Постанова

від 08.10.2008 по справі 30/224-07-6315

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/224-07-6315

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 жовтня 2008 р.                                                                                    № 30/224-07-6315  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Подоляк О.А.

суддів :Барицької Т.Л.,Губенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  

Одеської міської ради

на постанову

від 22.04.2008 р. Одеського апеляційного господарського суду

у справі№ 30/224-07-6315

за позовом ДСК "Чорноморське морське пароплавство"

доОдеської міської ради;КП "Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості"

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача

Міністерство транспорту та зв'язку України

провизнання права власності та зобов'язання вчинити дії

та за зустрічним позовомОдеської міської ради

доДСК "Чорноморське морське пароплавство"(надалі –Компанія)

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача за зустрічним позовом

КП "Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості"(надалі –БТІ)

треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача за зустрічним позовом

Міністерство транспорту та зв'язку України;Перший відділ ДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одеса

про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії

за участю представників:

від ДСК "Чорноморське морське пароплавство"

-  не з'явились

від Одеської міської ради -  Нікішев О.В.

від КП "Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості"

-  не з'явились

від Міністерства транспорту та зв'язку України

-  не з'явились

від Першого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одеса

-  не з'явились

В С Т А Н О В И В:

У липні 2007 р. Компанія звернулася до господарського суду з позовом до Одеської міської ради, БТІ та просила, за наслідком уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, визнати за Державою Україна право державної власності на нежитлову будівлю загальною площею 713,7 кв.м, розташовану по провулку Нахімова, 4 у місті Одесі, як такої, що закріплена на праві господарського відання за Компанією та знаходиться в управлінні Міністерства транспорту та зв'язку України, зобов'язати БТІ скасувати реєстрацію в книзі 37 неж-5 запис 164 про реєстрацію спірної будівлі за Одеською міською радою та здійснити реєстрацію даної нежитлової будівлі за Державою Україна.

В процесі розгляду справи Одеська міська рада звернулась до суду із зустрічною позовною заявою про визнання права власності територіальної громади міста Одеси на будівлю, розташовану по провулку Нахімова, 4 у місті Одесі та зобов'язання Компанії не чинити перешкод у здійсненні Радою права власності на зазначену будівлю шляхом допуску власника до приміщення, а також про виключення спірної будівлі з опису заарештованого майна Компанії.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.10.2007 р. (суддя Рога Н.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 р. (судді: Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л., Лашин В.В.), первісний позов Компанії задоволено; у задоволенні зустрічного позову Одеської міської ради відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, Одеська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Компанії відмовити, а позовні вимоги Одеської міської ради задовольнити, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника Одеської міської ради, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі  вимоги процесуального  законодавства  і  всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на  всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Прийняті у справі рішення та постанова вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до ст.ст. 1,2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду з позовами із дотриманням вимог ст. 54 ГПК України за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

В силу ст. 2 ГПК України звертатися до господарського суду в інтересах держави має право прокурор, вказуючи в позовній заяві орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з позовних вимог Компанії, вона звернулась з позовом до Одеської міської ради та БТІ про визнання за Державою Україна право державної власності на спірну нежитлову будівлю, що закріплена на праві господарського відання за Компанією та знаходиться в управлінні Міністерства транспорту та зв'язку України, а також зобов'язання БТІ скасувати реєстрацію спірної будівлі за Одеською міською радою та здійснити реєстрацію даної нежитлової будівлі за Державою Україна.

Господарським процесуальним кодексом України передбачено право підприємств, установ і організацій звертатися з позовом за захистом лише своїх порушених або оспорюваних прав та інтересів.

Судами встановлено, що Компанія не є власником спірного майна, а володіє, користується та розпоряджається даним майном на праві господарського відання .

Проте, задовольняючи первісний позов суди належним чином не встановили, які права та інтереси Компанії порушено з боку Одеської міської ради та БТІ, або чи оспорюються дані права та інтереси відповідачами.

Задовольняючи позовні вимоги суди посилались на укладену 29.04.1968 р. між Міністерством морського флоту СРСР та Комітетом державної безпеки СРСР угоду про обмін приміщеннями. Суди зазначили, що дана угода в матеріалах справи відсутня, але факт її існування підтверджується іншими офіційними документами.

Дані висновки судів є необґрунтованими та передчасними тому, що згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судам при новому розгляді справи необхідно витребувати дані докази, оскільки в силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Неповне дослідження фактичних обставин справи, неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини. Відтак, судами при розгляді справи не були достатньо враховані вимоги законодавства. Як наслідок, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають ст. ст. 84, 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи рішення та постанову, суди надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушили і неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 1117 ГПК України), рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 16.10.2007 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 р. у справі № 30/224-07-6315 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий, суддя                                                                      О. Подоляк

С у д д і                                                                                           Т. Барицька

                                                                                                        Н. Губенко