Рішення

від 06.12.2022 по справі 910/15963/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.12.2022Справа № 910/15963/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство

"Чорноморнафтогаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

- Приватне підприємство "Остов"

про визнання недійсним договору

за участю представників:

від позивача: Варданян А.А.

від відповідача: Ващенко М.С.

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" про визнання недійсним договору на виконання робіт, укладеного між АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ТОВ "СП "Стан-Комплект".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що зазначений договір порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а також з метою незаконного заволодіння грошовими коштами позивача як оплатою за роботи, які фактично не здійснювалися відповідачем. АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" стверджувало про відсутність доказів реального виконання відповідачем робіт щодо реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки В-312 (далі - СПБУ), дублювання вже виконаного контракту з таких самих робіт, а також наявність експертного висновку почеркознавчої експертизи, яким спростовується факт підписання спірного договору та його виконання.

Господарський суд міста Києва рішенням від 06.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020, в позові відмовив.

Постановою Верховного Суду від 17.03.2021 по справі №910/15963/19 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у справі №910/15963/19 скасовано, справу № 910/15963/19 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

08.04.2021 матеріали справи №910/15963/19 надійшли до Господарського суду міста Києва та за результатом автоматизованого розподілу передані судді Гулевець О.В.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.04.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі №910/15963/19 на 28.04.2021.

28.04.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 28.04.2021 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 25.05.2021.

24.05.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява з процесуальних питань від 21.05.2021, в якій позивач просив суд врахувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм права та щодо застосування доктрини «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки); зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" надати докази наявності певної події або вчинення дій:

- отримання відповідачем письмової заявки замовника про початок робіт (пункт 5.1 договору від 20.12.2012 №1370);

- складання технічної документації та/або проекту реконструкції вітрового захисту бурової вежі, складеноп у відповідності до нормативно-правових актів Регістра судноплавства України;

- складання мiж позивачем та відповідачем акту приймання-передачі технічної документації (пункт 5.6 Договору від 20.12.2012 №1370);

- складання між позивачем та відповідачем акту приймання-передачі вузлів та деталей замінених під час ремонту (пункт 5.7 договору від 20.12.2012 №1370);

- складання мiж позивачем та відповідачем акт приймання-передачі (повернення) технічної документації (пункт 5.8 договору від 20.12.2012 №1370);

- складання відповідачем дефектних актів судна СПБУ В-312 (п. 8.3 Положення про ремонт суден на відомчих 31.5.001-96), затвердженого наказом Державного департаменту морського та річного транспорту України від 05.08.1996 №221);

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" надати пояснення з питань:

- знищення відповідачем всiх первинних документів бухгалтерського обліку щодо господарських операцій складений за 2012 рік у січні 2016 року згідно з Актом від 04.01.2016 №7 «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду», що складений посадовими особами ТОВ «СП «Стан - Комплект» та Державного архіву міста Києва, та подальшого звернення вже у червні 2016 року до суду iз майновими вимога до ДАТ «Чорноморнафтогаз» щодо господарських операцій 2012 року, у зв`язку з чим було відкрито провадження у справі №910/8277/16;

- визнання або заперечення обставини, що предмет договору від 20.12.2012 №1370 стосується виконання робіт із будівництва вітрового захисту майданчику «верхнього працівника» бурової вежі СПБУ В-312 повністю повторює роботи, які були виконані компанією Keppel Offshore Marine (Республіка Сінгапур) згідно з проектом Keppel FELS Class (Трикутна; класифікація АБС A1) та визначені у Додатку IV до Контракту від 29.03.2011 №221;

- визнання або заперечення обставини, що підписи директора Приватного підприємства «Остов» Соболєва Л.А. на документах первинного бухгалтерського обліку, підтверджують реальне проведення господарських операцій за договором від 20.12.20 №1370 та договором від 20.12.2012 №1370/1 є підробленими.

У судовому засіданні 25.05.2021 суд відклав розгляд клопотання позивача про витребування доказів та оголосив про відкладення підготовчого засідання на 15.06.2021.

14.06.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява по справі, в якій відповідач заперечив проти заяви позивача від 21.05.2021 та стверджував, що позивач надав недостовірні докази, перераховані у заяві від 21.05.2021.

15.06.2021 через відділ діловодства суду Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" подано заяву про відвід судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2021 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про відвід судді Гулевець О.В. від розгляду справи №910/15963/19.

У судовому засіданні 15.06.2021 представником позивача заявлено клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні для ознайомлення з матеріалами справи.

У судовому засіданні 15.06.2021 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 13.07.2021.

07.07.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача оригінали для огляду доказів по справі.

09.07.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло повторно клопотання про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" надати докази наявності певної події або вчинення дій:

- отримання відповідачем письмової заявки замовника про початок робіт (пункт 5.1 договору від 20.12.2012 №1370);

- складання технічної документації та/або проекту реконструкції вітрового захисту бурової вежі, складеноп у відповідності до нормативно-правових актів Регістра судноплавства України;

- складання мiж позивачем та відповідачем акту приймання-передачі технічної документації (пункт 5.6 Договору від 20.12.2012 №1370);

- складання між позивачем та відповідачем акту приймання-передачі вузлів та деталей замінених під час ремонту (пункт 5.7 договору від 20.12.2012 №1370);

- складання мiж позивачем та відповідачем акт приймання-передачі (повернення) технічної документації (пункт 5.8 договору від 20.12.2012 №1370);

- складання відповідачем дефектних актів судна СПБУ В-312 (п. 8.3 Положення про ремонт суден на відомчих 31.5.001-96), затвердженого наказом Державного департаменту морського та річного транспорту України від 05.08.1996 №221);

- знищення відповідачем всiх первинних документів бухгалтерського обліку щодо господарських операцій складений за 2012 рік у січні 2016 року згідно з Актом від 04.01.2016 №7 «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду», що складений посадовими особами ТОВ «СП «Стан - Комплект» та Державного архіву міста Києва, та подальшого звернення вже у червні 2016 року до суду iз майновими вимога до ДАТ «Чорноморнафтогаз» щодо господарських операцій 2012 року, у зв`язку з чим було відкрито провадження у справі №910/8277/16;

- визнання або заперечення обставини, що предмет договору від 20.12.2012 №1370 стосується виконання робіт із будівництва вітрового захисту майданчику «верхнього працівника» бурової вежі СПБУ В-312 повністю повторює роботи, які були виконані компанією Keppel Offshore Marine (Республіка Сінгапур) згідно з проектом Keppel FELS Class (Трикутна; класифікація АБС A1) та визначені у Додатку IV до Контракту від 29.03.2011 №221;

- визнання або заперечення обставини, що підписи директора Приватного підприємства «Остов» ОСОБА_1 на документах первинного бухгалтерського обліку, підтверджують реальне проведення господарських операцій за договором від 20.12.20 №1370 та договором від 20.12.2012 №1370/1 є підробленими.

У підготовчому засіданні 13.07.2021 представник позивача надав суду пояснення щодо клопотання про витребування доказів, просив суд його задовольнити.

У підготовчому засіданні 13.07.2021 суд відмовив у клопотаннях позивача від 21.05.2021 та 08.07.2021 про витребування доказів.

За приписами ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частинами 2, 3 ст.81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Однак, з огляду на відсутність у відповідача зазначених документів та враховуючи, що із заявленого позивачем клопотання про витребування доказів не вбачається наявність достатньо обґрунтованих та необхідних підстав для встановлення обставин, які можуть підтвердити докази, які позивач просить витребувати, а також те, що у матеріалах справи відсутні інші докази на підставі яких можливо було б встановити фактичні обставини справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданих клопотань про витребування доказів.

У судовому засіданні 13.07.2021 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 03.08.2021.

03.08.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи по справі.

У судовому засіданні 03.08.2021 судом відмовлено в задоволені клопотання відповідача про призначення експертизи у справі, про що постановлена ухвала, яка занесена до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 03.08.2021 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 31.08.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.08.2021 зобов`язно Товариство з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" надати у судове засідання 31.08.2021 оригінали договору №1370 від 20.12.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" з додатками, договору №1370/1 від 20.12.2012, укладеного між Приватним підприємством "Остов" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" з додатками, Акт №1 від 24.04.2013 приймання - здачі наданих послуг до договору №1370 від 20.12.2012, Акт №1 від 17.04.2013 приймання - здачі наданих послуг до договору №1370/1 від 20.12.2012; документи з вільними зразками підпису Грабка І.А., які можуть міститися у відомостях про отримання заробітної плати, квитанціях на сплату комунальних платежів, довіреностях, договорах, записниках, листівках, листах тощо (не менш ніж 10-15 документів).

У зв`язку з технічною несправністю комп`ютерної мережі та роботи ДСС «Діловодство спеціалізованого суду», за допомогою якого здійснюється технічна фіксація судового процесу, судове засідання, призначене до розгляду Господарським судом міста Києва на 31.08.2021, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.08.2021 призначено підготовче засідання по справі № 910/15963/19 на 28.09.2021.

У судовому засіданні 28.09.2021 представник відповідача надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду для проведення експертизи у справі.

У судовому засіданні 28.09.2021 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 19.10.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.09.2021 зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" забезпечити явку Грабка Ігоря Анатолійовича в підготовче засідання, що відбудеться 19.10.2021, для відібрання експериментальних зразків підпису.

У судовому засіданні 19.10.2021 судом здійснено відібрання вільних зразків підпису Грабка І.А. Представник позивача надав пояснення щодо призначення експертизи у справі. Представник відповідача проти призначення експертизи у справі не заперечив.

Як встановлено судом, направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд у постанові від 17.03.2021 по справі №910/15963/19 погодився з доводами скаржника, що суди не перевірили належним чином питання тотожності обсягу робіт, які передбачалося виконувати за договором, з предметом контракту від 29.03.2011 №221 на поставку СПБУ, обмежившись загальним висновком про різні предмети цих договорів.

Встановлення фактичних обставин у цій справі утруднене через те, що:

- ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" втратило майно та всю первинну документацію у зв`язку з тимчасовою окупацією АР Крим;

- ТОВ "Стан-Комплект» стверджує, що у 2019 році самостійно знищило документацію, пов`язану з укладенням та виконанням договору (акт знищення ТОВ "Стан-Комплект" від 04.01.2019 № 7);

- ПП "Остов" (субпідрядник, який виконував основні роботи за договором) знаходиться на території АР Крим, у справі участі не брав, витребувати докази в нього не є можливим;

- СПБУ розташована на території АР Крим і провести її огляд як речового доказу з метою виявлення проведеної реконструкції неможливо;

- договір і контракт містять складну технічну інформацію, для аналізу та оцінки якої потрібні спеціальні знання.

Також, у постанові від 17.03.2021 по справі №910/15963/19 Верховний суд зазначив, що суди не взяли до уваги доводи позивача про втрату всієї документації та майна Товариства, і те, що всі докази на підтвердження підписання та виконання договору були надані відповідачем, якого позивач звинувачує у підробці цих документів. За таких умов суди мали б призначити судову експертизу для перевірки, чи не були підписи представників та відтиски печаток сторін договору підроблені.

Частиною 5 статті 310 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи вказівки Верховного Суду у постанові від 17.03.2021 по справі №910/15963/19, Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.10.2021 призначив у справі №910/15963/19 судову комплексну економічну та почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі №910/15963/19 зупинив на час проведення судової експертизи.

25.04.2022 через канцелярію суду від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта за результатами судової почеркознавчої експертизи №5707 від 13.04.2022.

28.04.2022 через канцелярію суду від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист вих. №596/06/вих.-22 від 18.04.2022, яким направлено клопотання експертів про надання матеріалів, необхідних для проведення судової комплексної економічної експертизи.

У клопотанні про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи експертами заявлено про:

1. Представити доступ до об`єкту дослідження (самопідіймальної плавучої бурової установки) в місці її знаходження.

2. Надати перелік встановленого на самопідіймальній плавучій буровій установці обладнання.

3. Надати на дослідження проектну документацію на реконструкцію теплоізоляційного та вітрового захисту, самопідіймальної плавучої бурової установки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 поновлено провадження у справі №910/15963/19, клопотання судових експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання матеріалів необхідних для проведення експертизи задоволено частково, зобов`язано Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Товариство з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" надати суду для проведення експертного дослідження документи, а саме: перелік встановленого на самопідіймальній плавучій буровій установці обладнання; проектну документацію на реконструкцію теплоізоляційного та вітрового захисту, самопідіймальної плавучої бурової установки; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" провести оплату витрат на проведення експертизи, провадження у справі №910/15963/19 зупинено на час проведення судової експертизи, матеріали справи №910/15963/19 надіслано до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

В іншій частині клопотання судових експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а саме представлення доступу до об`єкту дослідження (самопідіймальної плавучої бурової установки) в місці її знаходження, судом відмовлено, оскільки місцерозташування самопідіймальної плавучої бурової установки на території АР Крим, а тому надання доступу є неможливим.

23.06.2022 від відповідача надійшли докази на оплату експертизи.

11.07.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта.

20.07.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/15963/19.

26.07.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 поновлено провадження у справі № 910/15963/22 та призначено підготовче засідання у справі № 910/15963/22 на 07.09.2022, запропоновано учасникам судового процесу у строк до 01.09.2022 надати суду письмові пояснення з урахуванням висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №5707 від 13.04.2022 та щодо повідомлення про повернення матеріалів справи без виконання судово-економічної експертизи.

05.09.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку для надання пояснень по справі.

У зв`язку із перебуванням 07.09.2022 судді Гулевець О.В. у відпустці, розгляд справи № 910/15963/22 не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 призначено підготовче засідання по справі №910/15963/19 на 21.09.2022.

20.09.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло повідомлення по справі.

У судовому засіданні 21.09.2022 судом оголошено про відкладення розгляду справи для надання пояснень з урахуванням експертних висновків на 18.10.2022.

У зв`язку із перебуванням 18.10.2022 судді Гулевець О.В. у відпустці, розгляд справи № 910/15963/22 не відбувся.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.11.2022 призначено підготовче засідання по справі № 910/15963/19 на 22.11.2022.

У судовому засіданні 22.11.2022 представник позивача надав для долучення до матеріалів справи додаткові письмові пояснення.

У судовому засіданні 22.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.12.2022, про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 06.12.2022 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті своїх заперечень, проти позовних вимог заперечив.

Представник третьої особи в судове засідання 06.12.2022 не з`явився, про розгляд справи третя особа повідомлена шляхом розміщення інформації про розгляд справи для учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованих територіях України на сторінці Господарського суду міста Києва на офіційному вебпорталі «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет.

У судовому засіданні 06.12.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.03.2011 між ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" (надалі - покупець, позивач) та Компанією "Higway Investment Processing LLP" був укладений контракт № 221 (далі - контракт) на поставку самопідіймальної плавучої бурової установки (проект Keppel Fels Class/трикутна; класифікація АБС А1), яка побудована Компанією Keppel Offshore Marine (Республіка Сінгапур), вартістю 400 344 00 дол. США. Додатком IV до контракту сторони погодили технічну специфікацію та комплектацію бурової установки.

20.12.2012 між ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" (надалі - замовник) та ТОВ "СП "Стан-Комплект" (надалі - підрядник, відповідач) був укладений договір на виконання робіт № 1370 (надалі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов`язується за технічним завданням замовника виконати з власних матеріалів роботи з реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки В-312, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити виконані роботи (п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, підрядник має право залучити до виконання договору субпідрядників тільки за умови погодження таких субпідрядників замовником та підтвердженням права субпідрядників на ведення відповідного господарського виду діяльності з наданням копій дозвільних документів. Підрядник відповідає перед замовником за результати і якість роботи субпідрядників. Розрахунки з субпідрядниками підрядник здійснює самостійно.

Відповідно до п. 2.2 договору замовник погодився, що до виконання робіт, передбачених умовами даного договору, підрядником на підставі договору № 1370/1 від 20.12.2012 буде залучено Приватне підприємство "Остов", яке буде субпідрядником, і роботи, обумовлені даним договором, будуть виконані силами субпідрядника.

При підписанні актів прийому-здачі виконаних робіт і виконавчих кошторисів між замовником і підрядником, у яких відображені дані роботи, підрядник надає замовнику: завірені копії дозвільних документів субпідрядника; завірену копію договору між підрядником та субпідрядником; завірену копію акта прийому-передачі виконаних робіт між підрядником і субпідрядником, складену на підставі виконавчо-технологічного кошторису субпідрядника. Виконавчо-технологічні кошториси, підписані субпідрядником і підрядником, мають бути складені за зразком виконавчої кошторисної документації між підрядником і замовником (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору загальна вартість робіт за договором згідно зведеного кошторису становить 4 974 670,14 грн., у т.ч. ПДВ 829 111,69 грн.

Згідно п. 4.1 договору розрахунок за виконані роботи здійснюється відповідачем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання відповідачем рахунку-фактури від позивача, складеного на підставі підписаного обома сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, та документації, передбаченої в п. 2.3 та п.5.9 договору.

За змістом п. 5.9 договору здача виконаних підрядником робіт та прийом із замовником оформлюється актом прийому-здачі виконаних робіт. Обов`язковим додатком до акту прийому-здачі виконаних робіт є виконавчий кошторис, з додатком бухгалтерської довідки вартості матеріалів. Окрім того, до акту прийому-здачі виконаних робіт підрядник додає бухгалтерську довідку яка підтверджує фактичні витрати на відрядження фахівців підрядника.

У п. 5.10. договору визначено, що після закінчення виконання всього обсягу робіт, позивач оформляє акт приймання-здачі виконаних робіт та документи, зазначені у п. 4.1 та п. 5.9 договору, і передає їх представникові відповідача.

Разом з актом прийому-здачі виконаних робіт підрядник зобов`язаний повернути замовнику технічну документацію, про що уповноважені представники сторін складають акт прийому-передачі (повернення) документації (п. 5.8 договору).

Після отримання акту прийому-здачі виконаних робіт, замовник при відсутності заперечень, протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання підписує його зі своєї сторони або, у разі наявності заперечень, складає мотивовану відмову від підписання акту прийому-здачі виконаних робіт (п. 5.11 договору).

Згідно з п. п. 5.12., 5.13 договору у разі мотивованої відмови замовника від підписання акту прийому-здачі виконаних робіт сторонами складається протокол, в якому вказуються дефекти, недоліки та зауваження і терміни їх усунення. Акт прийому-здачі виконаних робіт підписується з боку замовника тільки після усунення позивачем всіх недоліків та зауважень, виявлених відповідачем та відповідними наглядовими установами. Підписаний замовником акт прийому-здачі виконаних робіт повертається підряднику протягом 7-ми денного (календарного) терміну з моменту підписання замовником.

Додаток № 1 до договору «Технічне завдання на виконання робіт з реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту СПБУ В-312», а також додаток № 2 до договору «Зведений кошторис вартості виконання робіт з реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту СПБУ В-312», додаток № 3 до договору «Технологічний кошторис виконання робіт з реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту СПБУ В-312» затверджені генеральним директором ТОВ "СП "Стан-Комплект" та погоджені першим заступником голови правління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз".

20.12.2012 між ТОВ "СП "Стан-Комплект" та ПП "Остов" був укладений договір № 1370/1 виконання робіт з реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки В-312 (надалі - договір субпідряду).

До вказаного договору сторони погодили технічне завдання (технологічний кошторис) на виконання робіт з реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту СПБУ В-312 (додаток № 1) та зведений кошторис вартості виконання робіт з реконструкції теплоізоляційного і вітрового захисту СПБУ В-312 (додаток № 2).

17.04.2013 ПП "Остов" за актом приймання-здачі наданих послуг за договором № 1370/1 від 20.12.2012 передало, а ТОВ "СП "Стан-Комплект" прийняло в об`ємі виконавчого кошторису № 1 послуги з виконання робіт з реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту СПБУ В-312. ТОВ "СП "Стан-Комплект" не має претензій до субпідрядника відносно якості та об`єму наданих послуг з виконання робіт з реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту СПБУ В-312.

24.04.2013 за актом приймання-здачі наданих послуг за договором № 1370 від 20.12.2012 ТОВ "СП "Стан-Комплект" передало, а АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" прийняло в об`ємі виконавчого кошторису № 1 послуги з виконання робіт з реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту СПБУ В-312. Претензії щодо якості та об`єму наданих послуг з виконання робіт з реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту СПБУ В-312 у замовника відсутні.

У зв`язку з порушенням позивачем - АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" умов договору, рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 у справі №910/8277/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017, з АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на користь ТОВ "СП "Стан-Комплект" стягнута заборгованість у сумі 9 499 033,95 грн, яка складається з 4 974 670,14 грн основного боргу, 4 088 092,05 грн інфляційних втрат, 436 271,76 грн 3 % річних.

Позивач зазначає, що на час виникнення спірних відносин та розгляду справи № 910/8277/16, АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" перебувало під дією надзвичайної та невідворотної події (непереборної сили), що підтверджено Сертифікатом № 2018 від 03.12.2014 про форс-мажорні обставини, виданим Торгово-промисловою палатою України, при цьому матеріали, які б містили відомості про господарську операцію за договором виконання робіт № 1370 від 20.12.2012, відновити було неможливо внаслідок їх перебування на тимчасово окупованій території України, а отже позивач не мав можливості здійснити перевірку вчинення спірної господарської операції, що була предметом розгляду у справі № 910/8277/16.

За доводами позивача, отримані у подальшому позивачем документи свідчать, що договір № 1370 від 20.12.2012 мав дефекти змісту правочину, ґрунтувався на документах, складених з порушенням вимог чинного законодавства, що свідчить про нереальність господарської операції, невідповідність договору інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що господарські операції за договором № 1370 від 20.12.2012 є нереальними, а правочин є недійсним внаслідок невідповідності інтересам держави і суспільства, його матеріальним засадам, а також він укладений з порушенням принципів добросовісності, розумності та справедливості.

З урахуванням наведеного, позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним, з моменту укладення, договору на виконання робіт № 1370 від 20.12.2012.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020, у задоволенні позову Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 17.03.2021 по справі № 910/15963/19 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у справі № 910/15963/19 скасовано, справу № 910/15963/19 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що у процесі розгляду справи позивач стверджував про фіктивність оспорюваного договору та посилався на обставини, які можуть свідчити про наявність підстав для розгляду питання недійсності оспорюваного договору з огляду на положення ч. 1 ст. 232 ЦК, ст. 235 ЦК. Проте, суди попередніх інстанцій вказаним доводам юридичну оцінку не надали, незважаючи на те, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що відповідно до принципу jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Крім того, Верховний Суд зазначив про те, що суди попередніх інстанцій безпідставно відхилили довід позивача про неможливість подання доказів недійсності (фіктивності) договору раніше (в межах розгляду справи № 910/8277/16) у зв`язку із зазначеними вище форс-мажорними обставинами. З огляду на триваючий характер цих форс-мажорних обставин, а також те, що позивач посилався на їх наявність в контексті, зокрема, неможливості здійснити перевірку вчинення спірної господарської операції, що вплинуло на формування його правової позиції та заперечень проти позову в межах розгляду справи № 910/8277/16, суди мали надати оцінку таким доводам позивача та зробити відповідні висновки.

Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції не навів правових підстав, які дозволили йому дійти висновку про підписання представником відповідачем та третьою особою договору та договору субпідряду на підставі заяви свідка, ухилившись від дослідження інших доказів та перевірки доводів сторін. Водночас, суд першої інстанції не надав оцінки наданим позивачем експертним висновкам почеркознавчих експертиз, обмежившись посиланням на неправильно обраний позивачем спосіб захисту.

Таким чином, Верховний Суд вказав, що за наявності підстав для застосування ч. 3 ст. 228 ЦК, суд має встановити, чи був наявним умисел однієї сторони чи обидві сторони діяли з умислом. Так само, при застосуванні ст. 232 ЦК важливим є встановлення факту зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.

Частиною 5 статті 310 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи вказівки Верховного Суду у постанові від 17.03.2021 суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом вище, між позивачем та відповідачем укладений договір на виконання робіт № 1370 від 20.12.2012, відповідно до умов якого, відповідач зобов`язався за технічним завданням позивача виконати з власних матеріалів роботи з реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки В-312, а позивач зобов`язаний прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правовідносини, що виникли між сторонами за спірним договором, є відносинами підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Законом надано право підряднику, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи (ч. 1 ст. 838 ЦК України).

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що до виконання робіт, передбачених умовами даного договору, відповідач на підставі договору № 1370/1 від 20.12.2012 залучає субпідрядника - Приватне Підприємство «Остов» (надалі - третя особа), а роботи, обумовлені даним договором, будуть виконані силами субпідрядника.

На виконання п. 2.2 договору між відповідачем та субпідрядником (третя особа на стороні відповідача) укладено договір №1370/1 від 20.12.2012 на виконання робіт з реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки В-312.

Наявним у матеріалах справи актом від 17.04.2013 приймання-здачі наданих послуг за договором № 1370/1 від 20.12.2012 підтверджується виконання ПП "Остов" взятих на себе зобов`язань за договором №1370/1 від 20.12.2012 щодо реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки В-312, загальна вартість яких складає 2 353 498,37 грн та прийняття відповідачем таких робіт.

Також, наявним у матеріалах справи актом від 24.04.2013 приймання-здачі наданих послуг за договором № 1370 від 20.12.2012 підтверджується виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №1370 від 20.12.2012 щодо реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки В-312, загальна вартість яких складає 4 974 670,14 грн та прийняття позивачем таких робіт.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що договір на виконання робіт № 1370 від 20.12.2012 вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, порушення принципів добросовісності, розумності та справедливості, оскільки договір на виконання робіт № 1370 від 20.12.2012 та договір на виконання робіт № 1370/1 від 20.12.2012 зумовили створення у позивача грошового зобов`язання за безтоварною (нереальною) операцією виконання робіт.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з цим, ч. 3 ст. 228 ЦК встановлює, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним правочину, є способом захисту прав та інтересів, установлений законом.

Предметом заявленого АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" позову є вимога про визнання договору недійсним.

Верховний Суд у постанові від 17.03.2021 вказав, що позивач ототожнив підстави для визнання недійсним оспорюваного правочину, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК (недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам) та ознак нікчемності правочину, передбачених ч. ч. 1 та 2 цієї статті ЦК (порушення правочином публічного порядку). Визначаючи предмет позову (визнання договору недійсним), позивач вказував правовою підставою позову як норми ч. ч. 1, 2 ст. 228 ЦК, так і ст. 228 ЦК в цілому, та стверджував про "несправедливий обмін матеріальними цінностями, що зумовлений створенням у АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" грошового зобов`язання за безтоварною (нереальною) операцією виконання робіт".

Отже, за висновком суду правовою природою заявлених позовних вимог є визнання недійсним договору на підставі ст. 228 ЦК, яка, зокрема регулює питання визнання недійсним оспорюваного правочину.

Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Таким чином, для визнання недійсним спірного договору відповідно до ст. 228 ЦК України, позивач, перш за все, має довести, в чому саме полягає невідповідність цього правочину інтересам держави і суспільства.

Крім того, предметом доказування в даному випадку має бути також наявність умислу сторін або однієї сторони на укладення правочину, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 у справі №910/8277/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017, встановлено, що на виконання умов договору №1370 від 20.12.2012 відповідачем були виконані роботи з реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки В-312 на загальну суму 4 974 670,14 грн, а позивачем вказані роботи були прийняті без зауважень та заперечень.

Однак, АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", звертаючись з даним позовом, вказало, що у останнього не збереглися жодні документи, пов`язані із укладенням та виконанням договору у зв`язку з тимчасовою окупацією АР Крим, та всі документи були надані ТОВ "Стан-Комплект".

Позивач посилався на те, що на час розгляду справи № 910/8277/16 він перебував під дією надзвичайної та невідворотної події (непереборної сили), що підтверджено сертифікатом від 03.12.2014 № 2018 про форс-мажорні обставини, виданим Торгово-промисловою палатою України; не мав можливості здійснити перевірку вчинення спірної господарської операції, що була предметом розгляду у справі № 910/8277/16.

Судом встановлено, що у сертифікаті № 2018 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданому Торгово-промисловою палатою України 03.12.2014, вказано, що 17.03.2014 так звана Верховна Рада Республіки Крим прийняла постанову "Про питання енергетичної безпеки Республіки Крим" №1758-6/14, в якій зазначено, що власністю "Республіки Крим" є рухоме та нерухоме майно ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", розташоване на території "Республіки Крим", її континентального шельфу, виключної морської економічної зони. "Націоналізації" підлягало все майно, яке увійшло в статутний капітал товариства, необоротні та оборотні активи, у тому числі державне майно, яке було передано в користування товариству. 18.03.2014 Президент російської федерації підписав "Договір про входження Республіки Крим та міста Севастополя до складу російської федерації". Таким чином, все майно та документи позивача залишилися на окупованій території України. В результаті вищезазначених дій та з метою відновлення правовстановлюючих документів на майно, відновлення та/або повернення оригіналів проектно-виконавчої, технічної, фінансової, бухгалтерської та іншої документації, що залишилася на тимчасово окупованій територій АР Крим, ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" було офіційно зареєстровано у місті Києві, вул. Богдана Хмельницького, 26, оф. 505.

Отже, Торгово-промислова палата України засвідчила настання форс-мажорних обставин, пов`язаних з окупацією території України, з 27.02.2014 і вказала, що ці обставини на дату видачі сертифіката тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Так, 22.12.2018 набрав чинності Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", яким передбачено умови для відновлення виробничої діяльності ДАТ "Чорноморнафтогаз" на період тимчасової окупації частини території України.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту вказаного Закону необхідність його ухвалення обґрунтовувалася наявністю таких обставин:

-станом на початок 2014 року зазначене товариство було одним з найбільших підприємств паливно-енергетичного комплексу, яке забезпечувало розробку шельфу Чорного та Азовського морів та видобувало близько 2 млрд. куб. м природного газу;

- 17.03.2014 нелегітимною Верховною Радою Республіки Крим прийнято постанову, якою "встановлено", що все рухове і нерухоме майно товариства є власністю "Республіки Крим";

- у результаті цих дій АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" втратило доступ до більшості родовищ корисних копалин та виробничих активів, розташованих на території АР Крим, а також до первинної бухгалтерської, податкової та фінансової документації підприємства за період до початку тимчасової окупації території України;

- постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" внесено до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

- станом на травень 2018 року АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" мало лише три цінних активи, які знаходяться не на тимчасово окупованій території АР Крим та міста Севастополя, внутрішніх морських водах і територіальному морі України навколо Кримського півострова;

- АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" має діючі ліцензії з транспортування природного газу магістральними газопроводами та зберігання газу в підземних сховищах, а також спеціальні дозволи на користування надрами;

- незаконне захоплення Російською Федерацією активів товариства практично унеможливило нормальне ведення ним господарської діяльності;

- з огляду на це, станом на 31.04.2018 кредиторська заборгованість АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", яка підтверджена рішеннями судів, складає близько 500 млн. грн і має тенденцію до збільшення внаслідок нарахування кредиторами інфляційних сум та відсотків річних; щодо Товариства відкрито 65 виконавчих проваджень на загальну суму біля 350 млн. грн та накладено арешти на кошти і майно; вказана заборгованість виникла за договорами, укладеними до тимчасової окупації території України, а їх невиконання є наслідком захоплення активів товариства в АР Крим;

- АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" є єдиним підприємством в Україні, яке має досвід видобування вуглеводнів з морського шельфу та спеціалізується саме на такій діяльності;

- станом на 31.04.2018 товариство фактично позбавлене можливості оперативного фінансування та регулювання розробки родовищ, перш за все Стрілкового газового родовища;

- відновлення повноцінної роботи АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" є стратегічно важливим для забезпечення енергетичної безпеки України.

Враховуючи викладене, на дату набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" форс-мажорні обставини тривали, а отже суд вважає обґрунтовані доводи позивача про неможливість здійснити перевірку вчинення спірної господарської операції, що вплинуло на формування правової позиції та заперечень проти позову в межах розгляду справи №910/8277/16.

Також, судом враховано, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості не повинна впливати на виконання завдання господарського судочинства щодо справедливого та неупередженого вирішення судом спору щодо визнання недійсним договору, оскільки предметом позову у справі №910/8277/16 було стягнення з АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням позивачем умов договору, тобто питання дійсності спірного договору не було предметом судового розгляду у вказаній справі.

Аналогічні правові позиції містяться у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №911/2961/16.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що договір № 1370 від 20.12.2012 мав дефекти змісту правочину, ґрунтувався на документах, складених з порушенням вимог чинного законодавства, а господарські операції за договором № 1370 від 20.12.2012 є нереальними.

У свою чергу, відповідач стверджує про факт вчинення господарської операції за договором № 1370 від 20.12.2012 по виконанню робіт з реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки В-312 на загальну суму 4 974 670,14 грн. ТОВ "СП "Стан-Комплект" посилалось на те, що договір укладений з дотриманням положень чинного законодавства та після його підписання відповідач прийняв його до виконання.

У розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 встановлені вимоги щодо оформлення первинних документів, згідно яких первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг (п. 2.5 Положення).

Верховним Судом у постанові від 10.11.2020 у справі №910/14900/19 зазначено, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Отже, факт проведення сторонами у справі господарських операцій щодо виконання ними зобов`язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.

Як стверджує відповідач, вчинення господарської операції за договором № 1370 від 20.12.2012 по виконанню робіт з реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки В-312 на суму 4974670,14 грн підтверджується актом №1 від 24.04.2013 приймання-здачі наданих послуг до договору №1370 від 20.12.2012 та за договором №1370/1 від 20.12.2012 по виконанню робіт з реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки В-312 на суму 2 353 498,37 грн підтверджується актом №1 від 17.04.2013 приймання - здачі наданих послуг до договору №1370/1 від 20.12.2012.

Також, на виконання вимог ухвали суду у справі №910/15963/19 відповідач надав оригінали: договору №1370 від 20.12.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" з додатками: акту приймання-здачі наданих послуг від 24.04.2013, Технічного завдання на виконання робіт з реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту СПБУ В-312, зведеного кошторису та кошторису виконаних робіт, виконавчого кошторису на надання послуг з виконання робіт реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки В-312, податкова накладна №230 від 24.04.2013 на виконання робіт реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки В-312, оригінали договору №1370/1 від 20.12.2012, з укладеного між Приватним підприємством "Остов" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" з додатками: акт №1 від 17.04.2013 приймання - здачі наданих послуг до договору №1370/1 від 20.12.2012, технологічний кошторис, зведений та виконавчий кошторис, акт №1 прийому передачі матеріалів від 11.04.2013, акт №2 прийому передачі матеріалів від 12.04.2013, довідки про витрачені матеріали, рахунок на оплату №1194 від 24.04.2013 на суму 4 974 670,14 грн, податкова накладна №1 від 17.04.2013, оригінали яких були оглянуті судом під час розгляду справи.

Дослідивши акти приймання-передачі наданих послуг, суд зазначає, що акт №1 від 24.04.2013 до договору №1370 від 20.12.2012 з боку позивача підписаний першим заступником Голови Правління - головним інженером - Горобцем Г.В., що діяв на підставі довіреності №11/1 від 18.12.2012, з боку відповідача підписаний генеральним директором Грабком І.А., що діяв на підставі Статуту ТОВ Спільного Українсько-Російського підприємства "Стан-Комплект", та скріплені печатками сторін.

Крім того, акт №1 від 17.04.2013 приймання-здачі наданих послуг до договору №1370/1 від 20.12.2012 з боку відповідача підписаний генеральним директором Грабком І.А., що діяв на підставі Статуту ТОВ Спільного Українсько-Російського підприємства "Стан-Комплект", з боку ПП "Остов" підписаний генеральним директором Соболєвим Л.А., що діяв на підставі Статуту Підприємства, та скріплені печатками сторін.

Судом встановлено, що обсяг робіт, який зазначений у актах, прийнятий повністю в об`ємі відповідно до обсягів робіт, які зазначені у виконавчому кошторисі №1, що є Додатком до договору №1370 від 20.12.2012, та у виконавчому кошторисі №1, що є Додатком до договору №1370/1 від 20.12.2012.

Разом з тим, відповідачем надано до матеріалів справи податкову накладну №230 від 24.04.2013, яку складено та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 4974670,14 грн, покупцем згідно даної накладної є ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", а продавцем є ТОВ "Спільне Українсько-Російське підприємство "Стан-Комплект", номенклатура товару/послуг продавця - виконання робіт з реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту СПБУ В-312.

Реєстрація вказаної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 30.04.2013.

Судом враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10 грудня 2020 року у справі № 910/14900/19, що самі лише податкові накладні та декларації не є безумовними доказами реальності здійснених господарських операцій, не можуть бути єдиними доказами підтвердження факту реального постачання товару покупцю та його прийняття ним, та як докази можуть оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі.

З огляду на викладене, суд оцінюючи наданий позивачем доказ - податкову накладну №230 від 24.04.2013 на суму 4974670,14 грн та квитанцію про її реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних, у сукупності з іншими доказами у справі, а саме актом №1 від 24.04.2013 приймання-здачі наданих послуг до договору №1370 від 20.12.2012, дійшов висновку, що вказаними документами підтверджується факт виконання відповідачем робіт за договором №1370 від 20.12.2012 та прийняття їх позивачем без заперечень.

Водночас, звертаючись з позовом, АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" посилалося на висновки експертів за результатами проведення почеркознавчих експертиз від 22.10.2019 № 2-22/10 та № 3-22/10, які наявні в матеріалах справи та відповідно до яких підписи директора ПП "Остов" Соболєва Л.А. та директора ТОВ "СП "Стан-Комплект" Грабка І.А. на документах первинного бухгалтерського обліку господарських операцій за спірним договором та договором субпідряду є підробленими.

Разом з тим, відповідач не погоджуючись із висновками судового експерта зазначає, що такі висновки були складені особою, яка не є експертом, оскільки свідоцтва судового експерта №475 та №44-11 визнані недійсними.

Так, у відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Як вбачається із висновків експертів, почеркознавчі експертизи були проведені Українським центром судових експертиз експертом Кривошеїною О.П. (свідоцтво №475 видане ЕКК КНДІСЕ МЮ України від 30.03.2011, свідоцтво №44-11 спеціальності 1.1., 2.1., 2.1.) на виконання договору №26/2019 від 09.10.2019 щодо проведення почеркознавчої експертизи та договору №26/2019 від 15.10.2019 щодо проведення почеркознавчої експертизи.

До матеріалів справи не надані докази на підтвердження атестації судового експерта Кривошеїної О.П. та підтвердження присвоєння певної кваліфікації судового експерта, зокрема свідоцтва №475 виданого ЕКК КНДІСЕ МЮ України від 30.03.2011, свідоцтва №44-11 спеціальності 1.1., 2.1., 2.1.

Водночас, зі змісту експертних висновків №2-22/10 від 22.10.2019 та №3-22/10 від 22.10.2019 вбачається, що експертні дослідження були проведені на підставі електрофотокопій документів та за відсутності вільних зразків підпису.

Оцінивши висновки експерта за результатами проведення почеркознавчих експертиз №2-22/10 від 22.10.2019 та №3-22/10 від 22.10.2019, останні не приймаються судом як належні та допустимі докази по справі.

Враховуючи, що у даній справі існують суперечливі доводи сторін щодо належності підпису на договорі №1370 від 20.12.2012, договорі №1370/1 від 20.12.2012, Акті №1 від 24.04.2013 приймання - здачі наданих послуг до договору №1370 від 20.12.2012, Акті №1 від 17.04.2013 приймання - здачі наданих послуг до договору №1370/1 від 20.12.2012 директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Російське підприємство "Стан-Комплект" Грабка І.О., щодо яких позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та з огляду на висновки Верховного Суду у постанові від 17.03.2021 по справі №910/15963/19, Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.10.2021 призначив судову почеркознавчу експертизу у справі № 910/15963/19, на вирішення експерта поставив питання:

- чи виконано на договорі №1370 від 20.12.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Російське підприємство "Стан-Комплект" особисто ОСОБА_2 , чи іншою особою?;

- чи виконано на договорі №1370/1 від 20.12.2012, укладеного між Приватним підприємством "Остов" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Російське підприємство "Стан-Комплект" особисто ОСОБА_2 , чи іншою особою?;

- чи виконано на Акті №1 від 24.04.2013 приймання - здачі наданих послуг до договору №1370 від 20.12.2012 підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Російське підприємство "Стан-Комплект" особисто ОСОБА_2 , чи іншою особою?;

- чи виконано на Акті №1 від 17.04.2013 приймання - здачі наданих послуг до договору №1370/1 від 20.12.2012 підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Російське підприємство "Стан-Комплект" особисто ОСОБА_2 , чи іншою особою?;

Відповідно до ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

За приписами ст.104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №5707 від 13.04.2022, складений за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, суд вважає, що вказаний висновок містить докладний опис проведених експертом досліджень, не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим приймається судом в якості належного та допустимого доказу в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України по справі №910/15963/19.

Згідно з висновком №5707 від 13.04.2022, складеного за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, експертом надано висновок, що підписи від імені ОСОБА_3 , розташовані:

-в лінійці графи «Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Російське підприємство «Стан-Комплект» розділу XV «Місцезнаходження і банківські реквізити сторін» договору № 1370 на виконання робіт, укладеного 20.12.2012 між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» в особі першого заступника голови правління - головного інженера Горобця Г.В., з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Російське підприємство «Стан-Комплект» в особі генерального директора Грабка І.А., з іншої сторони;

-в лінійці графи «Підрядник» акту №1 приймання-здачі наданих послуг до договору № 1370 від 20 грудня 2012 р., складеного 24 квітня 2013 року ТОВ «Спільне Українсько-Російське підприємство «Стан-Комплект», в особі генерального директора Грабка І.А., та Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» в особі першого заступника голови правління - головного інженера Горобця Г.В.;

-в лінійці графи «Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Російське підприємство «Стан-Комплект» розділу XV. «Місцезнаходження і банківські реквізити сторін» договору № 1370/1 на виконання робіт, укладеного 20.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Російське підприємство «Стан-Комплект» в особі генерального директора Грабка Ігоря Анатолійовича, з однієї сторони, і приватним підприємством «Остов» в особі директора Соболева Леоніда Антоновича, з іншої сторони;

- в лінійці графи «Замовник:» акту № 1 приймання-здачі наданих послуг до договору № 1370/1 від 20 грудня 2012 р., складеного 17 квітня 2013 року Приватним підприємством «Остов» в особі директора Соболева Леоніда Антоновича і Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько- Російське підприємство Стан-Комплект», в особі генерального директора Грабка Ігоря Анатолійовича - виконані ГРАБКОМ Ігорем Анатолійовичем.

Крім того, судом враховано, що у висновку проведеної експертизи чітко зазначено, що в результаті порівняння досліджуваних підписів зі зразками підписів ОСОБА_3 в кожному випадку були встановлені збіги перелічених вище загальних та окремих ознак, що в своїй сукупності достатні для висновку про те, що досліджувані підписи виконані Грабком Ігорем Анатолійовичем.

Водночас, ухвалою суду від 01.08.2022 було запропоновано учасникам судового процесу надати суду письмові пояснення по справі з урахуванням висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №5707 від 13.04.2022.

Жодних пояснень та заперечень щодо вказаного висновку №5707 від 13.04.2022 від позивача не надійшло.

Враховуючи те, що експертами встановлено факт виконання підпису ОСОБА_3 на документах первинного бухгалтерського обліку господарських операцій за спірним договором та договором субпідряду, позивачем не доведено за допомогою належних та допустимих доказів ті обставини, що відомості у договорі №1370 від 20.12.2012, договорі №1370/1 від 20.12.2012, акті №1 від 24.04.2013 приймання - здачі наданих послуг до договору №1370 від 20.12.2012 та акті №1 від 17.04.2013 приймання - здачі наданих послуг до договору №1370/1 від 20.12.2012 є недостовірними та складені з порушенням вимог чинного законодавства, а тому такі доводи позивача судом не приймаються.

Крім того, у матеріалах справи наявна нотаріально засвідченою заява свідка ОСОБА_3 , відповідно до якої свідком стверджується вчинення генеральним директором ТОВ "СП "Стан-Комплект" - ОСОБА_3 підпису на всіх пов`язаних з оспорюваним договором та договором субпідряду документах.

Враховуючи викладене вище, судом встановлено, що відповідачем належним чином було виконано роботи по реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки В-312 за договором №1370 від 20.12.2012, що підтверджується сукупністю наданих відповідачем доказів (актами приймання-передачі, виконавчими кошторисами та податковими накладними, висновком експерта та заявою свідка).

Посилання позивача на те, що відповідач не надав письмової заявки замовника про початок робіт (пункт 5.1 договору від 20.12.2012 №1370), технічної документації та/або проекту реконструкції вітрового захисту бурової вежі, складеноп у відповідності до нормативно-правових актів Регістра судноплавства України, акт приймання-передачі технічної документації (пункт 5.6 договору від 20.12.2012 №1370); акт приймання-передачі вузлів та деталей замінених під час ремонту (пункт 5.7 договору від 20.12.2012 №1370); акт приймання-передачі (повернення) технічної документації (пункт 5.8 договору від 20.12.2012 №1370), що, за доводами позивача свідчить про невиконання відповідачем робіт та підтверджують нереальність господарських операцій за спірним договором, судом відхиляються, з огляду на наступне.

Порядок виконання робіт та прийняття виконаних робіт врегульовано п. 5.1 - п. 5.16 договору №1370 від 20.12.2012, зокрема:

-термін виконання робіт: протягом 3 (трьох) місяців з моменту отримання підрядником письмової заявки замовника (допускається відправка заявки факсимільним наступним відправленням письмової заявки поштою) з інформацією про фахівців (персонал) Підрядника на СПБУ В - 312 для виконання робіт (п. 5.1. договору;

- під час передачі замовником технічної документації підряднику, уповноважені представники сторін складають акт прийому-передачі документації (п. 5.6. договору);

- роботи виконуються підрядником з використанням свого обладнання, запасних частин (окремих елементів), матеріалів та інструментів. Запасні частини (далі за договором - ЗІП) та матеріали, використані Підрядником під час ремонту повинні бути новими, Вузли та деталі замінені під час ремонту, підрядник повертає замовнику документації (п. 5.7. договору);

- разом з актом прийому-здачі виконаних робіт підрядник зобов`язаний повернути замовнику технічну документацію, про що уповноважені представники сторін складають акт прийому-передачі (повернення) (п. 5.8. договору);

- здача виконаних підрядником робіт та прийом їх замовником оформлюється актом прийому-здачі виконаних робіт. Обов`язковим додатком до акту прийому-здачі виконаних робіт є виконавчий кошторис, з додатком бухгалтерської довідки вартості матеріалів. Окрім того, до акту прийому-здачі виконаних робіт підрядник прикладає бухгалтерську довідку яка підтверджує фактичні витрати на відрядження фахівців (персоналу) підрядника (п. 5.9. договору);

- після отримання акту прийому-здачі виконаних робіт відповідач, при відсутності заперечень, протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання підписує їх зі своєї сторони або, у разі наявності заперечень, складає мотивовану відмову від підписання акту прийому-здачі виконаних робіт (п. 5.11 договору).

Таким чином, наявність документів, передбачених Розділом V. Виконання робіт, є необхідною умовою у визначеній процедурі виконання робіт та прийняття таких робіт позивачем, за результатами якої сторонами підписується акт здачі-приймання робіт. Тому, наявність у матеріалах справи підписаного сторонами та скріпленого їх печатками акту приймання-передачі робіт свідчить про дотримання визначеної сторонами процедури (Розділом V. Виконання робіт), у зв`язку з чим посилання позивача на нереальність господарських операцій за відсутністю деяких документів є безпідставним.

При цьому, судом враховано пояснення відповідача з приводу обставин, що у 2019 році відповідач самостійно знищив документацію, пов`язану з укладенням та виконанням спірного договору, на підтвердження чого надав акт знищення ТОВ "Стан-Комплект" від 04.01.2019 № 7, водночас наявні у матеріалах справи докази є достатніми для підтвердження факту виконання робіт за спірним договором.

Крім того, суд звертає увагу, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово посилався на принцип римського права venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), який базується ще на римській максимі "ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці". По суті згаданий принцип римського права є вираженням equitable estoppel однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище (постанови Верховного Суду у справах № 910/19179/17, № 914/2622/16, № 914/3593/15, № 237/142/16-ц, № 911/205/18).

З огляду на викладене, розглядаючи даний спір, суд не може ігнорувати обставини, що встановлені у справі №910/8277/16, позицію сторін щодо таких обставин, позаяк визнання в одній справі факту належності виконаних робіт, реальності проведених операцій з подальшим запереченням таких подій в іншій справі є нічим іншим як суперечливою поведінкою сторони, яка у господарських правовідносинах заборонена. Тому, усі доводи позивача щодо "нереальності" робіт за спірним договором є такими, що суперечать його попередній поведінці, а тому судом відхиляються.

Таким чином, здійснивши правовий аналіз частини 3 статті 228 ЦК України, можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства (див. висновки Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/6271/17).

Отже, доводи позивача щодо невідповідності спірного договору інтересам держави і суспільства внаслідок умислу відповідача на заволодіння майном позивача (грошовими коштами), є недоведеними.

Враховуючи викладене, позивачем не доведено невідповідності спірного договору інтересам держави і суспільства та умислу будь-якої із сторін, а також, що вказаний договір завідомо укладався з метою порушення таких інтересів, що унеможливлює визнання договору недійсним з цих підстав.

Крім того, суд звертає увагу, що факт невиконання чи неналежне виконання умов договору не може бути підставою для визнання договору недійсним, оскільки предметом спору є саме підстави та законність укладення договору, а не його виконання в подальшому.

Однак в контексті зазначеного, позивач посилається на нереальність господарських операцій за спірним договором, як на підставу визнання договору недійсним у зв`язку з його фіктивність.

В силу приписів ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними, або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

Сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним.

З урахуванням наведеного, позивачем не доведено, що договір №1370 на виконання робіт від 20.12.2012 вчинено без наміру створення правових наслідків.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження наявності підстав для визнання договору №1370 на виконання робіт від 20.12.2012 недійсним.

Як вже зазначено, судом вище Верховний Суд, скасовуючи рішення судів у цій справі, вказав, що суди не перевірили належним чином питання тотожності обсягу робіт, які передбачалося виконувати за договором, з предметом контракту від 29.03.2011 № 221 на поставку СПБУ, обмежившись загальним висновком про різні предмети цих договорів. У зв`язку з цим, для з`ясування обставин, що мали значення для справи, суди повинні були керуватися положеннями ст. 99 ГПК та призначити у справі комплексну експертизу, поставивши перед експертами питання, відповідно до переліку, що зазначений у постанові Верховного Суду від 17.03.2021.

Перевірка доводів позивача щодо не виконання відповідачем робіт за договором, та перевірка обставин, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених вимог в частині тотожності обсягу робіт за спірним договором, з предметом контракту від 29.03.2011 № 221, потребує спеціальних знань.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.10.2021 призначив у справі №910/15963/19 судову комплексну економічну експертизу, проведення якої доручив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення судового експерта поставлені наступні питання, відповідно до переліку, що зазначений у постанові Верховного Суду від 17.03.2021:

- чи мають договір №1370 на виконання робіт від 20.12.2012 та контракт від 29.03.2011 №221 частково тотожний предмет?;

- чи потребувала самопідіймальна плавуча бурова установка, контрактна вартість якої становить 400 344 000 доларів США, теплоізоляційного та вітрового захисту з огляду на свою комплектацію та перелік встановленого обладнання?;

- чи має самопідіймальна плавуча бурова установка конструкційні недоліки (незахищеність від вітру та інших природних явищ), які б потребували виправлення шляхом реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки, передбаченої договором №1370 на виконання робіт від 20.12.2012?;

- чи може бути реконструкція теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки, передбачена договором №1370 на виконання робіт від 20.12.2012, практично виконана з урахуванням технічних особливостей конструкції самопідіймальної плавучої бурової установки, тобто чи є вона промислово придатною?;

- чи могли роботи (реконструкції теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки), передбачені №1370 на виконання робіт від 20.12.2012, бути виконаними у передбачений ним строк (три місяці з дати отримання письмової заявки позивача);

- чи відповідає зазначена у договорі №1370 на виконання робіт від 20.12.2012 вартість робіт їх ринковій вартості або собівартості відповідно до технічної документації; вартість робіт, виконаних Приватним підприємством "Остов" згідно акту приймання-передачі, підписаного Приватним підприємством "Остов" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" від 17.04.2013, що становила 2 353 498,37 грн, а загальна вартість виконаних робіт за актом приймання-передачі, підписаного Приватним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект", що становила 4 974 670,14 грн; розподіл робіт, послуг та витрат між підрядником та субпідрядником визначений у договорі №1370/1 на виконання робіт від 20.12.2012?;

Під час проведення судової експертизи від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист вих. №596/06/вих.-22 від 18.04.2022, яким направлено клопотання експертів про надання матеріалів, необхідних для проведення судової комплексної економічної експертизи.

У клопотанні надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи експертами заявлено про:

1. Представити доступ до об`єкту дослідження (самопідіймальної плавучої бурової установки) в місці її знаходження.

2. Надати перелік встановленого на самопідіймальній плавучій буровій установці обладнання.

3.Надати на дослідження проектну документацію на реконструкцію теплоізоляційного та вітрового захисту, самопідіймальної плавучої бурової установки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 клопотання судових експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України задоволено частково та зобов`язано сторін надати суду для проведення експертного дослідження документи, а саме: перелік встановленого на самопідіймальній плавучій буровій установці обладнання; проектну документацію на реконструкцію теплоізоляційного та вітрового захисту, самопідіймальної плавучої бурової установки. В іншій частині клопотання судових експертів відмовлено, оскільки розташуванням самопідіймальної плавучої бурової установки є територія АР Крим, а тому надання доступу до об`єкту є неможливим.

До Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку експерта у зв`язку з незабезпеченням доступу до об`єкту дослідження (самопідіймальна плавуча бурова установка) та ненаданням на дослідження проектної документації на реконструкцію теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки і переліку встановленого на самопідіймальній плавучій буровій установці обладнання проведення експертних досліджень та складення висновку інженерно-технічної експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів.

Таким чином, під час нового розгляду справи судом було враховано висновки Верховного суду, викладені в постанові від 17.03.2021 та призначено у справі №910/15963/19 судову комплексну експертизу із визначеним в постанові переліком питань.

Однак, у зв`язку з неможливістю надання доступу до об`єкту дослідження (самопідіймальна плавуча бурова установка), оскільки розташуванням самопідіймальної плавучої бурової установки є територія АР Крим, та неможливістю ненадання сторонами на дослідження проектної документації на реконструкцію теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки, оскільки, як встановлено судом вище, зазначена документація у сторін відсутня, проведення комплексної експертизи щодо встановлення тотожності обсягу робіт, які передбачалося виконувати за спірним договором, з предметом контракту від 29.03.2011 № 221 є неможливим.

Так, позивач вказує, що положення спірного договору №1370 на виконання робіт від 20.12.2012 та Додатку IV до контракту №221 від 29.03.2011 свідчать про те, що предмет договору №1370 від 20.12.2012 у частині виконання робіт із будівництва вітрового захисту майданчику «верхнього працівника» бурової вежі СПБУ В-312 повністю повторюють роботи, які були виконані Компанією Keppel Offshore Marine.

Судом встановлено, що згідно з контрактом №221 від 29.03.2011 визначено предмет: поставка самопідіймальної плавучої бурової установки, яка відповідно до Додатку IV до контракту має технічну специфікацію та комплектацію бурової установки (проект Keppel Fels Class/трикутна; класифікація АБС А1), зокрема визначено В.1 Бурова вежа та надбудови.: В.1.1. Бурова вежа/матча.

Водночас, спірним договором визначено інший вид робіт та предмет договору, ніж контрактом №221 від 29.03.2011, а саме реконструкція теплоізоляційного та вітрового захисту самопідіймальної плавучої бурової установки В-312.

Натомість Технічними завданням, що є Додатком до договору №1370 від 20.12.2012 було передбачене, зокрема виконання заміри каркасу обгороджування майданчику верхового працівника бурової вежі (з використанням професійного альпіністського обладнання), виготовлення секцiп каркасу обгороджування майданчику верхового працівника бурової вежі, виконання обезжирювання, грунтування та фарбування секцiй каркасів обгороджування майданчику верхового працівника бурової вежі, виготовлення секцiп козирка обгороджування майданчику верхового працівника бурової вежі, виконання обезжирювання, грунтування та фарбування секцiй козирка обгороджування майданчику верхового працівника буровоп вежi, на виготовленому обгородженні нанесення логотипу ДАТ «Чорноморнафтогаз», виготовлення вати кріплення секцій каркасу обгороджування майданчику та секцiй козирка обгороджування майданчику верхового працівника бурової вежі, доставка виготовлених конструкцій обгородження та козирка на базу замовника, підняття секції обгороджування та козирка майданчику верхового працівника бурової вежі, виготовлення та монтування дверей на майданчику верхового працівника.

Таким чином, посилання позивача на тотожність виконаних за спірним договором робіт з предметом контракту №221 від 29.03.2011 не знайшли свого підтвердження, а тому відхиляються судом.

Господарським процесуальним кодексом закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд звертає увагу на те, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 ГПК України викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у низці постанов Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.07.2021 у справі 915/1889/19, від 15.07.2021 у справі №916/2586/20.

Суд вбачає, застосувати у даній справі стандарт доказування "вірогідності доказів", враховуючи обставини, що повивач втратив майно та всю первинну документацію у зв`язку з тимчасовою окупацією АР Крим, водночас відповідач знищив документацію, пов`язану з укладенням та виконанням спірного договору (акт знищення від 04.01.2019 № 7), СПБУ розташована на території АР Крим та провести її огляд з метою виявлення проведеної реконструкції неможливо, при цьому відповідачем надано оригінали документів первинного бухгалтерського обліку господарських операцій за спірним договором та договором субпідряду, заяву свідка ОСОБА_3 , натомість позивач не надав доказів, які підтверджують дефекти змісту правочину та складення документів первинного бухгалтерського обліку господарських операцій з порушенням вимог чинного законодавства, та, які не отримали належної правової оцінки судом, доказів нереальності господарської операції, а також доказів невідповідності договору інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, з огляду на обставини суперечливої поведінки позивача, який у справі №910/8277/16 визнавав факт виконання робіт, проте в даному процесі зайняв позицію щодо нереальності проведених господарських операцій, а також враховуючи висновок судової почеркознавчої експертизи щодо встановлення належності підпису Грабка І.А., відповідач довів перед судом більш вірогідними доказами, аніж позивач, факт належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором та складення сторонами документів первинного бухгалтерського обліку господарських операцій відповідно до вимог чинного законодавства, відсутність умислу сторін на укладення правочину, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його матеріальним засадам, а також відсутність порушення принципів добросовісності, розумності та справедливості сторонами при укладені спірного договору.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про визнання недійсним договору на виконання робіт №1370 від 20.12.2012, укладеного між АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ТОВ "СП "Стан-Комплект".

Відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а тому відсутні підстави для застосування позовної давності.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, дослідивши наявні у справі докази та здійснивши їх оцінку, виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" про визнання недійсним договору на виконання робіт, укладеного між АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ТОВ "СП "Стан-Комплект".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 16.12.2022.

Суддя О.В. Гулевець