Постанова

від 14.12.2022 по справі п/320/565/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № П/320/565/20 Головуючий у І інстанції - Панченко Н.Д.,

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Епель О.В.,Карпушової О.В.,

за участю секретаря Євгейчук Ю.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртранбезпека) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАН ТРАНС» до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування розрахунку і постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАН ТРАНС» звернулось до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням залишення частини позовних вимог без розгляду, просиловизнати протиправною та скасуватипостанову № 179024 від 08.01.2020про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що автотранспортним засобом товариства здійснювалось перевезення сипучого вантажу - зерна соняшника, яке є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху. За своєю природою сипучий вантаж не міг бути розподілений нерівномірно та як наслідок перенавантаження на вісь не могло бути допущено. Позивач вважає, що при здійсненні габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який здійснює перевезення сипучих вантажів, необхідно брати до уваги лише фактичну повну його масу, без врахування осьового навантаження, а тому результати габаритно-вагового контролю, викладені в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та в акті проведення перевірки є хибними, а тому такі висновки не можуть бути покладені в основу прийнятого рішення.Позивач зазначає, що транспортний засіб, на якому виявлено порушення вагових параметрів, не був затриманий в порядку, визначеному ст. 2652 Кодексу України про адміністративні правопорушення, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу не складався, що, на думку позивача, свідчить про фактичну відсутність порушення вагових параметрів транспортного засобу.

Рішенням Київськогоокружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено, при цьому, суд першої інстанції виходив з того, щовисновки відповідача про перевищення позивачем нормативно-допустимого навантаження на строєну вісь є необ`єктивними, такими, що не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства України, а отже встановлені в ході судового розгляду обставини дають підстави дійти висновку, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також ненадання оцінки всім аргументам, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені адміністративного позовувідмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в межах наданих законодавством повноважень інспекторами управління Укртрансбезпеки у Житомирській області за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належить позивачу, встановлено, що навантаження на строєну вісь становить 23,30 т при нормативно допустимому - 22 т та загальна маса становить 41,15 т при нормативно допустимому - 40 т. Вказані розрахунки було проведено з урахуванням вимог Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 року № 422, Порядку № 879.Крім того, відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Міністерством економічного розвитку, не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов`язку по внесенню плати за таке користування.Що стосується неповідомлення позивача про розгляд справи про порушення ним вимог законодавства на автомобільному транспорті, звертає увагу на те, що відповідно до вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, позивач був проінформований про розгляд справи, оскільки йому було направлено виклик на розгляд акту рекомендованим листом з повідомленням про вручення завчасно.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання 14.12.2022 представники сторін, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, не прибули, тому згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що відповідно до направлення на рейдову перевірку № 004749 від 11.11.2019, працівниками відповідача 15.11.2019 проводилася рейдова перевірка транспортних засобів щодо додержання ними законодавства про автомобільний транспорт відповідно до Порядку здійснення контролю № 1567 на а/д М-06 «Київ-Чоп», « 69-120 км».

За результатами габаритно-вагового контролю, що підтверджується талоном № 1348 від 15.11.2019, працівниками Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області 15.11.2019 складено Акт № 174483 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, Акт № 033108 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, Довідку № 0112976 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та Розрахунок № 174483 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними договорами загального користування до Акту № № 174483.

Відповідно до Акту № 174483 працівниками Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області на а/д М-06 «Київ-Чоп», « 86км» було перевірено транспортний засіб RENAULTPREMIUM 460 DXI (спеціалізований вантажний - спеціалізований тягач), реєстраційний номер НОМЕР_1 та СМТ W-25-50 (спеціалізований напівпричіп Н/ПР-самоскид), реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є позивач.

В Акті № 174483 зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових норм без відповідного дозволу (ТТН № 65 від 15.11.2019 (соняшник) з перевищенням встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху вагових норм на 5,91%, загальна маса транспортного засобу 41,15 т, вага на строєну вісь - 23,30 т при дозволеній 22 т.

В Акті зроблено напис про те, що водій ОСОБА_1 , (який був за кермом транспортного засобу, що перевірявся) від письмових пояснень відмовився.

Згідно з Розрахунком позивач має сплатити за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи - 433,20 євро.

Відповідно до п.25 Порядку здійснення контролю № 1567 Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області листом від 04.12.2019 № 32742/24/18 надіслав на адресу Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки акти проведення перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом стосовно суб`єктів господарювання, в тому числі позивача, для прийняття рішення та вжиття заходів за місцезнаходженням суб`єкта.

Листом від 11.12.2019 № 792215/18/24 Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки надіслало на адресу позивача повідомлення про розгляд 02.01.2020 справи про порушення ним вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом по Акту 174483.

Вказаний вище лист був направлений позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

На розгляд справи щодо Акту 174483 позивач чи уповноважена ним особа не прибули. Письмових пояснень чи заперечень позивачем надано не було.

08.01.2020 заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським С.А. винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 179024, відповідно до якої до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 8 500, 00 грн за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 55 % до 10% , відповідальність за яке передбачена абз. 14 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Зазначена постанова є предметом цього позову, оскільки позивач вважає її протиправною.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, щовідповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно п.п. 1 п. 4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (п.п. 15, 27 п. 5 Положення № 103).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII) передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Згідно п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

В силу вимог п. 3, абз.4 п. 4 Правил № 30 транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху Українивизначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Частинами 1, 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III)передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).

Відповідно до п.п. 4 п. 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3 Порядку № 879).

Згідно з п.п. 4, 6 Порядку № 879 робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Власники (балансоутримувачі) пунктів габаритно-вагового контролю здійснюють фінансування робіт (послуг) з їх утримання, обслуговування та забезпечення функціонування.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до п.п. 12, 13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

З матеріалів справи вбачається, що габаритно-ваговий контроль було здійснено за допомогою приладу для автоматичного зважування дорожніх транспортних засобів у русі 030Т-AS2-PWIA, який відповідає вимогам Технічного регламенту № 94, що підтверджується Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/5328 від 25.02.2019 (чинним до 25.02.2020), тобто метрологічна характеристика вимірювальної техніки відповідала вимогам нормативно-технічної документації.

Крім того, згідно п. 16 Порядку № 879, габаритно - ваговий контроль проводиться двома особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно - вагового контролю, будь-яких зауважень щодо процедури зважування жодним із вищевказаних осіб висловлено не було.

Відповідно до п.п. 21, 22 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567) у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

В силу ст. 34 Закону № 2344-IIIавтомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Згідно з абз. 14 ч.1 ст. 60 Закону № 2344-IIIза порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до п.п. 25-27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як наголошувалось вище, позивачу 24.12.2019 (номер відправлення 0308301551163) надіслано виклик про розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 02.01.2020.

При цьому, відправлення було у точці видачі 26.12.2019, тобто позивач мав достатній час для отримання вказаного повідомлення.

Відповідно до Нормативів пересилання поштових відправлень строк пересилання простої письмової кореспонденції у межах області складає Д+3, при пересиланні рекомендованої кореспонденції цей строк збільшується на один день.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції, які від нього не залежать та обов`язок якого обмежується додержанням відповідного строку направлення повідомлення.

Позивачем не було вчинено всіх можливих дій на отримання вказаної кореспонденції. При цьому, саме на позивача покладено обов`язок отримання такої кореспонденції.

Таким чином, відповідач здійснив передбачені Порядком № 1567 дії для належного повідомленні позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до приписів Порядку № 1567, у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Враховуючи викладене, відповідачем дотримано вимоги Порядку № 1567 при розгляді справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт.

Щодо посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу на відсутність затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю, то суд зазначає, що оскільки за змістом ст.ст. 4 і 29 Закону № 3353-XII, ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач, отже, нимправомірно складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом та в подальшому винесено спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасуванням п. 19 Порядку № 879, який до 08.09.2017 передбачав, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.08.2018 року у справі № 820/1420/17.

Колегія суддів наголошує, що перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження транспортного засобу.

Крім того, навіть у випадку доведення можливості переміщення вантажу, ця обставина не спростовує встановленого під час зважування перевищення допустимого осьового навантаження. Наведеними вище нормативними актами не передбачається можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля.

Так, ані чинним законодавством України, ані жодними міжнародним нормативним документом не передбачені виключення з Правил дорожнього руху України щодо правильності розміщення та кріплення вантажу при перевезенні подільних (в тому разі сипучих) вантажів.

Перевищення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

При цьому, суд звертає увагу, що законодавцем чітко передбачено критичну похибку в розмірі 2 %, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й подільного, який під час транспортування здатний зсуватися (перемішуватися).

Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси до 40 т, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним тощо.

Таким чином, колегія суддів, приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи цей спір, не врахував усіх обставин справи та безпідставно прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, відповідно до п.1 ч.1 ст.317 КАС України, є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 238, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртранбезпека)- задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року - скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАН ТРАНС» до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова