Постанова

від 13.12.2022 по справі 910/16550/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2022 р. Справа№ 910/16550/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 13.12.2022 у справі №910/16550/21 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022, повний текст якого складений 25.07.2022

у справі №910/16550/21 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Приватного підприємства «Охорона-009»

до Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 1 242 784,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг з охорони об`єктів за допомогою сторожової охорони № 25/385/16/28-123-01-19-06027 від 27.12.2019 та договором про надання послуг з охорони об`єктів за допомогою фізичної та технічної охорони № 25/385/28-123-01-19-06028 від 27.12.2019 у загальній сумі 1 242 784,64 грн., з яких:

- 341 640,00 грн. основного боргу за надані за договором про надання послуг з охорони об`єкті341 640,00 грн. в за допомогою сторожової охорони № 25/385/16/28-123-01-19-06027 від 27.12.2019 але неоплачені послуги, а також нараховані на суму заборгованості 23 914,80 грн. пені, 3 226,87 грн. інфляційних втрат та 3 837,73 грн. 3 % річних;

- 793 674,00 грн. основного боргу основного боргу за надані за договором про надання послуг з охорони об`єктів за допомогою фізичної та технічної охорони № 25/385/28-123-01-19-06028 від 27.12.2019, але неоплачені послуги, а також нараховані на суму заборгованості 55 557,14 грн. пені, 11 042,77 грн. інфляційних втрат та 9 891,33 грн. 3% річних.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти наявності у нього заборгованості за спірними договорами у заявлених до стягнення позивачем сумах не заперечив, проте, пославшись на те, що:

- порушення строків оплати є наслідком настання кризової економічної ситуації як у відповідача, так і на ринку електроенергії в Україні в цілому;

- відповідач не ухиляється від сплати суми основної заборгованості по договорам, а в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем договірних відносин,

просив, з огляду на оцінку ступеня вини відповідача у простроченні виконання зобов`язань та причини неналежного виконання, враховуючи інтереси обох сторін, відмовити у стягненні інфляційних втрат, пені та 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2022, повний текст якого складений 25.07.2022, у справі №910/16550/21 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено основний борг в розмірі 1 135 314,00 грн., пеню в розмірі 55 681,96 грн., інфляційні втрати в розмірі 11 041,88 грн., 3% річних в розмірі 13 729,06 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 18 456,62 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт невиконання відповідачем своїх обов`язків по оплаті наданих за спірними договорами послуг на заявлену до стягнення суму, з огляду на що позивач має право на стягнення вартості таких послуг, а також, нарахованих за прострочення виконання обов`язку по їх оплаті, пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Водночас суд першої інстанції, під час перевірки розрахунків позивача щодо нарахування пені та інфляційних втрат за вказані позивачем періоди прострочення, встановив, що такі розрахунки є частково неправильними, так як позивачем при розрахунку інфляційних втрат не врахований порядок їх нарахування, а при розрахунку пені - те, що ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлює, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, з огляду на що задовольнив зазначені вимоги за розрахунком суду в сумі 55 681, 96 грн. та 11 041,88 грн. відповідно.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Державне підприємство «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі №910/16550/21 частково та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 13 729,06 грн. залишити без задоволення.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі фактичні обставини справи та не досліджено докази, що мають значення для справи.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме на те, що на даний час ринок електричної енергії України перебуває у критичному стані, а відповідач здійснює всі можливі вичерпні заходи для погашення спірної заборгованості, що свідчить про відсутність його вини у невиконанні спірних зобов`язань та, згідно з приписами ч. 1 ст. 614 ЦК України за змістом якої особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), свідчить про наявність підстав не застосовувати до нього положення ст. 625 ЦК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2022, справу №910/16550/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/16550/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №910/16550/21.

29.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали вказаної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі №910/16550/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 11.10.2022 на 10:30 год.

22.09.2022 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач, з посиланням на те, що:

- зазначені відповідачем обставини не породжують конструкцію форс-мажорних обставин, а економічна криза та скрутне фінансове становище не є самостійною підставою для одностороннього невиконання відповідачем умов спірних договорів;

- відповідач не був позбавлений права звернутися до позивача з пропозицією про зменшення ціни договорів до сум його фінансової спроможності, що призвело б до зменшення обсягу послуг, які позивач був би зобов`язаний надати відповідачу, проте останній в двохсторонній переписці наголошував на необхідності надання йому якісних послуг позивачем потри економічну кризу, однак постійно просив відтермінування оплати наданих послуг;

- з відкритих джерел, зокрема з відомостей, які містяться на сайті Прозорро вбачається, що відповідач постійно розміщує тендерні пропозиції на закупівлю тих чи інших послуг, в тому силі і послуг охорони, що не відповідає обставинам на які посилається відповідач та не свідчить про його неплатоспроможність,

просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Крім того у відзиві на апеляційну скаргу позивач просить проводити розгляд справи без участі представника позивача.

