Постанова

від 13.12.2022 по справі 911/2809/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2022 р. мКиїв Справа№ 911/2809/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 08.12.2022

від позивача: Ковальчук А.С. (представник);

від відповідача: Невмержицький С.І.(представник);

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське"

на рішення Господарського суду Київської області

від 12.01.2022 (повний текст складено та підписано 24.01.2022)

у справі №911/2809/21 (суддя Ейвазова А.Р.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Платон.003"

про стягнення 2 636 710,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Войтовське" (далі - СТОВ "Войтовське") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Платон.003" (далі - ТОВ "Платон.003") про стягнення 1 013 460,23грн, що складається з: 974 250грн - основний борг; 32 964,35грн - пеня та 6 245,88грн - 3% річних, які нараховані за період з 02.07.2021 по 17.09.2021.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем зобов`язань за договором №30/12-1 від 30.12.2020 суборенди землі в частині сплати орендних платежів у встановлений договором строк.

03.11.2021 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 2 636710,23грн, фактично збільшуючи заявлені вимоги в частині основного боргу до 2 595 500грн та не змінюючи розмір вимог в частині пені та 3% річних, яка прийнята до розгляду судом першої інстанції.

Приймаючи заяву про збільшення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач в силу ст.46 ГПК України має право збільшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання, що ним реалізовано з дотриманням встановленого такою нормою строку, а також надано докази доплати судового збору та направлення копії відповідної заяви відповідачу.

Короткий зміст заперечень відповідача проти позову

Відповідач у задоволенні позову просив відмовити повністю та покласти на позивача понесені витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 63417,60грн. Відхиляючи заявлені вимоги відповідач посилався на те, що позивачем не надано переліку земельних ділянок, які орендуються за договором суборенди землі №30/12-1, який у зв`язку з цим не був зареєстрований і не набрав чинності, тому зобов`язання за таким договором перед позивачем у відповідача не виникли. При цьому, як стверджує відповідач більша частина врожаю вже зібрана позивачем з відповідної земельної ділянки.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.05.2021 у справі №910/20838/20 у Рішенням Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі №911/2809/21 відмовлено повністю у задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське" (ідентифікаційний код 30839560; 07452, Київська область, Броварський район, с. Зоря, вул. Гагаріна,1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Платон.003" (ідентифікаційний код 43475129; 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 6, офіс 211) про стягнення 2 636 710,23грн, що складається з: 2597500 грн - основний борг; 6 245,88грн - 3% річні, 32964,35грн - пеня. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Платон.003" 17 000 грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату правничої допомоги.

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог мотивовано тим, що у даній справі позивачем не доведено факту передачі у володіння та користування відповідачу та прийняття ним певних земельних ділянок, договір суборенди землі №30/12-1 від 30.12.2020 не можна вважати укладеним, зважаючи на відсутність доказів досягнення згоди його сторонами щодо об`єктів суборенди за таким договором, що є істотною його умовою, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з постановленим рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Войтовське" (11.02.2022 згідно поштового штемпеля на конверті) звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі №911/2809/21 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги - повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано, що:

- судом першої інстанції залишені поза увагою доводи стосовно відкриття кримінальних проваджень щодо протиправних дій відповідача;

- не враховано доводів про те, що факт укладення договору підтверджується здійсненою відповідачем оплатою в сумі 650 000,00 грн., а також заявою свідка директора СТОВ "Войтовське" ОСОБА_1., а підписані між позивачем та відповідачем окремі договори суборенди за 03, 08, 09, 11 лютого 2021 року і є переліком тих земельних ділянок за договором від 30.12.2020, а також є відповідними актами приймання - передавання таких земельних ділянок, що свідчить про те, що договір від 30.12.2020 між сторонами виконувався, а отже, не є неукладеним.

01.12.2022 позивачем через канцелярію Північного апеляційного господарського суду подано додаткові письмові пояснення по суті спору, а також додаткові докази в підтвердження позовних вимог (договори оренди, укладені позивачем з фізичними особами та виплати орендної плати).

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

24.06.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Доводи відповідача у відзиві зводяться до того, що позивачем не надано переліку земельних ділянок, які орендуються за договором суборенди землі №30/12-1, який у зв`язку з цим не був зареєстрований і не набрав чинності, а тому зобов`язання за таким договором перед позивачем у відповідача не виникли.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.02.2022, апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське" на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі №911/2809/21 - залишено без руху, протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Войтовське" має право усунути недоліки, подавши до Північного апеляційного господарського суду: докази доплати судового збору в сумі 59 325.98 грн. за оскарження рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі №911/2809/21 в повному обсязі.

26.04.2022 від скаржника (Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське") надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.. 09.1-13/5551/22) до якої долучено платіжне доручення №2164 від 18.04.2022 в сумі 59 325.99 грн. за оскарження рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі №911/2809/21 в повному обсязі.

Судом встановлено, що скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги, що є підставою для відкриття апеляційного провадження згідно з ст. 262 Господарського процесуального кодексу України.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18 квітня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119- IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №341/2022 від 17 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119- IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Крім того, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10, 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статтями 2, 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022, враховуючи положення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", розпоряджень Ради оборони міста Києва, прийнятих відповідно до статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 №1 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" наказано тимчасово до усуненння обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 "Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 28.02.2022 по 29.03.2022 включно та з 11.04.2022 по 15.05.2022 включно, перебував у відпустці, а суддя з колегії суддів Тищенко О.В. перебувала у відпустці з 14.03.2022 по 12.04.2022, з 18.04.2022 по 29.04.2022, з 02.05.2022 по 27.05.2022 включно і вирішення питання стосовно апеляційної скарги здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №911/2809/21 за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське" на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022, розгляд справи призначено на 28.07.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 розгляд справи відкладено до 22.09.2022.

У зв`язку з оголошенням сигналу "повітряної тривоги" в місті Києві, судове засідання по справі № 910/2809/21 за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське" на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Відповідно до розпорядження голови Північного апеляційного господарського суду №3 від 18.07.2022 у разі оголошення сигналу "повітряна тривога", з метою збереження життя, здоров`я, відвідувачам, суддям та працівникам апарату суду, негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Враховуючи вищевикладене, з метою здійснення подальшого розгляду апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про призначення справи № 910/911/2809/21 за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське" на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 розгляд справи призначено на 20.10.2022.

У зв`язку з оголошенням сигналу "повітряної тривоги" в місті Києві, судове засідання по справі № 911/2809/21 за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське" на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Відповідно до розпорядження голови Північного апеляційного господарського суду №3 від 18.07.2022 у разі оголошення сигналу "повітряна тривога", з метою збереження життя, здоров`я, відвідувачам, суддям та працівникам апарату суду, негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Враховуючи вищевикладене, з метою здійснення подальшого розгляду апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про призначення справи № 910/911/2809/21 за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське" на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 розгляд справи выдкладено на 01.12.2022.

У зв`язку з оголошенням сигналу "повітряної тривоги" в місті Києві, судове засідання по справі № 911/2809/21 за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське" на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Відповідно до розпорядження голови Північного апеляційного господарського суду №3 від 18.07.2022 у разі оголошення сигналу "повітряна тривога", з метою збереження життя, здоров`я, відвідувачам, суддям та працівникам апарату суду, негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Враховуючи вищевикладене, з метою здійснення подальшого розгляду апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про призначення справи № 910/911/2809/21 за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське" на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 розгляд справи призначено на 08.12.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 розгляд справи призначено на 13.12.2022.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 13.12.2022 з`явились представники позивача (скаржника), відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 13.12.2022 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.12.2022 проти доводів апеляційної скарги заперечував з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30.12.2020 сторонами у справі - СТОВ "Войтовське" (орендар) та ТОВ "Платон.003" (суборендар) підписано договір суборенди землі №30/12-1 (т.1 а.с.10-12, далі - договір суборенди).

За умовами відповідного договору орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування (суборенду) земельні ділянки загальною площею 500га, що використовуються орендарем згідно договорів оренди земельної частки (паю) з громадянами, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області (п.1.1 договору суборенди).

Як визначено п.2.1 вказаного договору, в суборенду передаються земельні ділянки, визначені в п.1.1 відповідного договору та вказані у додатку до договору №1.

Сторонами узгоджено, що земельна ділянка передається в суборенду у триденний строк після підписання даного договору та акту приймання-передачі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без розроблення проекту її відведення; цільове призначення такої земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення (п.п.5.1, 5.2 договору суборенди).

Строк дії такого договору визначено у п.3.1 - до 31.12.2021.

Відповідно до п.4.1 договору суборенди, орендна плата за земельну ділянку вноситься суборендарем у грошовій формі в безготівковому порядку у розмірі 6 495грн з ПДВ за 1 гектар, що на дату укладення договору еквівалентно 229,83доларів США згідно курсу НБУ 28,26грн за 1 долар США. Загальна сума договору визначена його сторонами у розмірі 3247500грн з ПДВ, що на день підписання договору еквівалентно 114 915,07доларів США.

Як узгоджено сторонами п.4.2 договору суборенди, оплата орендної плати здійснюється суборендарем орендарю в національній валюті в гривнях на його банківський рахунок в три етапи: 650 000грн - до 01.04.2021; 974250грн - до 01.07.2021; 1 623 250грн - до 01.11.2021.

П.4.4 договору суборенди передбачено, що у разі певних змін законодавства, зокрема щодо земельних відносин в Україні та (або) у разі збільшення офіційного курсу долара США по відношенню до гривні більше ніж на 3% з дня одержання оплати від суборендаря, орендар має право збільшити оренду плату та здійснити її перерахунок у зв`язку зі зміною валютного курсу, та з інших причин, про що сторони підписують додаткову угоду до договору.

За не виконання зобов`язань у встановлений строк в частині сплати орендної плати, п.4.3 договору суборенди встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0.1% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Як визначено сторонами п.10.3 договору суборенди, такий договір набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

02.02.2021 позивачем виставлено рахунок №3 від 02.02.2021 на підставі відповідного договору суборенди на оплату 650 000грн (т.1 а.с.158).

03.02.2021 платіжним дорученням №72 відповідачем перераховано позивачу 650 000грн з призначенням платежу: "за оренду земельної ділянки по рах.3 від 02.02.2021 у сумі 541666,67, ПДВ - 20% - 108333,33грн" (т.1 а.с.159).

Посилаючись на не виконання відповідачем зобов`язань за відповідним договором суборенди в частині оплати орендної плати, позивач звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просив стягнути (з урахуванням збільшених позовних вимог) 2 595 500грн основного боргу та 32 964,35грн - пеня та 6 245,88грн - 3% річних, які нараховані за період з 02.07.2021 по 17.09.2021.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов`язань за відповідним договором суборенди в частині оплати орендних платежів з строком оплати до 01.07.2021 та 01.11.2021, а також застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором та чинним законодавством за порушення відповідних зобов`язань.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України.

Як встановив суд першої інстанції, підписаний між сторонами договір суборенди, не можна вважати укладеним з наступних підстав.

Як визначено ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.1 ст.180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

В силу ч.2 ст.180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При цьому, при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору, що передбачено ч.3 ст.180 Господарського кодексу України.

Згідно ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. При цьому, в силу ч.3 ст.774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частиною 2 ст.759 Цивільного кодексу України визначено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Зокрема, відносини найму (оренди) таких об`єктів як земельні ділянки врегульовані нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон), які є спеціальними та підлягають застосуванню до відносин сторін, враховуючи, що за умовами договору, об`єктом оренди, який мав бути переданий у користування за договором суборенди, є земельні ділянки.

Так, відповідно до ст.1 Закону, орендна землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об`єктами оренди, що визначено ст.3 такого Закону, є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Як установлено ст.4 такого Закону, орендодавцями земельних ділянок є, зокрема, громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендарями земельних ділянок є, зокрема, юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою, що визначено ст.5 Закону.

При цьому, як визначено ст.8 Закону, орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом).

Відповідно до ст.8 Закону: умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому; строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі; у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється; право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, у даній справі позивачем не надано для дослідження договорів оренди, на підставі яких у позивача виникло право оренди земельних ділянок, які, як вказує позивач, є об`єктами суборенди за договором (вказані у заяві свідка, т.1 а.с.183-188), та право передачі їх в суборенду відповідачу.

Як визначено ст.13 Закону, договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, що унормовано ст.14 Закону.

Істотними умовами договору оренди землі згідно із ст.15 Закону є:

? об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

? дата укладення та строк дії договору оренди;

? орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін, як вказано у відповідній нормі, у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови і договір може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що, зокрема, перебувають у власності одного орендодавця.

З урахуванням положень відповідної норми, досягнення згоди щодо об`єкту оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), є обов`язковою умовою для укладення договору оренди, а отже, і договору суборенди.

Однак, під час розгляду даної справи як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду не встановлено, що сторонами в установленій формі - письмовій досягнуто такої згоди.

Так, певні земельні ділянки, загальна площа яких становить 50га (п.1.1 договору суборенди), які мали передаватись в суборенду за відповідним договором мали визначатись додатком №1 до нього.

Також, суд апеляційної інстанції під час розгляду справи встановив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, що між сторонами спору було підписано відповідний додаток до договору, яким би було індивідуалізовано земельні ділянки, що передаються в суборенду за відповідним договором із зазначенням їх кадастрового номеру та площі.

Також, сторонами спору також не надано акту прийому-передачі таких земельних ділянок, який би міг свідчити, що сторонами у подальшому шляхом передачі відповідачу індивідуалізовано земельні ділянки, які передаються в суборенду за відповідним договором.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними та обґрунтованими висновками суду першої інстанції, що факт досягнення згоди сторонами щодо об`єктів суборенди за відповідним договором є недоведеним в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а отже, недоведеним є і факт наявності волі у обох сторін щодо передачі та прийняття конкретних земельних ділянок в суборенду, а також і вчинення сторонами дій спрямованих саме на передачу земельних ділянок в суборенду по спірному договору.

При цьому, доводи позивача на те, що відповідач, оплативши орендний платіж у розмірі 650 000грн, тобто виконавши частину зобов`язань за договором, підтвердив згоду на укладення такого договору щодо суборенди земельних ділянок, які вказані у заяві свідка - директора СТОВ "Войтовське" ОСОБА_1. (т.1 а.с.183-188), - суд апеляційної інстанції відхиляє як безпідставні та необґрунтовані, оскільки договір суборенди, у разі його укладення, є підставою для виникнення зобов`язань у обох сторін, у т.ч. зобов`язання з передачі у володіння та користування об`єктів суборенди, доказів виконання якого - передачі відповідних земельних ділянок і прийняття їх кредитором у такому зобов`язанні (відповідачем) - не надано, щоб могло свідчити про досягнення згоди щодо такої істотної умови договору як об`єкт суборенди шляхом індивідуалізації відповідних земельних ділянок під час передачі-приймання.

Також, суд апеляційної інстанції враховує і те, що ч. 2 ст. 87 ГПК України визначено, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. В свою чергу, покази свідка ОСОБА_1 визнаються судом апеляційної інстанції неналежними, оскільки не можуть підтверджувати обставини передання земельних ділянок в оренду на підставі стверджуваного позивачем договору від 30.12.2020, оскільки такі обставини підтверджуються документальними доказами, які підтверджують відповідні господарські операції, і яких позивачем в розумінні ст. ст. 76-79 ГПК України до матеріалів справи не подано.

У даній справі відповідач як в суді першої інстанції,так і в суді апеляційної інстанції заперечував факт передачі у володіння та користування за договором суборенди земельних ділянок, вказаних у заяві свідка, та посилався на оренду відповідних земельних ділянок на підставі інших договорів.

Досліджуючи відповідне питання, на підставі витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, долучених до заперечення відповідача (т.2 а.с.89-368), судом апеляційної інстанції встановлено, що наявними матеріалами справи підтверджується, що право суборенди відповідних земельних ділянок (за виключенням земельних ділянок з кадастровими номерами 3221281200:08:004:0044, 3221281200:08:010:0012) зареєстровано за відповідачем на підставі інших договорів суборенди, а саме:

? від 03.02.2021 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами:

