. по 06.02.2007 р. заборгованість Відповідача складає 2561,52 грн., та вважає, що внаслідок існування зазначеної заборгованості йому  нанесено збиток в сумі 2561,52 грн.

Позивач також зазначив, що згідно наказу міністерства транспорту та зв'язку України № 396 від 26.04.2006 р., ВАТ «Одеське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»з 17.07.2006 р. реорганізовано у ВАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту». Правонаступником ВАТ «Одеське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»є ВАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту».

Відповідач проти позовних вимог заперечує, 02.04.2007 р. за вих. № 424/05 надав відзив на позов, в якому зазначає, що вимоги Позивача про стягнення заборгованості у сумі 2561,52 грн. за період з 02.01.2007 р. по 06.02.2007 р.  є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

23.08.2007 р. за вх. № 19708 Позивач надав уточнення до позовної заяви, в яких зазначив, що 18.01.2007 р. закінчився строк дії договору № 4444 від 18.01.2002 р., і того ж дня між Одеською філією ВАТ „Київ-Дніпровське МППЗТ” та Одеською залізницею було укладено Договір № 5759 про експлуатацію під'їзної колії, що належить Одеській філії ВАТ „Київ-Дніпровське МППЗТ” - 3 ділянка і примикає до станції Одеса-Товарна, строк дії договору складає 5 років –до 18.01.2012 р.

Пунктом 14 Договору № 5759 від 18.01.2007 р. передбачено, що власник сплачує залізниці плату за подачу та забирання вагонів по таблиці №1,2 Тарифного керівництва № 1 і за маневрову роботу в розмірах встановлених Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва № 1 з відповідними оголошеннями Укрзалізницею, коефіцієнтами підвищення.

Позивач вказує, що незважаючи на Договір № 5759 від 18.01.2007 р. Одеська філія ВАТ „Київ-Дніпровське МППЗТ” продовжує сплачувати залізниці плату за надані послуги, розраховану з використанням таблиці № 1 Тарифного керівництва № 1.

Різниця розрахунків між таблицею № 1 та № 2 згідно накопичувальних карток:

- № 79, 79-а за 19.01.2007 р. складає 328,60 грн.;

- № 131, 131-а за період з 25.01.2007 р. по 29.01.2007 р. складає 1357,60 грн.;

- № 177,177-а за 06.02.2007 р. складає 294,20 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

18.01.2002 р. між Одеською залізницею та ВАТ Одеське МППЗТ було укладено договір на експлуатацію залізничної під'їзної колії, що належить ВАТ Одеське МППЗТ (ділянка №3) і примикає до станції Одеса-Вантажна. Правонаступником  ВАТ Одеське МППЗТ є ВАТ „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” (п.1.2. Статуту ВАТ „Київ-Дніпровське МППЗТ”).

Відповідно до п. 1 Договору згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього Договору, експлуатується під'їзна колія, яка належить „Власнику колії” (Відповідачу) що примикає до станції Одеса-Застава-2 Одеської залізниці через стрілочні переводи №12,14 (подача вагонів робиться від вихідної стрілки №23 станції Одеса-Вантажна).

Згідно до п. 21 зазначеного Договору термін дії договору - 5 років, до 18.01.2007 р. включно.

Відповідно до п. 16 Договору, відповідач сплачує Позивачу плату за користування вагонами, а також інші збори і плати згідно з Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва №1. Збори і плати вносяться централізовано через ТехПД з урахуванням діючого коефіцієнту.

Також сторонами 18.01.2007 р. було укладено договір на експлуатацію залізничної під'їзної колії, що належить ВАТ Одеське МППЗТ - ділянка №3 і примикає до станції Одеса-Вантажна.

Відповідно до п. 1 Договору згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього Договору, експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику і примикає стрілкою № 14 до колії № 3 станції Одеса-Застава-2, котра у свою чергу примикає стрілкою № 29 до станції Одеса-Товарна обслуговується локомотивом Власника.

Пунктом 14 Договору № 5759 від 18.01.2007 р. передбачено, що власник сплачує залізниці плату за подачу та забирання вагонів по таблиці №1,2 Тарифного керівництва № 1 і за маневрову роботу в розмірах встановлених Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва № 1 з відповідними оголошеннями Укрзалізницею, коефіцієнтами підвищення.

Пунктом 13 Договору № 5759 від 18.01.2007 р. встановлено, що відстань для нарахування збору за подачу та збирання вагонів в обидва кінці –6,28 км. в обидва кінці та встановлено порядок розрахунку середньозваженої величини.

На виконання умов зазначених Договорів Позивач у період з 02.01.2007 р. по 06.02.2007 р. надав Відповідачу послуги з подачі та забирання вагонів.

Наявні у матеріалах справи накопичувальні картки  вказують на те, що Позивачем донараховано Відповідачу збір у розмірі 2134,60 грн. (2561,52 грн. з ПДВ) за надані послуги на підставі Таблиці №2 Розділу 2 Тарифного керівництва №1 Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Мінтрансу № 551 від 15.11.1999 р.

Відповідач вважає, що збір за надані послуги з подачі та забирання вагонів необхідно нараховувати на підставі Таблиці №1 Розділу 2 Тарифного керівництва №1, оскільки це передбачено умовами укладеного між сторонами договору № 4444 від 18.01.2002 р. та здійснювалось Позивачем за весь період дії цього договору.  

          Різниця між збором, що нарахований Позивачем на підставі Таблиці №2 Розділу 2 Тарифного керівництва №1 та збором, який за доводами Відповідача необхідно нараховувати на підставі Таблиці №1 Розділу 2 Тарифного керівництва №1 становить 2561,52 грн., в т.ч. ПДВ, яку Позивач простить стягнути з Відповідача,  як нанесений залізниці збиток.

Відповідно до ч.2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.3 ст. 180 ГК України).

Згідно до ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як вже зазначалось вище, відповідно до умов п. 16 Договору, відповідач сплачує Позивачу плату за користування вагонами, а також інші збори і плати згідно з Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва №1.

Положеннями Розділу 2 Тарифного керівництва №1 передбачено справляння збору за подачу й забирання вагонів локомотивом залізниці як за ставками Таблиці №1 „Ставки зборів за подачу й забирання вагонів локомотивом залізниці на (з) під'їзні(их) колії(й) незагального користування”, так і за ставками Таблиці №2 „Ставки зборів за подачу й забирання вагонів локомотивом залізниці  на (з) під'їзні(их) колії(й) незагального користування, що перебувають на балансі залізниць”.

Згідно вимог п.1.1. Розділу 2 Тарифного керівництва №1 збір за ставками Таблиці №1 справляється  якщо під'їзна колія перебуває на балансі власників, що не відносяться до залізниць України, а збір за ставками Таблиці №2 справляється,  якщо під'їзна колія перебуває на балансі залізниць України.  

В договорі на експлуатацію залізничної під'їзної колії, що належить ВАТ Одеське МППЗТ (ділянка №3) і примикає до станції Одеса-Вантажна № 4444 від 18.01.2002 р. не встановлено за якими саме ставками  - Таблиця №1 або Таблиця №2 Розділу 2 Тарифного керівництва №1 Відповідач повинен сплачувати Позивачу збір за подачу й забирання вагонів локомотивом Позивача. Договором також не визначено особи (позивач або відповідач) на балансі якої перебуває під'їзна колія, що в є вирішальним при визначені тарифів, по яким справляється збір за подачу й забирання вагонів локомотивом позивача.  

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.11.2006 р. у справі № 22/343-06-8868 було зобов'язано Відповідача укласти додаткову угоду "Про визначення тарифів" до договору №4444 з  Одеською залізницею, з правом Одеської залізниці збирати плату за подачу та прибирання вагонів на коліях залізниці відповідно Тарифного керівництва №1, за таблицею №2. Зазначене рішення сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили  05.12.2006 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Судовим рішенням від 10.11.2006 р. фактично було змінено умови укладеного між сторонами договору щодо розрахунку за послуги з  подачі й забирання вагонів локомотивом залізниці, та згідно вимог ч. 5 ст.188 ГК України Договір № 4444 від 18.01.2002 р. було змінено за рішенням суду з 05.12.2006 р.

Крім того Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 р. у справі №1/134-06-4157 за позовом  ВАТ „Київ-Дніпровське МППЗТ” до Одеської залізниці про стягнення неправомірно списаних грошових коштів за подачу й забирання вагонів в сумі 7148,8 грн. за січень-лютий 2006 року, позовні вимоги ВАТ „Київ-Дніпровське МППЗТ” задоволено, з огляду на те, що між сторонами не було врегульоване питання щодо істотної зміни до договору, і тому підстав для списання грошових коштів у сумі 7148,8 грн. в односторонньому порядку у Залізниці не було.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 р. у справі 1/134-06-4157, яка набрала законної сили було встановлено факт того, що підстав для списання грошових коштів у сумі  7148,8 грн. в односторонньому порядку у Залізниці не було.

З огляду на зазначене станом до 05.12.2006 року між сторонами у справі не було врегульовано питання щодо сплати відповідачем збору за подачу й забирання вагонів за ставками, передбаченими у Таблиці №2. Зміни, якими встановлено право позивача нараховувати збір за подачу й забирання вагонів локомотивом залізниці за ставками Таблиці №2 Тарифного керівництва №1 внесені в укладений між сторонами договір рішенням господарського суду Одеської області від 10.11.2006р. у справі №22/343-06-8868, яке набрало законної сили лише з 05.12.2006 р.

З огляду на викладене Позивач обґрунтовано нараховував Відповідачу збір за подачу й забирання вагонів локомотивом залізниці за ставками Таблиці №2 Тарифного керівництва №1 в період з 02.01.2007 р. по 18.01.2007 р. (закінчення строку дії Договору № 4444 від 18.01.2002 р.).

Також цілком обґрунтованим є нараховування Позивачем  Відповідачу збір за подачу й забирання вагонів локомотивом залізниці за ставками Таблиці №2 Тарифного керівництва №1 в період з 18.01.2007 р. по 06.02.2007 р., оскільки таке нарахування передбачено умовами Договору №5759 від 18.01.2007 р.

Оцінюючи обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеської залізниці про стягнення 2561,52 грн. збитків підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані та підтвердженими належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на Відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

                    Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство залізничного транспорту” (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37) на користь Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19,                          п/р 26003000001 в Одеській філії АК „Експресс-Банк”, МФО 328801, код 01071315) –2561,52 грн., 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Власова С.Г.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 19.10.2007 р.