Рішення

від 08.12.2022 по справі 607/12542/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.12.2022 Справа №607/12542/22

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді - Л.М. Сливка

за участі секретаря судового засідання - М.В. Кілик,

позивачки - ОСОБА_1 , представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МАМОН» - адвоката Бурко Олександра Вікторовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАММОН» про стягнення заборгованості із заробітної плати,

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 пред`явила до суду позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МАММОН», у якому просить стягнути із TOB «МАММОН» на її користь заборгованість з заробітної плати за лютий-серпень 2022 року у розмірі 16400 гривень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 21 січня 2022 року вона прийнята на посаду юриста за сумісництвом та трудовим договором згідно наказу TOB «МАММОН» № 1К від 17 січня 2022 року. Згідно умов трудового договору, укладеного 21 січня 2022 року між нею та TOB «МАММОН» в особі директора Угрина Михайла Михайловича, вона зобов`язувалась представити інтереси TOB «МАММОН» при розгляді справи №921/744/21 у господарському суді Тернопільської області та в судах апеляційної та касаційної інстанцій з метою захисту прав і законних інтересів роботодавця. Оплата її праці визначена п. 6 трудового договору, згідно зі штатним розкладом, а саме 1650 гривень. 04 лютого 2022 року нею отримана заробітна плата за січень 2022 року в сумі 483 гривень. Більше відповідач не виплачував їй заробітної плати. ІНФОРМАЦІЯ_1 єдиний учасник та директор TOB «МАММОН» ОСОБА_2 помер. Разом з тим, її трудові відносини з відповідачем не припинені, вона виконує свої обов`язки згідно умов трудового договору. Зокрема, № 921/744/21 (зараз справа № 921/2/21(921/744/21) у зв`язку з передачею страви іншому складу суду) вона приймала участь у судових засіданнях, що відбулись: 11.02.2022р. 19.05.2022р., 20.07.2022р.. 23.08.2022р.. 26.08.2022р., 07.09.2022 року, підготувала та подала до матеріалів вказаної справи ряд процесуальних документів, тобто належним чином виконувала свої трудові обов`язки відповідно до умов трудового договору. На даний час розгляд справи судом першої інстанції триває. Крім того, її було прийнято на посаду юриста відповідача за сумісництвом у зв`язку з її роботою за основним місцем у іншого роботодавця - TOB «ПРОФ БУД». 30 липня 2022 року вона звільнилась з посади у ТОВ «ПРОФ БУД» за угодою сторін. Відтак, позивачка вважає, що з 01 серпня 2022 року відповідач мав би нараховувати їй заробітну плату в сумі, не меншій за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плата, а саме 6500 гривень, тому вважає, що заборгованість відповідача переді нею за серпень 2022 року становить 6500 гривень. З цих підстав, позивачка стверджує, що станом на день подання даної позовної заяви заборгованість відповідача перед нею становить 16400 гривень. За вказаних обставин просила позов задовольнити.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 вересня 2022 року провадження у зазначеній справі було відкрито, та справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Від представника відповідача ТОВ «МАММОН» - адвоката Бурка О.В. надійшов до суду відзив на позов, у якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог та викладених у позові обставин. В обґрунтування своїх доводів покликається на те, що статтею 24 Закону України "Про оплату праці" закріплено, що: заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів -представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання. Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання. Наведені норми законодавства стосуються оплати праці за основним місцем роботи, але не стосуються роботи за сумісництвом. Як вбачається із документів, наданих позивачкою ОСОБА_1 , з 01.08.2022 вона вважає себе переведеною у TOB «МАММОН» з роботи за сумісництвом на роботу за основним місцем роботи. У зв`язку з цим позивач нараховує з 01.08.2022 заборгованість з заробітної плати в розмірі мінімальної заробітної плати в сумі 6500,00 грн. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці, тобто укладати трудові договори на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях (ч. 2 ст. 21 КЗпП). Така норма дозволяє працівникам укладати, окрім трудового договору за основним місцем роботи, трудові договори на роботу за сумісництвом. У випадку укладення трудового договору за основним місцем роботи, інша робота, яку виконує особа за іншим трудовим договором, повинна оформлюватись як робота за сумісництвом - відзначало Мінекономіки у листі від 22.10.2021 р. № 4706-01/51196-09. Треба зважати, що законодавство про працю не передбачає обмежень у праві працівника змінювати основне місце роботи. Якщо працівник, який працює у роботодавця за основним місцем роботи, бажає працювати у цього роботодавця за сумісництвом, то таку процедуру, на думку Мінекономіки, слід реалізувати через механізм звільнення працівника з основного місця роботи та прийняття його на роботу за сумісництвом. Такий порядок пов`язаний з тим, що законодавство про працю не містить механізмів переведення працівників з основного місця роботи на роботу за сумісництвом. Водночас у міністерство акцентують, що працівник не може працювати за сумісництвом не маючи при цьому основного місця роботи. Також законодавство про працю не містить норм, зміст яких дозволяє стверджувати про наявність у працівника права укладати декілька трудових договорів про виконання роботи за основним місцем. Отже, у зв`язку з припиненням позивачем трудових відносин з роботодавцем, де вона працювала за основаним місцем роботи, у трудовому договорі від 21.01.2022, укладеному TOB «МАММОН» із ОСОБА_1 , слід було б внести зміни щодо роботи позивача за основним місцем роботи та відповідно внести зміни до штатного розкладу відповідача щодо встановлення ОСОБА_1 заробітної плати в розмірі, не меншому за визначений законом розмір мінімальної зарплати. Проте, даних дій відповідачем не вчинено. За вказаних обставин, представник відповідача вважає, що у даному випадку відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 , у зв`язку із чим, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МАМОН» - адвокат Бурко О.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Судом установлено:

Згідно Наказу №1К, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю «МАММОН» 17 січня 2022 року «Про прийняття на роботу ОСОБА_1 », ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду юриста за сумісництвом та трудовим договором з 21 січня 2022 року, на підставі заяви ОСОБА_1 від 17 січня 2022 року. (а.с.5)

21 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАММОН» (Роботодавець) в особі директора Угрина Михайла Михайловича та ОСОБА_1 (Працівник) укладено трудовий договір, згідно пункту 3 якого Працівник приймається на роботу на посаду юриста за сумісництвом.

Відповідно до п. 4 Працівник зобов`язується представити інтереси TOB «МАММОН» при розгляді справи №921/744/21 у господарському суді Тернопільської області та в судах апеляційної та касаційної інстанцій з метою захисту прав і законних інтересів роботодавця. При цьому Роботодавець наділяє Працівника всіма правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України для сторони в процесі, в тому числі правом подавати позовні заяви, скарги, зокрема апеляційні та касаційні, клопотання, укладати мирові угоди, визнавати позов, відмовлятися повністю або частково від позовних вимог, змінювати предмет позову, оскаржувати рішення, ухвали, постанови суду, отримувати виконавчі листи та пред`являти їх до виконання.

Пунктами 1-2 трудового договору передбачено, що даний Договір безстроковим трудовим договором. У ході виконання Договору виникають трудові відносини між роботодавцем і працівником, засновані на зобов`язаннях Працівника виконувати роботу, передбачену умовами Договору, та зобов`язанні Роботодавця виплачувати працівникові заробітну плату, згідно з цим договором і забезпечувати всі необхідні умови праці.

Згідно п. 6 Трудового договору оплата праці Працівника здійснюється роботодавцем згідно зі штатним розкладом.

Відповідно до п. 7 Трудового договору виплата заробітної плати проводиться в національній валюті два рази в місяць: 20 числа - за відпрацьовану першу половину місяця, 5 числа наступного місяця - за відпрацьовану другу половину місяця.

Як убачається із долучених позивачкою документів, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер директор ТОВ «МАММОН» ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 24 лютого 2022 року Виконавчим комітетом Великогаївської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області, актовий запис №27. (а.с.7).

Із матеріалів цивільної справи слідує, що позивачка ОСОБА_1 по даний час, виконує умови Трудового договору від 21 січня 2022 року.

Вказане стверджується долученими позивачкою копіями ухвал Господарського суду Тернопільської області, постановлених при розгляді господарської справи № 921/744/21, зокрема: від 11 лютого 2022 року, від 19 травня 2022 року, від 20 липня 2022 року, від 23 серпня 2022 року, від 26 серпня 2022 року, від 07 вересня 2022 року, із яких убачається, що позивачка ОСОБА_1 брала участь у вказаних судових засіданнях, як представник ТОВ «МАММОН» . (а.с. 9-51)

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положеннями ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Розмір заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до штатного розкладу складає 1650 гривень у місяць, що не заперечувалося представником відповідача.

Також, наявність заборгованості по виплаті заробітної плати позивачці ОСОБА_1 відповідачем не заперечується.

Згідно викладених у позовній заяві обставин, позивачку було прийнято на посаду юриста ТОВ «МАММОН» за сумісництвом у зв`язку з її роботою за основним місцем у іншого роботодавця - TOB «ПРОФ БУД».

30 липня 2022 року ОСОБА_1 звільнилась з посади у ТОВ «ПРОФ БУД» за угодою сторін, у зв`язку із чим позивачка вважає, що з 01 серпня 2022 року відповідач мав би нараховувати їй заробітну плату в сумі, не меншій за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плата, а саме 6500 гривень, тому вважає, що заборгованість відповідача переді нею за серпень 2022 року становить 6500 гривень.

Суд не погоджується із зазначеними твердженнями позивачки.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Як убачається із Наказу №КБ000000002-0000000087 «Про припинення трудового договору (контракту), виданого 29 липня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФ-БУД», ОСОБА_1 29 липня 2022 року звільнена з посади юриста у ТОВ«ПРОФ-БУД» за згодою сторін.

Згідно ст. 8 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» установити у 2022 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 6500 гривень, з 1 жовтня - 6700 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня - 39,26 гривні, з 1 жовтня - 40,46 гривні.

Згідно частин 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відтак, у зв`язку із припиненням позивачкою ОСОБА_1 трудових відносин із ТОВ«ПРОФ-БУД», де вона працювала за основаним місцем роботи, у трудовому договорі від 21.01.2022, укладеному TOB «МАММОН» із ОСОБА_1 , необхідно було б внести зміни щодо роботи позивачки за основним місцем роботи та відповідно внести зміни до штатного розкладу щодо встановлення ОСОБА_1 заробітної плати в розмірі, не меншому за визначений законом розмір мінімальної зарплати.

Однак, доказів на підтвердження внесення змін до штатного розкладу щодо встановлення ОСОБА_1 заробітної плати в розмірі, не меншому за визначений законом розмір мінімальної зарплати, суду не надано.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість відповідача перед позивачкою за невиплачену заробітну плату за серпень 2022 року становить 6500 гривень.

Таким чином, у зв`язку із відсутністю доказів щодо внесення змін до штатного розкладу, заборгованість по заробітній платі за серпень 2022 року становить 1650 гривень.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що із відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МАММОН» на користь ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість по заробітній платі за період із лютого 2022 року по серпень 2022 року у розмірі 11550 гривень, з розрахунку по 1650 гривень за кожен місяць роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 6 ст. 141 ЦПК України визначено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 4, 12, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАММОН» про стягнення заборгованості із заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «МАММОН» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 11550 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «МАММОН» в дохід держави 992,40 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 13 грудня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАММОН», адреса місцезнаходження - вул. Полковника Д. Нечая, 25, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 43181472.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка