Постанова

від 04.12.2024 по справі 607/12542/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/12542/22Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 22-ц/817/8/24 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Сович Н.А.

апелянтки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/12542/22 за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 грудня 2022 року (ухвалене суддею Сливкою Л.М., повний текст якого складено 13 грудня 2022 року) в справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «МАММОН», третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості із заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 (далі позивачка, апелянтка) звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «МАММОН» (далі - ТОВ «МАММОН», відповідач) про стягнення заборгованості із заробітної плати.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка покликалася на те, що 21 січня 2022 року вона прийнята на посаду юриста за сумісництвом та трудовим договором згідно наказу TOB «МАММОН» від 17 січня 2022 року №1К. Згідно умов трудового договору, укладеного 21 січня 2022 року між нею та TOB «МАММОН» в особі директора Угрина Михайла Михайловича, вона зобов`язувалась представити інтереси TOB «МАММОН» при розгляді справи №921/744/21 у господарському суді Тернопільської області та в судах апеляційної та касаційної інстанцій з метою захисту прав і законних інтересів роботодавця. Оплата її праці визначена п.6 трудового договору, згідно зі штатним розкладом, а саме 1650 грн. Також 04 лютого 2022 року позивачка отримала заробітну плату за січень 2022 року в сумі 483 грн.

Разом з тим, в подальшому відповідач не виплачував їй заробітної плати. ІНФОРМАЦІЯ_1 єдиний учасник та директор TOB «МАММОН» ОСОБА_5 помер.

Звертає увагу на те, що трудові відносини позивачки з відповідачем не припинені, вона продовжує виконувати свої обов`язки згідно умов трудового договору, зокрема щодо представництва у справі №921/744/21 (приймала участь у судових засіданнях, підготувала та подала ряд процесуальних документів, тощо). На час звернення з позовом до суду розгляд справи №921/744/21 не завершено.

Крім того, позивачку прийнято на посаду юриста TOB «МАММОН» за сумісництвом у зв`язку з її роботою за основним місцем у іншого роботодавця - TOB «ПРОФ БУД». Однак 30 липня 2022 року вона звільнилась з роботи у ТОВ «ПРОФ БУД» за угодою сторін. Відтак, позивачка вважає, що з 01 серпня 2022 року відповідач повинен нараховувати їй заробітну плату в сумі, не меншій за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плата, а саме 6500 грн, тому вважає, що заборгованість відповідача перед нею за серпень 2022 року становить 6500 грн. З цих підстав позивачка стверджує, що станом на день подання даної позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачкою становить 16400 грн.

У зв`язку із викладеним, позивачка просила суд стягнути із ТОВ «МАММОН» 16400 грн заборгованості з заробітної плати за період з лютого 2022 року по серпень 2022 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 грудня 2022 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ТОВ «МАММОН» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 11550 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ТОВ «МАММОН» в дохід держави 992.40 грн судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , як особа, яка не брала участі у справі та яка вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, подали на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 єдиний учасник та директор ТОВ «МАММОН» ОСОБА_5 помер, позивачці не виплачувалась заробітна плата, а також відсутня можливість вносити будь-які зміни як до трудового договору від 21 січня 2022 року, укладеного між нею та TOB «МАММОН», так і до штатного розкладу. Саме у зв`язку з наведеними обставинами виник даний спір і позивачка змушена звернутись за захистом своїх прав до суду.

У зв`язку з наведеним просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 грудня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга ОСОБА_6 мотивована тим, що вона є дочкою єдиного учасника та керівника ТОВ «МАММОН» ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як спадкоємець першої черги за законом вона 04 березня 2022 року подала до Тернопільської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті батька, а тому вважається такою, що прийняла спадщину. Однак, не зважаючи на це, судом першої інстанції було необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання про залучення її до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача.

Зазначає, що згідно п.6 трудового договору, який долучений позивачкою до матеріалів справи, оплата праці працівника здійснюється роботодавцем згідно зі штатним розкладом. Відповідно до п.7 трудового договору виплата заробітної плати проводиться в національній валюті два рази в місяць: 20 числа - за відпрацьовану першу половину місяця, 5 числа наступного місяця - за відпрацьовану другу половину місяця.

Звертає увагу на те, що суд першої інстанції штатного розкладу ТОВ «МАММОН» не досліджував. В той же час, згідно п.4 трудового договору обов`язком ОСОБА_1 є представлення інтересів ТОВ «МАММОН» у господарській справі №921/744/21 за участю товариства. Такі трудові функції можуть передбачати і погодинну оплату роботи працівника, оскільки представлення інтересів у одній конкретній судовій справі не пов`язане із постійною зайнятістю працівника протягом кожного робочого дня у весь період дії договору. Проте суд першої інстанції не дослідив даного питання, оскільки штатний розклад не був представлений жодним учасником справи. ОСОБА_6 була позбавлена можливості надати суду першої інстанції відповідні доводи та заперечення щодо обставин справи, оскільки не була залучена до участі у справі.

У зв`язку з наведеним просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 грудня 2022 року.

16 січня 2023 року Тернопільським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Відзиви на апеляційні скарги від учасників справи до апеляційного суду не надходило.

Ухвалами Тернопільського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року задоволено клопотання ОСОБА_6 та залучено її до участі у вказаній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а також зупинено провадження у справі до вступу у справу правонаступника ТОВ «МАММОН».

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 11 жовтня 2024 року апеляційне провадження в даній справі поновлено.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на мотиви, викладені у ній. Проти апеляційної скарги ОСОБА_6 заперечила.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Крім того, 03 грудня 2024 року надійшло клопотання представника третьої особи ОСОБА_6 адвоката Магдич О.О. про відкладення розгляду справи, однак колегія суддів дійшла до висновку, що вказане клопотання до задоволення не підлягає, оскільки його задоволення призведе до порушення розумних строків розгляду справи судом.

Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАММОН» (код ЄДРПОУ юридичної особи 43181472, місцезнаходження: м.Тернопіль, вулиця полковника Данила Нечая, 25) зареєстроване 20 серпня 2019 року державним реєстратором Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіком С.В. На момент державної реєстрації засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником товариства зазначено ОСОБА_5 . Вказане підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27 вересня 2022 року (а.с.69-71).

Згідно наказу директора ТОВ «МАММОН» Угрина М.М. №1К від 17 січня 2022 року «Про прийняття на роботу ОСОБА_1 », ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду юриста за сумісництвом та трудовим договором з 21 січня 2022 року. Підстава: заяви ОСОБА_1 від 17 січня 2022 року (а.с.5).

21 січня 2022 року між ТОВ «МАММОН» (Роботодавець) в особі директора Угрина Михайла Михайловича та ОСОБА_1 ( ОСОБА_7 ) укладено трудовий договір, згідно пункту 3 якого Працівник приймається на роботу на посаду юриста за сумісництвом (а.с.6).

Відповідно до п.4 договору Працівник зобов`язується представити інтереси TOB «МАММОН» при розгляді справи №921/744/21 у господарському суді Тернопільської області та в судах апеляційної та касаційної інстанцій з метою захисту прав і законних інтересів Роботодавця. При цьому Роботодавець наділяє Працівника всіма правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України для сторони в процесі, в тому числі правом подавати позовні заяви, скарги, зокрема апеляційні та касаційні, клопотання, укладати мирові угоди, визнавати позов, відмовлятися повністю або частково від позовних вимог, змінювати предмет позову, оскаржувати рішення, ухвали, постанови суду, отримувати виконавчі листи та пред`являти їх до виконання.

Умовами договору передбачено, що він є безстроковим трудовим договором (п.1). У ході виконання договору виникають трудові відносини між Роботодавцем і Працівником, засновані на зобов`язаннях Працівника виконувати роботу, передбачену умовами Договору, та зобов`язанні Роботодавця виплачувати Працівникові заробітну плату, згідно з цим договором і забезпечувати всі необхідні умови праці (п.2). Оплата праці Працівника здійснюється Роботодавцем згідно зі штатним розкладом (п.6). Виплата заробітної плати проводиться в національній валюті два рази в місяць: 20 числа за відпрацьовану першу половину місяця, 5 числа наступного місяця за відпрацьовану другу половину місяця (п.7).

Згідно виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 вбачається, що 04 лютого 2022 року ТОВ «МАММОН» здійснено переказ грошових коштів в розмірі 483 грн, як заробітну плату за січень 2022 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 директор ТОВ «МАММОН» ОСОБА_5 помер, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 24 лютого 2022 року Виконавчим комітетом Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис №27 (а.с.7).

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_6 є донькою ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16 січня 1982 року, виданим Відділом ЗАГСу Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області (а.с.65), а також свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 28 травня 2005 року, виданим Відділом РАЦСу Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України, згідно якого ОСОБА_8 зареєструвала шлюб із ОСОБА_9 та змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 » (а.с.66).

04 березня 2022 року ОСОБА_6 подала до Тернопільської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку із чим державним нотаріусом заведено спадкову справу №75/2022 (а.с.68).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30 вересня 2024 року засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «МАММОН» є ОСОБА_6 , а керівником ОСОБА_12 .

Позивачка ОСОБА_1 на день подання позовної заяви (14 вересня 2022 року) продовжувала виконувати умови трудового договору від 21 січня 2022 року.

Вказане стверджується долученими позивачкою копіями ухвал господарського суду Тернопільської області, постановлених при розгляді господарської справи №921/744/21, зокрема: від 11 лютого 2022 року, від 19 травня 2022 року, від 20 липня 2022 року, від 23 серпня 2022 року, від 26 серпня 2022 року, від 07 вересня 2022 року, із яких убачається, що позивачка ОСОБА_1 брала участь у вказаних судових засіданнях, як представник ТОВ «МАММОН» (а.с.9-51).

Як убачається із наказу керівника ТОВ «ПРОФ БУД» Олександра Коломійчука №КБ000000002-0000000087 «Про припинення трудового договору (контракту)» від 29 липня 2022 року, ОСОБА_1 29 липня 2022 року звільнена з посади юриста у ТОВ«ПРОФ БУД» за згодою сторін.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За змістом частини першої статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

За вимогами частини першої статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 94 КЗпП України).

Аналогічне визначення заробітної плати міститься й у статті 1 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно зі статтею 22 цього Закону та статтею 97 КЗпП України суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку (стаття 15 Закону України «Про оплату праці»).

Згідно із статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» установлено у 2022 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 01 січня - 6500 гривень, з 01 жовтня - 6700 гривень; у погодинному розмірі: з 01 січня 39.26 гривні, з 01 жовтня 40.46 гривні.

Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що після 04 лютого 2022 року відповідач не виплачував їй заробітної плати, однак трудові відносини не припинені, оскільки вона виконує свої обов`язки згідно умов трудового договору.

Розмір заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до штатного розкладу складає 1650 гривень у місяць, що підтверджується випискою з карткового рахунку ОСОБА_1 , згідно якого 04 лютого 2022 року ТОВ «МАММОН» здійснено переказ грошових коштів в розмірі 483 грн, як заробітну плату за січень 2022 року з 21 по 31 січня 2022 року, тобто за 7 робочих днів (а.с.86-88).

Більше того, колегія суддів звертає увагу на процесуальну поведінку відповідача, який є роботодавцем позивачки та в якого повинна зберігатися відповідна документація щодо штатного розкладу товариства, однак ТОВ «МАММОН» на спростування позовних вимог не подано жодного належного доказу щодо розміру заробітної плати позивачки.

Колегія суддів також зазначає, що працівник є слабшою, ніж роботодавець, стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця. Певні намагання віднайти такий баланс простежуються у судових рішеннях Верховного Суду України (зокрема, у постанові від 27 квітня 2016 року у справі за провадженням № 6-113цс16).

З огляду на викладене обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що із відповідача ТОВ «МАММОН» на користь ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість по заробітній платі за період із лютого по серпень 2022 року у розмірі 11550 грн, з розрахунку по 1650 грн за кожен місяць роботи.

З приводу посилань позивачки на те, що з 01 серпня 2022 року відповідач зобов`язаний нараховувати заробітну плату в сумі, не меншій за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати 6500 грн колегія суддів зазначає наступне.

Позивачку прийнято на посаду юриста ТОВ «МАММОН» за сумісництвом у зв`язку з її роботою за основним місцем у іншого роботодавця - TOB «ПРОФ БУД».

30 липня 2022 року ОСОБА_1 звільнилась з роботи у ТОВ «ПРОФ БУД» за угодою сторін.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що у зв`язку із припиненням позивачкою ОСОБА_1 трудових відносин із ТОВ«ПРОФ БУД», де вона працювала за основаним місцем роботи, у трудовий договір від 21 січня 2022 року, укладений між TOB «МАММОН» і ОСОБА_1 , а також до штатного розкладу необхідно було внести зміни щодо роботи позивачки за основним місцем роботи та встановлення ОСОБА_1 заробітної плати в розмірі, не меншому за визначений законом розмір мінімальної зарплати.

Однак, доказів на підтвердження внесення змін до штатного розкладу щодо встановлення ОСОБА_1 заробітної плати в розмірі, не меншому за визначений законом розмір мінімальної зарплати, суду не надано.

З огляду на викладене обґрунтованим є висновок суду, що відсутні правові підстави вважати, що заборгованість відповідача перед позивачкою по невиплаченій заробітній платі за серпень 2022 року становить 6500 грн.

Доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що з 24 лютого 2022 року не було можливості вносити будь-які зміни до трудового договору від 21 січня 2022 року через смерть єдиного учасника та директора ТОВ «МАММОН» ОСОБА_5 колегія суддів відхиляє, оскільки позивачка не подала до суду доказів, що вона після 30 липня 2022 року зверталася до ТОВ «МАММОН» із заявою про внесення змін до штатного розкладу щодо встановлення заробітної плати в розмірі, не меншому за визначений законом розмір мінімальної зарплати.

Твердження апелянта ОСОБА_6 про те, що суд першої інстанції не досліджував штатного розкладу ТОВ «МАММОН» суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки відповідач, як роботодавець та сильніша сторона у трудових правовідносинах, не надав такого доказу, хоча останній повинен в нього знаходитися.

Посилання апелянта ОСОБА_6 на те, що представництво ОСОБА_1 інтересів ТОВ «МАММОН» у господарській справі №921/744/21 може передбачати і погодинну оплату роботи працівника апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні докази на підтвердження вказаного.

Разом з тим колегія суддів погоджується з посиланнями апелянта ОСОБА_6 про те, що представник відповідача в суді першої інстанції ОСОБА_13 не узгоджував правову позицію із довірителем ТОВ «МАММОН», однак з даного приводу зазначає, що підставою для часткового задоволення позову були надані позивачкою та дослідженні в судовому засіданні докази, а не позиція представника відповідача, який у поданому відзиві повністю заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів.

У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Задовольняючи позов частково, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 грудня 2022 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені сторонами у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції залишити в межах, ними понесених.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Дата складення повного тексту постанови 16 грудня 2024 року.

Головуючий О.З. Костів

Судді: Б.О. Гірський

Н.М. Храпак