3221281200:08:008:0008, 3221281200:08:011:0037, 3221281200:08:008:0023, 3221281200:08:008:0022, 3221281200:08:007:0013, 3221281200:08:011:0052, 3221281200:08:008:0024, 3221281200:08:011:0021, 3221281200:08:007:0002, 3221281200:08:007:0003, 3221281200:08:008:0016, 3221281200:08:008:0007, 3221281200:08:008:0015, 3221281200:08:008:0006, 3221281200:08:007:0008, 3221281200:08:007:0005, 3221281200:08:008:0019, 3221281200:08:007:0006, 3221281200:08:011:0022, 3221281200:08:011:0020, 3221281200:08:007:0015, 3221281200:08:011:0043, 3221281200:08:006:0018, 3221281200:08:008:0018, 3221281200:08:008:0017, 3221281200:08:008:0014, 3221281200:08:007:0011, 3221281200:08:011:0010, 3221281200:08:008:0001, 3221281200:08:008:0002, 3221281200:08:011:0023, 3221281200:08:008:0013, 3221281200:08:008:0004, 3221281200:08:008:0010, 3221281200:08:007:0010, 3221281200:08:007:0007, 3221281200:08:007:0004, 3221281200:08:008:0012, 3221281200:08:011:0060, 3221281200:08:008:0003, 3221281200:08:011:0054, 3221281200:08:008:0011, 3221281200:08:008:0020, 3221281200:08:003:0007;

? від 08.02.2021 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами:

3221281200:08:004:0008, 3221281200:08:004:0013, 3221281200:08:004:0007, 3221281200:08:004:0009, 3221281200:08:004:0010, 3221281200:08:004:0001, 3221281200:08:004:0039, 3221281200:08:011:0016, 3221281200:08:004:0038, 3221281200:08:004:0036, 3221281200:08:011:0013, 3221281200:08:004:0041, 3221281200:08:004:0033, 3221281200:08:011:0017, 3221281200:08:011:0003, 3221281200:08:011:0040, 3221281200:08:011:0015, 3221281200:08:004:0005, 3221281200:08:004:0045, 3221281200:08:004:0034, 3221281200:08:004:0012, 3221281200:08:004:0014, 3221281200:08:004:0029, 3221281200:08:004:0043, 3221281200:08:011:0014;

? від 09.02.2021 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами:

3221281200:08:003:0013, 3221281200:08:003:0037, 3221281200:08:003:0019, 3221281200:08:003:0020, 3221281200:08:003:0018, 3221281200:08:003:0039, 3221281200:08:003:0026, 3221281200:08:006:0024, 3221281200:08:006:0036, 3221281200:08:004:0016, 3221281200:07:006:0006, 3221281200:08:006:0034, 3221281200:08:006:0025, 3221281200:08:003:0014, 3221281200:08:003:0008, 3221281200:08:006:0019, 3221281200:08:003:0033, 3221281200:08:003:0032, 3221281200:08:011:0006, 3221281200:08:006:0031, 3221281200:08:003:0038, 3221281200:08:006:0032, 3221281200:08:003:0035, 3221281200:08:003:0023, 3221281200:08:003:0022, 3221281200:08:003:0027, 3221281200:08:003:0024, 3221281200:08:006:0016, 3221281200:08:003:0029, 3221281200:08:003:0012, 3221281200:08:003:0015, 3221281200:08:003:0025, 3221281200:08:006:0027, 3221281200:08:006:0020, 3221281200:08:006:0021, 3221281200:08:006:0026, 3221281200:08:003:0031, 3221281200:08:003:0009, 3221281200:08:006:0015, 3221281200:08:006:0035;

? від 11.02.2021 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами:

3221281200:08:011:0024, 3221281200:07:012:0011, 3221281200:08:011:0059, 3221281200:07:012:0043, 3221281200:08:011:0033, 3221281200:08:011:0057, 3221281200:08:011:0058, 3221281200:08:011:0056, 3221281200:07:012:0009, 3221281200:08:011:0055, 3221281200:08:011:0002, 3221281200:07:012:0010, 3221281200:08:011:0048, 3221281200:08:011:0049, 3221281200:08:011:0029, 3221281200:08:011:0034, 3221281200:07:012:0013, 3221281200:08:006:0033, 3221281200:08:011:0047, 3221281200:08:011:0042, 3221281200:08:011:0019, 3221281200:08:010:0024, 3221281200:08:006:0030, 3221281200:08:011:0008, 3221281200:08:006:0029, 3221281200:08:006:0028, 3221281200:07:012:0015, 3221281200:08:011:0005, 3221281200:08:011:0032, 3221281200:08:011:0031, 3221281200:07:012:0031, 3221281200:07:012:0017, 3221281200:07:012:0014, 3221281200:08:011:0031, 3221281200:08:011:0030 (у заяві свідка описка в останніх цифрах номеру, а саме замість: ":0030" вказано: " 60030", 3221281200:07:012:0016, 3221281200:08:011:0044, 3221281200:08:011:0027, 3221281200:08:011:0041, 3221281200:08:011:0004, 3221281200:08:011:0001, 3221281200:08:011:0026, 3221281200:08:011:0036, 3221281200:08:011:0025, 3221281200:07:012:0033, 3221281200:08:011:0028, 3221281200:07:012:0012, 3221281200:08:011:0053, 3221281200:08:011:0050, 3221281200:08:011:0051, 3221281200:07:012:0007, 3221281200:08:011:0039.

В свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідні договори, як свідчить інформація з відповідного реєстру (витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права наявні в матеріалах справи), укладені між позивачем та відповідачем. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дослідивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, дійшов висновку, вищенаведені земельні ділянки - є об`єктами суборенди за іншими договорами, на підставі яких між сторонами виникли відповідні права та обов`язки, і не є предметами оренди за договором від 30.12.2020, який підписано СТОВ "Войтовське" (орендар) та ТОВ "Платон.003" (суборендар), а отже, у відповідача відсутній обов`язок перед позивачем по сплаті платежів за оренду земельних ділянок за вказаним договором, правові підстави для стягнення заявлених до стягнення сум у даному спорі - 2 595 500грн основного боргу, саме на підставі наведеного договору - відсутні, як відсутні і правові підстави для застосування обумовленої законом відповідальності за прострочення виконання обов`язку у вигляді стягнення 32 964,35грн - пені та 6 245,88грн - 3% річних, які нараховані за період з 02.07.2021 по 17.09.2021, саме на підставі наведеного договору.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у даній справі позивачем не доведено факту передачі у володіння та користування відповідачу та прийняття ним певних земельних ділянок, договір суборенди землі №30/12-1 від 30.12.2020 не можна вважати укладеним, зважаючи на відсутність доказів досягнення згоди його сторонами щодо об`єктів суборенди за таким договором, що є істотною його умовою, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції залишені поза увагою доводи стосовно відкриття кримінальних проваджень щодо протиправних дій відповідача - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки наявність відповідних кримінальних проваджень жодним чином не спростовує встановлені у даній справі обставини в контексті спірних правовідносин, а в силу приписів ч. 6 ст. 75 ГПК України саме обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Доводи скаржника про те, що підписані між позивачем та відповідачем окремі договори суборенди за 03, 08, 09, 11 лютого 2021 року і є переліком тих земельних ділянок за договором від 30.12.2020, а також є відповідними актами приймання - передавання таких земельних ділянок, що свідчить про те, що договір від 30.12.2020 між сторонами виконувався, а отже, не є неукладеним - судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані та безпідставні та такі, що суперечать встановленим обставинам справи та наявним у справі доказам.

Також, 01.12.2022 позивачем через канцелярію Північного апеляційного господарського суду подано додаткові письмові пояснення по суті спору, а також додаткові докази в підтвердження позовних вимог (договори оренди, укладені позивачем з фізичними особами та виплати орендної плати), які судом апеляційної інстанції не приймаються до розгляду з огляду на приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України, оскільки позивачем не наведено жодних обгрунтувань в підтвердження поважності причин неподання таких доказів суду першої інстанції у встановлений строк

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Також, суд апелшяцыйноъ ынстанцыъ встановив, що розумності відповідних витрат, співмірності їх розміру із складністю справи та фактичним обсягом виконаних та підтверджених доказами робіт, часом, необхідним для виконання відповідних робіт (надання послуг), значення для сторін, ціною позову, враховуючи середню вартість аналогічних послуг у схожих за обсягом та складністю справах, враховуючи, що витрати у визначеному відповідачем розмірі не є у повній мірі розумними, а також неминучими, обгрунтовано з посиланням на ст. 129 ГПК України обгрунтовано зменшено заявлений до стягнення з позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу до 17000грн, поклавши інші витрати, понесені відповідачем на оплату відповідних послуг на відповідача.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське" на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі № 911/2809/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі № 911/2809/21 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Войтовське".

4. Матеріали справи № 911/2809/21 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених т.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 14.12.2022.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко