Постанова

від 15.12.2022 по справі 826/9114/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/9114/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Безименної Н.В., Аліменка В.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Універсам "Київ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного акціонерного товариства "Універсам "Київ" про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Універсам "Київ" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ПАТ «Універсам «Київ», розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Харківське шосе, 160 в Дарницькому районі до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що незадоволення клопотання про відкладення судового розгляду справи призначене на 05.07.2022 та проведення судового засідання без участі представника відповідача є проявом надмірного формалізму з боку судді та надання позивачу процесуальної переваги, що є недопустим. Також апелянт зазначив, що в даній справі без проведення судової пожежно-технічної експертизи неможливо об`єктивно встановити всі обставини справи, адже зафіксовані у Акті нібито порушення протипожежних норм є суб`єктивним припущенням особи, яка проводила перевірку, а не доведеним фактом.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ПрАТ «Універсам «Київ» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами вказаного планового заходу було складено Акт від 03.05.2018 №111, в якому зафіксовано наступні порушення:

-п. 2.3.. розділ III; п. 1.24. розділу IV п. 2.2 ППБУ- двері електрощитової, технічних та складських (підсобних) приміщень не виконані протипожежними, з межею вогнестійкості ЕІ ЗО. які мають сертифікат відповідності системи УкрСЕПРО;

-п. 21., розділ II ППБУ - ступінь вогнестійкості прибудованого 1 торгівельного залу на другому поверсі не і відповідає вимогам будівельних норм;

-п. 2.37., 2.23., розділ 111 ППБУ - на шляхах евакуації влаштовані розсувні двері, платіжні термінали, а також банкомат;

-п. 2.37., 2.23.. розділ III ППБУ - з торгівельної зали першого поверху прибудованої торгівельної зали на другому поверсі та з торгівельних залів підвального поверху не передбачені другі евакуаційні виходи;

-п. 2.23., розділ Ш; п. 9.3.7. ППБУ - стіни в офісній частині на другому поверсі та в додатково збудованих торгівельних приміщеннях і оздоблені горючим облицюванням з невизначеною пожежною небезпекою;

-п. 2.23., 2.37., розділ III; п. 10.3 ППБУ - на перепадах висот шляхів евакуації більше 2.5 см та менше ніж 45 см не виконані пандуси з ухилом не більше як 1:6;

-п. 1.4., розділ III; додаток 3.1., п. 1 табл. 1 ППБУ - не забезпечено протипожежний розрив між будівлею універсаму та сусідніми будівлями;

-п. 1.14., розділ Ш, додаток 3.1., п. 1 табл. І ППБУ - відстань від тимчасових споруд (кіосків, ларків. павільйонів тощо) до будівлі універсаму менше 10 метрів;

-п. 2.5., 2.6., 2.7., 2.8., розділ III ППБУ - дерев`яні конструкції покриття прибудованих] торгівельних приміщень, будівлі охорони та кафе не оброблені вогнезахисною речовиною із і складанням акту про виконані роботи;

-п. 2.37., розділ ІІІ ППБУ - під сходовою клітиною влаштовано приміщення ломбарду;

-п. 2.2., розділ V ППБУ - пожежні крани не розміщені у вбудованих або навісних шафах, які мають отворів для провітрювання і пристосовані для опломбування | та візуального огляду їх без розкривання;

-п. 2.23. розділ III ППБУ - вихід з сходової клітки типу СК1 з другого поверху не виконаний безпосередньо назовні на прилеглу до будівлі територію;

-п. 1.2., розділ V; п. 10.2.4 ППБУ; ДБН В. 1.1-7-2016 - вихід з сходової клітки типу СК1 з другого поверху не виконаний безпосередньо назовні на прилеглу до будівлі територію;

-п. 1.2., розділ V;п. 10.2.4 ППБУ; ДБНВ.2.5- 56:2014 - приміщення підвального поверху, коридори, зали, які не мають природного освітлення не обладнано спеціальною системою димовидалення;

-п. 1.1., розділ V; додаток Б., таблиця Б. 1 ППБУ; ДБН В.2.5- 56:2014 ДБН В. 1.1-7-2016 - приміщення не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей;

-п. 1.2., 1.4., розділ V; додаток А., таблиця А.І. ; п. 5.8 ППБУ; ДБН В.2.5- 56:2014 - приміщення не дообладнані системою j автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від контрольно-приймального приладу на пульт централізованого пожежного спостереження;

-п. 1.2., 1.4., розділ V; додаток А., таблиця А. 1., А.2 ППБУ; ДБН В.2.5- 56:2014 - приміщення підвального поверху не обладнано ! автоматичною системою пожежогасіння з виводом і сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт пожежного спостерігання;

-п. 1.2., 1.4., розділ V; додаток А., таблиця А 1., А.2 ППБУ; ДБН В.2.5- 56:2014 - простори за підвісними стелями, де прокладено відкрито більше 12 проводів не обладнано автоматичною системою пожежогасіння з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт пожежного спостерігання;

-п. 1.2., 1.4., розділ V; п. 5.9 ППБУ; ДБН В.2.5- 56:2014 - приміщення з встановленням приймально- контрольних приладів системи протипожежного захисту не забезпечене системою вентиляції, аварійним освітленням та достатнім рівнем природного та штучного освітлення;

-п. 1.1., 1.2., 1.4., розділ V; п. 2.18.. розділ IV ППБУ - не встановлено систему автоматичного відключення вентиляції в разі спрацювання автоматичної пожежної сигналізації;

-п. 2.4., розділ III, п. 2.18., розділ IV; п. 7.11 ППБУ; ДБН В.2.5- 67:2013 - повітроводи вентиляційної системи не виконані 3 нормованою межею вогнетривкості;

-п. 2.18.. розділ IV; п. 7.11. ППБУ; ДБН В.2.5- 67:2013 - на повітроводах загально обмінної вентиляції в місцях перетинання ними протипожежних перешкод не влаштовані пристрої проти поширення вогню (вогнезатримуючі клапани);

-п. 2.12., 2.1., розділ ІІІ Розділ IV п. 1.18 ППБУ - електрощитова захаращена сторонніми предметами;

-п. 1.17., 2.27. розділ IV ППБУ - електричні розетки встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку (конференц-зала, склад, електрощитові кімната, прибудова 2-го поверху, окремі орендарі, також додатково встановлений кондиціонер);

-п. 2.31., розділ III ППБУ - торгівельні зали та шляхи виходу з них не обладнані евакуаційним освітленням;

-п. 2.23., розділ ІІІ ППБУ - висота проходів на шляхах евакуації менше 2-х і метрів (підвальний поверх, супермаркет першого і поверху);

-п. 2.23.. розділ ІІІ ППБУ - ширина проходів на шляхах евакуації менше 1 -го метру (підвальний поверх, магазин посуду);

-п. 2.23., 2.37., розділ III; п. 8.4 ППБУ; ДБН В.2.2- 23:2009 - евакуаційний вихід з першого поверху не влаштовано безпосередньо назовні (влаштований : через розвантажувальне приміщення (рампу);

-п. 21., розділ II; п. 10.13. ППБУ; ДБН В.2.2-9-2009 - змінення функцій підвального поверху, прибудови торгівельної зали на другому поверсі та влаштування складського приміщення на рампі здійснено без розробки заходів щодо перепрофілювання будівлі та приміщень згідно з чинним законодавством та нормативними вимогами, що відповідають новому призначенню і та узгодженими в установленому порядку;

-розділ II п. 9.. Розділ III п. 2.17., 2.23., п. 7.3.3., п. 8.16. п. 9.3.8., 9.3.9., 9.3.12. ППБУ, ДБН В 1.1-7-2016, ДБН В 2.2-9-2009 - відсутні показники пожежної небезпеки матеріалів, якими здійснено відокремлення торгівельних відділів, а також результатів j перевірки (протоколів) щодо показників пожежної небезпеки матеріалів, а саме лінолеуму 1 прокладеного на шляхах евакуації, кріплень підвісної стелі, та панелей ведучих з офісної частини (в тому числі з конференц-зали);

-п. 4 розділ І, п. 21 розділ II; ст. 55 ППБУ; КЦЗУ; ДБН В. 1.1-7-2016 - приміщення різного призначення (торгівельна зала та склад) не відокремлені між собою протипожежними перешкодами або огороджу вальними конструкціями з нормованими межами вогнестійкості та межами поширення і вогню по них;

-розділ IV п. 1.1., п 2.1.58. ППБУ, ПУЕ - комунікаційні отвори в протипожежних"! перешкодах підвальних приміщень не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який І забезпечує межу вогнестійкості та димогазокепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод;

-розділ II п. 16, 20 ППБУ - посадові особи, що призначені відповідальними за протипожежний стан приміщень, не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (в тому числі всі орендарі універсаму;

-розділ IV п. 1.16 ППБУ - електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів і пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

-розділ V п. 1.1 , 1.4 ППБУ - не надано акт перевірки відповідності систем протипожежного захисту;

-розділ III п. 2.23.. 2.37. п. 7.3.9. ППБУ - на шляхах евакуації влаштовані сходові марші (з підвалу універсаму) з різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу;

-розділ IV п. 1.18. ППБУ - допускається розміщення горючих матеріалів, тощо в радіусі та ближче одного метру до електрощитів, іншого електроустаткування та приладів опалення (підвальні приміщення, орендарі);

-розділ IV п. 1.18. ППБУ - допускається експлуатація електричних світильників без захисних плафонів, ковпаків в приміщеннях підвалу, підсобних (технічних) приміщеннях;

-розділ IV п. 1.18. ППБУ - допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи в приміщеннях підвалу, підсобних приміщень;

-розділ VI п. 11.7, п. 9.3.21 ППБУ - допускається зберігання балону з газом не призначеному для цього місці (склад, майстерня);

-розділ IV п. 1.8. ППБУ - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в приміщеннях універсаму, окремі службові кабінети, приміщення орендарів;

-розділ І п. 4, 6., ст. 57 ППБУ - не визначені права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди при передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору (в тому числі подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки);

-розділ IV п. 1.6. ППБУ - з єднання, відгалуження та окінпювання жил електропроводів у приміщеннях універсаму (підвальні, складські, підсобні приміщення, приміщення охоронців, орендарів, ), окремих кабінетах не виконані за допомогою зварювання, паяння або затискачів;

-розділ ІІІ п. 2.9 ППБУ - на дверях приміщень різного призначення в універсамі не розміщені вказівники категорій приміщень щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки;

-розділ IV п. 1.21 ППБУ - захист будівель та споруд універсаму не забезпечений установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

-розділ ІІІ п. 2.1 ППБУ - допускається зберігання складуємої продукції навалом (в підвальних приміщеннях, підсобною приміщенні, сходовій клітині, рампі, тощо);

-розділ III п. 2.23., 2.37 ППБУ - двері на шляхах евакуації (запасні) не мають ключів для швидкого відчинення замку або легко відкриваючих механізмів (в тому числі з підвального приміщення через рампу на ґратах навішений навісний замок, котрий неможливо відчинити, лише з боку вулиці);

-розділ V п. 3. ППБУ - існуючі вогнегасники (підвальні приміщення, окремі орендарі) не забезпечені патрубками для спрямування струменю вогнегасної речовини в осередок горіння (пожежі);

-розділ V п. 3.6 ППБУ - приміщення універсаму (окремі його примі щеня, і в т.ч. орендарі) не забезпечені нормативною і кількістю, первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками);

-розділ IV п. 1.7 ППБУ - відгалужу вальні та з`єднувальні коробки і приміщеннях підвалу сходової клітини, окремих І орендарів не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів;

-розділ IV п. 1.15. ППБУ - вимикач розміщений в приміщенні підсобного ; приміщення (складу, ремонтного приміщення) не винесений на ззовні стіни поза межі зазначених приміщень;

-розділ V п. 2.2.10 ППБУ - не надані акти перевірки внутрішніх пожежних кран - комплектів шляхом пуску води (з ' реєстрацією результатів у спеціальному журналі);

-розділ V п. 2.2.2. Розділ III п. 1.3. ППБУ - доступ до пожежних кранів захаращений і предметами (шафами для речей, продукцією,тощо), котрі заважають вільному доступі роздягальні (підвальні приміщення);

-розділ ІІ. и. 15., 20 ППБУ - з працівниками універсаму, в тому числі і працівниками (орендованої площі) не проведені протипожежні інструктажі під особистий підпис спеціальному журналі;

-розділ 11 п.п. 3.2., 3.4., 3.7., 3.11 ППБУ - в приміщеннях універсаму на видних місцях не вивішені інструкції про заходи пожежної безпеки та таблички з вказанням осіб, відповідальних за протипожежний стан, та таблички із зазначенням телефону для виклику пожежної служби;

-ст. 57., п. 4.. п. 6 Кодекс цивільного захисту України, ППБУ - допускається експлуатація приміщень без подачі і та реєстрації у встановленому законодавством і порядку декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

-розділ V п. 2.2.4. ППБУ - пожежні рукави, котрі є в наявності в шафах кран; - комплектів не проходять не рідше одного разу І на шість місяців розгортання та згортання наново;

-розділ III п. 2.27. ППБУ - двері, котрі ведуть з підвального поверху (орендар І з продажу меблів) відчиняються не походу евакуації;

-розділ III п. 2.31,2.32. ППБУ - евакуаційні виходи не позначені світловими j покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела і живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

-розділ IV п. 1.8 ППБУ - допускається влаштування й експлуатація і побутових, електронагрівальних приладів в приміщеннях охорони, окремих орендарів;

-розділ III п. 1., 1.1., 1.2. ППБУ - відкрита територія універсаму (яка огорожена парканом) частково захаращена горючими відходами (дерев`яні побутові відходи, сміття, тощо);

-розділ V п. 3.17 ППБУ - існуючі вогнегасники не пройшли технічне обслуговування;

-розділ V п. 3.10., 3.15. ППБУ - не всі вогнегасники розташовані в легкодоступних та видних місцях універсаму.

Позивач, встановивши, що підприємство функціонує з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звернувся з даним адміністративним позовом до суду про застосування заходів реагування.

З приводу вказаних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно ч. 5 ст. 4 даного Закону, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

В силу вимог ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Зокрема, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (ч.2 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України).

Положеннями ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 цього Кодексу передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

У свою чергу, пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Тобто, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає як при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, так і за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від наслідків такого порушення, що підвищують ризик виникнення пожеж та шкідливого впливу небезпечних чинників при пожежі, яка уже виникла.

Застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Водночас поняття «загроза життю/та або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природнього середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Крім того, заходи реагування мають також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної безпеки та пожежної безпеки на підприємстві.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі №826/26644/15, від 21 серпня 2020 року у справі №640/368/19, від 28 січня 2021 року у справі №580/3267/19.

Таким чином, підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Судом встановлено, що під час позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - ПрАТ «Універсам «Київ» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки було встановлено 63 порушення вимог законодавства.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що неусунені відповідачем порушення є суттєвими, оскільки можуть призвести до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі.

Поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Враховуючи обставини справи та приписи правових норм, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі.

Колегією суддів встановлено, що на момент розгляду справи виявлені порушення усунуті не були.

Таким чином, суд першої інстанції, пересвідчившись у тому, що відповідач не усунув усіх порушень Правил пожежної безпеки, які виявив контролюючий орган, зокрема з`ясувавши, що порушення, про які зазначив позивач, на дату вирішення справи в суді таки існують, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

У апеляційній скарзі представник відповідача зазначив, що в даній справі без проведення судової пожежно-технічної експертизи неможливо об`єктивно встановити всі обставини справи, адже зафіксовані у Акті нібито порушення протипожежних норм є суб`єктивним припущенням особи, яка проводила перевірку, а не доведеним фактом.

Колегією суддів встановлено, що представником відповідача було подано до суду першої інстанції клопотання про призначення пожежно-експертної експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року суд призначив судову пожежно-технічну експертизу та зупинив провадження у справі до отримання висновку, за результатами призначеної експертизи.

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, якому доручено проведення експертизи, призначеної ухвалою від 16 жовтня 2018 року, листом від 11 листопада 2019 року №8317/19-46 повідомив суд про те, що ухвалу від 16 жовтня 2018 року залишено без виконання, у зв`язку з тим, що особою, на яку покладено обов`язок щодо оплати експертизи, не проведено оплату за виставленим рахунком та повернув матеріали справи №826/9114/18 до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року суд повторно призначив проведення судової пожежно-технічної експертизи та зупинив провадження у справі.

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз листом від 19 січня 2022 року повідомив суд про неможливість проведення експертизи, у зв`язку з тим, що відповідачем не забезпечено допуск експерта для проведення огляду приміщень об`єкту дослідження.

На переконання колегії суддів судом першої інстанції було вчинено всі передбачені КАС України дії щодо захисту прав відповідача. Зокрема судом двічі призначались пожежно-технічні експертизи, проте останні не проведенні з огляду на дії самого відповідача.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною першої та пунктом 2 частини другої статті 72 КАС України установлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: зокрема, висновками експертів.

Таким чином, суд оцінює як акт, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які в свою чергу підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, і таке інше.

У разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

В даному випадку, як було зазначено вище по тексту даної постанови, відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів усунення усіх порушень, а застосування заходів реагування буде співмірним з виявленими та неусуненими відповідачем порушеннями.

Застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Відновлення експлуатації будівлі після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень (ч. 5 ст. 4 Закону України № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Відтак, відповідача не позбавлено можливості у встановленому порядку звернутися з заявою про скасування заходів реагування після усунення всіх виявлених порушень у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Доводи апелянта про те, що незадоволення клопотання про відкладення судового розгляду справи призначене на 05.07.2022 та проведення судового засідання без участі представника відповідача є проявом надмірного формалізму з боку судді та надання позивачу процесуальної переваги, що є недопустим, колегія суддів вважає необгрунтованими.

Колегія суддів зазначає, що дана адміністративна справа розглядалась у суді першої інстанції більше 3 років.

Про судове засідання призначене на 05.07.2022 представник відповідача був повідомлений вчасно.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача декілька разів користувався правом на відкладення розгляду справи через залучення в якості захисника в інших процесах, при у цьому за весь час перебування справи в суді першої інстанції так і не скористався правом на надання відзиву на позовну заяву.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що вказані дії представника відповідача свідчать про не зацікавленість останнього у вирішенні справи №826/9114/18 в розумний строк.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який прийняв рішення з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Універсам "Київ" - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.В. Безименна

В.О. Аліменко