Постанова

від 01.12.2022 по справі 752/16166/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/9272/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 752/16166/17

01 грудня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Шпильовій Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Пухальської Ірини Станіславівни на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року, постановлене під головуванням судді Мазура Ю.Ю., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укршляхбудресурси» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,-

в с т а н о в и в:

08 серпня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укршляхбудресурси» звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, зазначало, що 16 лютого 2005 року, приблизно о 17 год. 30 хв. по автодорозі Гельмязів-Софіївка на перехресті з автодорогою Бориспіль-Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода. Водій автомобіля «ЗАЗ» д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 під час проїзду нерівнозначного перехрестя не надав переваги автомобілю «Opel Vectra» д.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 та рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів та отримання тілесних ушкоджень водієм автомобіля «Opel Vectra».

29 квітня 2015 року постановою старшого прокурора Золотоніської міжрайонної прокуратури Черненко Т.Ю. кримінальне провадження №12014250150000524 відносно ОСОБА_1 закрито за відсутності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку із відсутністю кваліфікуючої ознаки - отримання потерпілим тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

В подальшому постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зазначає, що відповідно до висновку № 527- АИЗ автотоварознавчої експертизи по кримінальній справі № 1-18/2007, складеного від 06 серпня 2007 року експертом-товарознавцем Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Арсеменко О.Д., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Opel Vectra», становить 51 904,97 грн., проте у зв`язку з тим, що для визначення дійсного розміру завданого власнику автомобіля збитків, 16 листопада 2017 року було подано клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи. Зазначає, що за результатами проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової автотоварознавчої експертизи було складено висновок експертів № 28/18-54 від 18.05.2018 року , відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Opel Vectra» д.н.з НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження у ДТП 16.02.2005 року станом на час проведення дослідження становить суму 218 984,98 грн.

Окрім того, у зв`язку з тим, що в результаті ДТП, автомобіль «Opel Vectra», д.н. НОМЕР_2 визнаний непридатним для експлуатації, ТОВ «Укршляхбудресурси» було вимушено з 2005 року по 2016 рік орендувати автомобілі «Audi 100 D» д.н. НОМЕР_4 та «Toyota Camry», д.н. НОМЕР_5 , на загальну суму - 51 600 грн. 00 коп.

Зазначає, що позивачем були також понесені додаткові збитки, а саме: витрати на пальне, яке було використано для поїздок на автомобілі до суду та інших державних органів з метою відновлення порушеного права позивача. Загалом, за період з 2005 року по 2006 рік позивачем було витрачено на вказані поїздки 3 867,86 літрів пального на загальну суму 32 505,52 грн.

З огляду на вище викладене, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки, завдані пошкодженням автомобіля, у розмірі 218 984,98 грн., витрати пов`язані із орендою автомобілів у розмірі 51 600,00 грн., витрати на пальне у розмірі 32 505,52 грн. , витрати за надання довідки про стан погоди в день ДТП у розмірі 84,00 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укршляхбудресурси» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укршляхбудресурси» суму матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 16 лютого 2005 року в сумі 218 984 грн 98 коп., витрати за проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 493 грн 53 коп., витрати за проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 4 290 грн 00 коп., витрати, пов`язані із орендою автомобіля, в сумі 51 600 грн 00 коп., витрати на пальне в сумі 32 505 грн 52 коп., витрати за надання довідки про стан погоди в день дорожньо-транспортної пригоди 16 лютого 2005 року в сумі 84 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 15 липня 2022 року представник ОСОБА_1 адвокат Пухальська Ірина Станіславівна подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не було спростовано розмір завданих позивачу збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16.02.2005 року.

Звертає увагу суду, що на підтвердження понесених витрат на оренду автомобілів позивачем було надано укладені в простій письмовій формі договори, проте, відповідно до положень ч. 2 ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню, а тому на думку апелянта з урахуванням вимог ст. 215 ЦПК України надані договори є нікчемні.

Також апелянт не погоджується з вимогою про відшкодування матеріального збитку у розмірі 32 505,52 грн., оскільки до позову не надано жодного належного доказу, який би підтверджував реальне понесення товариством зазначених збитків. Надані суду довідки та фіскальні чеки жодним чином не підтверджують, що саме товариством оплачувалось зазначене пальне і його використання знаходилось в причинно-наслідковому зв`язку із наслідками ДТП.

Окрім того, апелянт не погоджується з витратами у розмірі 84,00 грн. понесеними позивачем у зв`язку з отриманням довідки про погодні умови, оскільки позивачем не надано до матеріалів справи ні самої довідки, ні інших документів, які б свідчили про підстави і необхідність отримання даної довідки у січні 2007 року, в той час як ДТП відбулася 16.02.2005 року, і в якому причинно-наслідковому зв`язку перебуває отримання даної довідки товариством з подією ДТП.

Також вважає неправильним висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не пропущено строк позовної давності з огляду на наступне.

Зазначає, що 16 лютого 2005 року трапилось ДТП внаслідок якої автомобіль, належний на праві власності позивачу, отримав механічні пошкодження. Тобто, позивачу вже з цього часу було відомо про порушення його права і, відповідно, розпочався перебіг трирічного строку позовної давності для звернення з позовом до суду про відшкодування матеріальної шкоди.

08 грудня 2006 року позивачем було пред`явлено цивільний позов в кримінальному провадженні № 12014250150000524. На момент пред`явлення позову сплинуло 1 рік і 10 місяців строку позовної давності.

В подальшому 29 квітня 2015 року постановою старшого прокурора Золотоніської міжрайонної прокуратури кримінальне провадження № 12014250150000524 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України було закрите у зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а пред`явлений позов було залишено без розгляду, а тому вважає, що, починаючи з 30.04.2015 року, перебіг строку позовної давності продовжено. У червні 2015 року позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що сталася 16.02.2005 року. Ухвалою від 22.06.2015 року у справі № 752/9522/15-ц було відкрито провадження. На момент пред`явлення ТОВ «Укршляхбудресурси» позову в порядку цивільного судочинства сплинув 1 рік і 11 місяців строку позовної давності.

13 листопада 2015 року ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/9522/15-ц позов ТОВ «Укршляхбудресурси» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП залишено без розгляду. Зазначена ухвала набрала законної сили 02 грудня 2015 року, тобто, строк позовної давності закінчувався 02 січня 2017 року включно, а позов у даній справі було подано до суду лише 08 серпня 2017 року, тобто, з пропуском строку позовної давності.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Пухальська Ірина Станіславівна повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представники позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршляхбудресурси" ОСОБА_2 та адвокат Скляренко Олена Петрівна в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що власником автомобіля «Opel Vectra» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Укршляхбудресурси». (т. 1 а.с. 11)

29 квітня 2015 року старшим прокурором Золотоніської міжрайонної прокуратури Черкаської області було винесено постанову про закриття кримінального провадження. (т. 1 а.с. 15-24)

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року встановлено, що ОСОБА_1 16 лютого 2005 року о 17 год. 30 хв., керуючи автомобілем «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , по дорозі Гельмязів- Софіївка на перехресті з автодорогою Бориспіль- Запоріжжя, під час проїзду нерівнозначного перехрестя не надав дорогу автомобілю «Опель» д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі, чим порушив п. 16.11 ПДР України, внаслідок чого сталося зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів та отримання тілесних ушкоджень водієм автомобіля «Опель» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 .

Також зазначеною постановою встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 124 КУпАП, проте, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП провадження було закрито. (т. 1 а.с. 24-26)

Відповідно до звіту експерта № 106 від 21 березня 2005 року, зробленого експертом АТ "Українська автомобільна корпорація" на замовлення ТОВ «Укршляхбудсервіс» матеріальний збиток, спричинений власнику автомобіля «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_3 становить 31 989,24 грн. (т. 1 а.с. 27-28)

Згідно висновку № 527- АТЗ автоварознавчої експертизи по кримінальній справі № 1-18/2007 року від 06 серпня 2008 року складеному експертом Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Арсеменко Олександром Дмитровичем матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Опель Вектра», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ТОВ «Укршляхбудресурси» на момент скоєння ДТП складає: 51 904,97 грн. (т. 1 а.с. 44-47)

Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження транспортного засобу автомобіля «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ТОВ «Укршляхбудресурси», складеного суб`єктом оціночної діяльності: ПП «Авто- Експрес», ринкова вартість дорожнього транспортного засобу (ДТЗ) автомобіля «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_3 станом на 28 жовтня 2005 року складає 2 468,99 грн. (т. 1 а.с. 48-83)

25 лютого 2005 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Укршляхбудресурси» було укладено договір № 25/02/05 відповідно до якого орендодавець надає в оренду автомобіль «Ауді», держаний номерний знак НОМЕР_4 , а орендар приймає в оренду вказаний автомобіль та зобов`язується сплачувати орендну плату в розмірі 200,00 грн. в місяць. Строк дії договору з 25 лютого 2005 року по 31 грудня 2005 року. (т. 1 а.с. 85)

01 січня 2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Укршляхбудресурси» було укладено договір, відповідно до якого орендодавець надає в оренду автомобіль «Ауді», держаний номерний знак НОМЕР_4 , а орендар приймає в оренду автомобіль та зобов`язується сплатити орендну плату в розмірі 200,00 грн. в місяць. Строк дії договору з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року. (т. 1 а.с. 89)

13 січня 2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Укршляхбудресурси» було укладено договір, відповідно до якого орендодавець надає в оренду автомобіль «Тойота Камрі», держаний номерний знак НОМЕР_5 , а орендар приймає в оренду автомобіль та зобов`язується сплатити орендну плату в розмірі 500,00 грн. в місяць. Строк дії договору з 13 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року. (т. 1 а.с. 100)

01 січня 2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Укршляхбудресурси» було укладено договір відповідно до якого орендодавець надає в оренду автомобіль «Тойота Камрі» держаний номерний знак НОМЕР_5 , а орендар приймає в оренду автомобіль та зобов`язується сплатити орендну плату в розмірі 500,00 грн. в місяць. Строк дії договору з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року. (т. 1 а.с. 112)

01 січня 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Укршляхбудресурси» було укладено договір, відповідно до якого орендодавець надає в оренду автомобіль «Тойота Камрі», держаний номерний знак НОМЕР_5 , а орендар приймає в оренду автомобіль та зобов`язується сплатити орендну плату в розмірі 500,00 грн. в місяць. Строк дії договору з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року. (т. 1 а.с. 121)

01 січня 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Укршляхбудресурси» було укладено договір, відповідно до якого орендодавець надає в оренду автомобіль «Тойота Камрі», держаний номерний знак НОМЕР_5 , а орендар приймає в оренду автомобіль та зобов`язується сплатити орендну плату в розмірі 500,00 грн. в місяць. Строк дії договору з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року. (т. 1 а.с. 130)

01 січня 2011 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Укршляхбудресурси» було укладено договір, відповідно до якого орендодавець надає в оренду автомобіль «Тойота Камрі», держаний номерний знак НОМЕР_5 , а орендар приймає в оренду автомобіль та зобов`язується сплатити орендну плату в розмірі 500,00 грн. в місяць. Строк дії договору з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року. (т. 1 а.с. 136)

01 січня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Укршляхбудресурси» було укладено договір, відповідно до якого орендодавець надає в оренду автомобіль «Тойота Камрі», держаний номерний знак НОМЕР_5 , а орендар приймає в оренду автомобіль та зобов`язується сплатити орендну плату в розмірі 500,00 грн. в місяць.Строк дії договору з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року. (т. 1 а.с. 144)

01 січня 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Укршляхбудресурси» було укладено договір, відповідно до якого орендодавець надає в оренду автомобіль «Тойота Камрі» держаний номерний знак НОМЕР_5 , а орендар приймає в оренду автомобіль та зобов`язується сплатити орендну плату в розмірі 500,00 грн. в місяць. Строк дії договору з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року. (т. 1 а.с. 146)

01 січня 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Укршляхбудресурси» було укладено договір, відповідно до якого орендодавець надає в оренду автомобіль «Тойота Камрі», держаний номерний знак НОМЕР_5 , а орендар приймає в оренду автомобіль та зобов`язується сплатити орендну плату в розмірі 500,00 грн. в місяць. Строк дії договору з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року. (т. 1 а.с. 151)

01 січня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Укршляхбудресурси» було укладено договір, відповідно до якого орендодавець надає в оренду автомобіль «Тойота Камрі» держаний номерний знак НОМЕР_5 , а орендар приймає в оренду автомобіль та зобов`язується сплатити орендну плату в розмірі 500,00 грн. в місяць.Строк дії договору з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року. (т. 1 а.с. 156)

01 січня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Укршляхбудресурси» було укладено договір, відповідно до якого орендодавець надає в оренду автомобіль «Тойота Камрі», держаний номерний знак НОМЕР_5 , а орендар приймає в оренду автомобіль та зобов`язується сплатити орендну плату в розмірі 500,00 грн. в місяць. Строк дії договору з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року. (т. 1 а.с. 159)

Згідно видаткових касових ордерів від 07.11.2005, від 09.12.2005, від 27.12.2005, від 01.01.2006, від 03.03.2006, від 04.04.2006, від 11.05.2006, від 10.07.2006, від 06.09.2006, від 09.10.2006, від 22.12.2006, від 07.03.2007, від 24.04.2007, від 04.05.2007, від 06.06.2007, від 04.07.2007, від 06.08.2007, від 05.09.2007, від 04.10.2007, від 29.11.2007, від 11.11.2007, від 29.12.2007, від 13.02.2008, від 01.04.2008, від 10.06.2008, від 18.06.2008, від 01.09.2008, від 22.09.2008, від 20.10.2008, від 25.12.2008, від 12.01.2009, від 04.02.2009, від 06.03.2009, від 04.04.2009, від 08.05.2009, від 03.06.2009, від 05.09.2009, від 02.12.2009, від 05.05.2010, від 12.03.2010, від 11.07.2010, від 14.09.2010, від 14.12.2010, від 04.04.2011, від 10.06.2011, від 14.09.2011, від 27.12.2011, від 09.03.2012, від 16.06.2012, від 16.09.2012, від 25.12.2012, від 25.12.2012, від 05.03.2013, від 26.06.2013, від 27.09.2013, від 26.12.2013, від 12.03.2014, від 06.06.2014, від 05.09.2014, від 25.12.2014, від 02.12.2015, від 28.12.2015, від 14.01.2016, від 29.01.2016, 03.03.2016, від 23.03.2016 позивачем на виконання вищевказаних договорів оренди транспортних засобів було сплачено грошові кошти у сумі 51600,00 грн.

Відповідно до наданих позивачем копій чеків на придбання пального та особисто складених директором ТОВ «Укршляхбудресурси» ОСОБА_2 розрахунків витрат на пальне з метою відвідування органів прокуратури та суду за період з 2005 по 2016 рік позивачем було витрачено на придбання пального для автомобіля на загальну суму 32 505, 52 грн.

На виконання вимог ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року судовим експертом Київського науково- дослідного інституту судових експертиз було надано висновок експерта за результатами проведення комісійної судової автотоварознавчої експертизи № 28/18-54 від 18 травня 2018 року відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Опель Вектра» д.н.з. НОМЕР_6 , внаслідок його пошкодження у дорожньо- транспортній пригоді 16 лютого 2005 року, станом на час проведення дослідження, складає 218 984,98 грн. (т. 2 а.с. 9-15)

Задовольняючи позовні вимоги та, стягуючи з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укршляхбудресурси»матеріальну шкоду у розмірі 218 984,98 грн., суд першої інстанції посилався на те, що позивачем доведено понесені матеріальні збитки в зазначеному розмірі належними та допустимими доказами.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів в повній мірі погодитись не може з огляду на наступне.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Таким чином, обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Відповідно до положень частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції, відповідно до положень частини шостої статті 82 ЦПК України, правильно врахував наявність постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року, якою встановлено, що внаслідок недотримання Правил дорожнього руху 16 лютого 2005 року ОСОБА_1 з його вини сталась дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки «Опель Вектра» д.н.з. НОМЕР_6 , який належить на праві власності ТОВ "Укршляхбудресурси". Представником позивача ТОВ «Укршляхбудресурси» було доведено належними та допустимими доказами той факт, що з вини відповідача, внаслідок пошкодження автомобіля марки «Опель Вектра» д.н.з. НОМЕР_6 , який належить на праві власності ТОВ " Укршляхбудресурси" товариству була завдана майнова шкода, яка відповідно до висновку судового експерта Київського науково- дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної судової автотоварознавчої експертизи № 28/18-54 від 18 травня 2018 року станом на час проведення дослідження, складає 218 984,98 грн.

Разом з тим, при визначенні розміру матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на відшкодування завданої з його вини матеріальної шкоди судом першої інстанції не було враховано ту обставину, що автомобіль марки «Опель Вектра» д.н.з. НОМЕР_6 , який належить на праві власності ТОВ " Укршляхбудресурси" є фізично знищеним. Відповідно до висновку судового експерта Київського науково- дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної судової автотоварознавчої експертизи № 28/18-54 від 18 травня 2018 року, вартість автомобіля марки «Опель Вектра» д.н.з. НОМЕР_6 до моменту отримання ним пошкоджень внаслідок ДТП ,що сталась 16.02.2005 року, становить 218 984,98 грн., а вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля становить суму 429 171,34 грн., а тому його відновлення є економічно недоцільним. Вартість залишків вказаного автомобіля експертом не визначено.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем та його представником було надано довідку Головного сервісного центру МВС № 31 відповідно до якої належний позивачу автомобіль марки «Опель Вектра» д.н.з. НОМЕР_6 06.08.2005 року було знято з обліку для реалізації, 09.07.2014 року вказаний автомобіль за договором купівлі-продажу було відчужено на користь ОСОБА_4 , в подальшому автомобіль ще кілька разів відчужувався: 25.12.2014 року- власник ОСОБА_5 ; 17.10.2015 року- власник ОСОБА_6 ; 20.10.2016 року- власник ОСОБА_7 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 - власник ОСОБА_8 .

Представником позивача до суду апеляційної інстанції було надано: копію протоколу № 1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Укршляхбудресурси» від 29 липня 2005 року на яких було прийнято рішення щодо продажу автомобіля «Opel Vectra» у зв`язку з його пошкодженням при ДТП, так як він не принесе економічних вигід підприємству у подальшому утриманні; копію наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укршляхбудресурси» від 15 травня 2007 року про продаж автомобіля Опель- Вектра; та копію прибуткового касового ордеру від 18 травня 2007 року, відповідно до якого автомобіль «Opel Vectra» було продано за 2 500,00 грн.

Аналізуючи надані сторонами докази у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про те, що матеріальна шкода у розмірі 2 500,00 грн. була компенсована позивачем за рахунок продажу залишків автомобіля марки «Опель Вектра» д.н.з. НОМЕР_6 , а тому розмір майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля під час ДТП 16.02.2005 року підлягає зменшенню на вартість його залишків у сумі 2500,00 грн. і становить суму до 216 484,98 грн. (218 984,98- 2 500,00 грн.).

З урахуванням вище викладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суми матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо- транспортної пригоди від 16 лютого 2005 року в сумі 218 984,98 грн. підлягає зміні шляхом зменшення суми стягнення з 218 984 грн. 98 коп. до 216 484,98 грн.

Окрім матеріальної шкоди представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укршляхбудсервіс» просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані із орендою автомобіля в сумі 51 600,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції посилався на те, що з огляду на пошкодження з вини відповідача належного позивачу автомобіля марки «Опель Вектра» д.н.з. НОМЕР_6 та неможливості його використання у діяльності товариства, останнім були укладені договори оренди інших автомобілів та було понесено витрати на оплату оренди цих автомобілів, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: копіями договорів оренди автомобілів та касовим ордерами.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

На підтвердження позовним вимог в цій частині представником позивача ТОВ «Укршляхбудсервіс» було надано суду договори: від 25 лютого 2005 року, 01 січня 2006 року, 13 січня 2007 року, 01 січня 2008 року, 01 січня 2009 року, 01 січня 2010 року, 01 січня 2011 року, 01 січня 2012 року, 01 січня 2013 року, 01 січня 2014 року, 01 січня 2015 року та 01 січня 2016 року та видаткові касові ордери на оплату орендної плати за вказаними договорами на загальну суму 51 600,00 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. (ч. 1 ст. 216 ЦК України)

З наданих до суду першої інстанції договорів оренди, укладених між ОСОБА_3 та ТОВ " Укршляхбудресурси" щодо оренди автомобіля марки Ауді , д.н.з НОМЕР_4 25.02.2005 року, 01.01.2006 року та договорів оренди автомобіля марки Тойота Камрі д.н.з. НОМЕР_7 , укладених між ОСОБА_2 та ТОВ " Укршляхбудресурси" 13.01.2007 року, 01.01.2008 року, 01.01.2009 року, 01.01.2010 року, 01.01.2011 року, 01.01.2012 року, 01.01.2013 року, 01.01.2014 року, 01.01.2015 року, 01.01.206 року вбачається, що дані договори нотаріально не посвідчені, тобто, укладені з порушенням вимог ч. 2 ст. 799 ЦК України та є нікчемними в силу вимог закону, а тому суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат по оплаті вартості оренди автомобілів за нікчемними правочинами у розмір 51 600,00 грн. і доводи апеляційної скарги про неправильність таких висновків суду першої інстанції є обгрунтованими.

Обгрунтованими також колегія суддів вважає і доводи апеляційної скарги представника відповідача щодо неправильності висновку суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених товариством на оплату пального у розмірі 32 505,52 грн. та 84,00 грн. за надання довідки про стан погоди в день дорожнь- транспортної пригоди 16 лютого 2005 року, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження позовних вимог в цій частині позивачем до суду першої інстанції було надано копії чеків на придбання пального та особисто складених директором ТОВ «Укршляхбудресурси» Білозерським І.М. розрахунків витрат на пальне з метою відвідування органів прокуратури та суду за період з 2005 року по 2016 рік на суму на загальну суму 32 505, 52 грн.

При цьому, в порушенні вимог ст. 81 ЦПК України позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що представник товариства викликався до органів прокуратури, суду чи інших державних установ у справі щодо дорожньо - транспортної пригоди, яка відбулася 16.02.2005 року ТОВ «Укршляхбудресурси», відвідував вказані установи з метою захисту свого порушеного права та при цьому використовувалися певні транспортні засоби товариства( виклики, повістки, шляхові листи, накази про відрядження) для яких було придбано пальне в тих об`ємах, в яких вказує позивач в своїх розрахунках ( а.с.164-198 т.1) Крім того, з наданих до вказаних розрахунків корпій чеків на придбання пального не вбачається. що вказане пальне було придбане саме товариством «Укршляхбудресурси».

Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність позовних вимог ТОВ «Укршляхбудресурси» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь товариства витрат на придбання пального в сумі 32 505,52 грн. належними та допустимими доказами, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні цих вимог позивача.

Помилковим також колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про обгрунтованість вимог позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укршляхбудресурси» витрат за надання довідки про стан погоди в день дорожньо-транспортної пригоди 16 лютого 2005 року в сумі 84 грн. 00 коп., так як на підтвердження вказаних вимог позивачем надано до суду лише копію платіжного доручення № 12 від 17 січня 2007 року з якого вбачається, що ТОВ " Укршляхбудресурси " було сплачено на користь Українського гідрометеорологічного центру 84,00 грн. за надання довідки про стан погоди згідно з рахунком-фактурою № 8 від 16.01.2007 року. З вказаного платіжного доручення не вбачається, що 84,00 грн. було сплачено ТОВ «Укршляхбудресурси» на користь Українського гідрометеорологічного центру саме за надання довідки про стан погоди в день дорожньо-транспортної пригоди 16 лютого 2005 року, а тому відсутні правові підстави для покладення на відповідача відшкодування вказаних витрат позивача.

Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат позивач надав суду копію договору про надання юридичної допомоги від 09 червня 2017 року, укладеного між ТОВ «Укршляхбудресурси» та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_9 , відповідно до умов якого, в порядку і на умовах, визначених договором виконавець зобов`язується надати замовнику наступні юридичні послуги: складання позовної заяви з додатками, вартість послуг становить 2 000,00 грн. (т. 1 а.с. 200)

09 червня 2017 року ФОП ОСОБА_9 виставив рахунок- фактуру № 9/06 відповідно до якого вартість складання позовної заяви згідно з договором 60/17 становить 2 000,00 грн. (т. 1 а.с. 201)

15 червня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Укршляхбудресурси» було сплачено вартість наданих юридичних послуг у розмірі 2 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції № 23924558. (т. 1 а.с. 202)

07 серпня 2017 року між ФОП ОСОБА_9 та ТОВ «Укршляхбудресурси» було підписано акт приймання- передачі послуг, відповідно до якого ОСОБА_9 було надано послуги з підготовки позовної заяви з додатками згідно договору № 60/17 від 09 червня 2017 року, всього витрачено 4 години, вартість послуг становить 2 000,00 грн. (т. 1 а.с. 203)

Статтею 79 ЦПК України( в редакції на час надання правової допомоги) було передбачено, що витрати на правову допомогу входять до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст.84 ЦПК України( в редакції на час надання правової допомоги) витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної допомоги.

Відповідно до положень підпункту 11 п.16-1 Перехідних положень Конституції України з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» набрав чинності 30.09.2016року.

Отже, представництво у судах першої інстанції виключно адвокатами здійснюється з 01.01.2019року, а тому ФОП ОСОБА_9 мав право на надання правової допомоги позивачу щодо складання позовної заяви згідно з договором 60/17 від 09.06.2017 року.

Відповідно до акту приймання- передачі послуг, ОСОБА_9 витратив 4 години на складання позовної заяви, вартість послуг становить 2 000,00 грн.

Разом з тим, з урахуванням того, що за результатам перегляду справи в суді апеляційної інстанції позовні вимоги було задоволено частково, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 1 444,00 грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем порушено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що 16 лютого 2005 року сталася дорожньо - транспортна пригода за участю сторін у справі та було відкрито кримінальне провадження, в подальшому, 29 квітня 2015 року старшим прокурором Золотоніської міжрайонної прокуратури Черкаської області було винесено постанову про закриття кримінального провадження. (т. 1 а.с. 15-24)

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року було встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, проте, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, провадження у справі було закрито. (т. 1 а.с. 24-26)

З позовною заявою у даній справі ТОВ «Укршляхбудресурси» звернулось до Голосіївського районного суду м. Києва 08 серпня 2017 року, тобто, в межах трирічного строку, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права

Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Пухальської Ірини Станіславівни підлягає частковому задоволенню, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укршляхбудресурси» суми матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 16 лютого 2005 року в сумі 218 984 грн. 98 коп. необхідно змінити, зменшивши суму стянення з 218 984 грн. 98 коп. до 216 484,98 грн., в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних із орендою автомобіля в сумі 51600 (п`ятдесят одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., витрат на пальне в сумі 32505 (тридцять дві тисячі п`ятсот п`ять) грн. 52 коп., витрат за надання довідки про стан погоди в сумі 84 (вісімдесят чотири) грн. 00 коп., рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 4 547,61 грн.

При подачі апеляційної скарги відповідачем було сплачено судовий збір у розмірі 6 821,42 грн.

За результатами апеляційного перегляду справи вимоги позовної заяви було задоволено на 71,4%, а апеляційну скаргу було задоволено на 28,6%, а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укршляхбудресурси»підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3 246,99 грн., а з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 950,92 грн.

Керуючись ст. ст. 15, 22, 215, 220, 256, 257, 267, 1166, 11867 ЦК України, ст.ст. 76,81,82,89, 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Пухальської Ірини Станіславівни задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укршляхбудресурси» витрат,пов`язаних із орендою автомобіля в сумі 51600 (п`ятдесят одна тисяча шістсот) грн 00 коп., витрат на пальне в сумі 32505 (тридцять дві тисячі п`ятсот п`ять) грн 52 коп.,витрат за надання довідки про стан погоди в день дорожньо-транспортної пригоди 16.02.2005 в сумі 84 (вісімдесят чотири) грн 00 коп. та в частині стягнення витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн. та судового збору в сумі 4649 (чотири тисячі шістсот сорок дев`ять) грн 37 коп.скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укршляхбудресурси» до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних із орендою автомобіля в сумі 51600 (п`ятдесят одна тисяча шістсот) грн.00 коп., витрат на пальне в сумі 32505 (тридцять дві тисячі п`ятсот п`ять) грн 52 коп., витрат за надання довідки про стан погоди в сумі 84 (вісімдесят чотири) грн 00 коп., відмовити.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укршляхбудресурси» суми матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 16 лютого 2005 року в сумі 218 984 грн. 98 коп. змінити, зменшивши суму стягнення з 218 984 грн. 98 коп. до 216 484,98 грн.

В решті рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 ( реєстраційний номер платника податку НОМЕР_8 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укршляхбудресурси» ( код ЄДРПОУ 13698947) витрати на правову допомогу в розмірі 1444 грн.00 коп. та витрати по сплаті судового збору в суді першої інстанції в сумі 3 246,99 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укршляхбудресурси» ( код ЄДРПОУ 13698947) на користь ОСОБА_1 ( реєстраційний номер платника податку НОМЕР_8 ) витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції в сумі 1950,92 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 14 грудня 2022 року.

Головуючий: Судді: