Постанова

від 12.12.2022 по справі 2-144/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 2-144/11

номер провадження №22-ц/824/9621/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» - Семенченка Руслана Олександровича

на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 червня 2022 року /суддя Скрипка О.І./

у справі за позовом справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дублікату по виконанню рішення Деснянським районним судом м. Києва від 10.01.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованості по кредиту в сумі 153 216,56 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на день ухвалення рішення складає 1 221 365,80 грн., заборгованість по пені в сумі 64 133,49 грн. та штраф в розмірі 38 100,00 грн., витрати на судовий збір в розмірі 1700,00 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120,00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28 червня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено./а.с. 50-51/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ПАТ АБ «Укргазбанк» - Семенченко Р.О. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати, задовольнивши вимоги заяви.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що відмовляючи в задоволенні заяви банку суд порушив права АБ «УКРГАЗБАНК» як стягувача на користь якого ухвалено судом рішення, та не застосував/невірно застосував вимог ст.ст. 18, 260, 263, 264, пп. 17.4. Розділ ХПІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст. ст. 129 та 129-1 Конституції України. Вказував, що виконавчий лист після його отримання було передано на виконання, і у процесі виконання, виконавчий документ був втрачений під час пересилки поштою. При цьому підтвердження втрати документів неможливо надати, оскільки реєстри вихідної кореспонденції та матеріали виконавчого провадження вже знищено за закінченням терміну зберігання. Фактично на даний час борг за вище вказаним виконавчим листом не погашено, а сам виконавчий лист до Банку від Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції чи іншого відділу ДВС не надходив. Наголошував, що АБ «УКРГАЗБАНК» про постанову від 25.04.2016 Деснянського РВ ДВС м. Києва про повернення виконавчого листа та про втрату оригіналу виконавчого документа у справі №2-144/11 дізнався лише з довідки Деснянського РВ ДВС від 15.12.2021, внаслідок чого банк вважає, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання пропущений з поважних причин та є всі підстави для поновлення такого строку, з метою виконання рішення суду відповідно до законодавства та реалізації свого права як стягувача в рамках виконавчого провадження. Виконавча служба, повертаючи виконавчий лист без виконання та закриваючи виконавче провадження, не повідомила про це стягувача. При цьому, законодавство не містить обмежень щодо строку звернення із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а стягувач, який пред`явив виконавчий документ до примусового виконання з урахуванням засад здійснення виконавчого провадження має законні очікування, що рішення суду буде виконане. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам принципу правової визначеності.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05.07.2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 153 216,56 доларів США , що за курсом НБУ станом на 05.07.2011 року становить 1 221 365 грн. 80 коп., заборгованість по пені в розмірі 64 133 грн. 49 коп., штраф за невиконання умов договору іпотеки, щодо обов`язку страхування предмету іпотеки в розмірі 38 100 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20.10.2011 року вказане рішення суду залишено без змін.

10.01.2012 року на виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист.

Як вбачається з листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області ЦМУЮ МЮ (м. Київ) від 15.12.2021 року № 55618/2-21, перевіркою даних АСВП встановлено, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у м. Києві Маховою Д.А., керуючись п.4 ч.1 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на день прийняття рішення), 25.04.2016 року винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 50932420 з виконання вищевказаного виконавчого листа. Даний виконавчий документ повторно на виконання до відділу не надходив.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви, обґрунтовано вважав, що наведені заявником обставини не дають підстав для задоволення заяви.

Так, відповідно до п. 17.4 Перехідних положень до Цивільно-процесуального кодексу України, що набрав чинності 15.12.2017 року, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягував або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Водночас, метою застосування ст.433 ЦПК України є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, так і від чинників, що не пов`язаних з людським фактором.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, протягом строку, який пропущено, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для сторони на вчинення певної дій.

В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Також, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях «Пономарьов проти України», «Щокін проти України», «Белле проти Франції» зазначив про те, що питання поновлення процесуального строку в контексті реалізації права доступу до справедливого суду не є абсолютним і при вирішенні цього питання і не може застосовуватися автоматично.

Зваживши доводи заяви та наявні матеріали суд першої інстанції вірно вважав, що заявником не надано належних доказів втрати виконавчого листа, не обґрунтовано заяву та не наведено поважність причини, з якої стягувачем було пропущено строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання, не надано жодного належного та достатнього доказу, який би підтверджував факт існування об`єктивних перешкод, непереборних обставин, які унеможливлювали стягувача звернутися до компетентних органів виконавчої служби протягом встановленого законом строку.

Доводи апеляційної скарги, про те, що виконавчий лист після його отримання було передано на виконання, і у процесі виконання, виконавчий документ був втрачений під час пересилки поштою, фактично на даний час борг за вище вказаним виконавчим листом не погашено, а сам виконавчий лист до банку не надходив, апеляційним судом відхиляються з огляду на терміни, за які стягувач проводив процедури по виконанню зазначеного листа.

Так, у січні 2014 року на виконання рішення від 10.01.2012 року, відкрито виконавче провадження, яке у грудні 2014 року біло закрито.

У січні 2015 року знову відкрито виконавче провадження, яке у грудні 2015 року закрито.

Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився 10.01.2016 р.

При цьому заява про видачу дублікату подана 09.06.2022 р.

Апеляційний суд наголошує на тому, що Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень почав працювати з серпня 2016 року.

Водночас, відсутні докази щодо вжиття будь-яких заходів щодо з`ясування долі виконавчого листа з квітня 2016 року по день отримання відповіді від органів ДВС у грудні 2021 року. Заявник звернувся до суду з даною заявою зі спливом майже 6 місяців після отримання такої відповіді.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» - Семенченка Руслана Олександровича на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 червня 2022 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 червня 2022 року - залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: