Постанова

від 07.12.2022 по справі 500/76/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/76/22 пров. № А/857/10310/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Святецького В.В.

за участі секретаря судового засідання: Приступи Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року (суддя Осташ А.В., час ухвалення 11:44 год., місце ухвалення м.Тернопіль, дата складання повного тексту 01.06.2022),

в адміністративній справі №500/76/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області,

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

встановив:

У січні 2022 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися в суд із спільним адміністративним позовом до відповідача Великобірківської селищної ради, в якому просили: 1) визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 24.06.2021р. №407, №408, №409 та від 17.11.2021р. №1025, №1027, №1023, №1024; 2) зобов`язати відповідача прийняти наступні рішення про:

- безоплатну передачу у власність ОСОБА_2 , згідно поданого клопотання, земельної ділянки із земель комунальної власності, орієнтовною площею 2,0 гектара, для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення;

- безоплатну передачу у власність ОСОБА_1 , згідно поданого клопотання, земельної ділянки із земель комунальної власності, орієнтовною площею 2,0 гектара, для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення;

- безоплатну передачу у власність ОСОБА_3 , згідно поданого клопотання, земельної ділянки із земель комунальної власності, орієнтовною площею 2,0 гектара, для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення;

- безоплатну передачу у власність ОСОБА_4 , згідно поданого клопотання, земельної ділянки із земель комунальної власності, орієнтовною площею 2,0 гектара, для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення;

- безоплатну передачу у власність ОСОБА_5 , згідно поданого клопотання, земельної ділянки із земель комунальної власності, орієнтовною площею 2,0 гектара, для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу, на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення;

- безоплатну передачу у власність ОСОБА_1 , згідно поданого клопотання, земельної ділянки із земель комунальної власності, орієнтовною площею 0,15 гектара, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення;

- безоплатну передачу у власність ОСОБА_5 , згідно поданого клопотання, земельної ділянки із земель комунальної власності, орієнтовною площею 0,15 гектара, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Великобірківської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень від 24.06.2021 №407, №408, №409 та від 17.11.2021 №1023, №1024, 1025, 1027 та зобов`язання прийняти ряд рішень про безоплатну передачу земельних ділянок позивачам відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що з наданих відповідачем копій документів про право вчасності фізичних осіб на земельні ділянки не можливо достеменно встановити, що зазначені у даних документах земельні ділянки є тими ж самими земельними ділянками, на які претендують позивачі. Також допитана в судовому засіданні свідок не повідомила про відомі їй обставини, які мають значення для справи. Крім того, свідок є зацікавленою особою, оскільки являється працівником відповідача, а тому показання свідка у даній справі є неналежним та недопустимим доказом. Вказаним обставинам суд першої інстанції не надав належної оцінки. Також зазначає скаржник, що суду слід було застосувати ч.8 ст.139 КАС України та покласти на відповідача у даній справі судові витрати незалежно від результатів вирішення спору, у зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій зі сторони службових осіб Великобірківської селищної ради.

За результатами апеляційного розгляду апелянт (позивач ОСОБА_1 ) просить скасувати оскаржене рішення суду від 31.05.2022 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з врахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_2 07.06.2021 звернувся до відповідача Великобірківської селищної ради із клопотанням про безоплатне передання йому на підставі ст.121 ЗК України у власність земельної ділянки із земель комунальної власності та надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 гектара, яка згідно даних Публічної кадастрової карти України розташована ліворуч від земельної ділянки під кадастровим номером 6125287500:01:001:1983. До клопотання додано копію графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 9-10).

Великобірківська селищна рада прийняла 24.06.2021 рішення №407 на 16 сесії 8 скликання про розгляд звернення гр. ОСОБА_2 щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яким відмовила ОСОБА_2 у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка належить до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та перебуває у власності третіх осіб (а.с. 24).

Також позивач ОСОБА_1 07.06.2021 звернувся до відповідача Великобірківської селищної ради із клопотанням про безоплатне передання йому на підставі ст.121 Земельного кодексу України (далі ЗК України) у власність земельної ділянки із земель комунальної власності та надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 гектара, яка згідно даних Публічної кадастрової карти України розташована праворуч від земельної ділянки під кадастровим номером 6125287500:01:001:3268. До клопотання додано копію графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 11-12).

Великобірківська селищна рада прийняла 24.06.2021 рішення №408 на 16 сесії 8 скликання про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яким відмовила ОСОБА_1 у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка належить до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та перебуває у власності третіх осіб (а.с. 26).

Також позивач ОСОБА_3 07.06.2021 звернулась до відповідача Великобірківської селищної ради із клопотанням про безоплатне передання їй на підставі ст.121 ЗК України у власність земельної ділянки із земель комунальної власності та надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 гектара, яка згідно даних Публічної кадастрової карти України розташована ліворуч від земельної ділянки під кадастровим номером 6125287500:01:001:1983. До клопотання додано копію графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 13-14).

Великобірківська селищна рада прийняла 24.06.2021 рішення №409 на 16 сесії 8 скликання про розгляд звернення гр. ОСОБА_3 щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яким відмовила ОСОБА_3 у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка належить до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та перебуває у власності третіх осіб (а.с. 28).

Крім цього, позивач ОСОБА_4 26.10.2021 звернувся до відповідача Великобірківської селищної ради із клопотанням про безоплатне передання йому на підставі ст.121 ЗК України у власність земельної ділянки із земель комунальної власності та надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель комунальної власності, орієнтованою площею 2,0 гектара, яка розташована між земельними ділянками під кадастровим номером 6125287500:01:001:0026 та 6125287500:01:001:1988. До клопотання додано копію графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 15-16).

Великобірківська селищна рада прийняла 17.11.2021 рішення №1025 на 23 сесії 8 скликання про розгляд звернення гр. ОСОБА_4 щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яким відмовила ОСОБА_4 у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка перебуває в користуванні третіх осіб (а.с. 29).

Крім цього, позивач ОСОБА_5 26.10.2021 звернулась до відповідача Великобірківської селищної ради із клопотанням про безоплатне передання їй на підставі ст.121 ЗК України у власність земельної ділянки із земель комунальної власності та надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель комунальної власності, орієнтованою площею 2,0 гектара, яка розташована між земельними ділянками під кадастровим номером 6125287500:01:001:0004 та 6125287500:01:001:0065. До клопотання додано копію графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 17-18).

Великобірківська селищна рада прийняла 17.11.2021 рішення №1027 на 23 сесії 8 скликання про розгляд звернення гр. ОСОБА_5 щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яким відмовила ОСОБА_5 у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка перебуває в користуванні третіх осіб (а.с. 30).

Крім цього, позивач ОСОБА_1 26.10.2021 звернувся до відповідача Великобірківської селищної ради із клопотанням про безоплатне передання йому на підставі ст.121 ЗК України у власність земельної ділянки із земель комунальної власності та надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель комунальної власності, орієнтованою площею 0,15 гектара, яка розташована між земельними ділянками під кадастровим номером 6125287500:01:001:1875 та 6125287500:01:001:1311. До клопотання додано копію графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 19-20).

Великобірківська селищна рада прийняла 17.11.2021 рішення №1023 на 23 сесії 8 скликання про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 щодо виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яким відмовила ОСОБА_1 у виділенні земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1500 га у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка перебуває в користуванні третіх осіб (а.с. 31).

Крім цього, позивач ОСОБА_5 26.10.2021 звернулась до відповідача Великобірківської селищної ради із клопотанням про безоплатне передання їй на підставі ст.121 ЗК України у власність земельної ділянки із земель комунальної власності та надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель комунальної власності, орієнтованою площею 0,15 гектара, яка розташована між земельними ділянками під кадастровим номером 6125287500:01:001:1060 та 6125287500:01:001:0152. До клопотання додано копію графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 21-22).

Великобірківська селищна рада прийняла 17.11.2021 рішення №1024 на 23 сесії 8 скликання про розгляд звернення гр. ОСОБА_5 щодо виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яким відмовила ОСОБА_5 у виділенні земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1500 га у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка перебуває в користуванні третіх осіб (а.с. 32).

Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивачі звернулися із даним позовом до адміністративного суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані позивачами рішення відповідача прийняті за наявності на те правових підстав, в межах повноважень і у визначений законом спосіб, а відтак, не підлягають скасуванню і, як наслідок, відсутні підстави зобов`язувати відповідача надавати відповідні дозволи.

Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (далі - ЗК України).

Відповідно до пункту «б» статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання згідно з п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 40 ЗК України визначено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Статтею 81 ЗК України встановлено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки серед іншого на підставі безоплатної передачі із земель державної комунальної власності.

Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації визначених Земельних кодексом України. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Земельного кодексу України, провадиться один раз по кожному виду використання.

Положеннями статті 121 ЗК України визначено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

Частиною 6 статті 118 ЗК України визначено порядок отримання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян в межах безоплатної приватизації. Громадяни зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарські будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. При цьому не вказано необхідності визначати межі земельної ділянки та додавати інші документи та матеріали.

Цією ж статтею визначено порядок та строки розгляду клопотання щодо надання власність громадянам земельних ділянок державної та комунальної власності. Згідно цього порядку відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених встановленому законом порядку.

З вказаної норми законодавства вбачається, що законом передбачено єдину підставу для відмови у наданні дозволу, а саме лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених встановленому законом порядку.

У межах розглядуваних позовних вимог у цій адміністративній справі суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом даного адміністративного спору являються питання щодо протиправності рішень відповідача, якими вирішено відмовити у виділенні безоплатно позивачам спірних земельних ділянок у власність.

Вирішуючи спірні правовідносини, судом першої інстанції вірно враховано, що згідно з ч.1 ст.79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з пунктом 7 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Судовим розглядом встановлено, що ділянки, про які йдеться у клопотаннях позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що знаходяться ліворуч земельних ділянок за кадастровим номером 6125287500:01:001:1983 та ділянка про яку йдеться у клопотанні позивача ОСОБА_1 , що знаходиться праворуч земельної ділянки за кадастровим номером 6125287500:01:001:3268, передані у приватну власність гр. ОСОБА_6 , що підтверджується копією Державного акта ІV-ТР № 030239 (а.с. 103) та гр. ОСОБА_7 , що підтверджується копією Державного акта - ІV-ТР № 030240 (а.с. 100).

Земельна ділянка орієнтовною площею 2,0 га, що розташована між земельними ділянками за кадастровим номером 6125287500:01:001:0026 та кадастровим номером 6125287500:01:001:1988, передана у приватну власність гр. ОСОБА_8 , що підтверджується копією Державного акта - ІV-ТР № 030256 (а.с. 97).

Земельна ділянка, яка знаходиться між ділянками за кадастровим номером 6125287500:01:001:0004 та кадастровим номером 61252887500:01:001:0065 орієнтовною площею 2,0 га, про яку йдеться у клопотанні гр. ОСОБА_5 , передана у власність гр. ОСОБА_9 , що підтверджується копією Державного акта - ІІ-ТР № 020722 (а.с. 99).

Земельна ділянка площею 0,15 га, яка зазначена в клопотанні ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться між земельними ділянками кадастровий номер 6125287500:02:001:1875 та кадастровим номером 6125287500:02:001:1311, передана у власність гр. ОСОБА_10 , що підтверджується копією Державного акта І-ТР №040704 (а.с. 95).

Земельна ділянка площею 0, 15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована між земельними ділянками кадастровий номер 6125287500:02:001:1060 та кадастровим номером 6125287500:02:001:0152, належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_11 , що підтверджується копією Державного акта ЯА №792017 (а.с. 102).

Встановлено, що у наведених Державних актах на право приватної власності на землю (земельну ділянку) відображено план зовнішніх меж землекористування, які збігаються з межами земельних ділянок, що відображені на публічній кадастровій карті, на які позивачі бажають отримати дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою.

Відносно доводів апелянта про те, що земельні ділянки є не сформованими у публічній кадастровій карті із присвоєнням кадастрового номера, колегія суддів зазначає, що вказана обставина не є достатньою підставою для скасування оскаржуваних рішень відповідача, оскільки в силу приписів пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр", земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Суд першої інстанції з цього приводу вірно зазначив, що у разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території.

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

Згідно з пунктом 10 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр", документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2013), є дійсними.

Таким чином необґрунтованими є доводи скаржника про відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про наявність у користуванні інших осіб спірних земельних ділянок.

Верховний Суд у постанові від 19.05.2020 по справі №369/5489/18 зазначив, що відсутність реєстрації земельної ділянки у Державному реєстрі земель не позбавляє особу права користування земельною ділянкою, а лише впливає на порядок внесення відомостей про таку земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

Судом також встановлено, що ОСОБА_7 померла та на час розгляду цієї справи заведені спадкові справи та свідоцтва про право на спадщину ще не видавались, дана інформація підтверджена довідками приватного нотаріуса від 12.04.2022 року (а.с. 98, 101).

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що встановлені фактичні обставини справи підтверджують, що земельні ділянки, на які претендують позивачі, перебувають у власності третіх осіб.

У такій ситуації, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувані рішення відповідача прийняті за наявності на те правових підстав, а тому відсутні підстави для їх скасуванню і, як наслідок, відсутні підстави зобов`язувати відповідача надавати відповідні дозволи.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком окружного суду, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивачів, покладену в основу позовних вимог, що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятих оскаржуваних рішень.

Вищенаведені правові норми та фактичні обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відносно доводів апелянта про вирішення питання відшкодування судових витрат у відповідності до вимог ч.8 ст. 139 КАС України, згідно з якими суд має право покласти на сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, то колегія суддів не встановила фактів неправомірних дій відповідача та зловживання процесуальними правами, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача відповідних судових витрат на підставі положень, наведених у ч.8 ст.139 КАС України.

Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, відтак такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року в адміністративній справі №500/76/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин В. В. Святецький Повний текст постанови суду складено 15.12.2022 року