27.09.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника скаржника надійшла заява, в якій він просить надати йому можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EasyCon».

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2978/22 від 28.09.2022 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2022, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі №910/16550/21 прийнято до свого провадження колегією суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В., розгляд апеляційної скарги призначено на 12.10.2022 об 11:45.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 задоволено заяву представника Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції , учасникам справи повідомлено, що судове засідання в режимі відеоконференції відбудеться 12.10.2022 об 11:45 год.

12.10.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з загрозою ракетних обстрілів з боку Російської Федерації та тривалими повітряними тривогами, з огляду на що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі №910/16550/21 призначено на 25.11.2022 о 10:15 год., постановлено, що засідання відбудеться в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду №09.1-08/3639/22 від 21.11.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/16550/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2022, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю..

23.11.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника скаржника надійшла заява, в якій він просить надати йому можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EasyCon»

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі №910/16550/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю., розгляд апеляційної скарги призначено на 13.12.2022 об 11:30 год., постановлено, що засідання відбудеться в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду.

Станом на 13.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу, інших клопотань від учасників справи не надходило.

Позивач та відповідач представників в судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників сторін за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

27.12.2019 позивач, як виконавець, та відповідач, як замовник, уклали договір про надання послуг з охорони об`єктів за допомогою сторожової охорони № 25/385/16/28-123-01-19-06027 (далі Договір 1) за умовами якого виконавець зобов`язується в період з дати підписання договору до 31.12.2020 включно надавати замовнику послуги з сторожової охорони наступних об`єктів, що знаходяться в місті Южноукраїнську Миколаївської області: база гідроспецбуд 2-ї черги; база СГЕМ; база АТПО; база УМР; гідро ділянка ТЦ-2; водоочисні споруди (ВОС-1), згідно з дислокацією і визначеною кількістю працівників виконавця на добу (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити надані послуги.

Договірна ціна за предметом цього договору встановлюється на підставі акцептованої замовником цінової пропозиції виконавця. Ціна цього договору визначається виходячи з кількості годин охорони відповідно до дислокації об`єктів (Додаток № 1), вартості 1 (однієї) години охорони (Додаток № 2), та згідно з протоколом погодження ціни (Додаток № 3) складає 2 055 456,00 грн., ПДВ не нараховується (п.п. 2.1, 2.2 Договору 1).

06.02.2020, у зв`язку зі зменшенням обсягу закупівлі послуг, продажем на електронному аукціоні бази УМР та зменшенням загальної вартості послуг за договором, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» п. 10.8 Договору 1, замовник та виконавець уклали додаткову угоду № 1 до Договору 1, якою погодили зменшити обсяг послуг та відповідно ціну договору, яка склала 1 712 990,00 грн.

У додатковій угоди № 2 від 15.10.2020 до Договору 1 сторони домовилися пролонгувати термін дії договору до 14.03.2021 на строк, достатній для проведення процедури закупівлі в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від вартості Договору 1 з огляду на що збільшити період надання послуг та, відповідно, загальну ціну Договору 1 до 2 054 520,00 грн.

Крім того, 27.12.2019 позивач, як виконавець, та відповідач, як замовник, уклали договір про надання послуг з охорони об`єктів за допомогою фізичної та технічної охорони № 25/385/28-123-01-19-06028 (далі Договір 2) за умовами якого виконавець зобов`язався в період з дати підписання договору до 31.12.2020 включно надавати замовнику послуги з фізичної та технічної охорони наступних об`єктів: полігон ЗБВ БМУ, база БМУ, компресорна БМУ, бетонне господарство БМУ, майстерні ділянки централізованого ремонту ЦТАВ, теплоізоляційна майстерня, склад теплоізоляції, база ЦВКГІТМ, адміністративна будівля УКБ, вузол зв`язку на ГТС, згідно з дислокацією і визначеною кількістю працівників виконавця на добу (Додаток № 1), а замовник - прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до розділу 2 Договору 2, договірна ціна за предметом цього договору встановлюється на підставі акцептованої замовником цінової пропозиції виконавця. Ціна цього договору виходячи з кількості годин охорони відповідно до дислокації об`єктів (Додаток № 1), вартості 1 (однієї) години охорони (Додаток № 2) та згідно з протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 3) складає 2 487 432,00 грн., ПДВ не нараховуються.

15.12.2020 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору 2, згідно з якою Договір 2 пролонговано до 13.03.2021, а ціна збільшено до 3 410 106,00 грн.

12.03.2021 сторони уклали додаткову угоду № 2 до Договору 2, згідно з якою ціна Договору 2 склала 3 401 034, 00 грн.

Відповідно до п. 2.3 Договору 1 та Договору 2, розрахунки за надані послуги здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 60 банківських днів з дати підписання акту здачі-приймання наданих послуг на підставі рахунку, пред`явленого виконавцем.

У розділі 3 Договору 1 та Договору 2 сторони погодили, що послуги, надані виконавцем, оформлюються сторонами шляхом підписання двостороннього акту здачі-приймання наданих послуг, який складається в 3-х екземплярах. Оформлений сторонами акт здачі-приймання наданих послуг та рахунок виконавця є підставою для взаємних розрахунків. Замовник впродовж 10 робочих днів з дня отримання акту здачі-приймання наданих послуг зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання наданих послуг або мотивовану відмову від їх приймання. Підписання акту здачі-приймання наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Звертаючись до суду з позовом, позивач послався на те, що ним на виконання умов Договору 1 надані послуги охорони в період з 01.01.2020 по 14.03.2021 включно на загальну суму 2 054 520,00 грн., а на виконання Договору - послуги загальну суму 3 400 866,00 грн., проте відповідачем вказані послуги оплачені частково і на даний час заборгованість відповідача перед позивачем за Договором 1 становить 341 640,00 грн., а за Договором 2 в період з 01.01.2020 по 12.03.2021 - 793 674, 00 грн., які відповідачем частково оплачені і заборгованість за які становить 1 135 314, 00 грн. (за Договором 1 - 341 640,00 грн., за Договором 2 - 793 674,00 грн.), з огляду на що позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також, нараховані на несвоєчасне виконання обов`язку по її оплаті, пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Суд першої інстанції при розгляді спору сторін по суті:

- встановивши, що заборгованість відповідача за договорами на заявлену до стягнення суму підтверджується матеріалами справи, зокрема, наявними у справі актами здачі-приймання наданих послуг №№ 9000000003 від 31.01.2020 на суму 145 080,00 грн.; ER-132 від 29.02.2020 на суму 135 720,00 грн.; ER-135 від 31.03.2020 на суму 145 080,00 грн.; ER-137 від 30.04.2020 на суму 140 400,00 грн.; ER-138 від 31.05.2020 на суму 145 080,00 грн.; ER-142 від 30.06.2020 на суму 140 400,00 грн.; ER-144 від 31.07.2020 на суму 145 080,00 грн.; ER-147 від 31.08.2020 на суму 145 080,00 грн.; ER-149 від 30.09.2020 на суму 140 400,00 грн.; ER-151 від 31.10.2020 на суму 145 080,00 грн.; ER-153 від 30.11.2020 на суму 140 400,00 грн.; ER-155 від 31.12.2020 на суму 145 080,00 грн.; ER-1 від 31.01.2021 на суму 145 080,00 грн.; ER-3 від 28.02.2021 на суму 131 040,00 грн.; ER-5 від 14.03.2021 на суму 65 520,00 грн. (за Договором 1) та №№ 9000000002 від 31.01.2020 на суму 241 794,00 грн.; ER-133 від 29.02.2020 на суму 225 288,00 грн.; ER-134 від 31.03.2020 на суму 241 542,00 грн.; ER-136 від 30.04.2020 на суму 232 680,00 грн.; ER-139 від 31.05.2020 на суму 234 360,00 грн.; ER-143 від 30.06.2020 на суму 234 360,00 грн.; ER-145 від 31.07.2020 на суму 237 762,00 грн.; ER-148 від 31.08.2020 на суму 243 432,00 грн.; ER-150 від 30.09.2020 на суму 230 580,00 грн.; ER-152 від 31.10.2020 на суму 241 752,00 грн.; ER-154 від 30.11.2020 на суму 232 470,00 грн.; ER-156 від 31.12.2020 на суму 240 072,00 грн.; ER-2 від 31.01.2021 на суму 245 532,00 грн.; ER-4 від 28.02.2021 на суму 216 216,00 грн.; ER-6 від 12.03.2021 на суму 91 854,00 грн. (за Договором 2) та не була спростована відповідачем (останнім не надано суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі);

- визнав доведеним як факт несвоєчасного виконання відповідачем обов`язку щодо оплати наданих за Договором 1 та Договором 2 послуг на заявлену до стягнення суму, так і те, що, з огляду на вказані прострочення, позивач має право на стягнення основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат;

- перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування пені та інфляційних втрат за вказані позивачем періоди прострочення, дійшов висновку про те, що такі розрахунки є частково неправильними, так як позивачем при розрахунку інфляційних втрат не врахований порядок їх нарахування, а при розрахунку пені - те, що ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлює, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня;

- задовольнив позовні вимоги про стягнення основного боргу та 3 % річних за розрахунками позивача в сумі 1 135 314,00 грн. та 13 729,06 грн. відповідно, а позовні вимоги про стягнення пені та інфляційних втрат за розрахунком суду в сумі 55 681,96 грн. та 11 041,88 грн. відповідно.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як слідує зі змісту апеляційної скарги, у цій справі рішення суду першої інстанції відповідачем оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3 % річних в сумі 13 729,06 грн., а відтак, враховуючи, що рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 1 135 314,00 грн., а також часткового задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 55 681,96 грн. та інфляційних втрат в сумі 11 041,88 грн. апелянтом не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цих частинах рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

При цьому колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 1 135 314,00 грн., а також часткового задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 55 681,96 грн. та інфляційних втрат в сумі 11 041,88 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного виконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати наданих позивачем за Договором 1 та Договором 2 послуг в сумі 1 135 314,00 грн., позивач відповідно до положень ЦК України має право нарахувати на прострочену суму грошових зобов`язань 3 % річних та звернутися за їх стягненням до суду.

При цьому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо обґрунтованості здійснених позивачем розрахунків 3 % річних.

Щодо заперечень відповідача проти задоволення позову в частині стягнення 3 % річних, які фактично зводяться до того, що невиконання ним обов`язку по оплаті спірного природного газу є наслідком кризової ситуації в енергетиці України та рядом обставин, які не залежали від волі та поведінки відповідача, що свідчить про відсутність її вини у невиконанні спірних зобов`язань та, згідно з приписами ч. 1 ст. 614 ЦК України за змістом якої особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), свідчить про наявність підстав не застосовувати до неї положення ст. 625 ЦК України, колегія суддів зазначає про таке.

За змістом положень ч.ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Згідно з усталеною судовою практикою нарахування на суму боргу трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та у отриманні компенсації від боржника.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі №904/4593/17, від 13.06.2018 у справі №912/2708/17, від 22.11.2018 у справі №903/962/17, від 23.05.2018 у справі № 908/660/17, від 05.08.2020 у справі №757/12160/17-ц, від 02.09.2020 у справі № 802/1349/17-а, від 22.04.2020 у справі № 922/795/19, від 19.12.2019 у справі № 911/2845/18.

Зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 та від 22.09.2020 у справі №918/631/19.

В свою чергу за змістом положень чинного законодавства, а саме ст.ст. 527, 528 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, при цьому виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто.

Враховуючи, що умовами Договору 1 та Договору 2 обов`язок оплатити надані послуги покладений на саме відповідача та не поставлений у залежність як від наявності кризової ситуації в енергетиці України, так і від будь-яких інших обставин, факт наявності або відсутності визначених відповідачем обставин жодним чином не впливає на наявність та строки виконання ним обов`язку по оплаті наданих послуг та, відповідно, не може бути причиною для звільнення його від додаткового до вказаного обов`язку, а саме обов`язку сплатити 3 % річних.

За таких обставин суд першої інстанції цілком вірно задовольнив позовні вимоги за позовом в частині стягнення 3 % річних в сумі 13 729,06 грн. за розрахунком позивача. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі №910/16550/21 у оскаржуваній частині, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі №910/16550/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі №910/16550/21 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16550/21.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 14.12.2022.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала