Постанова

від 13.09.2022 по справі 382/1580/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №382/1580/21

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/7856/2022

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.

при секретарі Баллі Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 12 квітня 2022 року (суддя Кисіль О.А.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Яготинської районної державної нотаріальної контори про скасування арешту на нерухоме майно,

встановив:

у грудні 2021 року позивач звернулася до суду з позовом про скасування арешту, накладеного згідно ухвали Яготинського районного суду Київської області від 29 лютого 2012 року Яготинською районною державною нотаріальною конторою, на земельну ділянку, площею 1,2847 га, кадастровий номер 3225581400:04:002:0057, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Двірківщинської сільської ради Київської області, реєстраційний номер обтяження 12237084 від 2 березня 2012 року, номер запису про обтяження №44130800.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначала, що згідно рішення Яготинської міської ради від 8 липня 2021 року за №1367-12-VІІІ, їй було передано у приватну власність вищевказану земельну ділянку, а 21 вересня 2021 року держаним реєстратором Яготинської міської ради Київської області було здійснено державну реєстрацію вищевказаного рішення органу місцевого самоврядування.

Позивач стверджувала, що під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, їй стало відомо, що 2 березня 2012 року державним нотаріусом Яготинської районної державної нотаріальної контори було накладено арешт на спірну земельну ділянку, згідно ухвали Яготинcького районного суду Київської області від 29 лютого 2012 року, власником майна на той час був ОСОБА_2 , а тому під час проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку державним реєстратором Яготинської міської ради було здійснено перенесення арешту, накладеного до 2013 року.

Позивач посилалася на те, що 7 травня 2012 року було ухвалено рішення у цивільній справі №1028/131/12, відповідно до якого задоволено позов прокурора Яготинського району Київської області в інтересах держави в особі Яготинської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 , Управління земельних ресурсів в Яготинському районі Київської області, третя особа: Управління водного господарства у м. Києві та Київській області про визнання недійсним державного акту на право власності

на земельну ділянку. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 1, 2847 га, яка призначена для садівництва, серія ЯД №792954, виданого Яготинською районною державною адміністрацією, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" за №3224287001:01:004:0001 з 20 липня 2009 року. Скасовано реєстрацію Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" за № 3224287001:01:004:0001 державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 1,2847 га, призначеної для садівництва, серія ЯД №792954, виданого 20.07.2009 року Яготинською районною державною адміністрацією ОСОБА_2 . Визнано право власності на земельну ділянку, площею 1,2847 га, вартістю 16 008грн 38коп., що розташована в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області, за державою в особі Яготинської районної державної адміністрації Київської області. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,4820 га, яка призначена для садівництва, серія ЯД №792955, виданого Яготинською районною державною адміністрацією ОСОБА_2 , та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю Державних підприємством "Центр державного земельного кадастру" за №3224287001:01:004:0001. Скасовано реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,4820 га, яка призначена для садівництва, серія ЯД №792955, виданого 20 липня 2009 року Яготинською районною державною адміністрацією ОСОБА_2 . Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ №675471, площею 1,2847 га, для ведення особистого селянського господарства та серії ЯЖ №675472, площею 0,4820 га, для ведення особистого селянського господарства, видані 1 серпня 2008 року Яготинською районною державною адміністрацією ОСОБА_2 . Скасовано реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки, серії ЯЖ №675471, площею 1,2847 га, для ведення особистого селянського господарства та серії ЯЖ №675472, площею 0,4820 га, для ведення особистого селянського господарства, видані 1 серпня 2008 року Яготинською районною державною адміністрацією ОСОБА_2 . Визнано право власності на земельну ділянку, площею 0,4820 га, вартістю 6 006грн, що надавалась ОСОБА_2 та розташована в адміністративний межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області, за державою в особі Яготинської районної державної адміністрації Київської області

Позивач стверджувала, що з дня набрання законної сили вищевказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 втратив своє право власності на земельну ділянку, площею 1,2847га, кадастровий номер 3225581400:04:002:0057, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, та розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинського старостинського округу, а тому суд під час вирішення вказаної справи повинен був зняти накладений арешт.

