Рішення

від 12.12.2022 по справі 908/1274/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/99/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2022 Справа № 908/1274/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/1274/22

за позовною заявою: акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком", 49501, м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ЯРОСЛАВ М", 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-А, кв. 2, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

про стягнення 134 341,84 грн.

СУТЬ СПОРУ:

03.08.22 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 26.07.22 акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії акціонерного товариства "Укртелеком" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЯРОСЛАВ М" про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 107 436,10 грн., 12 185,89 грн. пені, 13 342,31 грн. інфляційних втрат, 1 377,54 грн. 3% річних.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/1274/22 між суддями, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 08.08.22 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1274/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Після відкриття провадження у справі № 908/1274/22 судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ч. 2 ст. 164, у зв`язку із чим судом на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України ухвалою від 10.10.22 позовну заяву за вих. від 26.07.22 акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії акціонерного товариства "Укртелеком" залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої додати пояснення щодо розрахунків сум, заявлених до стягнення.

01.11.22 на адресу суду від позивача надійшла заява від 26.10.22 про усунення недоліків, в якій надано пояснення визначені ухвалою суду від 10.10.22.

Ухвалою від 07.11.22 продовжено розгляд справи №908/1274/22.

Ухвалою від 07.11.22 позовну заяву залишено без руху позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої додати пояснення з наданням відповідних доказів щодо звернення саме Дніпропетровської філії АТ "Укртелеком" з позовом про стягнення заборгованості, яка виникла за договорами, укладеними Запорізькою філією АТ "Укртелеком" і чому саме зазначена заборгованість має бути стягнута на рахунок Дніпропетровської філії АТ "Укртелеком".

01.12.22 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви за вих. від 28.11.22, до якої додано, зокрема, заяву про уточнення позовних вимог в частині стягувача та розрахункового ранку, на який має бути здійснено зарахування заборгованості. Заяву прийнято до розгляду.

Також до заяви про усунення недоліків додано пояснення щодо підстав пред`явлення позову за вих. від 28.11.22, в якій позивач зазначив, що відповідно до положення про філію, філія не має статусу юридичної особи, філія здійснює від імені товариства частину його функцій, у тому числі функції представництва і захисту інтересів товариства. Філія має право представляти інтереси товариства в усіх судах з усіма правами, наданими чинним законодавством. Також у положенні про філію не міститься обмеження щодо здійснення повноважень в залежності до територіальності. Крім того, представник позивача підписав позовну заяву за дорученням, виданим генеральним директором товариства для представлення інтересів товариства як юридичної особи, тому позивачем виступає саме АТ «Укртелеком», а не філія.

Ухвалою від 12.12.22 продовжено розгляд справи №908/1274/22.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позові зазначає, що в порушення умов договору оренди комерційної нерухомості №23Е000-10/20 від 02.01.20 відповідачем не оплачено послуги оренди у сумі 2 036,10 грн. У зв`язку з закінченням строку дії договору №23Е000-10/20 від 02.01.20 між тими ж сторонами укладено новий договір оренди комерційної нерухомості №23Е000-703/20 від 31.12.20 щодо тих же приміщень, що і за попереднім договором. За період з 31.01.20 по 31.01.22 орендарю були виставлені рахунки на загальну суму 211 704,63 грн., з яких сплачено 105 400,00 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по двом договорам становить 107 436,10 грн. За порушення відповідачем зобов`язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати, позивачем на підставі п. 6.2. договору ста ст. 625 ЦК України нараховано пеню у сумі 12 185,89 грн., інфляційні втрати у сумі 13 342,31 грн., 3% річних у сумі 1 377,54 грн.

До заяви про усунення недоліків від 26.10.22 позивачем додано пояснення щодо розрахунків сум, заявлених до стягнення, в яких зазначено, що в позовній заяві було помилково зазначено загальну суму заборгованості за договорами оренди. Так, заборгованість за договором оренди від 02.01.20 №23Е000-10/20 становить 2 063,10 грн., а за договором оренди від 23.12.20 №23Е000-703/20 становить 106 304,62 грн., загальна сума заборгованості - 108 367,73 грн. Також позивачем здійснено перерахунок сум пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Також разом з заявою про усунення недоліків від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 161 450,14 грн., з яких: 108 367,73 грн. - сума основного боргу, 28 769,48 грн. - пеня, 21 934,77 грн. - інфляційні втрати, 2 378,16 грн. - 3% річних.

Заява судом прийнята до розгляду, розглядаються уточнені позовні вимоги.

В заяві про уточнення позовних вимог за вих. від 28.11.22, яка надійшла на адресу суду 01.12.22, позивач просив заборгованість, пеню, інфляційні втрати та відсотки річні стягнути на користь АТ «Укртелеком» в особі Запорізької філії АТ «Укртелеком». Заява судом прийнята до розгляду.

Відзив на позов або будь-які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

Згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого судом з сайту «Опендатабот» (який долучено судом до матеріалів справи № 908/1274/22), станом на день прийняття позовної заяви до розгляду та на час винесення даного рішення, місцезнаходженням ТОВ «Ярослав М» є: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-А, кв. 2.

З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/1274/22 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 121, 174, 176, 234, 235, 247, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 08.08.22 про відкриття провадження у справі.

Однак, ухвала, яка надсилалась господарським судом на вказану адресу відповідача (від 08.08.22 про відкриття провадження у справі), повернулась 14.09.22 у зворотньому напрямку на адресу суду із відміткою відповідного відділення "Укрпошта" - "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/1274/22.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/1274/22 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 12.12.22.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.20 між ПАТ «Укртелеком» - орендодавець та ТОВ «ЯРОСЛАВ М» - орендар укладено договір оренди комерційної нерухомості №23Е000-10/20 (надалі - договір-1), за умовами п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування: комерційну нерухомість (далі - майно) - приміщення № 37, 38, 41, 42, 44, 45, 49, 53 на першому поверсі чотирьохповерхової будівлі за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Розенталь, 7а (інв. №1-3020900280) загальною площею 141,6 кв.м. для розміщення магазину продовольчих товарів.

Пунктом 3.1. договору визначено, що за користування орендованим майном орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю:

- орендну плату, що складається з плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою в розмірі 56,05 грн. за 1 кв.м. орендної площі без ПДВ, що становить 7936,68 грн. за 141,6 кв.м. без ПДВ за місяць. Оподаткування ПДВ здійснюється за ставкою, що діє на дату виникнення податкового зобов`язання.

- плату за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено в Додатку №2 до договору.

За умовами п. 3.7. договору, щомісячно не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, орендодавець надає орендарю рахунок-акт, яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди та послуг з утримання орендованого майна за розрахунковий місяць.

Орендна плата сплачується орендарем щомісячно шляхом перерахування в безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця усієї суми орендної плати не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 3.8. договору). Плата за надання послуг з отримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 3.8.1. договору).

В п. 3.9. договору сторони узгодили, що орендна плата сплачується на підставі рахунку-акту, що надається/надсилається/передається орендодавцем орендарю,в тому числі надсилається орендодавцем за допомогою електронного сервісу обміну документами. У разі неотримання орендарем рахунку-акту від орендодавця, орендар зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається в розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати/недоплати орендодавцем).

Відповідно до п. 11.1 договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами акту приймання-передачі майна і діє до 31.12.2020 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У зв`язку з закінченням строку дії договору № №23Е000-10/20 від 02.01.20, сторонами 31.12.2020 укладено договір оренди комерційної нерухомості №23Е000-703/20 (надалі - договір-2), за умовами п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування: комерційну нерухомість (далі - майно) - приміщення № 37, 38, 41, 42, 44, 45, 49, 53 на першому поверсі чотирьохповерхової будівлі за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Розенталь, 7а (інв. №1-3020900280) загальною площею 141,6 кв.м. для розміщення магазину продовольчих товарів.

Пунктом 3.1. договору визначено, що за користування орендованим майном орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю:

- орендну плату, що складається з плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою в розмірі 61,66 грн. за 1 кв.м. за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що становить 8731,06 грн. без ПДВ за 141,6 кв.м. за місяць, що з урахуванням ПДВ становить 10477,27 грн. за 141,6 кв.м. за місяць.

п. 3.2.1. плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено в Додатку №2 до договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором).

За умовами п. 3.7. договору, щомісячно не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, орендодавець надає орендарю рахунок-акт, яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди та послуг з утримання орендованого майна за розрахунковий місяць. Розрахунковим є місяць, в якому надавалися послуги з оренди та утримання майна.

Орендна плата сплачується орендарем щомісячно шляхом перерахування в безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця усієї суми орендної плати не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим Плата за надання послуг з отримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 3.8. договору).

В п. 3.9. договору сторони узгодили, що орендна плата сплачується на підставі рахунку-акту, що надається/надсилається/передається орендодавцем орендарю,в тому числі надсилається орендодавцем за допомогою електронного сервісу обміну документами. У разі неотримання орендарем рахунку-акту від орендодавця, орендар зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається в розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати/недоплати орендодавцем).

Відповідно до п. 10.1. договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами акту приймання-передачі майна і діє до 30.11.23 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Листом за вих. №1 від 17.01.22 ТОВ «ЯРОСЛАВ М» повідомило ПАТ «Укртелеком» в особі Запорізької філії про дострокове припинення договору оренди комерційної нерухомості №23Е000-703/20 від 31.12.20 внаслідок істотного порушення умов договору орендодавцем (відключення будівлі від мережі електропостачання).

Сторонами договору 17.01.22 укладено додаткову угоду №1/40/22 до договору №23Е000-703/20 від 31.12.20, якою викладено п. 10.1. договору в наступній редакції: « 10.1. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами акту приймання-передачі майна і діє до 17 січня 2022 року. Сторони домовилися, що згідно ст. 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовується до відносин, що виникли з 01 січня 2021 року.».

17.01.22 сторонами підписано акт приймання-передачі майна, відповідно до якого майно повернуто 17.01.22.

Листом за вих. № 17-46-7 від 25.01.22 позивач повідомив відповідача про необхідність погашення заборгованості за договором № 23Е000-703/20 від 31.12.20 у сумі 106 304,62 грн. за період з липня по грудень 2021 року, а також залишок заборгованості за договором №23Е000-10/20 від 02.01.20 у сумі 2063,10 грн. Також позивачем відповідачеві направлено аналогічну за змістом вимогу-повідомлення за вих. №17-46-4 від 17.01.22.

Як свідчать матеріали справи №908/1274/22, позивачем було складено рахунки-акти за період грудень 2020 року - січень 2022 року.

З акту звіряння розрахунків, складеного позивачем, вбачається, що за договором №23Е000-10/20 від 02.01.20 за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 2 063,10 грн., а за період дії договору № 23Е000-703/20 від 31.12.20 заборгованість становить 106 304,62 грн., загальна сума заборгованості становить 108 367,73 грн.

Відповідачем відповідей не претензії позивача не надавалося, заборгованість не погашена, що стало підставою для звернення АТ «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії АТ «Укртелеком» з позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Вирішуючи спір у цій справі по суті суд виходив з наступного.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати за договором №23Е000-10/20 від 02.01.20 у розмірі 2 063,10 грн. та за договором № 23Е000-703/20 від 31.12.20 у розмірі 106 304,62 грн., а всього на суму 108 367,73 грн.

Крім того, позивачем за порушення грошового зобов`язання з оплати орендних платежів відповідачем нараховано (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) пеню у сумі 28 769,48 грн. за період з 01.02.22 по 25.10.22, 3% річних у сумі 2 378,16 грн. за період з 01.02.22 по 25.10.22, інфляційні втрати у сумі 21 934,77 грн. за період лютий-вересень 2022 року.

Факт прострочення відповідачем зобов`язання з оплати орендних платежів за період з січня 2022 року по 23.02.22 матеріалами справи доведено.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 статті 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 231 ГК України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2. договору визначено, що у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором , орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

В той же час, за умовами п. 8.1. договору сторона звільняється від визначеної Договором та/або чинним законодавством України відповідальності за повне чи часткове порушення Договору, якщо доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та/або випадку, визначених у Договорі, за умови, що період їх дії був засвідчений у порядку, визначеному Договором та/або чинним законодавством України.

Відповідно до п. 8.2. договору, під форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) розуміються надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язання, передбаченого умовами Договору, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу, включаючи (але не обмежуючи, виняткові погодні умови і стихійні лиха (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо), непередбачені обставини, що відбуваються незалежно від волі і бажання Сторін (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція заколот, повстання, масові заворушення, обмеження комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо), а також умови, регламентовані відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … (який триває станом на час прийняття процесуального рішення в цій справі по суті спору).

Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:

- засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні";

- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи, що введення на території України з 24.02.22 воєнного стану, який на теперішній час не припинено (продовжено на підставі відповідних Указів Президента України), є загальновідомим фактом, а також те, що зазначені форс-мажорні обставини підтверджено відповідним рішенням ТПП України, а також враховуючи погодження сторонами в п. 8.1. звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за умови настання фарс-мажорних обставин, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог про стягнення пені за період з 24.02.22 по 25.10.22.

Здійснивши за допомогою ІПС «Законодавство» перевірку нарахування пені за період з 01.02.22 по 23.02.22 на суму заборгованості, судом встановлено, що стягненню підлягає пеня у сумі 204,86 грн., в іншій частині вимоги про стягнення пені судом відмовляється.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Верховний Суд України у постанові від 12.04.17 у справі №3-1462гс16 зазначив, що порушення відповідачем строків розрахунків за отриманий товар, що встановлені договором поставки, є підставою для нарахування платежів, передбачених ст. 625 ЦК України, а наявність форс-мажору не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Верховний Суд України підкреслив, що платежі, встановлені ст.625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Також Верховний Суд України зазначив, що ст. 617 ЦК України встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Отже, Верховний Суд України розв`язуючи спір застосовує принцип права щодо пріоритету спеціальної норми над загальною.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 09.11.16 у справі № 3-1195гс16.

14.01.20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши за допомогою ІПС «Законодавство» перевірку нарахування 3% річних, судом встановлено, що розрахунок виконано вірно, відтак стягненню підлягає 3% у сумі 2 378,16 грн.

Здійснивши за допомогою ІПС «Законодавство» перевірку нарахування інфляційних втрат на зазначену заборгованість, судом встановлено, що стягненню підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 21 934,71 грн.

За викладених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 96, 123, 126, 129, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЯРОСЛАВ М" (69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-А, кв. 2, код ЄДРПОУ 37407805) на користь акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Кам`яногірська, буд. 10, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 01184385) заборгованість з орендної плати у розмірі 108 367 (сто вісім тисяч триста шістдесят сім) грн. 73 коп., пеню у розмірі 204 (двісті чотири) грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 2 378 (дві тисячі триста сімдесят вісім) грн. 16 коп., інфляційні втрати у розмірі 21 934 (двадцять одна тисяча дев`ятсот тридцять чотири) грн. 71 коп. та 2 042 (дві тисячі сорок дві) грн. 05 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 16.12.2022.

Суддя В.Л. Корсун