Рішення

від 16.10.2007 по справі 30/224-07-6315

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/224-07-6315

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2007 р.Справа  № 30/224-07-6315

За позовом: Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство”

Третя особа на стороні позивача, яка  не заявляє  самостійних вимог на предмет спору: Міністерство транспорту та зв'язку України

До відповідача: Одеська міська рада;

                Комунальне підприємство „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”;    

Про визнання права власності та  зобов'язання вчинити певні дії

За зустрічним позовом: Одеська міська рада

Третя особа на стороні позивача, яка  не заявляє  самостійних вимог на предмет  спору:   Комунальне підприємство „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості „

До відповідача:  Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське        пароплавство ;

Третя особа на стороні відповідача, яка  не заявляє  самостійних вимог на предмет             спору:  Перший відділ державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі;

Міністерство транспорту та зв'язку України;      

Про визнання права власності  та зобов'язання вчинити певні дії

                                                                                                Суддя                 РОГА Н.В.

                                                    Представники:

Від  ДСК „ЧМП” : Шпилєва О.В.-  згідно довіреності №Ю-1-1\07 від 03.01.2007р.

Від  Одеської міської ради: Кутателадзе О.Д.-довіреність №44\исх-гс від 29.01.2007р., Кіхтенко О.С.- довіреність №264\исх-гс від 26.04.2007р.          

Від КП „ОМБТІ та РОН”:   Найда Д.І.- довіреність №455  від 01.08.2007р.

Від  Міністерства  :  Шпилєва О.В.- довіреність №5509\15\14-06 від 28.12.2006р.

Від ДВС:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство” (далі - ДСК „ЧМП”), за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства транспорту та зв'язку України,  звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до  Одеської міської ради  та комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”  (далі - КП „ОМБТІ та РОН”)   про визнання за Державою Україна права державної власності  на нежитлову будівлю загальною площею 713,7 кв.м, розташовану по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, як такої , що закріплена на праві господарського відання за ДСК „ЧМП” та знаходиться в управлінні Міністерства транспорту та зв'язку України, а також про зобов'язання КП „ОМБТІ та РОН” здійснити відповідну реєстрацію права державної власності на зазначену будівлю.

       В ході розгляду справи позивач надав уточнення позовних вимог, згідно яких вимагає визнати за Державою Україна право державної власності на нежитлову будівлю загальною площею 713,7 кв.м, розташовану по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі,  як такої, що закріплена на праві господарського відання за ДСК „ЧМП” та знаходиться в управлінні Міністерства транспорту та зв'язку України, та зобов'язати  КП „ОМБТІ та РОН” скасувати реєстрацію в книзі 37 неж-5 запис 164 про реєстрацію спірної будівлі за Одеською міською радою та здійснити реєстрацію нежитлової будівлі загальною площею 713,7 кв.м, розташованої по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі за Державою Україна, як такої, що закріплена на праві господарського відання за ДСК „ЧМП” та знаходиться в управлінні Міністерства транспорту та зв'язку України.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство транспорту та зв'язку України, повністю підтримує позов ДСК „ЧМП”. Представник третьої особи в судовому засіданні зазначив, що спірна будівля ніколи не вибувала з державної власності.

Відповідач - Одеська міська рада проти позову заперечує, з мотивів, викладених у письмових поясненнях, та  вважає, що  нежитлова будівля загальною площею 713,7 кв.м, розташована по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси. В ході розгляду справи Одеська міська рада подала зустрічну позовну заяву до ДСК „ЧМП” про визнання права власності територіальної громади м. Одеси на будівлю, розташовану по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, зобов'язання ДСК „ЧМП” не чинити перешкод у здійсненні Одеською міською радою права власності на зазначену будівлю шляхом допуску власника до приміщення, а також про виключення спірної будівлі з опису арешту заарештованого майна ДСК „ЧМП” , як майна, що належить боржнику.

КП „ОМБТІ та РОН”  проти первісного позову ДСК „ЧМП” заперечує, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, та підтримує зустрічний позов Одеської міської ради.

Відповідач за зустрічним позовом - ДСК „ЧМП” проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що спірна будівля ніколи не передавалася з державної власності до комунальної власності, а також на безпідставну реєстрацію права комунальної власності на підставі рішення Одеської обласної ради народних депутатів №266-ХХІ від 25.11.1991р.

Представник Міністерства транспорту та зв'язку повністю підтримує пояснення та заперечення ДСК „ЧМП”.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Перший відділ державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але представник третьої особи в судові засідання не з'являвся, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив. Письмових міркувань щодо позову Одеської міської ради від Першого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції до суду не надходило.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , суд встановив:

На підставі Угоди між Міністерством морського флоту СРСР та Комітетом державної безпеки СРСР від 29.04.1968р. та наказу №63 від 04.02.1972р. начальника Чорноморського морського пароплавства Данченка А., будівлі, а також всі дворові споруди із земельною ділянкою, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова №2та №4  були прийняті на баланс ДСК „ЧМП”.  При цьому , у наказі №63 від 04.02.1972р. начальника Чорноморського морського пароплавства зазначено: терміново видати замовлення  тресту на реконструкцію приміщень та будівель по пров. Нахімова, №2 та №4, головному економісту ЧМП виділити ЖКВ додатково з коштів капремонту 90 тис. рублів, начальнику рем будтресту приступити до ремонту будівель по пров. Нахімова з лютого 1972р.

Листом від 27.07.1973р. за №1074\вх  Виконавчий комітет Одеської міської ради депутатів трудящих надав згоду ЧМП на проектування прибудови двоповерхової будівлі замість одноповерхової по пров. Нахімова, 4. У вересні 1975р. приймальною комісією був складений Акт приймання до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту - будівлі розрахунково-касового відділу ЧМП по пров. Нахімова, 4 , загальною площею 627,0 кв.м

Таким чином, починаючи з1972р. ДСК „ЧМП”  експлуатувало будівлю, розташовану по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі для власних потреб, здійснювало її ремонт та реконструкцію.

Згідно статуту ДСК „ЧМП”  є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту і зв'язку України.  Майно компанії є державною власністю і належить їй на праві господарського відання . Здійснюючи право господарського відання Компанія володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном , закріпленим за нею, за погодженням з органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, статуту та нормативно-правовим актам органу управління майном.

Відповідно до ст.136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

За таких обставин, позивач за первісним позовом вважає, що нежитлова двоповерхова  будівля по пров. Нахімова, 4 у м .Одеса є державною власністю.

Крім того, представник ДСК „ЧМП” зазначив, що Положенням про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будівель та споруд №940 від 16.10.1979р., затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР , встановлено, що при передачі  підприємств, об'єднань, організацій, установ, будівель та споруд державними органами кооперативним і іншим громадським організаціям , все майно передається за плату.  Постановою Ради Міністрів УРСР №285 від 28.04.1980р. „Про порядок підприємств, об'єднань, організацій, установ, будівель та споруд” визначено, що міністерствам, державним комітетам і відомствам УРСР дозволяється передавати кооперативним та іншим громадським організаціям будинки і споруди, як виняток, безоплатно, у разі неможливості передавати їх у встановленому порядку. Даний порядок не передбачав зміну форми власності майна, що передається.

Ще одним  фактичним доказом права державної власності на спірний об'єкт представник ДСК „ЧМП” вважає постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.08.2002р., затверджену начальником відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі, якою накладено арешт на майно, що належить ДСК „ЧМП”, у тому числі і на нерухоме майно, розташоване за адресою: пров. Нахімова, 4.

Позивач за первісним позовом вважає, що Одеська міська рада не визнає право власності Держави Україна на спірний об'єкт нерухомості, тому, на підставі ст.392 Цивільного кодексу України звернувся до суду за захистом, та просить суд визнати за Державою Україна право державної власності на нежитлову будівлю загальною площею 713,7 кв.м, розташовану по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі,  як такої , що закріплена на праві господарського відання за ДСК „ЧМП” та знаходиться в управлінні Міністерства транспорту та зв'язку України, та зобов'язати  КП „ОМБТІ та РОН” скасувати реєстрацію в книзі 37 неж-5 запис 164 про реєстрацію спірної будівлі за Одеською міською радою та здійснити реєстрацію нежитлової будівлі загальною площею 713,7 кв.м, розташованої по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі за Державою Україна, як такої, що закріплена на праві господарського відання за ДСК „ЧМП” та знаходиться в управлінні Міністерства транспорту та зв'язку України.

Міністерство транспорту та зв'язку України, яке є центральним органом виконавчої влади, на який покладено функції головного органу щодо забезпечення впровадження державної політики в галузі автомобільного , залізничного, морського і річкового транспорту,  повністю підтримує позов ДСК „ЧМП” . Згідно ч.3 ст.22 Господарського кодексу України  Міністерство, як суб'єкт управління в державному секторі економіки здійснює свої повноваження щодо суб'єктів господарювання відповідно до Закону України „Про управління об'єктами державної власності”. Але, на даний час Міністерство позбавлено можливості здійснення прав і обов'язків , передбачених зазначеним Законом  щодо спірного майна.

Представник Міністерства зазначив, що  відповідно до Закону України „Про підприємства, установи, організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” від 10.04.1992р. зазначене майно є загальнодержавною власністю і форма власності цього майна не змінювалася. Представник Міністерства  звернув увагу суду на те, що зазначений Закон  на даний час є чинним.

Відповідач за первісним позовом –Одеська міська рада, проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірна будівля була побудована до 1917р. та була націоналізована радянською владою . Починаючи з 1939р. зазначена будівля значиться у бюро технічної інвентаризації як житлова та відноситься до домогосподарства №109. На думку відповідача, зазначена будівля ніколи не вибувала з власності місцевих рад .

Пароплавство дійсно виконало реконструкцію та ремонт спірної будівлі, але, ця будівля була надана пароплавству лише у користування , тому безпідставно поставлена ДСК „ЧМП” на свій баланс.  Рішення щодо передачі будівлі на баланс ДСК „ЧМП” Одеська міська рада народних депутатів або її виконавчий комітет не приймали.

Відповідач також зазначив, що з 1995р. ДСК „ЧМП” не використовує спірну будівлю. Деякій час в ній знаходилася податкова міліція, а в подальшому будівля взагалі ніким не використовувалася, що призвело до її незадовільного технічного стану.

В ході розгляду справи Одеська міська рада подала зустрічну позовну заяву до ДСК „ЧМП”  про визнання права власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради  на будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4,  зобов'язання ДСК „ЧМП” не чинити перешкоди у здійсненні права власності Одеською міською радою зазначеною будівлею, шляхом допуску власника до приміщення. Крім того, позивач за зустрічним позовом просить виключити будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4 з опису заарештованого майна ДСК „ЧМП”, як майна, що належить боржнику.

В обґрунтування зустрічного позову Одеська міська рада посилається на те, що Згідно вимог п.5 постанови Верховної Ради УРСР „Про ведення в дію Закону УРСР „Про власність” Раді Міністрів УРСР було доручено забезпечити за участю Кримської АРСР, а також виконавчих комітетів обласних рад народних депутатів розмежування майна між власністю Української РСР та власністю відповідно Кримської АРСР, міста Києва та інших областей. При цьому, виходити необхідно було з того, що у власність Кримської АРСР та областей, окрім майна підприємств , закладів та організацій обласного підпорядкування , повинно було входити також майно підприємств, закладів та організацій загальнодержавного підпорядкування, які передані у власність областей.  Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)” затверджено перелік державного майна, яке передається у власність адміністративно-територіальних одиниць ( комунальну власність), а також встановлено перелік державного майна , яке залишається у загальнодержавній власності.

В Одеській області розмежування було здійснено на основі рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. №266-ХХІ „Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області”. Згідно Додатку до цього рішення місту Одесі було передано житловий та нежитловий фонд місцевих рад народних депутатів.  Рішенням виконкому Одеської міської ради від 11.01.1992р. №2 „Про порядок оформлення та передачі державного майна в комунальну власність міста Одеси” прийнято державний житловий та нежитловий фонд місцевих рад у власність міста.

На підставі зазначеного, Одеська міська рада вважає, що все майно, розташоване на території м. Одеси та зареєстроване в органах технічної інвентаризації як житловий та не житловий фонд місцевих рад у період до 1991р.  перейшло у власність Одеської міської ради , і на даний час є власністю територіальної громади м. Одеси.

Будівля по пров. Нахімова, 4, на думку позивача за зустрічним позовом, відносилася до не житлового фонду місцевих рад, тому, перейшла у власність територіальної громади м. Одеси.

Одеська міська рада як власник, надала пароплавству спірну будівлю лише у користування, за умови проведення реконструкції та ремонту, але не передавала її на баланс ДСК „ЧМП”, у зв'язку з чим Одеська міська рада вважає, що постановка  спірної будівлі на баланс  ДСК „ЧМП” є безпідставною.

Позивач за зустрічним позовом також вважає, що спірна будівля безпідставно була включена у перелік майна ДСК „ЧМП”, на яке було накладено арешт  постановою державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції м. Одеси.

На підставі зазначеного, Одеська міська рада просить суд про  визнання права власності територіальної громади м. Одеси на будівлю, розташовану по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, зобов'язання ДСК „ЧМП” не чинити перешкод у здійсненні Одеською міською радою права власності на зазначену будівлю шляхом допуску власника до приміщення, а також про виключення спірної будівлі з опису арешту заарештованого майна ДСК „ЧМП”, як майна, що належить боржнику.

Третя особа - КП „ОМБТІ та РОН” повністю підтримує зустрічну позовну заяву. Одеської міської ради. В судовому засіданні представник третьої особи пояснив, що 17.11.2004р. будівля фасадного флігелю по пров. Нахімова, 4 була зареєстрована за територіальною громадою                   м. Одеси  на підставі Свідоцтва  про право власності від 17.11.2004р., виданого виконкомом Одеської міської ради. У подальшому, на підставі Постанови Приморського районного суду                      м. Одеси від 05.03.2007р. була здійснена зміна підстави виникнення права власності , а саме: на рішення Одеської обласної ради народних депутатів №226-ХХІ від 25.11.1991р.

ДСК „ЧМП” проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Відповідач за зустрічним позовом зазначив, що згідно Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. за №1452-ХХІІ підприємства союзного підпорядкування з прийняттям цього Указу переходять до державної власності України. Відповідно до Закону України „Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування , розташовані на території України” від 10.09.1991р.  майно та фінансові ресурси підприємств союзного підпорядкування, розташовані на території України  є державною власністю України. На підставі зазначеного, ДСК „ЧМП” вважає безпідставним посилання Одеської міської ради на постанову Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311 та рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. №266-ХХІ. Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що спірна будівля не згадується у зазначених постанові та рішенні.

ДСК „ЧМП” зазначило, що згідно п.4 ст.2 Закону України „Про власність” власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Відповідно до ст.31 цього ж Закону, до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська ) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Отже, на думку відповідача, загальнодержавна власність, як вид державної власності не може взагалі належати до комунальної власності  (територіально-адміністративним одиницям) і зокрема, Одеській міській раді.

Відповідач також зазначив, що починаючи з1972р. ДСК „ЧМП”  експлуатувало будівлю, розташовану по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі для власних потреб, здійснювало її ремонт та реконструкцію, проти чого  Одеська міська рада не заперечує. Одеська ж міська рада  ніколи не здійснювала фінансування будь-яких ремонтних робіт у спірній будівлі, ніколи її не експлуатувала.  

Міністерство транспорту та зв'язку України повністю підтримує заперечення ДСК „ЧМП”.

Розглянув матеріали справи , суд доходить до  такого висновку :

Згідно ст.133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання , на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права –право господарського відання, право оперативного управління. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст.136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

За таких обставин, ДСК „ЧМП”, яке  є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту і зв'язку України, майно якої  є державною власністю і належить їй на праві господарського відання, правомірно звернулося до суду за даним позовом.  

В період існування СРСР, згідно вимог ст.11 Конституції СРСР  1977р., державі належало на правах власності майно всіх державних, торгівельних та комунальних підприємств, організованих державою, житловий фонд, а також інше майно, необхідне для виконання завдань , що стоять перед державою.

У 1990р. був прийнятий Закон України „Про економічну самостійність УРСР”, згідно якого у власності України перебувають основні засоби виробництва, майно підприємств, а також житловий фонд та інше майно на території України.

З прийняттям у 1991р. Закону УРСР „Про власність” з'явилися нові об'єкти та суб'єкти права власності. Відповідно до  ч.4 ст.2 Закону України „Про власність” власність в Україні виступає в таких формах: приватна , колективна , державна.  Згідно ст.31 зазначеного Закону до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність та власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Однією з основних ознак цього є суб'єкт такого права. Пункт 1 ст.32 Закону України „Про власність” визначає суб'єктом права загальнодержавної (республіканської) власності державу в особі Верховної ради України, а згідно з п.2 цієї ж статті суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Згідно Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. за №1452-ХХІІ підприємства союзного підпорядкування з прийняттям цього Указу переходять до державної власності України. Відповідно до Закону України „Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” від 10.09.1991р.  майно та фінансові ресурси підприємств союзного підпорядкування , розташовані на території України  є державною власністю України.

Відповідно до ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону. Декрет Кабінету міністрів України від 15.12.1992р. №8-92 „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності „ покладає управління цим майном на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

Відповідно до ст.143 Конституції України держава може передавати органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності , але така передача має здійснюватися окремими дозвільними актами відповідного суб'єкту, наділеного правом загальнодержавної власності. З матеріалів справи не вбачається, що спірна будівля будь-коли передавалася органам місцевого самоврядування.

Судовий захист права власності та майнових інтересів власників, здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема про визнання права власності на майно  та за іншими позовами, пов'язаними з охороною права власності. Відповідні положення поширюються також на підприємства і організації, які хоча й не є власниками, але володіють майном з підстав, передбачених законом ( на праві повного господарського відання або на праві оперативного управління), що прямо витікає з ст.136 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу  України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але як свідчать матеріали справи Одеська міська рада  в супереч названим нормам закону створила реальні умови, які обмежують права держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України та ДСК „ЧМП” у здійсненні ними своїх прав на   майно - двоповерхову будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4 .

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу  України правом  власності  є право особи на річ (майно),  яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,  незалежно від  волі інших осіб. Зміст права власності визначений ст. 317 цього ж Кодексу, згідно з якою власникові   належать  права  володіння,  користування  та розпорядження своїм майном. Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України  власник  володіє,  користується,   розпоряджається   своїм майном на власний розсуд і  має  право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст. 319 ЦК України).  

Згідно ч.1 ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо визнання за Державою Україна права державної власності на нежитлову будівлю загальною площею 713,7 кв.м, розташовану по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі,  як такої, що закріплена на праві господарського відання за ДСК „ЧМП”   та знаходиться в управлінні Міністерства транспорту та зв'язку України, та зобов'язання  КП „ОМБТІ та РОН”  скасувати реєстрацію в книзі 37 неж-5 запис 164 про реєстрацію спірної будівлі за Одеською міською радою та здійснити реєстрацію нежитлової будівлі загальною площею 713,7 кв.м, розташованої по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі за Державою Україна, як такої, що закріплена на праві господарського відання за ДСК „ЧМП” та знаходиться в управлінні Міністерства транспорту та зв'язку України.

Зустрічна позовна заява Одеської міської ради задоволенню не підлягає, виходячи з того, що спірний об'єкт є державною власністю.  

Що стосується посилання позивача за зустрічним позовом  на рішення Одеської обласної ради від 25.11.1991р. №266 „О разграничении государственного имущества между собственностью областного совета, городов местного подчинения и районов области» то в цьому рішенні взагалі не йде мова про спірний об'єкт.

За таких обставин, з матеріалів справи не вбачається наявності права комунальної власності  територіальної громади м. Одеси  на нежитлову будівлю загальною площею 713,7 кв.м, розташовану по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі.

Крім того,  відсутні докази фінансування Одеською міською радою будь-яких будівельних робіт у спірній будівлі, докази користування зазначеним майном. Посилання ж позивача за зустрічним позовом на незадовільний технічний стан спірного об'єкту та розміщення у ньому податкової міліції не є доказом того, що будівля є комунальною власністю.  

     Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідачів за первісним позовом відповідно до ст..ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49,  82-85 ГПК України, суд, –

                                              ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” –задовольнити.

2. Визнати за Державою Україна право державної власності на нежитлову будівлю загальною площею 713,7 кв.м, розташовану по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі,  як такої, що закріплена на праві господарського відання за Державною судноплавною компанією „Чорноморське морське пароплавство” ( код ЄДРПОУ 01125614)  та знаходиться в управлінні Міністерства транспорту та зв'язку України.

3. Зобов'язати  Комунальне підприємство „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” (м. Одеса, вул. Троїцька, 25)  скасувати реєстрацію в книзі 37 неж-5 запис 164 про реєстрацію спірної будівлі за Одеською міською радою та здійснити реєстрацію нежитлової будівлі загальною площею 713,7 кв.м, розташованої по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі за Державою Україна, як такої, що закріплена на праві господарського відання за Державною судноплавною компанією „Чорноморське морське пароплавство” ( код ЄДРПОУ 01125614) та знаходиться в управлінні Міністерства транспорту та зв'язку України.

4. Стягнути з Одеської міської ради (м. Одеса, пл. Думська, 1) на користь Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” ( код ЄДРПОУ 01125614,                     м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, р\р26008301505001 в РУ ПІБ м. Одеси, МФО 328135) витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 40 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59 грн.

5. Стягнути з Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” (м. Одеса, вул. Троїцька, 25) на користь Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” (код ЄДРПОУ 01125614,                      м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, р\р26008301505001 в РУ ПІБ м. Одеси, МФО 328135) витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 40 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59 грн.

6. У задоволенні зустрічного позову Одеської міської ради  –відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття .

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

            Суддя                                                                                       Рога Н. В.