Позивач вважала, що з дня набрання чинності пунктом 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, територіальна громада Яготинської міської ради мала право розпоряджатися вищевказаною земельною ділянкою та передавати її у приватну власність особам, тому Яготинська міська рада правомірно передала спірну земельну ділянку у її приватну власність, а відтак, накладений Яготинською районною державною нотаріальною конторою арешт на підставі ухвали Яготинського районного суду Київської області від 29.02.2012 року, чинить їй перешкоди у користуванні та володінні своїм майном.

Позивач зазначала, що вона не була учасником справи №1028/131/12, а тому не може врегулювати питання шляхом скасування заходів забезпечення позову, і єдиним способом захисту її порушених прав є зняття арешту, накладеного згідно ухвали Яготинського районного суду Київської області від 29 лютого 2012 року.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 12 квітня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, оскільки суд зробив помилковий висновок про те, що відповідно до ухвали суду від 29 лютого 2012 року було накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3224287001:01:004:0001, при цьому в позові заявлено вимоги щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3225581400:04:002:0057, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Позивач стверджує, що з долучених судом матеріалів цивільної справи №1028/131/12, вбачається, що ухвала Яготинського районного суду Київської області від 29 лютого 2012 року про забезпечення позову не містить конкретно визначеного кадастрового номеру земельної ділянки, а містить лише площу, серію та номер державного акту. При цьому, як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №792954, кадастровим номером земельної ділянки, площею 1,2748га, є 3225581400:04:002:0057.

Позивач зазначає, що у рішенні Яготинського районного суду Київської області від 7 травня 2012 року у цивільній справі №1028/131/12, кадастровий номер земельної ділянки, площею 1,2847 га, за серією державного акту ЯД №792954, вказано як «3224287001:01:004:0001», замість «3225581400:04:002:0057», тобто у вказаному рішенні було допущено описку у кадастровому номері земельної ділянки, площею 1,28 га, яка належала ОСОБА_2 , однак незважаючи на таку описку, вказане судове рішення було виконано.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с. 81-85), подали заяви про розгляд справи у їх відсутність та відсутність їх представників (с.с.86,88).

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що згідно рішення Яготинської міської ради від 8 липня 2021 року за №1367-12-VІІІ передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку, площею 1,2847 га, кадастровий номер 3225581400:04:002:0057, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинського старостинського округу (с.с. 5-6).

21 вересня 2021 року держаним реєстратором Яготинської міської ради Київської області зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку (с.с. 7).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 24 вересня 2021 року вбачається, що на земельну ділянку, площею 1,2847 га, кадастровий номер 3225581400:04:002:0057, накладено арешт на підставі ухвали Яготинського районного суду Київської області від 29 лютого 2012 року. Державна реєстрація здійснена Яготинською районною державною нотаріальною конторою (с.с. 8).

З матеріалів цивільної справи № 1028/131/12 встановлено, що у провадженні Яготинського районного суду Київської області перебувала справа за позовом прокурора Яготинського району Київської області в інтересах Яготинської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. У забезпечення даного позову ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 29 лютого 2012 року накладено арешт на земельну ділянку, площею 1,2847 га, призначену для ведення садівництва, розташовану в

адміністративних межах Двіркіщинської сільської ради Яготинського району Київської області, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 , відповідно до державного акту серія ЯД № 792954 від 20 липня 2009 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на праві власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 010992400364.

Згідно листа Яготинської районної державної нотаріальної контори від 2 березня 2012 року, накладений ухвалою суду від 29 лютого 2012 року арешт, зареєстрований у Реєстрі для реєстрації заборони відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 7 травня 2012 року у справі №1028/131/12 позов задоволено. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 1, 2847га, яка призначена для садівництва, серія ЯД №792954, виданого Яготинською районною державною адміністрацією, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" за №3224287001:01:004:0001 з 20 липня 2009 року. Скасовано реєстрацію Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" за №3224287001:01:004:0001 державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 1,2847га, призначеної для садівництва, серія ЯД №792954, виданого 20.07.2009 року Яготинською районною державною адміністрацією ОСОБА_2 . Визнано право власності на земельну ділянку, площею 1,2847га, вартістю 16 008грн 38коп., що розташована в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області за державою в особі Яготинської районної державної адміністрації Київської області. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,4820га, яка призначена для садівництва, серія ЯД №792955, виданого Яготинською районною державною адміністрацією ОСОБА_2 , та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю Державних підприємством "Центр державного земельного кадастру" за №3224287001:01:004:0001. Скасовано реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,4820га, яка призначена для садівництва, серія ЯД №792955, виданого 20 липня 2009 року Яготинською районною державною адміністрацією ОСОБА_2 . Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ №675471, площею 1,2847га для ведення особистого селянського господарства та серії ЯЖ №675472, площею 0,4820га, для ведення особистого селянського господарства, видані 1 серпня 2008 року Яготинською районною державною адміністрацією ОСОБА_2 . Скасовано реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки, серії ЯЖ №675471, площею 1,2847га, для ведення особистого селянського господарства та серії ЯЖ №675472, площею 0,4820га, для ведення особистого селянського господарства, видані 1 серпня 2008 року Яготинською районною державною адміністрацією ОСОБА_2 . Визнано право власності на земельну ділянку, площею 0,4820га вартістю 6 006грн, що надавалась ОСОБА_2 та розташована в адміністративний межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області, за державою в особі Яготинської районної державної адміністрації Київської області (с.с. 9-15).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у рішенні суду від 7 травня 2012 року йдеться про земельну ділянку з кадастровим номером 3224287001:01:004:0001 та заява про забезпечення позову була подана відносно земельної ділянки з кадастровим номером 3224287001:01:004:0001, і відповідно до ухвали суду від 29 лютого 2012 року було накладено арешт на вказану земельну ділянку, при цьому в позовній заяві ставляться вимоги щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3225581400:04:002:0057. Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази виконання рішення Яготинського районного суду від 7 травня 2012 року.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам процесуального права рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Зазначений висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи.

Спір у даній справі виник стосовно зареєстрованого арешту на земельну ділянку, який був накладений ухвалою суду у порядку забезпечення позову. Після прийняття судом рішення у справі, земельна ділянка була передана у власність позивача, однак забезпечення позову скасовано не було.

За загальним правилом заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу.

Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

При цьому із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні в справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У рішенні суду про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту суд зазначає про скасування заходів забезпечення позову, які оскаржуються.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Такий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року в справі № 607/15533/17.

Звернувшись з даним позовом, позивачка зазначала, що є власником земельної ділянки, площею 1,2847 га, кадастровий номер 3225581400:04:002:0057, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинського старостинського округу, і тому накладений з метою забезпечення позову у справі № 1028/131/12 арешт на цю земельну ділянку, порушує її права.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 визначила відповідачем Яготинську районну державну нотаріальну контору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 зробила висновок "що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладений арешт, суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 також зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням

позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Встановивши, що арешт на земельну ділянку був накладений ухвалою суду у забезпечення позову прокурора Яготинського району Київської області, який був поданий в інтересах Яготинської районної державної адміністрації, суд першої інстанції не врахував, що належним відповідачем у даній справі є особа, в інтересах якої був накладений арешт на спірне майно, а тому Яготинська районна державна нотаріальна контора, яка тільки здійснила реєстрацію накладеного судом арешту у Реєстрі, не є належним відповідачем у даній справі.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає у зв`язку з неправильним визначенням суб`єктного складу учасників справи.

При цьому позивачка не позбавлена права повторно звернутися до суду з аналогічним позовом до належного відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права, однак зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, тому колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині мотивів такої відмови, а мотивувальна частина оскарженого рішення підлягає викладенню у редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 12 квітня 2022 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення суду в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15 грудня 2022 року.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.А. Семенюк